Ухвала суду № 61718456, 28.09.2016, Верховний Суд (до 15.12.2027 - Верховний Суд України)

У Х В А Л А

28 вересня 2016 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

судді-доповідачаКривенди О.В.,

суддів:Гриціва М.І., Прокопенка О.Б., -

розглянувши заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Девелопмент Інвест-1» (далі - ТОВ) про перегляд Верховним Судом України судового рішення в адміністративній справі за його позовом до державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві про скасування рішень,

в с т а н о в и л а:

Окружний адміністративний суд міста Києва постановою від 18 січня 2016 року позов задовольнив.

Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 31 березня 2016 року скасував постанову суду першої інстанції та прийняв нову - про відмову у задоволенні позову.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 21 липня 2016 року залишив без змін постанову суду апеляційної інстанції.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, ТОВ 15 вересня 2016 року звернулося до Верховного Суду України із заявою про її перегляд з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).

У заяві посилається на неоднакове застосування судом касаційної інстанції положень статей 73, 78 Податкового кодексу України (далі - ПК), статті 9 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88.

На обґрунтування заяви додано копії ухвал Вищого адміністративного суду України від 16 вересня 2014 року, 6 липня, 6 серпня 2015 року та 29 березня 2016 року (справи №№ К/800/535/14, К/800/58071/13, К/800/23718/15, К/800/18930/15 відповідно), які, на думку заявника, підтверджують неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

Проте аналіз зазначених судових рішень не дає підстав для висновку про наявність неоднакового застосування судом норм матеріального права.

Так, в оскаржуваному рішенні, суд касаційної інстанції виходив із того, що надані позивачем первинні документи не підтверджують реальне здійснення у спірний період господарських операцій між позивачем та контрагентом та наявність господарської мети.

Водночас у рішеннях суду касаційної інстанції від 6 липня та 6 серпня 2015 року наданих для порівняння, цей суд дійшов висновку про те, що факт реального вчинення господарських операцій підтверджено документами первинного бухгалтерського та податкового обліку.

У рішеннях від 16 вересня 2014 року та 29 березня 2016 року касаційний суд вирішував спір про оскарження наказу фіскального органу про проведення документальної позапланової виїзної перевірки підприємства.

Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи, перевірка правильності встановлення яких не належить до компетенції Верховного Суду України.

Колегія суддів дійшла висновку, що обставини, встановлені у справі, судове рішення в якій оскаржується, не є подібними до обставин, встановлених у справах, копії судових рішень в яких додано до заяви.

Крім того, надані для порівняння рішення не містять іншого, ніж в оскаржуваному рішенні, тлумачення норм матеріального права, про які йдеться у заяві ТОВ.

Зазначене дає підстави для висновку про необґрунтованість поданої заяви.

За таких обставин колегія суддів не вбачає необхідності у відкритті провадження про перегляд справи.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 235-240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

у х в а л и л а:

Відмовити у допуску до провадження справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Девелопмент Інвест-1» до державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві про скасування рішень за заявою про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 21 липня 2016 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О.В. Кривенда

Судді: М.І. Гриців

О.Б. Прокопенко