Рішення № 61716475, 22.09.2016, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Справа № 614/554/15-ц Головуючий суддя І інстанції Люба В. І.

Провадження № 22-ц/790/4213/16 Суддя доповідач Шаповал Н.М.

Категорія: Спори, що виникають із сімейних правовідносин

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 вересня 2016 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого - Шаповал Н.М.,

суддів: Пшенічної Л.В.,

Хорошевського О.М.,

за участю секретаря - Брулевича В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на рішення Борівського районного суду Харківської області від 05 травня 2016 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сім»єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу та поділ спільного сумісного майна подружжя,-

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2015 року ОСОБА_2 звернулась до суду з вказаним позовом до ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сім»єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу та поділ спільного сумісного майна подружжя.

В обґрунтування позову ОСОБА_2 вказала, що з грудня 2004 року вона почала проживати однією сім'єю з ОСОБА_3, як чоловік і жінка, без реєстрації шлюбу та вести спільне господарство із взаємними правами та обов'язками, у будь якому іншому шлюбі ні вона, ні він не перебували.

Вони разом з ОСОБА_3 проживали в АДРЕСА_1, що належить їй на праві приватної власності, в якій відповідач зареєстрований не був, а значився зареєстрованим в квартирі по АДРЕСА_2 де мешкала його мати ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4

На теперішній час вони припинили сімейні відносини, так як з 20.01.2015 року проживають окремо,

В період спільного проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу вони з відповідачем за спільні кошти придбали у власність майно:

17.12.2007 року автомобіль Mitsubishi Outlander 3,0 AT, 2007 року «впуску, об'єм двигуна 2998 см.куб, державний номер НОМЕР_1 за 228221,00грн., та зареєстровали на ім'я ОСОБА_3, частина коштів для придбання автомобіля у розмірі 63100,00грн. була отримана на підставі кредитного договору №11269478000 від 17.12.2007 року укладеного між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» та ОСОБА_3, на теперішній час кредитні зобов'язання ними виконані у повному обсязі;

земельну ділянку по АДРЕСА_3 де ними було збудовано будинок з сауною та надвірними спорудами, будинок було зареєстровано на ОСОБА_3

побутове майно: телевізор Samsung вартістю 1020 грн., програвач DVD вартістю 600грн., холодильник АТЛАНТ вартістю 1800грн., пральна машина LG вартістю 2400грн., кондіціонер «ОМІДЕА» вартістю 1200грн, м'які меблі польського виробництва вартістю 1300грн., комплект спальних меблів польського виробництва вартістю 1400грн., душеву кабінку вартістю 6000грн., електричний нагрівач вартістю 2800грн., парну вартістю 15000грн., плиту для сауни вартістю 2000грн., дубові меблі вартістю 2000грн., холодильник НОРД вартістю 400грн., насосну станцію вартістю 1500грн.

Тому, позивач ОСОБА_2 просила:

Встановити факт проживання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 однією сім'єю, як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу в період з 02 грудня 2004 року по 20 січня 2015 року;

Визнати спільною сумісною власністю ОСОБА_2 та ОСОБА_3 наступне майно:

- автомобіль Mitsubishi Outlander 3,0 AT, 2007 року випуску, двигун НОМЕР_3, об'єм двигуна 2998 см.куб, кузов № НОМЕР_2, державний номер НОМЕР_1;

- об'єкт нерухомості (будинок з надвірними будівлями та спорудами) на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_3

- побутове майно: телевізор Samsung вартістю 1020 грн., програвач DVD вартістю 600грн., холодильник АТЛАНТ вартістю 1800грн., пральну машину LG вартістю 2400грн., кондіціонер «ОМІДЕА» вартістю 1200грн, м'які меблі польського виробництва вартістю 1300грн., комплект спальних меблів польського виробництва вартістю 1400грн., які знаходяться за місцем проживання позивача ОСОБА_2 по АДРЕСА_1, душеву кабінку вартістю 6000грн., електричний нагрівач вартістю 2800грн., парну вартістю 15000грн., плиту для сауни вартістю 2000грн., дубові меблі вартістю 2000грн., холодильник НОРД вартістю 400грн., насосну станцію вартістю 1500грн., які знаходяться за місцем будівництва домоволодіння по АДРЕСА_3

Розподілити майно, яке є їхньою спільною сумісною власністю, виділивши їй із спільного майна наступне майно:

- автомобіль Mitsubishi Outlander 3,0 AT, 2007 року випуску, двигун НОМЕР_3, об'єм двигуна 2998 см.куб, кузов НОМЕР_4, державний номер НОМЕР_1;

- 1/2 частку об'єкту нерухомості (будинок з надвірними будівлями та спорудами) розташованого на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_3

- побутове майно: телевізор Samsung вартістю 1020 грн., холодильник АТЛАНТ вартістю 1800грн., пральну машину LG вартістю 2400грн., кондіціонер «ОМІДЕА» вартістю 1200грн, м'які меблі польського виробництва вартістю 1300грн., комплект спальних меблів польського виробництва вартістю 1400грн., душеву кабінку вартістю 6000грн., дубові меблі вартістю 2000грн., холодильник НОРД вартістю 400грн., насосну станцію вартістю 1500грн.

Визнати за нею право власності на автомобіль Mitsubishi Outlander 3,0 AT, 2007 року випуску, двигун НОМЕР_3, об'єм двигуна 2998 см.куб, кузов НОМЕР_4, державний номер НОМЕР_1;

Визнати за нею право власності на 1\2 частку об'єкту нерухомості (будинок з надвірними будівлями та спорудами) та 1\2 частку земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_3

Стягнути з ОСОБА_3 на її користь вартість сплаченого судового збору та вартість судових експертиз.

Рішенням Борівського районного суду Харківської області від 05 травня 2016 року позовні вимоги ОСОБА_2 - задоволено частково. Встановлено факт проживання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 однією сім'єю, як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу в період з 02 грудня 2004 року по 20 січня 2015 року. Визнано спільною сумісною власністю ОСОБА_2 та ОСОБА_3 наступне майно: автомобіль Mitsubishi Outlander 3,0 AT, 2007 року випуску (двигун НОМЕР_3, об'єм двигуна 2998 см.куб, кузов НОМЕР_4, державний номер НОМЕР_1) та побутове майно: телевізор Samsung, програвач DVD, холодильник АТЛАНТ, пральну машину LG, кондіціонер «ОМІДЕА», м'які меблі польського виробництва, комплект спальних меблів польського виробництва, душеву кабінку, електричний нагрівач, парну, плиту для сауни, дубові меблі, холодильник НОРД, насосну станцію. Виділено ОСОБА_2 побутове майно: телевізор "Samsung", холодильник "АТЛАНТ", пральну машину "LG", кондіціонер "ОМІДЕА", м'які меблі польського виробництва, комплект спальних меблів польського виробництва, програвач DVD. Визнано за ОСОБА_2 право власності на 1\2 частину автомобіля Mitsubishi Outlander 3,0 AT, 2007 року випуску (двигун НОМЕР_3, об'єм двигуна 2998 см.куб, кузов № НОМЕР_2, державний номер НОМЕР_1). Стягнуто з ОСОБА_3 на користь позивачки витрати по сплаті судового збору в сумі 1 882 грн. 70 коп. (одна тисяча вісімсот вісімдесят дві гривні 70 коп.) та витрати за проведення судової автотоварознавчої експертизи в сумі 625 грн. 00 коп. (шістсот двадцять п'ять гривень 00 коп.) В іншій частині позову - відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції в частині встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, визнання спільною сумісною власністю автомобіля Mitsubishi Outlander 3,0 AT, 2007 року випуску, державний номер НОМЕР_1 та визнання за ОСОБА_2 права власності на ? частину вказаного автомобіля; постановити ухвалу про відмову позивачці в задоволенні позовних вимог, а справу закрити.

В обгрунтування доводів апеляційної скарги ОСОБА_3 посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вказує, що сам факт перебування у фактичних шлюбних відносинах без установлення ведення спільного господарства, побуту та бюджету не є підставою для визнання права власності на половину майна за кожною зі сторін.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 ставить питання про часткове скасування рішення суду першої інстанції в частині поділу майна з ухваленням нового рішення, яким визнати спільною сумісною власністю сторін наступне майно: автомобіль Mitsubishi Outlander 3,0 AT, 2007 року «впуску, об'єм двигуна 2998 см.куб, державний номер НОМЕР_1, об'єкт нерухомості (будинок з надвірними будівлями та спорудами) на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_3 земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_3. Розподілити майно, яке є спільною сумісною власністю, виділивши їй в рахунок її частки в спільному майні подружжя наступне майно: автомобіль Mitsubishi Outlander 3,0 AT, 2007 року випуску, двигун НОМЕР_3, об'єм двигуна 2998 см.куб, кузов НОМЕР_4, державний номер НОМЕР_1; 1/2 частку об'єкту нерухомості (будинок з надвірними будівлями та спорудами) розташованого на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_3 ? частку земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_3. Визнати за нею право власності на вищевказане майно та вирішити питання судових витрат.

В обгрунтування доводів апеляційної скарги ОСОБА_2 посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає доведеним факт її проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу з відповідачем, що є підставою для поділу майна, яке вони набули разом під час їх спільного сумісного проживання.

Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційних скарг, судова колегія вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_2 не підлягає задоволенню, а апеляційна скарга ОСОБА_3 підлягає задоволенню.

При цьому, колегія суддів виходить з наступного.

Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції виходив з доведеності факту проживання сторін однією сім'єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу в період з 02 грудня 2004 року по 20 січня 2015 року, що є підставою для часткового задоволення позову в частині поділу майна, а саме, вимоги щодо об'єкту нерухомості задоволенню не підлягають, бо власником спірної земельною ділянки є відповідач, а спірний будинок є об'єктом незавершеного самочинного будівництва.

Проте, з таким висновком суду першої інстанції колегія суддів повністю погодитись не може.

Відповідно до ч.2,4 ст.3 СК України, сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

В розумінні ст.3 СК України, сім`я - це союз двох або кількох осіб, котрі є членами сім`ї. Члени сім`ї пов`язані спільним побутом, що стосується лише тих випадків, коли члени сім`ї проживають разом. Положення закону стосовно наявності взаємних прав і обов`язків членів сім`ї містять вказівку не на ознаку сім`ї, а на наслідки визнання спільних осіб сім`єю: якщо конкретні особи визнаються членами однієї сім`ї, то між ними існують сімейні відносини і у них виникають взаємні права і обов`язки.

Частиною 1 ст. 256 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту, зокрема, родинних відносин між фізичними особами, перебування фізичної особи на утриманні, проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу.

Як зазначено в аналізі судової практики розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення за 2010 рік, здійсненому Верховним Судом України, відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 256 ЦПК України суд праві розглядати справи про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу за таких умов: має місце спільне проживання чоловіка та жінки однією сім'єю, термін спільного проживання (не менше п'яти років), мета встановлення факту (розподіл спільно набутого майна, спадкування за законом), відсутність спору про право. До заяви про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу додаються документи та докази того, що між заявником та іншою особою (померлим) мали місце фактичні шлюбні стосунки (свідоцтва про народження дітей, довідки з місця проживання, свідчення свідків, листи ділового та особистого характеру тощо). Також це можуть бути: свідоцтва про виписки з по господарських домових книг про реєстрацію чи вселення, докази про спільне придбання майна як рухомого, так і не рухомого (чеки, квитанції, свідоцтва про право власності), заяви, анкети, квитанції, заповіти, ділова та особиста переписка, з яких убачається, що «подружжя» вважали себе чоловіком та дружиною, піклувалися однин про одного; довідки житлових організацій, сільських рад про спільне проживання та ведення господарства.

Показаннями свідків встановлено, що сторони проживали у фактичних шлюбних відносинах.

Проте, сам факт перебування у фактичних шлюбних відносинах без установлення ведення спільного господарства, побуту та бюджету не є підставою для визнання права власності на половину майна за позивачем (постанова Верховного Суду України від 25 грудня 2013 року у справі № 6-135цс13, від 18 вересня 2013 року № 6-66цс13).

Так, матеріали справи свідчать, що ОСОБА_2 зареєстрована у АДРЕСА_4 (а.с.6 т.1), тоді як відповідач ОСОБА_3 зареєстрований у АДРЕСА_5

Відповідно ч. 3 ст. 10 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Згідно з вимогами ст.ст. 57-60 ЦПК України засобами доказування в цивільній справі є пояснення сторін і третіх осіб, показання свідків, письмові докази, речові докази і висновки експертів. Суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування. Кожна сторона має довести ті обставини, на які посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Дослідивши матеріали справи колегія суддів приходить до висновку, що належних та допустимих доказів на підтвердження наявності між сторонами у період з 02 грудня 2004 року по 20 січня 2015 року усталених стосунків, що притаманні подружжю, позивачкою у передбаченому ст. ст. 10, 60 ЦПК України порядку суду не надано.

Надані ж позивачем на підтвердження її вимог про встановлення факту проживання однією сім'єю з відповідачем як чоловіка і жінки без реєстрації шлюбу, зокрема, фотографії, копія договору на організацію туристичних послуг, спільні путівки та інше, - не дають підстав вважати, що між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 склалися усталені стосунки, що притаманні подружжю.

Позивачкою не підтверджено факту ведення спільного господарства з відповідачем, наявність спільного бюджету, піклування та підтримку один одного морально і матеріально.

Відповідно до ст. 74 СК України, якщо жінка та чоловік проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. На майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення глави 8 цього Кодексу.

Майно, набуте під час спільного проживання особами, які не перебувають у зареєстрованому шлюбі між собою, є об'єктом їхньої спільної сумісної власності, якщо: 1) майно придбане внаслідок спільної праці таких осіб, як сім'ї (при цьому спільною працею осіб слід вважати їхні спільні або індивідуальні трудові зусилля, унаслідок яких вони одержали спільні або особисті доходи, об'єднані в майбутньому для набуття спільного майна, ведення ними спільного господарства, побуту та бюджету); 2) інше не встановлено письмовою угодою між ними.

Сам факт перебування у фактичних шлюбних відносинах без установлення ведення спільного господарства, побуту та бюджету не є підставою для визнання права власності на половину майна за кожною зі сторін.

Відповідно до ст.212 ЦПК України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Проте, колегія суддів вважає, що факти, які мають важливе значення для справи, не підтверджені в рішенні передбаченими законом доказами, а наявні в матеріалах справи докази не є достатніми для висновку про доведеність позивачем певних обставин на підтвердження своїх вимог.

З урахуванням того, що суд не вбачає доказів для встановлення факту проживання сторін однією сім'єю без реєстрації шлюбу, вимоги про поділ спільного сумісного майна не підлягають задоволенню, оскільки вони є похідними від первісних позовних вимог.

Доводи апеляційною скарги ОСОБА_3 підтверджуються матеріалами справи та вимогами чинного законодавства, а посилання ОСОБА_2 не приймаються колегією суддів до уваги через їх недоведеність.

З урахуванням вищевикладеного, рішення суду підлягає зміні на підставі ст.. 309 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 303 304, п.2ч.1ст.307, ст.309, 313,314,316,317,319,324 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргуОСОБА_2 - відхилити.

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - задовольнити.

Рішення Борівського районного суду Харківської області від 05 травня 2016 року - змінити.

У частині встановлення факту проживання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 однією сім'єю, як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу в період з 02 грудня 2004 року по 20 січня 2015 року та визнання спільною сумісною власністю ОСОБА_2 та ОСОБА_3 наступне майно: автомобіль Mitsubishi Outlander 3,0 AT, 2007 року випуску (двигун НОМЕР_3, об'єм двигуна 2998 см.куб, кузов НОМЕР_4, державний номер НОМЕР_1) та побутове майно: телевізор Samsung, програвач DVD, холодильник АТЛАНТ, пральну машину LG, кондіціонер «ОМІДЕА», м'які меблі польського виробництва, комплект спальних меблів польського виробництва, душеву кабінку, електричний нагрівач, парну, плиту для сауни, дубові меблі, холодильник НОРД, насосну станцію, виділення ОСОБА_2 побутове майно: телевізор "Samsung", холодильник "АТЛАНТ", пральну машину "LG", кондіціонер "ОМІДЕА", м'які меблі польського виробництва, комплект спальних меблів польського виробництва, програвач DVD, визнання за ОСОБА_2 право власності на 1\2 частину автомобіля Mitsubishi Outlander 3,0 AT, 2007 року випуску (двигун НОМЕР_3, об'єм двигуна 2998 см.куб, кузов № НОМЕР_2, державний номер НОМЕР_1), розподілу судових витрат, - рішення суду скасувати, у задоволенні позову у цій частині відмовити.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий: Н.М. Шаповал

Судді: Л.В. Пшенічна

О.М. Хорошевський