Рішення № 6170576, 10.09.2009, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15.07.09р.Справа № 33/244-09 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „МКЛ”, м. Луганськ

до Підприємця ОСОБА_1, м. Підгороднє, Дніпропетровська область

про стягнення 99 249 грн. 14 коп.

Суддя Рудовська І.А.

Представники:

Від позивача: Циганок Г.А., довіреність б/н від 15.01.2009 року

Від відповідача: ОСОБА_1, свідоцтво про державну реєстрацію № 677412; ОСОБА_3, довіреність б/н від 01.07.2009 року

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „МКЛ” звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до підприємця ОСОБА_1 про стягнення 98 595 грн. 14 коп. основного боргу по договору дистрибуції № 36 від 29.03.2007 року, 654 грн. 00 коп. орендної плати та витрати по справі.

Ухвалою голови господарського суду Дніпропетровської області від 01.07.2009 року продовжено строк вирішення спору у справі до 01.08.2009 року.

В судове засідання 15.07.2009 року зявились представники сторін.

Представник позивача підтримав свої позовні вимоги та просив суд задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні 15.07.2009 року та у відзиві на позовну заяву від 01.07.2009 року визнає часткову заборгованість перед позивачем в розмірі 25221 грн. 61 коп.

У судовому засіданні 15.07.2009 року за згодою представників позивача та відповідача оголошені вступна та резолютивна частини судового рішення згідно до ст. 85 ГПК України.

Розглянувши наявні матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представників позивача та відповідача, оцінивши докази в сукупності, суд, -

ВСТАНОВИВ :

29.03.2007 року між позивачем (продавець) та відповідачем (дистрибютор) був укладений договір дистрибуції № 36 (далі Договір).

Відповідно до умов Договору продавець взяв на себе зобовязання продати дистрибютору товар, а дистрибютор зобовязався прийняти та оплатити товар.

Відповідно до пункту 1.2. Договору ціна на товар, який продається дистрибютору по даному Договору, узгоджуються та вказуються сторонами в Додатках, які є невідємною частиною Договору.

Відповідно до пункту 3.5. Договору товар переходить у власність дистрибютора з моменту підписання накладних і передачі йому товару. Датою поставки вважається дата підписання сторонами накладної. Перехід ризику втрати або іншого пошкодження товару переходить до дистрибютора з моменту його передачі.

Відповідно до пункту 3.9. Договору прийом товару по якості та кількості проводиться відповідно до інструкцій про прийом товарів і продукції по якості та кількості №№ П-6, П-7. В разі виявлення нестачі, браку, пересортиці товару, дистрибютор зобовязаний провести всі дії, передбачені вказаними інструкціями для документального підтвердження цих фактів. Весь товар, не прийнятий дистрибютором, оформлюється належним чином та передається дистрибютору на відповідальне зберігання. Продавець зобовязаний на протязі 10 робочих днів прийняти рішення по вказаному товару та письмово повідомити про дане рішення дистрибютора.

Відповідно до пункту 4.2. Договору дистрибютор сплачує продавцю товар:

-проданий в період з 1 жовтня по 31 травня не пізніше 30 календарних днів з моменту передачі дистрибютору товару;

-проданий в період з 1 червня по 30 вересня не пізніше 15 календарних днів з моменту передачі дистрибютору товару.

Позивач, на виконання своїх зобовязань за Договором, поставив відповідачу товар на загальну суму 102 212 грн. 87 коп., що підтверджується видатковими накладними № РН-08/490 від 31.08.2007 року на суму 14136 грн. 35 коп., № РН-09/121 від 11.09.2007 року на суму 11702 грн. 99 коп., № РН-07/504 від 29.07.2008 року на суму 59061 грн. 89 коп., № РН-03/310 від 31.03.2008 року на суму 17311 грн. 64 коп. (а.с. 15-20).

Відповідач повернув позивачу товар в кількості 82 ящика, що підтверджується прийомним актом № 950/472 від 13.09.2007 року та рахунком № 1 від 13.09.2007 року (а.с. 62-63).

28.02.2009 року між позивачем та відповідачем проведено акт звірки взаємних розрахунків, яким останнім фактично підтверджено існуючу заборгованість в розмірі 98595 грн. 14 коп. (а.с. 14).

Майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Приписами статті 180 Господарського кодексу України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобовязань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обовязкові умови договору відповідно до законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України унормовано, що договір є обовязковим до виконання.

Стаття 193 ГК України встановлює, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно п. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Стаття 598 Цивільного кодексу України встановлює, що зобовязання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

На момент розгляду справи основна заборгованість відповідача складає 98 595 грн. 14 коп., докази погашення якої в матеріалах справи відсутні, внаслідок чого суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та фактично визнаються відповідачем в підписаному акті звірки взаємних розрахунків станом на 28.02.2009 р. і підлягають задоволенню.

Згідно з пунктом 3.10. Договору передача обладнання в оренду здійснюється по акту приймання-передачі, який підписується сторонами.

Згідно з пунктом 4.8. Договору розмір орендної плати за кожний морозильний ларь складає 1 грн. в місяць, з урахуванням ПДВ.

Відповідно до пункту 4.8. Договору орендна плата проводиться щомісячно до 20-го числа місяця наступного за звітним. При повернення обладнання до закінчення місяця, орендна плата нараховується та платиться як за повний місяць.

Відповідно до пункту 4.10. Договору дистрибютор несе повну матеріальну відповідальність за зберігання орендованого обладнання, починаючи з моменту його прийняття по акту приймання-передачі і до моменту повернення продавцю.

Відповідно до актів здавання-приймання робіт (надання послуг) та податкової накладної від 31.03.2009 року, що знаходяться в матеріалах справи (а.с. 22-41) заборгованість відповідача по орендній платі складає 654 грн. 00 коп., що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків сторін станом на 28.02.2009 року (а.с. 21) та підлягає задоволенню.

З огляду на викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню в сумі 98 595 грн. 14 коп. основного боргу по договору дистрибуції № 36 від 29.03.2007 року, 654 грн. 00 коп. орендної плати.

Позивачем у судовому засіданні на підставі ст. 33 ГПК України документально було доведено ті обставини, на які він посилався в позовній заяві як підставу своїх позовних вимог.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ст. 16 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати по справі покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 4-7, 33, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Підприємця ОСОБА_1 (52001, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, МФО 351005, п/р НОМЕР_2 в КБ „Укрсиббанк”) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „МКЛ” (91009, м. Луганськ, вул. Советська, 48/305, код ЄДРПОУ 32065760, МФО 304632, п/р 26008008850410 в ЛФ АБ „Брокбізнесбанк”) 98 595 (девяносто вісім тисяч пятсот девяносто пять) грн. 14 коп. основного боргу, 654 (шістсот пятдесят чотири) грн. 00 коп. орендної плати, 992 (девятсот девяносто дві) грн. 49 коп. - державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного терміну з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя І.А.Рудовська

Рішення оформлене

відповідно до ст. 84 ГПК України 09.09.2009 року