Ухвала суду № 61702224, 28.09.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а-168/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Іщук І.О.

Суддя-доповідач: Межевич М.В.

У Х В А Л А

Іменем України

28 вересня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Межевича М.В., суддів Земляної Г.В. та Сорочка Є.О., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Миргородської об'єднаної державної податкової інспекції на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 червня 2016 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» до Миргородської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправними дій, зобов'язання прийняти рішення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив:

- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у списанні визначеного контролюючим органом станом на 01.01.2011 неузгодженого грошового зобов'язання, за яким триває процедура судового оскарження, у сумі 649 927,75 грн;

- зобов'язати відповідача прийняти рішення про списання визначеного контролюючим органом станом на 01.01.2011 неузгодженого грошового зобов'язання, за яким триває процедура судового оскарження у сумі 649 927,75 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.04.2012, яка залишена без змін ухвалами Київського апеляційного адміністративного суду від 19.06.2012 та Вищого адміністративного суду від 09.04.2015 у задоволенні адміністративного позову було відмовлено.

27.02.2015 позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва із заявою про перегляд постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.04.2012 за нововиявленими обставинами.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.03.2015 вказану заяву повернуто позивачу без розгляду.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21.05.2015 ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.03.2015 скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для подальшого розгляду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.06.2015 відкрито провадження за заявою позивача про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.04.2012.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.04.2016 заяву Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами задоволено, скасовано постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 квітня 2012 року та прийнято нову, якою адміністративний позов задоволено повністю.

Відповідач в апеляційній скарзі просить суд скасувати постанову та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, оскільки вважає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Фактичні обставини справи свідчать, що позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Миргородської об'єднаної державної податкової інспекції (далі відповідач, Миргородська ОДПІ), в якому просив визнати протиправними дії щодо відмови у списанні визначеного контролюючим органом станом на 01 січня 2011 року неузгодженого грошового зобов'язання, за яким триває процедура судового оскарження, в сумі 649 927,75 грн, а саме:

- неузгоджене грошове зобов'язання з рентної плати за природний газ у сумі 22 984,00 грн. та з рентної плати за газовий конденсат в сумі 102 169,69 грн всього у сумі 125 153,69 грн., за яким триває процедура судового оскарження у справі №8/7;

- неузгоджене грошове зобов'язання з рентної плати за природний газ у сумі 24 729,34 грн. та з рентної плати за газовий конденсат в сумі 500 044,72 грн всього у сумі 524 774,06 грн., за яким триває процедура судового оскарження у справі №2а-12243/09/2670.

Також позивач просив суд зобов'язати відповідача прийняти рішення про списання визначеного контролюючим органом станом на 01 січня 2011 року неузгодженого грошового зобов'язання, за яким триває процедура судового оскарження, в сумі 649 927,75 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що на підставі висновків акту перевірки від 01.08.2007 № 182/23-128/30019775 Миргородською ОДПІ було прийнято податкові повідомлення-рішення № 0000452301/0 від 03.08.2007, від 27.08.2007 № 0000452301/1, від 16.11.2007 № 0000452301/2 про застосування до позивача штрафної санкції за порушення граничних строків сплати узгодженого податкового зобов'язання з рентної плати за природний газ, що видобувається в Україні, на суму 22 984,00 грн та № 0000462301/0 від 03.08.2007, від 27.08.2007 № 0000462301/1, від 16.11.2007 № 0000462301/2 про застосування штрафної санкції за порушення граничних строків сплати узгодженого податкового зобов'язання з рентної плати за газовий конденсат, що видобувається в Україні, на суму 102 169,29 грн згідно пп. 17.1.17 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Окрім того, на підставі висновків акту перевірки №15-146/2/18 від 19.02.2009 відповідачем було прийнято податкові повідомлення-рішення від 17.03.2009 №0000451502/0, від 28.04.2009 № 0000451502/1, від 08.07.2009 № 0000451502/2, від 21.09.2009 № 0000451502/3 про застосування штрафної санкції за порушення граничних строків сплати узгодженого податкового зобов'язання з рентної плати за природний газ, що видобувається в Україні на суму 24 729,34 грн та №0000461502/0 від 17.03.2009, від 28.04.2009 № 0000461502/1, від 08.07.2009 № 0000461502/2, від 21.09.2009 № 0000461502/3 про застосування штрафної санкції за порушення граничних строків сплати узгодженого податкового зобов'язання з рентної плати за газовий конденсат, що видобувається в Україні на суму 500 044,72 грн. відповідно.

Так, зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями позивачу було донараховано податкові зобов'язання у загальному розмірі 649 927,75 гривень, з яких 602 214,41 грн. рентна плата за газовий конденсат та 47 713,34 гривень рентна плата за природний газ. Вказані податкові повідомлення-рішення були предметом оскарження у межах судових справ № 2а-12243/09/2670 та №8/7.

Так, постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.04.2008 у справі №8/7 позовні вимоги ДК «Укргазвидобування» HAK «Нафтогаз України» було задоволено: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Миргородської ОДПІ від 27.08.2007 р. № 0000452301/1 на суму 22 984,00 грн., від 27.08.2007 № 0000462301/1 на суму 102 169,29 грн. Вказана постанова набула законної сили згідно ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 26.08.2009.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.05.2010 у справі №2а-12243/09/2670 позовні вимоги ДК «Укргазвидобування» HAK «Нафтогаз України» було задоволено: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Миргородської ОДПІ від 17.03.2009 № 0000451502/0 на суму 24 729,34 грн, від 17.03.2009 № 0000461502/0 на суму 500 044,72 грн. Дана постанова набула законної сили згідно ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 15.03.2011.

Зазначені судові рішення податковим органом було оскаржено до Вищого адміністративного суду України.

Враховуючи те, що вказаними рішеннями податкові повідомлення-рішення були скасовані, керуючись п. 2-1 підрозділу 10 Податкового кодексу України (далі - ПК) в редакції Закону України №3320-VI від 12.05.2011, 03.10.2011 позивач направив до Миргородської ОДПІ заяву № 19/1-1376 про списання неузгоджених грошових зобов'язань у розмірі 649 927,75 грн., що обліковуються станом на 01.01.2011 та є предметом судового оскарження у судових справах № 8/7 та № 2а-12243/09/2670.

У відповідь на вказану заяву відповідач листом від 17.10.2011 № 4499/8/24-027, відмовив у списанні неузгоджених грошових зобов'язань у розмірі 649 927,75 грн., мотивуючи тим, що у зв'язку з набранням законної сили судовими рішеннями у справах № 8/7 та № 2а-12243/09/2670 у ДК «Укргазвидобування» HAK «Нафтогаз України» відсутня неузгоджена сума грошових зобов'язань, оскільки, донараховані податкові зобов'язання у розмірі 649 927,75 грн були скасовані судом.

Відмова у списанні зазначених зобов'язань слугувала підставою для звернення до суду з позовом, який розглядається у даній справі.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.04.2012 № 2а-168/12/2670, яка набрала законної сили згідно ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 19.06.2012, у задоволенні адміністративного позову про зобов'язання відповідача списати суми грошових зобов'язань у розмірі 649 927,75 грн. було відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд виходив з того, що з моменту набрання законної сили постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.04.2008 у справі № 8/7, тобто з 26.08.2009, та постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.05.2010 у справі № 2а-12243/09/2670, тобто з 15.03.2011, якими скасовано податкові повідомлення-рішення Миргородської ОДПІ від 03.08.2007 №0000452301/0, від 03.08.2007 №0000462301/0, від 27.08.2007 №0000452301/1, від 27.08.2007 №0000462301/1, від 16.11.2007 № 0000452301/2, від 16.11.2007 №0000462301/2, від 17.03.2009 №0000451502/0 та №0000461502/0, від 28.04.2009 №0000451502/1 та №0000461502/1, від 08.07.2009 №0000451502/2 та №0000461502/2, від 21.09.2009 №0000451502/3 та №0000461502/3, у позивача відсутні визначені даними рішеннями податкові зобов'язання з рентної плати за газовий конденсат у розмірі 602 214,41 грн та з рентної плати за природний газ у розмірі 47 713,34 грн.

Вказане рішення було підтримано також і Вищим адміністративним судом України в ухвалі від 09.04.2015.

Поряд із цим, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 17.09.2012 у справі № 8/7 ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26.08.2009 та постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.04.2008 скасовано, прийнято нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 09.12.2014 у справі № 2а-12243/09/2670 ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15.03.2011 та постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.05.2010 скасовано, прийнято нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог.

Таким чином, судовими рішеннями Вищого адміністративного суду України відмовлено повністю у задоволенні позову заявника до відповідача про скасування податкових повідомлень-рішень щодо донарахування позивачу податкових зобов'язань у загальному розмірі 649 927,75 грн, з яких 602 214,41 грн рентна плата за газовий конденсат та 47 713,34 грн рентна плата за природний газ.

27.02.2015 позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва із заявою про перегляд постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.04.2012 за нововиявленими обставинами. Наявність нововиявлених обставин позивач обґрунтовує тим, що ухвалами Вищого адміністративного суду України від 17.09.2012 та від 09.12.2014 було скасовано судові рішення від 18.05.2010 у справі № 8/7 та від 14.04.2008 у справі № 2а-12243/09/2670, обставини встановлені даними рішеннями було враховано та застосовано судом при прийнятті постанови від 19.04.2012.

Так, підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами заявник зазначив істотні для справи обставини, що не були та не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду та вирішення справи, а саме скасування судових рішень, які стали підставою для прийняття постанови суду, що належить переглянути.

Суд першої інстанції погодився із наявністю підстав для перегляду постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.04.2012 за нововиявленими обставинами та зазначив, що підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є факт скасування у судовому порядку постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.04.2008, ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 26.08.2009 року у справі № 8/7 та постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.05.2010, ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 26.08.2009 та від 15.03.2011 у справі № 2а-12243/09/2670, на підставі яких прийнято судове рішення, про перегляд якого за нововиявленими обставинами заявником подано відповідну заяву.

В судовому засіданні суду першої інстанції представник відповідача також підтвердив сплату позивачем 27.02.2015 податкового боргу у сумі 5 247 774,06 грн, який виник згідно податкових повідомлень-рішень, що залишені в силі згідно постанови Вищого адміністративного суду України від 17.09.2012 у справі № 8/7 та від 09.12.2014 у справі № 2а-12243/09/2670. На підтвердження такої сплати податковим органом надано суду дані облікових карток позивача.

На підставі викладеного, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для скасування постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.04.2012 та прийняття нової про задоволення позову.

Вирішуючи спір, колегія суддів виходить з такого.

Відповідно до ч. 1 п. 4 ч. 2 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) постанова або ухвала суду, що набрала законної сили, може бути переглянута у зв'язку з нововиявленими обставинами.

Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є скасування судового рішення, яке стало підставою для прийняття постанови чи постановлення ухвали, що належить переглянути.

Враховуючи, що скасування судами податкових повідомлень-рішень стало підставою для прийняття постанови про перегляд якої просив заявник, то скасування таких судових рішень є безумовною підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами за п. 4 ч. 2 ст. 245 КАС.

Відповідно до ч. 1 ст. 247 КАС заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами може бути подано протягом одного місяця після того, як особа, яка звертається до суду, дізналася або могла дізнатися про ці обставини. При цьому заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 245 цього Кодексу, може бути подана не пізніше ніж через три роки з дня набрання судовим рішенням законної сили.

Пленум Вищого адміністративного суду України у свій постанові від 22 травня 2015 року № 7 зазначив, що оскільки чинним КАС не закріплено, з якого моменту починається перебіг строків, визначених статтею 247, початок перебігу зазначених строків доцільно визначати залежно від підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, що містяться у статті 245 КАС (аналогічно нормам, встановленим частиною другою статті 113 Господарського кодексу України, частиною другою статті 362 Цивільного процесуального кодексу України): у випадку, встановленому пунктом 4 частини другої статті 245 КАС, - з дня набрання законної сили судовим рішенням, яким скасовано судове рішення, що стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, які підлягають перегляду.

Обмеження строком можливості подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами застосовується для досягнення стабільності судових рішень та з метою дотримання принципу юридичної визначеності, що є однією зі складових верховенства права.

Відповідач в апеляційній скарзі стверджує, що заявник пропустив строк звернення до суду із заявою, оскільки постанова Вищого адміністративного суду України від 09.12.2014 у справі № 2а-12243/09/2670 набрала законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі. Однак, відповідач не навів доказів набрання вказаною постановою законної сили, її направлення сторонам у строк, який би свідчив про порушення позивачем строку звернення до суду.

Поряд із цим, з наявних в матеріалах справи документів вбачається, що вказану постанову отримано позивачем 30.01.2015 та зареєстровано за вх.№ 34/949-2 (т. 2 а.с. 12), тобто звертаючись до суду із заявою 27.02.2015, позивачем дотримано строк, передбачений ч. 1 ст. 247 КАС.

Поряд із цим, варто зауважити, що правові наслідки пропуску строку звернення до суду із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами передбачені ч. 1 ст. 247 КАС. Так, у разі якщо заява подана до адміністративного суду після закінчення цього строку, адміністративний суд відмовляє у відкритті провадження за нововиявленими обставинами, незалежно від поважності причини пропуску цього строку.

Аналіз викладеної норми дає підстави для висновку, що у відкритті провадження може відмовити лише суд, передбачений ч. 1 ст. 249 КАС (суд тієї інстанції, який першим допустив помилку при вирішенні справи внаслідок незнання про існування нововиявленої обставини).

При цьому, апеляційний суд, розглядаючи апеляційну скаргу на постанову, прийняту за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, встановивши пропуск заявником строку звернення із такою заявою, не наділений повноваженнями скасовувати таку постанову та відмовляти у відкритті провадження у справі, оскільки питання відкриття провадження про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами вправі вирішувати виключно суд, зазначений у ч. 1 ст. 249 КАС.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Доводи апеляційної скарги стосуються виключно порушення позивачем строку звернення до суду із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами. При цьому, апелянт не наводить заперечень та не спростовує висновків суду про наявність підстав для задоволення позову. Не зважаючи на це, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити таке.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо питань оподаткування природного газу та електричної енергії» № 3320-VI від 12.05.2011 (далі - Закон № 3320-VI) підрозділ 10 ПК доповнено пунктом 2-1 такого змісту:

« 21. Підлягають списанню:

податковий борг станом на 1 січня 2011 року Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (крім податкового боргу з податку на додану вартість при здійсненні митного оформлення природного газу, ввезеного на митну територію України у минулих періодах) та її дочірніх підприємств ДК "Газ України", ДК "Укртрансгаз", ДК "Укргазвидобування", ДАТ "Чорноморнафтогаз", суб'єктів господарювання, що здійснюють постачання природного газу за регульованим тарифом, перед бюджетом (у тому числі податковий борг, який виник у зв'язку із порушеннями податкового, валютного та митного законодавства), а також грошові зобов'язання, які виникнуть у зв'язку із застосуванням механізму списання відповідно до статті 2 Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію";

реструктуризовані суми податків та зборів на умовах, визначених Законом України від 23 червня 2005 року № 2711-IV «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу», підприємствам - виробникам електричної енергії, які мають ліцензію на право здійснення підприємницької діяльності з виробництва електричної енергії, а також грошові зобов'язання, які виникнуть у зв'язку із застосуванням механізму списання відповідно до статті 2 Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію";

податковий борг суб'єктів господарювання, що здійснюють постачання електричної енергії за регульованим тарифом, перед бюджетом, який виник внаслідок визначення податковими органами податкового зобов'язання суб'єкта господарювання через наявність небалансу технологічних витрат електроенергії (понаднормативних витрат електроенергії), що відносяться до періодів до 1 січня 2011 року;

визначені контролюючими органами станом на 1 січня 2011 року неузгоджені грошові зобов'язання та пені Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (крім зобов'язань з податку на додану вартість при здійсненні митного оформлення природного газу, ввезеного на митну територію України у минулих періодах) та її дочірніх підприємств ДК "Газ України", ДК "Укртрансгаз", ДК "Укргазвидобування", АТ "Чорноморнафтогаз" та ДП "Енергоринок", за якими тривають процедури адміністративного або судового оскарження;

визначені контролюючими органами неузгоджені грошові зобов'язання та пені суб'єктів господарювання, що здійснюють постачання електричної енергії за регульованим тарифом, через наявність небалансу технологічних витрат електроенергії (понаднормативних витрат електроенергії), що відносяться до періодів до 1 січня 2011 року та за якими тривають процедури адміністративного або судового оскарження;

розстрочені Національній акціонерній компанії "Нафтогаз України" податкові зобов'язання (з урахуванням процентів, нарахованих на такі розстрочені суми) з податку на прибуток та податку на додану вартість.

Суми, списані відповідно до положень цього пункту та Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію", не включаються до валових доходів та валових витрат учасників процедури списання.

Відповідні рішення про списання зазначених сум приймаються контролюючими органами в межах їх компетенції у порядку, передбаченому для списання безнадійного податкового боргу, протягом десяти робочих днів з дня подання заяви платника податків. У разі відмови контролюючим органом у списанні згідно з цим пунктом платники податків можуть оскаржити такі дії в порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу.

Згідно з положеннями цього пункту списанню підлягають суми, що залишаються несплаченими станом на перше число місяця, у якому набрав чинності Закон України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію".

На списані відповідно до положень цього пункту суми не нараховуються штрафні санкції та пеня, передбачені цим Кодексом».

Враховуючи, що податкові повідомлення-рішення, у яких визначено суму податкових зобов'язаннь, яку просив списати позивач, залишені в силі рішеннями Вищого адміністративного суду України, то в силу наведених вище положень Закону № 3320-VI, такі суми зобов'язання підлягають списанню. Тобто суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції відповідно до норм матеріального права, при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у справі, підтвердженими доказами, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Миргородської об'єднаної державної податкової інспекції залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 червня 2016 року - без змін.

Рішення апеляційної інстанції набирає законної сили через п'ять днів після направлення його копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржене безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя М.В. Межевич

Суддя Г.В. Земляна

Суддя Є.О. Сорочко

Головуючий суддя Межевич М.В.

Судді: Сорочко Є.О.

Земляна Г.В.