Ухвала суду № 61701948, 22.09.2016, Вінницький апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 822/858/16

Головуючий у 1-й інстанції: Божук Д.А.

Суддя-доповідач: Полотнянко Ю.П.

22 вересня 2016 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Полотнянка Ю.П.

суддів: Загороднюка А.Г. Драчук Т. О.

за участю:

секретаря судового засідання: Томашук А.В.,

Представника позивача: Шевчук Л.В.

Представника третьої особи: ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Хмельницькому Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 01 липня 2016 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кам'янецькі трансформаторні підстанції" до управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області в особі Відділу примусового виконання рішень, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Хмельницькій області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про скасування постанови,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся в суд з позовом до управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області в особі Відділу примусового виконання рішень, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Хмельницькій області , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, в якому просить, з врахуванням уточнення позовних вимог, визнати протиправною та скасувати постанову №49823558 від 20.04.2016 "Про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження".

Відповідно до постанови Хмельницького окружного адміністративного суду від 01 липня 2016 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, третьою особою подано апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на прийняття оскарженого рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції оскаржену постанову скасувати та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

В судовому засіданні представник апелянта та позивача повністю підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити.

Інші сторони в судове засідання апеляційної інстанції не з'явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши постанову суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів Вінницького апеляційного адміністративного суду дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено з матеріалів справи та підтвердилось при апеляційному розгляді, звертаючись до суду та на аргументацію позовних вимог, позивач вказав на те, що постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження №49823558 від 20.04.2016 накладено арешт на комплекс загальною площею 968,6 кв.м., що розташований за адресою: м. Кам'янець-Подільський, вул. Індустріальна 2. Зазначений комплекс придбаний ТОВ "КТП" на аукціоні. Наявність арешту не дозволяє позивачу зареєструвати за собою вказане майно та унеможливлює вільно володіти та користуватись придбаним нерухомим майном. Позивач посилається на те, що п.90.1 Податкового кодексу України (далі по тексту - ПК України) встановлено пріоритет податкової застави щодо пріоритету інших обтяжень. Оскільки ДПІ у м. Хмельницькому обтяження щодо вказаного майна внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження 01.04.2015, а відповідачем - 20.04.2016, ДПІ у м. Хмельницькому має вищий пріоритет, ніж відповідач, а відтак, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів.

Розглядаючи справу, суд першої інстанції дійшов висновку про відмову у задоволенні адміністративного позову.

Судова колегія апеляційної інстанції не погоджується з даним рішенням суду І інстанції та надаючи правову оцінку обставинам справи, зазначає наступне.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004р. №1952-IV (далі - Закон №1952-IV) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно з положеннями ст.4 Закон №1952-IV державній реєстрації прав підлягають право власності; речові права, похідні від права власності; право власності на об'єкт незавершеного будівництва; заборона відчуження та арешт нерухомого майна, податкова застава, предметом якої є нерухоме майно, та інші обтяження.

Відповідно до ч.1 ст.5 Закон №1952-IV у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: підприємства як єдині майнові комплекси, житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення.

Згідно з ч.2 ст.3 Закон №1952-IV речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Відповідно до вимог статті 317 Цивільного кодексу України, права володіння, користування та розпоряджання своїм майном належать власнику такого майна.

Статтею 321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ч.1 та ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження

Згідно до п.1 ч.1 ст.3 КАС України справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно ч.2 ст.4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Згідно п.1 ч.2 ст.17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Проте, з наявних в матеріалах справи акту опису майна №5 від 30.03.2015, належний товариству з додатковою відповідальністю "Електромонтаж-466" комплекс загальною площею 968,6 кв.м., що розташований за адресою: м. Кам'янець-Подільський, вул. Індустріальна 2 описаний у податкову заставу. Дана податкова застава, згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно індексний номер 35744630 від 01.04.2015, зареєстрована в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 01.04.2015.

У подальшому, постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 14.05.2015 у справі №822/1615/15 надано дозвіл ДПІ у м. Хмельницькому на погашення податкового боргу товариства з додатковою відповідальністю "Електромонтаж-466", код ЄДРПОУ 01417558 у сумі 104186 (сто чотири тисячі сто вісімдесят шість) грн. 26 коп. за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

На виконання зазначеної постанови суду майно, описане в податкову заставу, реалізоване на аукціоні.

Відповідно до договору відчуження майна, що перебуває в податковій заставі від 14.01.2016 №9098, укладеного між ДПІ у м. Хмельницькому та ТОВ "КТП", позивач набув майно, - комплекс загальною площею 968,6 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Кам'янець-Подільський, вул. Індустріальна 2, яке перебувало в податковій заставі.

Згідно п.8 договору від 14.01.2016 №9098, договір набуває чинності з моменту повної оплати за вказане майно та діє безстроково.

Листом товарної біржі "Подільська" від 15.04.2016 №1/1504/В підтверджено внесення позивачем коштів за придбане майно, які в подальшому перераховані на рахунок ДПІ у м. Хмельницькому.

04.04.2016 знято податкову заставу, що підтверджується відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до рішення державного реєстратора про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень від 21.04.2016 №29363624, позивачу відмовлено у проведенні державної реєстрації права приватної власності на комплекс загальною площею 968,6 кв.м., що розташований за адресою: м. Кам'янець-Подільський, вул. Індустріальна 2.

Крім того, суд встановив, що на виконанні у відповідача перебувають виконавчі провадження №47094090 (номер за ЄДРВП), №49823558 (номер за ЄДРВП) та №49880281 (номер за ЄДРВП) щодо стягнення коштів з товариства з додатковою відповідальністю "Електромонтаж-466". У межах виконавчого провадження №49823558 (номер за ЄДРВП) постановою від 20.04.2016 накладено арешт на комплекс загальною площею 968,6 кв.м., що розташований за адресою: м. Кам'янець-Подільський, вул. Індустріальна 2 та оголошено заборону на його відчуження.

Вказана постанова винесена відповідачем на підставі звернення на примусове виконання виконавчого листа, виданого 12.01.2016 Хмельницьким міськрайонним судом Хмельницької області, за результатами розгляду справи №686/13291/15.

Отже, в даному випадку, наявність зазначених вище арештів на комплекс придбаний ТОВ "КТП" на аукціоні не дозволяє TOB "КТП" зареєструвати в установленому законом порядку право власності на вказане майно.

Згідно з частиною 1 статті 60 Закону України «Про виконавче провадження» право звернутися з позовом про визнання права власності на майно і про зняття з нього арешту належить особі, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові.

В пункті 20 постанови Пленуму ВАС України від 20 травня 2013 року № 8 «Про окремі питання юрисдикції адміністративних судів» зазначено, що згідно з частиною 1 статті 60 Закону України «Про виконавче провадження», особа яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. Під час вирішення такого спору з'ясуванню підлягають обставини щодо підстав набуття права власності на спірне майно, у зв'язку з чим зазначені вимоги є приватноправовими. Публічно-правовими є спори між особою, на майно якої накладено арешт у виконавчому провадженні і яка не є боржником у цьому провадженні, та органом державної виконавчої служби - суб'єктом владних повноважень з приводу рішень, дій чи бездіяльності, прийнятих (вчинених) під час проведення опису та арешту майна, що не пов'язані з визнанням права власності на арештоване майно.

Також слід зауважити, що згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у справі Zand v. Austria від 12 жовтня 1978 року вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у частині першій статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…)». З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Постанова або ухвала суду першої інстанції скасовується в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається з підстав, встановлених відповідно статтями 155 і 157 цього Кодексу (ч. 1 ст. 203 КАС України).

На підставі вищевикладеного колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції вирішуючи даний спір як публічно-правовий дійшов помилкового висновку про підсудність такої справи адміністративному суду, що є підставою скасувати постанову суду та закрити провадження у справі на підставі п.1 ч. 1 ст. 157 КАС України, та у відповідності до ч.2 ст.157 КАС України слід роз'яснити сторонам, що дана справа підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Керуючись ст.ст. 157, 160, 167, 195, 196, 198, 199, 203, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Хмельницькому Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області задовольнити частково.

Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 01 липня 2016 року скасувати, а провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кам'янецькі трансформаторні підстанції" до управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області в особі Відділу примусового виконання рішень, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Хмельницькій області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про скасування постанови закрити.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі протягом п'яти днів.

Головуючий Полотнянко Ю.П. Судді Загороднюк А.Г. Драчук Т. О.