Постанова № 61701872, 28.09.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 вересня 2016 р.м.ОдесаСправа № 495/460/16-а

Категорія: 10 Головуючий в 1 інстанції: Прийомова О.Ю.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого -судді Романішина В.Л.,

суддів Запорожана Д.В., Шляхтицького О.І.,

за участю секретаря Колеснікова-Горобець І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Одесі апеляційну скаргу Державної казначейської служби України на постанову Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 08 червня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України про визнання дій протиправними, зобов'язання виконати судове рішення, стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

В січні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області з адміністративним позовом до Державної казначейської служби України, в якому, з урахування уточнення в травні 2016 року позовних вимог, просив суд:

- визнати протиправними дії відповідача щодо невиконання постанови Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 21.02.2011р. та виконавчого листа від 29.05.2013р. по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Білгород-Дністровської міської ради про визнання протиправними дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень;

- зобов'язати Державну казначейську службу України виконати вказане судове рішення шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_1 в розмірі 6460 грн.;

- стягнути з Державної казначейської служби України за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_1 пеню за прострочення виплати суми боргу у розмірі 526,18 грн.

Позов обґрунтовував тим, що відповідачем порушено, встановлений статтею 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», трьохмісячний строк для перерахування та виплати коштів за рішенням суду, яке набрало законної сили, у зв'язку з чим, відповідно до ст.5 вказаного Закону, у Державної казначейської служби України виник обов'язок щодо нарахування та виплати на його користь компенсації в розмірі трьох відсотків річних від несплаченої суми, яка підлягає стягненню, за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень.

Постановою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 08.06.2016р. позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано неправомірними дії Державної казначейської служби України щодо невиконання постанови Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 21.02.2011р. та виконавчого листа від 29.05.2013р. по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Білгород-Дністровської міської ради про визнання протиправними дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень. Зобов'язано відповідача виконати вказане судове рішення шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_1 в розмірі 6460 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, Державна казначейська служба України подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції як таке, що прийняте з неправильним застосуванням норм матеріального права, та прийняти нову постанову, якою позов ОСОБА_1 залишити без задоволення.

В своїй скарзі апелянт зазначає, що виконання виконавчого листа від 29.05.2013р. по справі №495/3346/13-а здійснюється за бюджетною програмою КПКВ 3504040 «Заходи щодо виконання рішень суду, що гарантовані державою», однак суд першої інстанції, без посилання на норми чинного законодавства, прийняв рішення щодо стягнення коштів шляхом їх списання з єдиного казначейського рахунку відповідача.

Також, апелянт посилається на те, що безспірне списання коштів державного бюджету, у відповідності до абзацу 2 підпункту 1 пункту 9 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України та пункту 3 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою КМУ від 03.08.2011р. №845, повинно здійснюватися за черговістю надходження рішень суду на виконання. Виконавчий лист позивача по черговості надходження значиться під №2558.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, постановою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 21.02.2011р. задоволено частково позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Білгород-Дністровської міської ради. Зобов'язано відповідача здійснити дії щодо перерахунку щорічної разової грошової допомоги за 2010 рік ОСОБА_1 та виплатити не отриману ним частину щорічної разової грошової допомоги, передбачену ч.5 ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», у розмірі десяти мінімальних пенсій за віком, яка дорівнює прожитковому мінімуму, визначеному законом, виходячи з розміру на час виникнення права на виплату, з урахуванням проведених виплат.

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 15.05.2016р. встановлено спосіб і порядок виконання постанови Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 21.02.2011р. шляхом стягнення з Управління праці та соціального захисту населення Білгород-Дністровської міської ради на користь ОСОБА_1 не отриману ним частину щорічної разової грошової допомоги за 2010 рік, передбачену ч.5 ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», у розмірі десяти мінімальних пенсій за віком, яка дорівнює прожитковому мінімуму, визначеному законом, виходячи з розміру на час виникнення права на виплату, з урахуванням проведених виплат, тобто в розмірі 6 460 грн.

29.05.201р. ОСОБА_1 видано виконавчий лист на примусове виконання ухвали Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 15.05.2016р., з яким 31.05.2013р. позивач звернувся до Управління державної казначейської служби України в Білгород-Дністровському районі Одеської області.

Листом від 24.07.2013р. Управління державної казначейської служби України в Білгород-Дністровському районі Одеської області повідомило ОСОБА_1, що 04.06.2013р. подані ним матеріали направлено для виконання до Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області відповідно до п.п.1 п.47 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів від 03.08.2011р. №845.

Листами від 07.10.2013р. №5-13/1118-24323, від 03.03.2014р. №5-13/1536-5353 та від 01.08.2014р. №5-13/5609-18417 ДКС України повідомила позивача, що на момент надходження виконавчого документа суду та на даний час в органах Казначейства знаходяться на виконанні судові рішення, які надійшли раніше. Після виконання виконавчих документів, які надійшли раніше, органами Казначейства буде здійснено заходи щодо перерахування коштів на користь ОСОБА_1

Задовольняючи частково позов ОСОБА_1 про визнання неправомірними дій відповідача щодо невиконання постанови Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 21.02.2011р. і виконавчого листа від 29.05.2013р. та зобов'язання виконати вказане судове рішення шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_1 в розмірі 6460 грн., суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем порушено, встановлений частиною 4 статті 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», тримісячний строк для перерахування стягувачу коштів з дня надходження необхідних для цього документів та відомостей.

Апеляційний суд не погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для часткового задоволення позову ОСОБА_1 При цьому, колегія суддів виходить з наступного.

Згідно ст.255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Частиною 2 статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом України «Про виконавче провадження», та особливості їх виконання передбачені Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», який набрав чинності 01 січня 2013 року.

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є: державний орган; державні підприємство, установа, організація; юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства.

Статтею 3 Закону встановлено, що виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Стягувач за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу звертається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у строки, встановлені Законом України «Про виконавче провадження», із заявою про виконання рішення суду.

Разом із заявою стягувач подає до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, документи та відомості, необхідні для перерахування коштів, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

Перерахування коштів стягувачу здійснюється у тримісячний строк з дня надходження до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, необхідних для цього документів та відомостей.

В свою чергу, механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення визначений Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011р. №845 (далі Порядок № 845).

Відповідно до п.3 Порядку №845 рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).

Пунктом 4 Порядку № 845 визначено, що органи Казначейства: забезпечують у випадках, передбачених цим Порядком, зберігання виконавчих документів та ведення їх обліку. Після виконання виконавчого документа суду в повному обсязі такий документ повертається до суду з відміткою про його виконання; вживають заходів до виконання виконавчих документів протягом установленого строку; розглядають письмові звернення (вимоги) осіб, які беруть участь у справі, щодо виконання виконавчих документів, а також звернення (вимоги) прокурорів.

Відповідно до п.6 Порядку №845 виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників у разі прийняття рішення про стягнення коштів стягувач подає органові Казначейства в установлений зазначеним органом спосіб: заяву про виконання такого рішення із зазначенням реквізитів банківського рахунка, на який слід перерахувати кошти, або даних про перерахування коштів у готівковій формі через банки або підприємства поштового зв'язку, якщо зазначений рахунок відсутній; оригінал виконавчого документа; судові рішення про стягнення коштів (у разі наявності); оригінал або копію розрахункового документа (платіжного доручення, квитанції тощо), який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету.

Згідно п.24 Порядку №845 стягувачі, на користь яких прийняті рішення про стягнення коштів з рахунків боржника, подають до органу Казначейства, в якому обслуговується боржник, документи, зазначені у пункті 6 цього Порядку.

Пунктом 33 Порядку № 845 передбачено, що у разі коли судове рішення стосується спорів фізичних осіб із суб'єктами владних повноважень з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг або судове рішення неможливо виконати протягом двох місяців з дня надходження документів, зазначених у пункті 6 цього Порядку, орган Казначейства для виконання рішення про стягнення передає до Казначейства документи та відомості згідно з підпунктом 1 пункту 47 цього Порядку.

Відповідно до абз.2 п.п.1 п.9 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України безспірне списання коштів державного бюджету здійснюється Державною казначейською службою України за черговістю надходження таких рішень.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не заперечує той факт, що виконавчий лист від 29.05.2013р. про стягнення з Управління праці та соціального захисту населення Білгород-Дністровської міської ради на користь ОСОБА_1 6 460 грн. щорічної разової грошової допомоги за 2010 рік, передбаченої ч.5 ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», підлягає виконанню саме органами Казначейства. При цьому, апелянт зазначає, що Законом України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» на поточний рік за бюджетною програмою КПКВ 3504040 «Заходи щодо виконання рішень суду, що гарантовані державою» передбачено лише 144 млн. грн.; органами казначейської служби до програмного забезпечення «Формування інформації про виконання судових рішень» внесено відомості по ОСОБА_1, яким останньому присвоєно номер черговості.

З вказаного слідує, що виконавчий лист від 29.05.2013р. про стягнення з Управління праці та соціального захисту населення Білгород-Дністровської міської ради на користь ОСОБА_1 6 460 грн. щорічної разової грошової допомоги за 2010 рік знаходиться на виконанні в Державній казначейській службі України, яка не заперечує наявності обов'язку його виконати та здійснює заходи, передбачені Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» та Порядком № 845, щодо такого виконання, однак невиплата ОСОБА_1 коштів за вказаним виконавчим листом зумовлена не протиправною бездіяльністю відповідача, як про це зазначив суд першої інстанції, а відсутністю достатніх коштів на відповідному казначейському рахунку та наявністю значної кількості виконавчих документів на виконанні в казначействі, що надійшли раніше виконавчого листа позивача. Казначейство не відмовляло позивачу у перерахуванні коштів, а лише зазначило про наявність черговості виконання рішень суду.

Таким чином, встановлені обставини справи свідчать про те, що у межах наданих повноважень відповідачем вчинено усіх необхідних дій, направлених на виконання рішення суду.

Суд першої інстанції, посилаючись на порушення відповідачем строків перерахування коштів, встановлених статтею 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», залишив поза увагою, що вказаною статтею також передбачено списання коштів з рахунків відповідного державного органу або за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в межах відповідних бюджетних призначень.

Стосовно зобов'язання Казначейства вчинити дії щодо виконання виконавчого листа, апеляційний суд зазначає, що зобов'язання щодо вчинення дій є суто примусовим заходом, що може застосовуватися до суб'єкта, який не виконує або неналежним чином виконує покладені на нього законодавством обов'язки. Підставою для застосування певного зобов'язання до сторони судового процесу є факт порушення чи недотримання нею відповідних нормативних приписів, що змушує суд вжити належних заходів для припинення такого порушення та недопущення настання негативних наслідків.

Водночас, зважаючи на викладене вище обґрунтування повноти та законності дій Казначейства щодо виконання рішення суду за бюджетною програмою КПКВК 3504040, колегія суддів доходить висновку про відсутність правових підстав та законних можливостей для зобов'язання Казначейства вчинити дії, визначені законом, які й без того вчиняються у повному обсязі.

Зазначені обставини не враховані судом першої інстанції.

З урахуванням викладеного, апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини справи, оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм матеріального права, що, відповідно до п.1, п.4 ч.1 ст.202 КАС України, є підставою для її скасування та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1

Керуючись ст.ст. 185, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, апеляційний суд -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Державної казначейської служби України задовольнити.

Постанову Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 08 червня 2016 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позов ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України про визнання дій протиправними, зобов'язання виконати судове рішення, стягнення коштів залишити без задоволення.

Постанова суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Повний текст постанови виготовлено 30.09.2016р.

Головуючий суддя Романішин В.Л.

Судді Запорожан Д.В.

Шляхтицький О.І.