Ухвала суду № 61699724, 26.09.2016, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 750/7538/14 Провадження № 22-ц/795/1858/2016 Категорія -цивільнаГоловуючий у I інстанції -Литвиненко І. В. Доповідач - Губар В. С.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 вересня 2016 року м. Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіГубар В.С.,суддів:Висоцької Н.В., Позігуна М.І. при секретарі:Халимон Т.Ю.за участю:ОСОБА_5 та її представника ОСОБА_6, представника ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» - Фацул М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу ОСОБА_5 на ухвалу Деснянського районного суду м. Чернігова від 26 серпня 2016 року у справі за заявою ОСОБА_5 про розстрочку виконання рішення суду у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_5, ОСОБА_8 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

В серпні 2016 року ОСОБА_5 звернулась до суду із заявою, в якій просила розстрочити їй виконання рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 16 березня 2010 року у справі за позовом ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_5, ОСОБА_8 про стягнення заборгованості за кредитним договором шляхом погашення заборгованості частинами - в сумі 16000 грн. щомісячно з 01 серпня 2016 року до 01 вересня 2022 року, та в сумі 13975 грн. - до 01 жовтня 2022 року.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 26 серпня 2016 року в задоволенні заяви ОСОБА_5 про розстрочку виконання рішення суду у цій справі відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та задовольнити її заяву про розстрочку виконання рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 16 березня 2010року у цій справі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи та нез»ясування судом всіх обставин, що мають значення для справи.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що на даний час заборгованість за рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 16 березня 2010 року складає 1165975 грн., а сума здійснених ОСОБА_5 виплат становить 238305 грн. 26 коп. Вона неодноразово зверталась до ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» з проханням надати можливість сплатити заборгованість в розстрочку, проте жодної відповіді не отримала.

Заявник ОСОБА_5 зазначає, що відповідно до положень ст. 373 ЦК України та ч. 1 ст. 36 Закону України «Про виконавче провадження» вона звернулась до суду із заявою про розстрочку виконання рішення, посилаючись на те, що після винесення рішення помер її цивільний чоловік та погіршився стан здоров»я, що призвело до душевних страждань, внаслідок чого вона неналежно почала погашати заборгованість за кредитом за рішенням суду.

Апелянт посилається на те, що на її утриманні знаходиться її донька ОСОБА_8, яка є одинокою матір»ю, та неповнолітня онука ОСОБА_9 2009 року народження.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги апеляційним судом встановлено наступне.

В листопаді 2009 року ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» звернулось до суду з позовом та просив достроково розірвати кредитний договір від 04 лютого 2008 року № «49» 18-02/08-МФ, укладений між ОСОБА_5 та ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та стягнути солідарно с ОСОБА_5 та ОСОБА_8 на свою користь 1669455 грн. 47 коп. заборгованості за кредитним договором.

Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 16 березня 2010 року достроково розірвано кредитний договір від 04 лютого 2008 року № «49» 18-02/08-МФ, укладений між ОСОБА_5 та ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит». Стягнуто солідарно із ОСОБА_5 та ОСОБА_8 на користь ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» 1470611 грн. 24 коп. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Відмовляючи в задоволенні заяви ОСОБА_5 про розстрочку виконання рішення судового рішення, яке набрало законної сили, суд першої інстанції виходив з того, що заявником не було надано суду переконливих доказів щодо настання обставин, які унеможливлюють виконання рішення.

Такі висновки суду відповідають матеріалам справи та положенням ст. 373 ЦПК України, ст. 36 Закону України „Про виконавче провадження", згідно до яких розстрочка виконання рішення суду можлива лише за наявності обставин, що утруднюють виконання рішення суду, а ОСОБА_5 не надала доказів, які б підтверджували саме неможливість виконання рішення суду.

Відповідно до роз'яснень п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 26.12.2003 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» при вирішенні заяви сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, її задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Згідно із ч.1 ст.36 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення або зміну способу і порядку виконання.

Відтак, згідно положень ст. 373 ЦПК України, ч.1 ст.36 Закону України «Про виконавче провадження» відстрочка виконання рішення суду та зміна порядку його виконання можливі лише за наявності для цього виключних обставин, що ускладнюють його виконання або роблять його неможливим у строк, встановлений судовим рішенням чи загальними правилами примусового виконання.

На підтвердження виняткових обставин, що дають право на розстрочку виконання рішення суду, ОСОБА_5 посилається на зміну матеріального стану після смерті цивільного чоловіка та погіршення стану здоров»я, наявність на утриманні доньки та неповнолітньої онуки, однак, ці обставини не свідчать про утруднення виконання рішення суду з огляду на положення ст.36 Закону України «Про виконавче провадження» та не можуть розцінюватись на даний час як такі, що носять особливий або винятковий характер.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи викладене, апеляційний суд приходить до висновку, що підстави, вказані у заяві про розстрочку виконання рішення суду, не є обставинами, які мають характер особливих або виняткових обставин, тобто таких, які унеможливлюють чи утрудняють виконання рішення суду. Окрім того, заявником не надано ніяких належних і допустимих документальних доказів, які б безспірно і достовірно підтвердили наявність таких обставин, які могли б бути безумовною підставою на підтвердження складного збігу обставин чи наявності такого майнового стану, який би давав підстави для розстрочки виконання рішення суду відповідно до ст. 373 ЦПК України. Документальних доказів, які б підтверджували розмір отримуваних доходів, ОСОБА_5 не надала суду першої інстанції і не представила в апеляційному суді.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції і не містять передбачених законом підстав для скасування оскаржуваної ухвали суду. Відтак, апеляційна скарга підлягає відхиленню, а ухвала суду - залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 312-315, 317, 319, 324 ЦПК України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.

Ухвалу Деснянського районного суду м. Чернігова від 26 серпня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:Судді: