Постанова № 61698659, 15.09.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВA

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2016 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва Журавель О.О., за участю особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності - ОСОБА_2 та його захисника ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову судді Солом'янського районного суду міста Києва від 18 липня 2015 року, -

встановив:

Цією постановою ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Згідно постанови суду, та протоколу про адміністративне правопорушення 13 травня 2016 року о 06 год. 10 хв., по проспекту Повітрофлотському,63 в м. Києві інспектором патрульної служби МВС України в м. Києві був зупинений ОСОБА_2, який керував автомобілем НОМЕР_1, з явними ознаками алкогольного сп'яніння, у зв'язку з чим відповідно до п. 2.1 «Інструкції про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», ОСОБА_2 пройшов огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння за допомогою спеціального технічного засобу, відповідно до якого у крові ОСОБА_2 виявлено 1,05 проміле алкоголю, що свідчить про порушення ним п. 2.9 (а) ПДР України.

Не погодившись з рішенням судді Солом'янського районного суду міста Києва ОСОБА_2. подав апеляційну скаргу, в якій не оспорюючи фактичні обставини вчиненого ним адміністративного правопорушення, просить постанову суду змінити в частині накладеного стягнення та призначити йому більш м'яке адміністративне стягнення у виді штрафу в мінімальному розмірі, згідно санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 зазначає, що являється приватним підприємцем, а сфера професійної діяльності пов'язана з перевезенням будівельних матеріалів, тобто безпосередньо пов'язана з керуванням автомобіля. Однак, суд першої інстанції не прийняв це до уваги.

Крім того, апелянт наголошує, що на його утриманні перебувають двоє неповнолітніх дітей та дружина, яка станом на сьогоднішній день не працює, бо знаходиться у відпустці по догляду за дитиною до 3-х років, тому позбавлення його прав на керування транспортним засобом позбавляє можливості матеріально забезпечувати свою сім'ю.

Таким чином, апелянт вважає, що судом першої інстанції при винесенні постанови не було з'ясовано всіх вищевказаних обставин, що мають істотне значення для правильного вирішення справи по суті.

Заслухавши пояснення ОСОБА_2, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, перевіривши викладені в ній доводи та матеріали справи, вважаю, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Висновок суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення за наведених у постанові суду обставин є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджений представленими в матеріалах справи даними протоколу про адміністративне правопорушення, поясненнями свідків, та в апеляційній скарзі апелянтом не оспорюється.

Згідно вимог ч. 2 ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність. Як зазначено в ч. 2 ст. 30 КУпАП, позбавлення наданого даному громадянинові права керування транспортними засобами на строк до трьох років застосовується за грубе або повторне порушення порядку користування цим правом або на строк до десяти років за систематичне порушення порядку користування цим правом.

Проте судом першої інстанції, при розгляді справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2 зазначених вимог закону в повній мірі враховано не було.

Накладаючи на ОСОБА_2 адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, за наявності в санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП альтернативного більш м'якого виду стягнення в виді штрафу, суд в постанові не зазначив, чи має вчинене правопорушення ознаки повторного, не перевірив та не врахував належним чином даних про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Крім того, автомобіль використовується ОСОБА_2 у робочих цілях і позбавлення права керування транспортним засобом ставить його у вкрай скрутне становище, адже єдина спеціальність від якої він може отримати дохід - це навики керування транспортним засобом, який він використовує для здійснення перевезень будівельних матеріалів.

В матеріалах справи відсутні дані, що ОСОБА_2 раніше притягувався до адміністративної відповідальності. Обставин, які обтяжують відповідальність по справі не встановлено. Обставинами, які пом'якшують відповідальність ОСОБА_2, у відповідності до ст. 34 КупАП, визнається щире його каяття.

З огляду на вищенаведене, приходжу до висновку про необхідність зміни постанови суду першої інстанції в частині накладеного на ОСОБА_2 адміністративного стягнення на штраф в розмірі, передбаченому санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами за видом є таким, що не відповідає характеру вчиненого правопорушення та особі, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, внаслідок суворості.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя -

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Постанову судді Солом'янського районного суду міста Києва від 18 липня 2016 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП змінити в частині накладення адміністративного стягнення.

Накласти на ОСОБА_2 (ідентифікаційний № НОМЕР_2) адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 200 (двохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3 400 (три тисячі чотириста) гривень 00 копійок в дохід держави.

В решті постанову залишити без змін.

Вилучене посвідчення водія НОМЕР_3 повернути ОСОБА_2

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя О.О. Журавель

Справа № 33/796/1159/2016

Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП

Суддя у першій інстанції - ГубкоА.О.