Рішення № 61698306, 28.09.2016, Апеляційний суд Сумської області

Справа №583/447/14-ц Головуючий у суді у 1 інстанції - Номер провадження 22-ц/788/1134/16 Суддя-доповідач - Лузан Категорія - 50

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

28 вересня 2016 року м.Суми

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючої - Лузан Л.В.,

суддів - Дубровної В.В., Криворотенка В.І.,

з участю секретаря судового засідання - Назарової О.М.

розглянула у відкритому судовому засіданні у приміщенні Апеляційного суду Сумської області цивільну справу за заявою представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення

у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів на малолітню дитину та на матір малолітньої дитини до досягнення дитиною трьох років,

в с т а н о в и л а :

10 лютого 2014 року ОСОБА_3 звернулась з позовом до відповідача про стягнення аліментів на малолітню дитину та на себе у звязку із знаходженням у відпустці про догляду за дитиною до досягнення нею 3-х років, в якому просила стягнути з ОСОБА_4 на її користь

1). аліменти на доньку ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, до її повноліття в розмірі ? частини від усіх видів заробітку відповідача щомісячно, але не менше 30 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, а також

2). аліменти на неї до досягнення дитиною трирічного віку в розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку відповідача щомісячно.

Рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 19 лютого 2014 року позовні вимоги ОСОБА_3задоволено :

стягнуто з ОСОБА_4 аліменти в розмірі 1/4 частини його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на дитину ОСОБА_5, до її повноліття, стягнення розпочато з 10 лютого 2014 року та аліменти сплачувати ОСОБА_3;

стягнуто з ОСОБА_4 аліменти в розмірі 1/4 частини його заробітку (доходу) щомісячно, на дружину ОСОБА_3 до досягнення дитиною ОСОБА_5 трьох років, тобто до 30 жовтня 2015 року, стягнення розпочато з 10 лютого 2014 року;

стягнуто з ОСОБА_4 в доход держави судовий збір в сумі 243,60 грн.

Рішенням Апеляційного суду Сумської області від 11 липня 2016 року апеляційна скарга ОСОБА_1 була задоволена частково, рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 19 лютого 2014 року в частині стягнення аліментів на дружину, ОСОБА_3, було змінено, а саме :

стягнуто з ОСОБА_4 аліменти на ОСОБА_3 в розмірі 1/6 частини, а не ? частини як зазначено у рішенні, його заробітку (доходу) щомісячно, до досягнення дитиною ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, трьох років, тобто до 30 жовтня 2015 року, починаючи стягнення з 10 лютого 2014 року;

в іншій частині рішення суду залишено без зміни;

стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 500 грн. в рахунок повернення витрат на правову допомогу.

До Апеляційного суду Сумської області надійшли заяви представника ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення, а також заява про ухвалення додаткового рішення щодо відкликання з ВДВС виконавчого листа.

Колегія суддів вважає, що названі заяви про ухвалення додаткового рішення підлягають задоволенню. При цьому колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до ст. 220 ЦПК України 1. Суд, що ухвалив рішення, може за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної суми грошових коштів, які підлягають стягненню, майно, яке підлягає передачі, або які дії треба виконати; 4) судом не вирішено питання про судові витрати. 2. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. 3. Суд ухвалює додаткове рішення після розгляду питання в судовому засіданні з повідомленням сторін. Їх присутність не є обов'язковою. 4. На додаткове рішення може бути подано скаргу.

Відповідно до ст.ст. 3, 4 Закону України "Про судовий збір", в редакції, чинній на день подання позовної заяви до суду, судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством; за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення. Судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За подання до суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати.

Відповідно до п. 10 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року N 10 "Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах" подані до суду позовні заяви чи заяви, а також зустрічні позовні заяви можуть містити кілька самостійних позовних вимог, кожна з яких є об'єктом справляння судового збору.

З матеріалів справи вбачається, що суд першої інстанції вирішив заявлені 10 лютого 2014 року дві позовні вимоги майнового характеру, які мають різні правові підстави.

Розмір судового збору на подання 10 лютого 2014 року позову майнового характеру складає 1218 грн. х 0, 2 = 243,60 грн.

За таких обставин за результатами розгляду двох позовних вимог майнового характеру у суді першої інстанції розмір судового збору повинен був дорівнювати 487,20 грн. (243,60 грн. х 2 ), а не 243,60 грн., як зазначено у рішенні.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просила суд скасувати ухвалене у справі рішення Охтирського міськрайонного суду від 19.02.2014 р.; постановити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів на неповнолітню дитину ОСОБА_5 в розмірі 1/4 частини його заробітку (доходу) щомісячно, а також на дружину ОСОБА_3 в розмірі 1/4 частини від всіх видів заробітку (доходу) до досягнення дитиною трирічного віку - відмовити .

З наведеного вбачається, що за подання у червні 2016 року апеляційної скарги, у якій рішення суду оскаржувалось у повному обсязі, тобто у частині вирішення двох позовних вимог майнового характеру, ОСОБА_1 мала сплатити відповідно до п.1 ч.2 ст.4 Закону "Про судовий збір" у редакції, чинній на час вчинення процесуальної дії, 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, а саме, 535,92 грн. (487,2 грн. х 110 %).

З наведеного слідує, що розмір судового збору в сумі 267,96 грн., зазначений в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху від 13 червня 2016 року, був визначений суддею помилково.

Таким чином, при ухваленні судом апеляційної інстанції нового рішення у справі зі ОСОБА_1 необхідно було достягнути в доход держави 267,96 грн. судового збору, недоплаченого при поданні апеляційної скарги.

Рішенням Апеляційного суду Сумської області від 11 липня 2016 року апеляційна скарга ОСОБА_1 була задоволена частково, а саме, рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 19 лютого 2014 року

1. в частині стягнення аліментів на дитину було залишено без зміни;

2. в частині стягнення аліментів на дружину, ОСОБА_3, було змінено в частині розміру аліментів з 1/4 частини до 1/6 частини заробітку (доходу) ОСОБА_4, тобто апеляційна скарга в частині цієї позовної вимоги була задоволена на 1/12 частину заробітку (доходу) (1/4 - 1/6 = 1/12) .

Таким чином, вбачається, що апеляційна скарга ОСОБА_1 була задоволена частково, а саме, на 1/24 частину від заявлених у справі двох позовних вимог.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 понесла судові витрати у розмірі 1500 грн., які вона сплатила фахівцю у галузі права за надання правової допомоги при складанні позовної заяви та прийнятті участі у судовому засіданні суду апеляційної інстанції, та 535,92 грн. за подання апеляційної скарги (267,96 грн.- сплачені за ухвалою про залишення апеляційної скарги без руху, 267,96 грн.- які підлягають достягненню зі ОСОБА_1 в доход держави за подання апеляційної скарги). Всього 1500 грн.+ 535,92 грн.=2035,92 грн.

Приймаючи до уваги характер спірних правовідносин, а також пропорційно до розміру задоволених позовних вимог з ОСОБА_3 підлягає стягненню на користь ОСОБА_1 85 грн. в рахунок повернення витрат на правову допомогу та сплату судового збору, а не 500 грн., як зазначено у рішенні Апеляційного суду Сумської області.

1500 грн. + 535,92 грн. = 2035,92 грн. х 1/24 = 85 грн.

Таким чином вбачається, що при ухваленні додаткового рішення в частині вирішення питання про судові витрати у справі було встановлено, що у рішенні Апеляційного суду Сумської області від 11 липня 2016 року була допущена арифметична помилка, яка підлягає виправленню.

Відповідно до ст. 219 ЦПК України 1. Суд може з власної ініціативи або за заявою осіб, які беруть участь у справі, виправити допущені у судовому рішенні описки чи арифметичні помилки.

Колегія суддів вважає, що допущена при ухваленні рішення арифметична помилка в частині вирішення питання про судові витрати у справі підлягає виправленню, а саме, з ОСОБА_3 необхідно стягнути на користь ОСОБА_1 85 грн. в рахунок повернення витрат на правову допомогу та сплату судового збору, а не 500 грн., як зазначено у рішення Апеляційного суду Сумської області.

Колегія суддів вважає, що заява представника ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення щодо відкликання з ВДВС виконавчого листа підлягає задоволенню з наступних підстав.

Рішенням Апеляційного суду Сумської області від 11 липня 2016 року було змінено рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 19 лютого 2014 року в частині стягнення аліментів на дружину, ОСОБА_3, а саме, стягнуто з ОСОБА_4 аліменти на ОСОБА_3 в розмірі 1/6 частини, а не ? частини як зазначено у рішенні, його заробітку (доходу) щомісячно, до досягнення дитиною ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, трьох років, тобто до 30 жовтня 2015 року, починаючи стягнення з 10 лютого 2014 року.

За таких обставин вбачається, що виконавчий лист, виданий на підставі рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 19 лютого 2014 року про стягнення з 10 лютого 2014 року з ОСОБА_4 аліментів в розмірі 1/4 частини його заробітку (доходу) щомісячно, на дружину ОСОБА_3, до досягнення дитиною ОСОБА_5 трьох років, тобто до 30 жовтня 2015 року, - підлягає відкликанню та поверненню до Охтирського міськрайонного суду Сумської області.

Керуючись ст. 303, ст.ст. 219, 220, ст.ст.313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів -

в и р і ш и л а :

Заяву представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення задовольнити.

Виправити арифметичну помилку, допущену у рішенні Апеляційного суду Сумської області від 11 липня 2016 року, в частині вирішення питання про судові витрати у справі.

Стягнути з ОСОБА_4 в доход держави 243,60 грн. судового збору.

Стягнути зі ОСОБА_1 в доход держави 267,96 грн. судового збору.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 85 грн. (вісімдесят пять грн.) в рахунок повернення витрат на правову допомогу та сплату судового збору, а не 500 грн., як зазначено у рішенні Апеляційного суду Сумської області.

Відкликати виконавчий лист, виписаний на підставі рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 19 лютого 2014 року про стягнення з 10 лютого 2014 року з ОСОБА_4 аліментів в розмірі 1/4 частини його заробітку (доходу) щомісячно, на дружину ОСОБА_3, до досягнення дитиною ОСОБА_5 трьох років, тобто до 30 жовтня 2015 року, повернувши його до Охтирського міськрайонного суду Сумської області.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і з цього часу може бути оскаржене у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили рішенням апеляційного суду.

Головуючий -

Судді -