Постанова № 61698277, 19.09.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

19 вересня 2016 року № 826/7428/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Шулежка В.П., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Фудмережа»до Державної податкової інспекції у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києвіпро скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фудмережа» (далі - позивач або ТОВ «Фудмережа») звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві (далі - відповідач або ДПІ) про скасування податкового повідомлення-рішення від 17.12.2015р. №80826552210.

По суті висновків ДПІ, які викладені в акті перевірки та стали підставою для прийняття спірного рішення, позивач зазначає, що зазначені висновки ґрунтуються на оцінці обставин взаємовідносин позивача з контрагентом позивача ТОВ «Горсан», зокрема, ДПІ дійшла до висновку про нездійснення спірних операцій та, відповідно, про відсутність підстав для формування позивачем податкового кредиту. Позивач вважає доводи ДПІ надуманими та зазначає, що спірні операції з виконання підрядних ремонтно-будівельних робіт фактично проведені та документально оформлені, а відтак вважає правомірним формування спірних сум податкового кредиту, у зв'язку з чим не вбачає підстав для прийняття оскаржуваного рішення та просить його скасувати.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував у повному обсязі, посилаючись на те, що висновки акту перевірки є законними та обґрунтованими, підстав для скасування спірного рішення не вбачає, оскільки, на думку ДПІ, контрагент позивача не міг та не виконував спірні операції, фактично операції не проводилися та лише оформлялися на папері, а відтак відсутні передбачені ПК України підстави для формування спірних сум податкових вигод.

На підставі ч. 4 ст. 122 КАС України судом ухвалено про продовження розгляду справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані матеріали, заслухавши пояснення присутніх представників осіб, які беруть участь у справі, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві згідно із пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України та на виконання ухвали слідчого судді Подільського районного суду м. Києва у справі №758/11310/15-к від 07.10.2015р. проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Фудмережа» (код ЄДРПОУ 36387249) з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських відносин із ТОВ «Горсан» (код ЄДРПОУ 39791208) за період січня-вересня 2015 року, про що складено акт перевірки від 26.11.2015р. №506/26-55-22-10/36387249 (далі - Акт перевірки).

Стосовно контрагента ТОВ «Горсан» ДПІ в Акті перевірки зазначає, що останнє перебуває на обліку у ДПІ в Обухівському районі ГУ ДФС у Київській області, дата основної реєстрації в ДПА від 15.05.2015 №101615064310. Стан платника 8 - До ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням. Засновник та директор ТОВ «Горсан» - ОСОБА_1. Свідоцтво платника ПДВ анульовано 09.10.2015р. за рішенням контролюючого органу.

Надалі вказується, що від ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві 04.11.2015 року надійшов протокол допиту свідка ОСОБА_1 від 27.09.2015 року, здійснений старшим слідчим слідчого управління фінансових розслідувань ДПІ у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві лейтенантом податкової міліції Дедусь Максимом Миколайовичем у зв'язку з розслідуванням кримінального провадження за №32015100070000100. Згідно даних допиту ОСОБА_1 зазначив, що взяв участь у реєстрації за грошову винагороду на своє ім'я ТОВ «Горсан» (код ЄДРПОУ 39791208) не з метою здійснення господарської діяльності, передбаченої Статутом товариства, а з метою прикриття незаконної діяльності службових осіб ТОВ «Фудмережа» та інших осіб. Ніяких реєстраційних та інших документів ТОВ «Горсан», печатки товариства не мав, ніяких документів господарської діяльності ТОВ «Горсан» не складав та не підписував, та нікому це не доручав.

Також в Акті перевірки зазначається, що посадовій особі ТОВ «Фудмережа» ОСОБА_3 27.10.2015 року було вручено запит від 26.10.2015 №25544/10/26-55-22-10 щодо надання усіх первинних документів по взаємовідносинам з ТОВ «Горсан» в термін до 03.11.2015 року. Посадовими особами в визначений в запиті термін первинні документи до перевірки не були надані, про що було складено акт ненадання документів від 03.11.2015.

До того ж, на ТОВ «Фудмережа» 03.11.2015 року відповідно до п.п. 85.4. ст. 85 Податкового кодексу України було надано запит від 02.11.2015 №26354/10/26-55-22-10 щодо надання належним чином завірених копій первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів по відносинам з ТОВ «Горсан», код ЄДРПОУ 39791208 в термін до 05.11.2015 року. Посадовими особами в визначений в запиті термін, копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів до перевірки не були надані, про що було складено акт ненадання документів від 05.11.2105 року.

В ході перевірки встановлено, що ТОВ «Фудмережа» оригінали первинних документів по взаємовідносинам з ТОВ «Горсан» за червень - липень 2015 року було передано актом прийому-передачі від 02.09.2015 року слідчому СУ ГУМВС України в м. Києві О.В.Піддубняку на запит від 21.08.2015 №12/6-4271, однак, як зазначає ДПІ, враховуючи те, що ТОВ «Фудмережа» не надано до перевірки копії протоколу обшуку, виїмки, документи, що підтверджують взаємовідносини ТОВ «Фудмережа» та ТОВ «Горсан» вважаються відсутніми у такого платника податків на час складення такої звітності.

При цьому вказується, що до СУ ГУМВС України в м. Києві відповідно до п.85.9 ст.85 ПК України направлено листа від 04.11.2015 №5388/9/26-55-22-09 щодо надання документів по ТОВ «Горсан», однак на момент складання акту перевірки відповідь не отримано.

Таким чином, на підставі вищевикладених фактів перевіркою не встановлено постачання ТОВ «Горсан» товарів (робіт, послуг), в тому числі будівельно-монтажних робіт на користь ТОВ «Фудмережа». За висновком ДПІ ТОВ «Горсан» було зареєстровано без наміру здійснення підприємницької діяльності, з метою використання його реквізитів та розрахункових рахунків для мінімізації податкових зобов'язань підприємств-контрагентів, в тому числі ТОВ «Фудмережа».

Як зазначено в Акті перевірки, враховуючи той факт, що товариством в порушення п.п.44.3, п.п.44.4 ст.44 ПК України, п.6, п.7 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» не надано до перевірки первинні, в тому числі бухгалтерські документи, які стосуються взаємовідносин ТОВ«Фудмережа» з ТОВ «Горсан», а також враховуючи той факт, що перевіркою встановлено відсутність факту придбання ТОВ «Фудмережа» будівельно-монтажних робіт у ТОВ «Горсан», товариством в порушення п.п. 188.1. ст.188, п.п. 198.1. п.п. 198.6. ст.198 ПК України було завищено податковий кредит у загальній сумі 5 040 886 грн., в тому числі за червень 2015 року у сумі 2 057 826 грн., за липень 2015 року у сумі 2 330 103 грн., за серпень 2015 року у сумі 652 957грн.

На підставі зазначених висновків Акту перевірки ДПІ прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 17.12.2015р. №80826552210, відповідно до якого позивачу збільшено грошове зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» на 5 040 886 грн. за основним платежем та на 2 520 443 грн. за штрафними санкціями.

Вирішуючи з урахуванням наведеного спір по суті, суд виходить з наступного.

(1) Так, відносно викладених в Акті перевірки обставин ненадання позивачем під час перевірки документів та щодо порядку обліку, документального підтвердження спірних операцій, суд зазначає наступне.

Відповідно до статей 61 та 44 Податкового кодексу України (далі - ПК України, в редакції, чинній на момент спірних відносин) на контролюючі органи покладається обов'язок контролювати правильність формування даних податкового обліку платників податків, у тому числі щодо правильності складення та достовірності первинних документів.

Відповідно до п. 16.1.2., 16.1.3. ПК України платник податків зобов'язаний, зокрема, вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з п. 44.3. ПК України платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

При цьому відповідно до п. 85.2. ПК України платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки.

Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

В контексті наведеного слід додати, що частиною 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством.

Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Частиною 1 ст. 9 цього ж закону встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Частиною 2 цієї статті визначено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати відповідні обов'язкові реквізити. Статтею 1 цього ж Закону встановлено, що первинний документ, це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Водночас, відповідно до п. 44.6. ПК України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

З аналізу наведених норм законодавства вбачається, що податкова звітність формується на підставі первинних бухгалтерських документів, які складаються на підтвердження фактичного здійснення оподатковуваних операцій та податковий облік ґрунтується на даних бухгалтерського обліку. Платник податку повинен забезпечити наявність первинних документів під час проведення перевірки та їх надання податковому органу.

У разі відсутності у позивача первинних документів та податкових накладних під час перевірки, вважається, що вони відсутні та, відповідно, дані обліку та податкові вигоди є такими, що не підтверджені первинними документами та податковими накладними.

В даному випадку, як вбачається з Акту перевірки та не спростовано позивачем, під час перевірки податковому органу не було надано жодних первинних документів за взаємовідносинами з контрагентом, з тих підстав, що начебто оригінали документів по взаємовідносинам позивача із ТОВ «Горсан» були передані слідчому СУ ГУМВС України в м. Києві О.В.Піддубняку за актом прийому-передачі від 02.09.2015.

Водночас, згідно наявного в матеріалах справи акту прийому-передачі документів від 02.09.2015, складеного між ТОВ «Фудмережа» та слідчим СУ ГУМВС України в м. Києві О.В.Піддубняком, останньому позивачем були передані лише оригінали таких документів по взаємовідносинам із ТОВ «Горсан», зокрема: договір підряду №09/06-15 від 09.06.2015р. та акти приймання виконаних ремонтно-будівельних робіт (ф. КБ-3, КБ-2). При цьому доказів передачі правоохоронним органам чи вилучення такими органами податкових накладних, виписаних ТОВ «Горсан», чи інших бухгалтерських та первинних документів, що підтверджували б показники, відображені позивачем у податковій звітності, та фактичне виконання спірних операцій, позивачем ні під час перевірки, ні під час розгляду даної справи не надано.

Тобто, під час проведення перевірки позивачем не було підтверджено податковими накладними та первинними документами спірні суми податкового кредиту, задекларовані ним у податковій звітності, у зв'язку з чим вони є такими, що сформовані у період їх декларування безпідставно та не підлягали включенню до складу податкових вигод цього періоду, що давало право податковому органу для їх невизнання. Наведене, у свою чергу, вказує на правомірність визначення у зв'язку з цим позивачу податкових зобов'язань за відносинами із цим контрагентом.

Вже лише це дає суду підстави для висновку про правомірність оскаржуваного рішення.

(2) У той же час, що стосується власне обставин взаємовідносин позивача з його контрагентом та наявності підстав для формування спірних сум податкового кредиту, суд, проаналізувавши наступні положення ПК України, а саме:

- п/п. 14.1.36. ПК України (щодо визначення терміну «господарська діяльність»), п/п. 14.1.185. (щодо визначення «постачання послуг»), п/п. 14.1.203 (щодо визначення «продаж результатів робіт (послуг),

- (щодо ПДВ) п/п. 14.1.178 (щодо визначення «податок на додану вартість»), п/п. 14.1.181 (щодо визначення «податковий кредит»), п. 188.1. (щодо бази оподаткування), п. 185.1. (щодо визначення «об'єкт оподаткування»), п. 198.1. ПК України (щодо операцій, при здійсненні яких виникає право на віднесення сум податку до податкового кредиту), п. 198.2. (щодо дати виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту), п. 198.3. (щодо порядку визначення сум податкового кредиту), п. 201.1. (щодо видачі податкової накладної та її реквізитів), п. 201.4. (щодо дати видачі податкової накладної), п. 201.6. (щодо статусу податкової накладної (п/н) та її відображення у РПН), п. 201.7. (щодо складення п/н на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг), п. 201.8. (щодо осіб, яким надано право нарахування податку та видачі п/н), п. 201.10 ПК України (щодо видачі п/н платником податку та статусу п/н як підстави нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту); п. 198.6. (щодо наслідків не підтвердження сум податку),

а також п/п. 16.1.2., 16.1.3., п. 44.1. ПК України (щодо ведення обліку та підтвердження задекларованих відомостей) та положення ч. 2. ст. 3., ч. 1 ст. 9, ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», суд приходить до наступних висновків.

Так, податкова звітність формується на підставі первинних бухгалтерських документів, які, для надання їм юридичної значимості (сили), крім іншого, мають бути видані за фактично вчиненою операцією.

У той же час, правові наслідки у вигляді виникнення у покупця/продавця права на формування сум податкових вигод виникають за наявності сукупності обставин та підстав, з якими наведені вище норми податкового законодавства пов'язують можливість формування спірних сум податкових вигод, та які є передумовою їх формування.

Зокрема, такі правові наслідки наступають у разі: (1) фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій; (2) документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду (в залежності від характеру певних операцій) та які містять інформацію про зміст та обсяг операції, підписані уповноваженими особами; (3) придбання товарів/послуг з метою їх використання в господарській діяльності; (4) наявності у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник ПДВ); (5) наявності у покупця податкової накладної, яка відповідає вимогам ст. 201 ПК України та підписана уповноваженою особою; (6) наявності ділової мети, розумних економічних причин (причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності - п/п. 14.1.231. ПК України).

При цьому суть останнього слід розуміти так, що діяльність платника податків не ставиться під сумнів, якщо у неї є розумна ділова мета. Податкова економія при цьому діловою метою не визнається. В іншому випадку податкові наслідки переосмислюються у відповідності з економічною суттю операцій.

Недоведеність зазначених обставин та підстав, з якими наведені вище норми законодавства пов'язують можливість формування платником податків витрат та податкового кредиту, зокрема, недоведеність факту придбання товарів/робіт/послуг (нездійснення операцій/ оформлення «безтоварних» операцій), вказує на юридичну дефектність складених за такими операціями первинних документів, позбавляє первинні документи та податкові накладні юридичної значимості для цілей формування податкових вигод, а покупця - права на формування цих податкових вигод, навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних первинних документів (у т.ч. податкових накладних) та незважаючи на наявність у платника податку доказів сплати продавцеві вартості робіт/послуг з ПДВ, якщо рух коштів не забезпечений зв'язком з господарською діяльністю позивача.

В даному випадку, дослідивши та оцінивши відповідно до положень ст. 86 КАС України («Оцінка доказів») наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, виходячи з положень ч. 1 ст. 138 КАС України (щодо предмету доказування) та з урахуванням положень ч. 1 та ч. 2 ст. 71 КАС України, суд приходить до висновку про недоведеність фактичного виконання спірних операцій (їх невиконання), про юридичну дефектність у зв'язку з цим складених за такими операціями первинних документів та податкових накладних, які внаслідок наведеного не мають юридичної значимості, що у сукупності зумовлює висновок суду про відсутність підстав для формування позивачем спірних сум податкового кредиту.

Висновок відносно наведеного ґрунтуються на наступному.

Так, вже під час розгляду справи у суді позивачем надано копію договору підряду №09/06-15 від 09.06.2015р., укладеного між ТОВ «Фудмережа» (Замовник) та ТОВ «Горсан» (Підрядник), відповідно до умов якого Підрядник зобов'язується виконати ремонтні роботи та спеціальні інженерні мережі - надалі Роботи «під ключ» - торговельних майданчиків Замовника, а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконані Роботи. Об'єкти знаходяться за адресами: м. Харків, пр,-т Тракторобудівників, 57; м. Харків, бульвар Грицевця, 2а; м. Бердянськ пр-т. Пролетарський 5в/77; м. Харків, вул. Гвардійців- Широнінців, 101/99; м. Київ, пл. Дружби народів, 6; м. Київ, пр.-т Московський, 11 А; м. Київ, вул. Васильківска,8; м. Полтава, вул. Ковпака, 26В; м. Рівне, вул. Макарова, 23.

Вартість робіт за Договором є динамічною та орієнтовано складає 25 000 000 грн. (п. 4.1 Договору).

З Договору вбачається, що зі сторони ТОВ «Горсан» (Підрядника) договір підписаний особою із зазначенням, що це є директор ТОВ «Горсан» - ОСОБА_1

Позивач в ході розгляду даної справи стверджував, що виконання вказаних робіт підтверджується доданими до матеріалів справи копіями актів приймання виконаних ремонтно-будівельних робіт (ф. КБ-3, КБ-2), які, на думку позивача, є достатніми документами для підтвердження реальності проведених операцій.

Однак, виходячи з обсягу робіт, які зазначені в актах між позивачем та ТОВ «Горсан», а також беручи до уваги загальний обсяг задекларованих операцій, віддаленість об'єктів виконання робіт, суд зазначає, що під час розгляду справи не надано доказів наявності у контрагента трудових та матеріальних ресурсів, обладнання, інструменту тощо, необхідних для здійснення господарської діяльності взагалі та, зокрема, для виконання спірних операцій. Відсутні будь-які докази перевезення персоналу контрагента до місця виконання робіт. При цьому обізнаність позивача відносно наведеного при укладанні угод обумовлюється звичайною діловою практикою, а також характером і специфікою угод (обумовлених операцій).

Під час розгляду справи не надано доказів передоручення контрагентом позивача виконання вказаних операцій іншим особам - іншим субпідрядникам.

Відтак, враховуючи специфіку та особливості зазначених операцій, під час розгляду справи не надано тих відомостей і документів, які за звичайною діловою практикою супроводжують фактичне виконання такого роду операцій та у сукупності з первинними документами підтверджують їх фактичне (реальне) виконання, а відтак не доведено фактичного виконання спірних операцій контрагентом позивача.

Більш того, в ході розгляду даної справи також встановлено, що відповідно до вироку Обухівського районного суду Київської області від 11.04.2016р. у справі № 372/812/16-к, копія якого роздрукована з Єдиного державного реєстру судових рішень та залучена до матеріалів даної справи на підставі ч. 3 ст. 6 Закону України «Про доступ до судових рішень» від 22.12.2005 року № 3262-IV, ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27 і ч. 1 ст. 205 та за ч. 2 ст. 205-1 КК України.

Як встановлено у зазначеному рішенні суду, ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1), у квітні 2015 року, у невстановлений досудовим розслідуванням час, перебуваючи біля станції метрополітену «Либідська» у місті Києві, вступив у попередню злочинну змову з невстановленою досудовим розслідуванням особою, з метою придбання та державної перереєстрації, за матеріальну винагороду, суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи ТОВ «Горсан» на своє ім'я, в органах державної влади, без наміру здійснення статутної господарської діяльності, з метою прикриття незаконної діяльності інших осіб.

При цьому, ОСОБА_1 та невстановлена досудовим розслідуванням особа, розподілили між собою ролі у спільному злочинному плані. Так ОСОБА_1В, відповідно до розробленого плану, повинен надати свої дані, документи, що посвідчують особу, підписати статутні та інші документи по придбанню фіктивного підприємства - ТОВ «Горсан». В свою чергу, невстановлена досудовим розслідуванням особа, відповідно до відведеної їй злочинної ролі, повинна підготувати необхідні для перереєстрації підприємства в органах державної влади документи та організувати здійснення його державної перереєстрації, забезпечити та надати невстановленим досудовим розслідуванням особам використовувати придбане підприємство, з метою прикриття незаконної діяльності.

У подальшому, ОСОБА_1, виконуючи відведену йому роль у раніше розробленому злочинному плані, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, запропонованих невстановленою досудовим розслідуванням особою, як майбутнього засновника та власника придбаного фіктивного підприємства, усвідомлюючи, що підприємство придбається з метою прикриття незаконної діяльності інших осіб, з корисливих спонукань, погодившись на таку пропозицію, надав невстановленій досудовим розслідуванням особі, з метою підготування статутних та реєстраційних документів по придбанню ТОВ «Горсан» копії власного паспорту громадянина України та картки фізичної особи - платника податків.

У продовження раніше розробленого злочинного плану ОСОБА_1, в квітні 2015 року у невстановлений досудовим розслідуванням час, зустрівшись в раніше обумовленому місці біля станції метрополітену «Либідська» у місті Києві, з невстановленою досудовим розслідуванням особою, керуючись єдиним злочинним умислом при невстановлених досудовим розслідуванням обставинах здійснив підписання протоколу № 1 загальних зборів учасників ТОВ «Горсан», реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (форма 6).

Після підписання ОСОБА_1 протоколу № 1 загальних зборів учасників ТОВ «Горсан», реєстраційну картку про підтвердження відомостей про юридичну які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (форма 6) останній, відповідно до відведеної йому злочинної ролі передав зазначені документи невстановленій досудовим розслідуванням особі для подальшої державної перереєстрації підприємства в органах державної влади.

У свою чергу, невстановлена досудовим розслідуванням особа, здійснюючи відведену їй роль у злочинному плані, у невстановлені досудовим розслідуванням час та місці, при невстановлених і досудовим розслідуванням обставинах, подала до державного реєстратора, для проведення державної реєстрації товариства в органах державної влади, протоколу № 1 загальних зборів учасників ТОВ «Горсан», реєстраційну картку про підтвердження відомостей про юридичну які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (форма 6), внаслідок чого 29 липня 2015 року реєстраційною службою Обухівського міськрайонного управління юстиції у Київській області за адресою: Київська область, місто Обухів, вулиця Київська, 14,здійснено перереєстрацію на ім'я ОСОБА_1 ТОВ «Горсан» та підтверджено відомості про знаходження ТОВ «Горсан» за місцем реєстрації, що в подальшому дало змогу невстановленим досудовим розслідуванням особам використовувати реквізити суб'єкта підприємницької діяльності (юридичної особи) ТОВ «Горсан» з метою прикриття незаконної діяльності діючих підприємств реального сектору економіки. ОСОБА_1В, 14 травня 2015 року у невстановлений досудовим розслідуванням час державну перереєстрацію ТОВ «Горсан» у державного реєстратора Обухівського міськрайонного управління юстиції у Київській області за № 18841020000002927.

Таким чином, як встановлено судом, ОСОБА_1, будучи засновником фіктивного підприємства - ТОВ «Горсан» у період з 14.05.2015 року забезпечив прикриття незаконної діяльності невстановленої досудовим розслідуванням особи щодо здійснення вигаданих прибуткових та видаткових операцій по рахунках підприємства, складанні від імені службових осіб ТОВ «Горсан» фіктивних первинних документів щодо реалізації товарів, робіт, послуг, складанні та видачі документів податкової звітності.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 72 КАС України вирок суду у кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Згідно ч. 1 ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

За встановлених у вироку суду обставин вбачається, що підприємство-контрагент (ТОВ «Горсан») створювалось та діяло з метою прикриття незаконної діяльності, знаходилось поза межами контролю формального (номінального) директора, а від імені контрагента невідомими особами лише оформлювались документи без фактичного здійснення господарських операцій від імені цього підприємства, а тому таке підприємство є фіктивним (нелегальним) підприємством, статус якого несумісний з легальною підприємницькою діяльністю. Господарські операції таких підприємств не можуть бути легалізовані навіть за формального підтвердження документами бухгалтерського обліку.

Наведене узгоджується із правовою позицією Верховного суду України, яка викладена у постанові цього суду від 01 грудня 2015 року у справі 826/15034/14 (реєстраційний № рішення в ЄДРСР - 54688725).

Таким чином, враховуючи встановлені в ході розгляду даної справи обставини щодо відсутністю у контрагента трудових та інших ресурсів, необхідних для виконання спірних операцій, у сукупності із виявленими фактами щодо фіктивної діяльності ТОВ «Горсан», суд приходить до висновку, що за спірними операціями лише оформлювались окремі первинні документи та податкові накладні без фактичного виконання контрагентом обумовлених операцій, чим створювалась видимість (зовнішні ознаки) реального здійснення операцій та правомірності формування спірних сум податкових вигод, наслідком чого є отримання позивачем необґрунтованої податкової вигоди. Складені за такими операціями первинні документи та податкові накладні, внаслідок того, що спірні операції фактично контрагентом не виконувались, є юридично дефектними та не створюються правових наслідків для цілей формування спірних сум податкових вигод, що, відповідно, зумовлює висновок суду про відсутність у позивача підстав для формування спірних сум податкових вигод.

Надані позивачем та досліджені судом документи, наведені ним доводи, не спростовують наведених висновків суду та не доводять зворотного.

Що ж до доводів позивача про порушення порядку оформлення акту перевірки суд зазначає, що процедурні порушення порядку проведення перевірки, чого в даному випадку судом не встановлено, не можуть бути підставою для зменшення донарахованих за наслідками перевірки податкових зобов'язань платника податків за умови порушення платником вимог податкового законодавства. Крім того, в даному випадку позивач допустив посадових осіб до проведення виїзної перевірки, не скориставшись правом, наданим п. 81.1 ст. 81 Податкового кодексу України.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення та про відсутність підстав для його скасування.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими, а, відтак, такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно, враховуючи те, що у задоволенні позову слід відмовити, судові витрати відшкодуванню позивачу не підлягають.

Керуючись вимогами статей 69-71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Фудмережа» відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Окружного адміністративного суду міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя В.П. Шулежко