Постанова № 61698258, 13.09.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

13 вересня 2016 року № 826/5407/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Огурцова О.П., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління

юстиції у місті Києві

про зняття арешту та заборони відчуження усього рухомого та нерухомого майна,

накладеного постановою від 16 грудня 2014 року ВП № 40230194,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у місті Києві про зняття арешту та заборони відчуження усього рухомого та нерухомого майна, накладеного постановою від 16 грудня 2014 року ВП № 40230194.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідачем було порушено порядок накладення арешту на майно боржника.

У судовому засідання представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, про причини неприбуття суд не повідомив, про дату час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, своєї позиції щодо позовних вимог суду не повідомив, витребувані судом копії матеріалів виконавчого провадження № 40230194 не надав.

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ухвалив продовжити розгляд справи у письмовому провадженні.

Під час судового розгляду справи, суд,

В С Т А Н О В И В:

16 жовтня 2013 року заступником начальника Відділу державної виконавчої служби Голосіївського РУЮ у місті Києві Шпаком О.І. відкрито виконавче провадження ВП № 40230194 з примусового виконання постанови № 563, виданої 08 липня 2013 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області, про стягнення з ОСОБА_1 штрафу на користь держави в розмірі 3400,00 грн.

Постановою від 16 грудня 2014 року ВП № 40230194 накладено арешт на все майно боржника у межах суми звернення 3400,00 грн. та заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна, яке належить боржнику - ОСОБА_1.

16 грудня 2014 року старшим державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Голосіївського РУЮ у місті Києві Коваль Л.І. винесено постанову ВП № 40230194 про повернення виконавчого документу стягувачеві, якою на підставі пункту 2 частини першою статті 47 Закону України «Про виконавче провадження» повернуто стягувачу виконавчий документ - постанову № 563 видану 08 липня 2013 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області.

18 лютого 2016 року ОСОБА_1 було проведено оплату штрафу на користь держави в розмірі 3400, 00 грн. згідно постанови № 563 від 08 липня 2013 року, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією квитанції № 3878838.

22 березня 2016 року представником позивача до Відділу державної виконавчої служби Голосіївського РУЮ м. Києва було подано заяву про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження № 40230194.

Листом від 28 травня 2016 року № 81-1/00050-1/2016 Відділом державної виконавчої служби Голосіївського РУЮ у місті Києві на вказану заяву позивачу повідомлено про те, що надання матеріалів виконавчого провадження № 40230194 для ознайомлення не виявляється можливим у зв'язку з їх знищенням.

23 травня 2016 року представником позивача до Відділу державної виконавчої служби Голосіївського РУЮ м. Києва було подано клопотання про надання належним чином завіреної копії постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві від 16 грудня 2016 року ВП № 40230194 та копії матеріалів виконавчого провадження № 40230194.

Листом від 29 травня 2016 року № 81-1/00050-1/2016 Відділом державної виконавчої служби Голосіївського РУЮ у місті Києві на вказане клопотання позивачу повідомлено про те, що надання належним чином завірену копію матеріалів виконавчого провадження № 40230194 не виявляється можливим у зв'язку з їх знищенням.

25 березня 2016 року представником позивача на ім'я начальника Відділу державної виконавчої служби Голосіївського РУЮ м. Києва Ярушевської І.І. було направлено адвокатський запит за вих. № 81-і/00050-1/2016-51/135 з проханням надати завірені належним чином копії матеріалів виконавчого провадження № 40230194 та надати інформацію щодо вказаного виконавчого провадження.

Листом від 30 березня 2016 року № 81-1/00050-1/2016-51/134 Відділом державної виконавчої служби Голосіївського РУЮ у місті Києві на адвокатський запит від 25 березня 2016 року позивачу повідомлено про те, що 16 грудня 2014 року державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу, зазначивши, що відповідно до Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 25.12.2008 року № 2274/5, строк зберігання завершених виконавчих проваджень, переданих на зберігання, становить 3 (три) роки, крім виконавчих проваджень, завершиних за постановами про накладення адміністративного стягнення, строк зберігання яких становить 1 (один) рік, після чого вони підлягають знищенню.

28 березня 2016 року представником позивача на ім'я начальника Відділу державної виконавчої служби Голосіївського РУЮ м. Києва Ярушевської І.І. була подана заява про зняття арешту та зняття оголошення розшуку майна боржника.

Листом від 01 квітня 2016 року Відділом державної виконавчої служби Голосіївського РУЮ у місті Києві на заяву представника позивача від 28 березня 2016 року про зняття арешту та заняття оголошення розшуку майна боржника повідомлено про те, що відповідно до статті 60 Закону України «Про виконавче провадження» арешт з майна боржника може бути знятий за рішенням суду.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з частиною першою статті 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з частиною першою та пунктом 5 частини третьої статті 11 зазначеного Закону, Державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 47 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а, здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Частинами першою та другою статті 50 зазначеного Закону передбачено, що у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом. У разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.

Отже, з аналізу зазначених статей вбачається, що у разі повернення виконавчого документа стягувачеві арешт накладений на майно боржника знімається та про зняття арешту зазначається у відповідній постанові.

В матеріалах справи наявна копія постанови ВП № 40230194 про повернення виконавчого документу стягувачеві, якою на підставі пункту 2 частини першої статті 47 Закону України «Про виконавче провадження» повернуто стягувачу виконавчий документ - постанову № 563 видану 08 липня 2013 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області. В той же час, суд встановив, що у вказаній ухвалі не зазначено про зняття арешту з майна боржника.

Також, в матеріалах справи наявні докази, що позивачем сплачено на користь держави штраф в розмірі 3400,00 грн. згідно постанови № 563 від 08 липня 2013 року, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією квитанції № 3878838 від 18 лютого 2016 року.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач документів на виконання вимог ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 квітня 2016 року не надав.

З огляду на викладене, керуючись статтями 69-71, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

П О С Т А Н О В И В:

1.Адміністративний позов - задовольнити повністю.

2.Зняти арешт з всього майна, що належить боржнику та зняти заборону на відчуження майна, що належить боржнику - ОСОБА_1 (01033, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1), накладені згідно постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 16 грудня 2014 року у виконавчому проваджені № 40230194.

3.Присудити за рахунок бюджетних асигнувань Відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у місті Києві (03127, місто Київ, вулиця Ломоносова, будинок 22/15, код ЄДРПОУ 34999976) на користь ОСОБА_1 (01033, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 551,21 грн. ( п'ятсот п'ятдесят одна грн. 20 коп.)

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі апеляційного оскарження постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О.П. Огурцов