Постанова № 61697744, 29.09.2016, Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа №592/7106/16-а

Провадження №2-а/592/251/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2016 року м.Суми

Ковпаківський районний суд м. Суми у складі:

головуючого судді Косолап М.М.,

за участю секретаря Грох Т.А.,

позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 обєднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області про зобовязання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом та свої позовні вимоги мотивує тим, що з 18.02.1980 року отримує пенсію, виплату якої з 2002 року здійснює відповідач. При нарахуванні пенсії не було враховано постанову Кабінету Міністрів України № 395 від 20.07.1992 р. «Про додаткове коригування рівнів державних пенсій» (далі постанова № 395). В документах зазначено інформацію про коригування, проте при нарахуванні пенсії ці розрахунки не враховані. 05.12.2011 р. йому проведено перерахунок пенсії на підставі заяви виходячи із середньомісячного заробітку за період з 01.01.1956 р. по 31.12.1960 р., проте підвищення за коефіцієнтом 8,73 визначеним у постанові № 395 не проведено, що є порушенням його прав. 25.01.2016 р. він звернувся з заявою до відповідача про здійснення перерахунку пенсії на підставі постанови № 395, проте у відповіді саме про цю постанову не зазначено. 22.06.2016 р. він повторно звернувся до відповідача з цього питання та його запросили на засідання комісії по розгляду повторних звернень громадян ОСОБА_3 обєднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області і чіткої відповіді не надано. Постанова № 395 не втратила своєї сили, оскільки відповідач не провів коригування на підставі цієї постанови, тому і подальший перерахунок може бути з порушенням його прав. Просив суд зобовязати відповідача провести коригування державної пенсії відповідно до постанови КМУ № 395 від 20.07.1992 року «Про додаткове коригування рівнів державних пенсій» з підвищенням заробітної плати за періоди з 01.01.1956 р. по 31.12.1960 р. за коефіцієнтом 8,73.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав у повному обсязі. Суду пояснив, що з 1980 р. отримує пенсію. З 2002 року виплату пенсії здійснює відповідач. З 2009 р. періодично звертався до відповідача для зясування з чого складається розмір виплачуваної йому пенсії. У пенсійному посвідченні розмір його пенсії зазначено у сумі 55200. Йому стало відомо, що до розміру його пенсії не застосовано коефіцієнт, визначений постановою КМУ № 395 від 20.07.1992 р. «Про додаткове коригування рівнів державних пенсій», тому у січні 2016 р. він звернувся до відповідача з заявою щодо проведення перерахунку пенсії. У наданій йому відповіді не зазначено про постанову № 395. З заявами про проведення перерахунку пенсії відповідно до постанови № 395 він повторно звернувся 21.04.2016 р. та 22.06.2016 р., його запросили на засідання комісії по розгляду звернень громадян і намагались переконати про правильність призначення пенсії, де також чіткої відповіді чому не проведено коригування його пенсії відповідно до постанови КМУ № 395 від 20.07.1992 р. «Про додаткове коригування рівнів державних пенсій» з підвищенням заробітної плати за періоди з 01.01.1956 р. по 31.12.1960 р. за коефіцієнтом 8,73 не надали, рішень не прийняли, тому він змушений звернутися до суду з позовом.

У судовому засіданні представник відповідача позов не визнав і у задоволенні позову просив відмовити. В обґрунтування заперечень зазначив, що 18.02.1980 р. позивачу призначена пенсія на пільгових умовах відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», перерахунок якої ОСОБА_1 здійснювався відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 395 від 20.07.1992 р. «Про додаткове коригування рівнів державних пенсій». На обліку в управлінні позивач перебуває з 2002 року. З 01.01.2004 р. набрав чинність Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» і перерахунок пенсії здійснюється відповідно до цього закону, а не по Закону України «Про пенсійне забезпечення» відповідно до якого підлягала застосуванню постанова № 395. Згідно заяви позивача від 05.12.2011 р. йому перераховано пенсію по віку і страховому стажу. 25.01.2016р., 21.04.2016 р. та 22.06.2016 р. позивач звертався до управління з заявами про розяснення законодавства стосовно проведення перерахунку пенсії. Звернення зареєстровані відповідно до Закону України «Про звернення громадян» та надано відповідні відповіді. Так, листами від 01.02.2016 р. № 31/К, 27.04.2016 р. № 181/К та протоколом від 05.07.2016 р. № 4 управлінням розяснено останньому порядок проведення перерахунку його пенсії та про складові, що взяті до уваги при проведенні такого перерахунку. Наполягають, що з заявою про перерахунок пенсії позивач не звертався, рішення про відмову у перерахунку пенсії відповідно до ст.ст. 44, 45 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» та Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», затвердженого Правлінням Пенсійного фонду України 25.11.2005 р. № 22-1. Відповідь управління на звернення позивача не є рішенням субєкта владних повноважень в розумінні положень п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України.

Заслухавши пояснення сторін, свідка, дослідивши матеріали адміністративної справи, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 1980 року є пенсіонером за віком, пенсія призначена зі зменшенням пенсійного віку на пільгових умовах за Списком № 1, з 2002 року перебуває на обліку в ОСОБА_3 обєднаному управлінні Пенсійного фонду України Сумської області (а.с. 26).

25.01.2016 р. позивач звернувся до відповідача з заявою про проведення перерахунку пенсії відповідно до записів у пенсійному посвідченні, зокрема з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України № 395 від 20.07.1992 р. «Про додаткове коригування рівнів державних пенсій» (а.с. 32).

Сумське обєднане управління Пенсійного фонду України Сумської області на заяву позивача, листом від 01.02.2016 р. № 311/К повідомило, що середньомісячний заробіток для призначення пенсії був визначений на підставі довідки про заробітну плату, виданої «Баглійським коксохімічним заводом» від 20.02.1980 р. № 1-49 за останні 12 місяців роботи з 01.10.1978 р. по 31.01.1980 р. перед зверненням за призначенням пенсії, з урахуванням включення місяців перебування на лікарняному листку та у відпустці. Середньомісячний заробіток складає 1738,78 грн. коефіцієнт заробітної плати 1,87205. Згідно заяви від 05.12.2011 р. було проведено перерахунок пенсії виходячи із середньомісячного заробітку за період з 01.01.1956 р. по 31.12.1960 р. 60 місяців, який склав 2289,70 грн. а коефіцієнт заробітної плати 1,91141, що є більш доцільним варіантом розрахунку заробітної плати. Розмір пенсії складає 2216,80 грн. (а.с. 33).

21.04.2016 р. позивач повторно звернувся до відповідача з заявою про проведення перерахунку пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 395 від 20.07.1992 р. «Про додаткове коригування рівнів державних пенсій» перерахувавши середньомісячний заробіток 1978, 1979, 1980 і застосувати «Кз» і пенсію, надавши до заяви вказану постанову та Довідку про заробіток № 1 - 49 (а.с. 35).

На вказану заяву відповідач листом від 27.04.2016 р. № 181/К повідомив про надання вичерпної інформації листом від 01.02.2016 р. № 311/К (а.с. 36).

22.06.2016 р. позивач втретє звернувся до відповідача з заявою та просив повідомити чи було проведено перерахунок пенсії за підвищеними коефіцієнтами відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 395 від 20.07.1992 р., у разі незастосування здійснити відповідний перерахунок (а.с. 37).

Вказана заява була розглянута за участю позивача на засіданні комісії по розгляду повторних звернень громадян ОСОБА_3 обєднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області, що підтверджується Протоколом № 4 засідання комісії по розгляду повторних звернень громадян ОСОБА_3 обєднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області від 05.07.2016 р. (а.с. 40).

Згідно Розпорядження № 176898 від 06.07.2016 р. розмір пенсії позивача становить 2216,80 грн., розрахунок проведено з урахуванням заробітку за період з 01.01.1956 р. по 31.12.1960 р. (а.с. 41 - 42).

Згідно інформації наданої ОСОБА_3 обєднаним управлінням Пенсійного фонду України Сумської області, 05.12.2011 р. за зверненням позивача йому проведено перерахунок пенсії по заробітній платі, відповідно до доданої до заяви довідки про заробітну плату, виданої ВАТ «Баглійкокс» від 17.03.2004 р. № 585 виходячи із середньомісячного заробітку за період з 01.01.1956 р. по 31.12. 1960 р., коефіцієнт заробітної плати склав 1,91114, що є більш доцільним варіантом розрахунку заробітної пати. З 01.01.2016 р. ОСОБА_1 проведений перерахунок пенсії по заробітній платі виходячи із середньомісячного заробітку за період з 01.01.1956 р. по 31.12.1960 р. Коефіцієнт заробітної плати склав 1,91120. Згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 395 від 20.07.1992 р., що діяла до набрання чинності Законом України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» підвищення коефіцієнтів не застосовувалося (а.с. 61).

Допитана у судовому засідання як свідок головний спеціаліст відділу з питань призначення, перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_3 обєднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області ОСОБА_4 суду пояснила, що постанова КМУ № 395 від 20.07.1992 р. застосовувалася для перерахунку пенсії до 01.01.2014 р. набрання чинності Законом України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», на підставі якого 12.01.2005 р. проведено масовий перерахунок пенсії, визначено індивідуальний коефіцієнт у тому числі позивачу. Законом визначено перерахунок по іншій формулі, ніж на час призначення пенсії позивачу. Позивачу обчислено індивідуальний коефіцієнт 1,91120. Довідку про заробіток за 1956 1960 р.р. позивачем надано після 01.01.2004 р. На даний час пенсія позивачу виплачується відповідно до чинного законодавства.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Пенсійні правовідносини є одним із видів суспільних відносин і особливою формою здійснення права на пенсію. Пенсійні правовідносини розглядаються як особлива форма соціальної взаємодії, що об'єктивно виникає в суспільстві відповідно до закону, учасники якої мають взаємні кореспондуючі права та обов'язки і реалізують їх з метою задоволення своїх потреб та інтересів в особливому порядку, який не заборонений державою чи гарантований і охороняється нею в особі певних органів.

Статтею 43 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» передбачено, що перерахунок пенсій за віком, по інвалідності, в разі втрати годувальника, за вислугу років, призначених до набрання чинності цим Законом, здійснюється за нормами цього Закону на підставі документів про вік, страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час перерахунку в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло раніше, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

Відповідно до ст. 44 вказаного Закону заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Відповідно до розділу ІV Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», затвердженого Правлінням Пенсійного фонду України 25.11.2005 р. № 22-1 (далі Порядок) орган, що призначає пенсію, розглядає питання про перерахунок пенсії при зверненні особи з відповідною заявою. Рішення органу про перерахунок раніше призначеної пенсії, візується спеціалістом, який його підготував, та спеціалістом, який його перевірив. Рішення підписується начальником управління (заступником начальника управління відповідно до розподілу обовязків) та завіряється печаткою управління.

Звертаючись до суду з позовом ОСОБА_1 просить провести коригування державної пенсії відповідно до постанови КМУ № 395 від 20.07.1992 р. «Про додаткове коригування рівнів державних пенсій» з підвищенням заробітної плати за періоди з 01.01.1956 р. по 31.12.1960 р. за коефіцієнтом 8,73.

Так, постановою Кабінету Міністрів України № 395 від 20.07.1992 р. «Про додаткове коригування рівнів державних пенсій», з метою додаткового коригування рівнів державних пенсій, призначених до 1 січня 1992 р., передбачено проведення з 1 жовтня поточного року їх перерахунок виходячи із заробітку, підвищеного за такими коефіцієнтами: до 1970 року включно 8,73.

З 01.01.2016 р. позивачу проведено перерахунок пенсії на підставі заробітної плати за період 01.01.1956 р. по 31.12.1960 р.

Звертаючись до відповідача у заяві від 25.01.2016 р. та наступних заявах 21.04.2016 р. та 22.06.2016 р. позивач, посилаючись на вищевказану постанову Кабінету Міністрів України № 395 від 20.07.1992 р. просив саме провести перерахунок пенсії.

Зазначені заяви разом з додатками відповідач розглянув як звернення ОСОБА_1 відповідно до Закону України «Про звернення громадян», проте на зазначений нормативно-правовий акт посилання у заявах позивача відсутні.

У своїх запереченнях відповідач посилається на те, що на заяви позивача останньому розяснено порядок проведення перерахунку пенсії та про складові взяті до уваги при проведенні перерахунку. Однак, ні у листі від 01.02.2016 р. № 311/К, ні у листі від 27.04.2016 р. № 181/К та 05.07.2016 р. на засіданні комісії по розгляду повторних звернень громадян ОСОБА_3 обєднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області позивачу, як особі похилого віку (86 років), який наполягав на проведенні перерахунку пенсії жодним чином не зазначено, що він звернувся з заявою, яка не відповідає формі затвердженій додатком 2 до Порядку.

Не містять листи і посилання на підстави відмови позивачу у проведенні перерахунку пенсії відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України № 395 від 20.07.1992 р.

Відтак суд дійшов висновку, що подані позивачем заяви необхідно було розглядати як заяви про проведення перерахунку пенсії.

Одним із принципів здійснення правосуддя в адміністративних судах є принцип верховенства права (ст. 8 КАС України). Цей принцип проголошує, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовним вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Відповідач у своїх запереченнях наполягає на тому, що рішення про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1 відповідно до ст.ст. 44, 45 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» та Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», затвердженого Правлінням Пенсійного фонду України 25.11.2005 р. № 22-1 не приймалось.

А відтак розцінювати листи відповідача на заяви позивача саме як відмову у здійсненні перерахунку пенсії є передчасним.

Суд зауважує, що оскільки субєкт владних повноважень відповідне рішення щодо проведення чи не проведення коригування державної пенсії ОСОБА_1 відповідно до постанови КМУ № 395 від 20.07.1992 р. «Про додаткове коригування рівнів державних пенсій» з підвищенням заробітної плати за періоди з 01.01.1956 р. по 31.12.1960 р. за коефіцієнтом 8,73 не прийняв, передчасним є вирішення питань щодо відповідності такого рішення критеріям визначеним у ч. 3 ст. 2 КАС України.

З огляду на встановлені факти та наведені положення норм права, керуючись ч. 2 ст. 11 КАС України з метою повного захисту прав позивача, слід вийти за межі позовних вимог ОСОБА_1 та зобовязати субєкта владних повноважень - Сумське обєднане управління Пенсійного фонду України Сумської області розглянути заяви позивача від 25.01.2016 р., 21.04.2016 р. та 22.06.2016 р. про перерахунок пенсії та прийняти відповідне рішення у визначений законом строк.

Відтак позов підлягає частковому задоволенню.

На підставі ч. 1 ст. 94 КАС України за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору в сумі 551 грн. 20 коп.

Керуючись ст.ст. 2, 6 - 9, 11, 69 - 71, 94, 160 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Зобовязати Сумське обєднане управління Пенсійного фонду України Сумської області розглянути заяви ОСОБА_1 від 25.01.2016 року, 21.04.2016 року та 22.06.2016 року про перерахунок пенсії та прийняти відповідне рішення у визначений законом строк.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень - ОСОБА_3 обєднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 551 грн. 20 коп.

На постанову суду може бути подана апеляційна скарга до Харківського апеляційного адміністративного суду через Ковпаківський районний суд м. Суми протягом десяти днів з дня її проголошення, з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Якщо було подано апеляційну скаргу постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено та підписано 30.09.2016 року.

Суддя М.М. Косолап