Постанова № 61686756, 28.09.2016, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Смішлива Т.В.

Суддя-доповідач - Казначеєв Е.Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2016 року справа №812/299/16

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії: судді-доповідача Казначеєва Е.Г., суддів Васильєвої І.А., Гайдара А.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 12 липня 2016 р. у справі № 812/299/16 (головуючий І інстанції Смішлива Т.В.) за позовом Сєвєродонецької міської ради Луганської області до Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області про скасування рішення від 03.12.2015 № 0017101703,-

ВСТАНОВИВ:

Сєвєродонецька міська рада Луганської області звернулась до Луганського окружного адміністративного суду з позов до Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області про скасування рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску № 0017101703 від 03.12.2015 року (а.с.3-6).

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 12 липня 2016 року задоволено позовні вимоги. Суд першої інстанції скасував рішення Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску № 0017101703 від 03.12.2015 року (а.с.160-162).

Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову та прийняти нову, якою відмовити в задоволені позовних вимог (а.с.166-167).

В обґрунтуванні апеляційної скарги зазначено, що відповідно до статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08 липня 2010 року № 2464-VI (далі - Закон № 2464-VI) платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць. Апелянт зазначив, що приписи пункту 9-3 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464-VI, в редакції Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02 вересня 2014 року № 1669-VII (далі - Закон № 1669-VII), стосуються платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону № 1669-VII. Станом на момент прийняття спірного рішення перелік населених пунктів, на території яких здійснюється антитерористична операція залишався невизначеним. Крім того, позивач не звертався до відповідача з заявою про звільнення від виконання своїх зобов'язань. Також, апелянт зазначає, що позивачем в порушення пункту 10 Закону № 1669-VII не надано сертифікат Торгово-промислової палати України про настання обставин непереборної сили.

Всі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до пункту 2 частини 1 статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд у межах апеляційної скарги відповідно до частини 1 статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, встановила наступне.

Сєвєродонецька міська рада є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та перебуває на обліку в ДПІ у м. Сєвєродонецьку ГУ ДФС у Луганській області.

Відповідно до поданих позивачем звітів з нарахування єдиного внеску за липень 2014 року позивач повинен сплатити єдиний внесок в загальній сумі 218673,52 грн.; за вересень - 218673,52 грн.; за жовтень - 218673,52 грн. (а.с. 58-61).

Сплата єдиного внеску за липень, вересень та жовтень 2014 року згідно поданих до УДКСУ у м. Сєвєродонецьку Луганської області заявок здійснено 22 та 26 серпня 2014 року, 03 вересня 2014 року, 22 та 24 жовтня 2014 року, 25 листопада 2014 року та 01 грудня 2014 року, що підтверджено виписками з рахунку позивача та платіжними дорученням (а.с.91, 93-97, 100-105).

03 грудня 2014 року відповідачем прийнято рішення № 0017101703 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, згідно з яким до позивача застосований штраф у розмірі 17566,67 грн. за період з 21.08.2014 по 01.12.2014 та нарахована пеня у розмірі 872,03 грн. (а.с.7).

Згідно розрахунку фінансової санкції та пені позивачем єдиний внесок за липень 2014 року у розмірі 175476,44 грн., з граничним строком сплати до 20.08.2014, фактично сплачений у період з 22.08.2014 по 03.09.2014, а саме: 22.08.2014 відбулося зарахування єдиного внеску у сумі 45717,25 грн. На вказану суму за 2 дні затримки нарахована пеня у розмірі 91,43 грн. та застосовано штрафні санкції у розмірі 4571,73 грн; 26.08.2014 відбулося зарахування єдиного внеску у сумі 129631,21 грн. На вказану суму за 6 днів затримки нарахована пеня у розмірі 777,79 грн. та застосовано штрафні санкції у розмірі 12963,12 грн; 03.09.2014 відбулося зарахування єдиного внеску у сумі 127,98 грн. На вказану суму за 14 днів затримки нарахована пеня у розмірі 1,79 грн. та застосовано штрафні санкції у розмірі 12,80 грн (а.с.8).

Згідно розрахунку фінансової санкції та пені позивачем єдиний внесок за вересень 2014 року у розмірі 70,3 грн., з граничним строком сплати до 20.10.2014, фактично сплачений у період з 22.10.2014 по 24.10.2014, а саме: 22.10.2014 відбулося зарахування єдиного внеску у сумі 36,12 грн. На вказану суму за 2 дні затримки нарахована пеня у розмірі 0,07 грн. та застосовано штрафні санкції у розмірі 3,61 грн; 24.10.2014 відбулося зарахування єдиного внеску у сумі 34,18 грн. На вказану суму за 4 дні затримки нарахована пеня у розмірі 0,14 грн. та застосовано штрафні санкції у розмірі 3,42 грн (а.с.8).

Згідно розрахунку фінансової санкції та пені позивачем єдиний внесок за жовтень 2014 року у розмірі 119,84 грн., з граничним строком сплати до 20.11.2014, фактично сплачений у період з 25.11.2014 по 01.12.2014, а саме: 25.11.2014 відбулося зарахування єдиного внеску у сумі 85,67 грн. На вказану суму за 5 днів затримки нарахована пеня у розмірі 0,43 грн. та застосовано штрафні санкції у розмірі 8,57 грн; 01.12.2014 відбулося зарахування єдиного внеску у сумі 34,17 грн. На вказану суму за 11 днів затримки нарахована пеня у розмірі 0,38 грн. та застосовано штрафні санкції у розмірі 3,42 грн (а.с.8).

Крім того, позивачем до УДКСУ у м. Сєвєродонецьку Луганської області подано заявки на видачу готівки та перерахування коштів на вкладні рахунки за липень 2014 року від 07 липня 2014 року про перерахування коштів по заробітній платі за 1 половину липня 2014 року, яка зареєстрована у казначействі 07 липня 2014 року; від 10 липня 2014 року про перерахування коштів по відпустки за липень 2014 року, яка зареєстрована у казначействі 10 липня 2014 року; від 23 липня 2014 року про перерахування коштів по заробітній платі, відпустки за липень 2014 року, яка зареєстрована у казначействі 23 липня 2014 року (а.с.92, 98, 99).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що наявність передбаченої законом заборони щодо застосування відповідальності, штрафних та фінансових санкцій, передбачених Законом № 2464-VI, за невиконання обов'язків платника єдиного внеску у період з 15 вересня 2014 року по 1 січня 2016 року, унеможливлює винесення відповідачем щодо позивача рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску станом на 03.12.2015.

Колегія суддів з зазначеним висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог не погоджується з наступних підстав.

Спірним у справі питанням є застосування Законів № 2464-VI та № 1669-VII, в редакції на час виникнення спірних правовідносин.

Пунктом 10 частини 1 статті 1 Закону України № 2464-VI визначено, що страхувальники - роботодавці та інші особи відповідно до цього Закону зобов'язані сплачувати єдиний внесок.

Статтею 6 Закону № 2464-VI визначено, що платник єдиного внеску зокрема зобов'язаний: зокрема, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок (п. 1 ч. 2); подавати звітність до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування. У разі надсилання звітності поштою вона вважається поданою в день отримання відділенням поштового зв'язку від платника єдиного внеску поштового відправлення із звітністю (п. 4 ч. 2).

Відповідно до пункту 1 частини 10 статті 9 Закону № 2464-VI, днем сплати єдиного внеску у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів вважається день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів.

У разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом (частиною 11 статті 9).

За частиною 10 статті 25 Закону № 2464-VI, на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Пунктом 2 частини 11 статті 25 Закону № 2464-VI, орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції: за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» та розпочато проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей. Указ про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України Президентом України не видавався.

02 вересня 2014 року Верховною Радою України прийнято Закон № 1669-VII, який набув чинності 15 жовтня 2014 року та визначав тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.

Відповідно до статті 1 вказаного Закону, територією проведення антитерористичної операції є територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Підпунктом б пункту 8 статті 14-1 Закону № 1669-VII розділ VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464-VI було доповнено пунктом 9-3 такого змісту: «9-3. Платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону № 2464-VI, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону № 1669-VII, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону № 2464-VI, на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України» Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу».

Пунктом 1 Закону України від 02.03.2015 року № 219-VIII до розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464-VI внесено зміни, зокрема пункт 9-3 в редакції Закону України від 2 вересня 2014 року № 1669-VII вважати пунктом 9-4.

Пунктом 28 Закону України від 24 грудня 2015 року № 911-VIII, який набрав чинності з 01.01.2016 року, виключено підпункт 8 пункту 4 статті 11 Закону № 1669-VII.

Спірне рішення податкового органу прийнята саме в період дії Закону № 2464-VI зі змінами внесеними Законом України від 02.09.2014 № 1669-VII, а проблемою даного спору є питання правомірності прийняття органом податкової служби вимоги про сплату боргу (недоїмки) саме 03.12.2015.

Сєвєродонецька міська рада зареєстрована в якості юридичної особи в м. Сєвєродонецьку, перебуває на обліку в органі доходу і зборів, розташованому на території населених пунктів, визначеним вищезазначеним переліком, а саме в ДПІ у м. Сєвєродонецьку ГУ ДФС у Луганській області.

30 жовтня 2014 року Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження № 1053-р, яким затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, згідно з яким до зазначених населених пунктів належало м. Сєвєродонецьк Луганської області, відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є місцем реєстрації позивача (а.с.30).

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 року № 1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України» (від 30 жовтня 2014 року № 1053 «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція», від 05 листопада 2014 року № 1079 «Про зупинення дії розпорядження КМУ від 30 жовтня 2014 року № 1053»), м. Сєвєродонецьк також віднесено до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

Як зазначалось, за приписами абз. 2 пункту 9-4 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464-VI, в редакції Закону № 1669-VII, підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Отже, з наведеного вбачається, що платники єдиного внеску, які перебувають на обліку у фіскальних органах та знаходилися на територіях, визначених переліком населених пунктів, де проводилася АТО або було оголошено військовий чи надзвичайний стан, на цей період мають усі законні права для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежне виконання) зобов'язань щодо сплати єдиного внеску (штрафів та пені) з 14 квітня 2014 року, за наявності поданої ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку у довільній формі заяви про звільнення від сплати платежів (не пізніше тридцяти календарних днів після закінчення АТО).

Тобто, вказана заява про звільнення подається у будь-який час не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Разом з цим, Сєвєродонецькою міською радою до теперішнього часу не було подало до податкової інспекції заяви щодо звільнення позивача від виконання своїх зобов'язань визначених частиною 2 статті 6 Закону № 2464-VI та від відповідальності за їх не виконання (зокрема від такого обов'язку як своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок) на підставі пункту 9-3 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону, на період з 14.04.2014 року до закінчення антитерористичної операції

Крім того, відповідно до абз. 3 пункту 9-4 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464-VI, в редакції Закону № 1669-VII, відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

Відповідно до статті 10 Закону № 1669-VII протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

Тобто, за статтею 10 цього Закону, сертифікат ТПП є єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує форс-мажорні обставини для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежне виконання) зобов'язань, зокрема, обов'язків платника єдиного внеску. Отже Сертифікат ТПП застосовується при вирішенні питання звільнення від відповідальності, штрафні та фінансові санкції, передбачені Законом № 2464-VI за невиконання обов'язків платника єдиного внеску .

В матеріалах справи відсутні відомості щодо звернення позивача з заявою про отримання сертифікату ТПП що засвідчує настання форс-мажорних обставин.

Тобто, в матеріалах справи відсутня заява позивача про звільнення від обов'язків платника єдиного внеску визначених частиною 2 статті 6 Закону № 2464-VI подану до податкового органу та документ, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору) що надає право на звільнення від відповідальності за невиконання обов'язків платника єдиного внеску передбачених Законом № 2464-VI (сертифікат), що обумовлює відмову в задоволені позову.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла до висновку, що суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку щодо застосування до позивача норм Закону № 1669-VII та звільнення його від відповідальності за невиконання обов'язків платника єдиного внеску передбачених Законом № 2464-VI.

Стосовно посилання позивача на відсутність його вини в порушенні строку сплати сум єдиного внеску за липень 2014 року через перерахування Управлінням ДКС України у м. Сєвєродонецьку Луганської області коштів на сплату єдиного внеску на рахунки позивача лише 22 та 26 серпня 2014 року, колегія суддів зазначає, що Законом № 2464-VI визначений обов'язок платника єдиного внеску, як своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок, за порушення яких до правопорушника застосовуються штрафнi санкції, зокрема, за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску. Тобто, позивач, як платник єдиного внеску, несе особисту відповідальність за порушення вищезазначених обов'язків визначених Законом № 2464-VI. Крім того, колегія суддів зазначає, що позивач, як платник єдиного внеску не був позбавлений можливості звернутись до відповідача з заявою щодо відстрочення сплати сум єдиного внеску.

Згідно пункту 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла до висновку, що судом першої інстанції постанова прийнята з порушенням норм матеріального права, що є підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

Керуючись статтями 160, 167, 184, 195, 197, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 12 липня 2016 року у справі № 812/299/16 задовольнити.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 12 липня 2016 року у справі № 812/299/16 скасувати.

Прийняти нову постанову.

Відмовити в задоволені позовних вимог Сєвєродонецької міської ради Луганської області до Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області про скасування рішення від 03.12.2015 № 0017101703 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

Постанова суду апеляційної інстанції в порядку письмового провадження набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання нею законної сили.

Головуючий суддя Е.Г. Казначеєв

Судді І.А. Васильєва

А.В. Гайдар