Ухвала суду № 61684663, 27.09.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

27 вересня 2016 рокусправа № 808/8600/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді:Прокопчук Т.С.

суддів: Божко Л.А. Лукманової О.М.

за участю секретаря судового засідання:Сонник А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 21 грудня 2015 року по справі

за позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «ІНЖЕНЕРНО - ПРОЕКТНО - ВИБОРЧА КОМПАНІЯ «СПЕЦЗАХИСТ» до Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «ІНЖЕНЕРНО - ПРОЕКТНО - ВИБОРЧА КОМПАНІЯ «СПЕЦЗАХИСТ» (далі ТОВ «ІПВК «СПЕЦЗАХИСТ») звернулося до суду з позовом до відповідача Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області (далі ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя), в якому просить визнати протиправним та скасувати винесене відповідачем 27.10.2015 року податкове повідомлення-рішення №0000342202, яким позивачу збільшено суму грошового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 725 722,50 грн., з яких за основним платежем в розмірі 483 815 грн., штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 241 907,50 грн.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 21.12.2015 року позовні вимоги задоволено, стягнуто на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача сплачену суму судового збору в розмірі 10 885,85 грн.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить постанову скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

В судове засідання апеляційного суду сторони не з'явилися, про день розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку з чим фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно ст.41 КАС України, не здійснювалося.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, а також правильність застосування судом норм матеріального права та правової оцінки обставин у справі, суд приходить до висновку що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст.11 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Судом першої інстанції встановлено, що в період з 24.09.2015 року по 30.09.2015 року ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «ІПВК «СПЕЦЗАХИСТ» з питання дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських операцій, їх реальності та відображення в обліку по взаємовідносинам з ТОВ «КОНСТАНТЕР ГРУП» за період липень 2014 року, ТОВ «ГРІН СІСТЕМС» за період грудень 2014 року, ТОВ «ПРОЕКТ-АКТИВ» за період квітень 2015 року, за результатами якої складено акт №123/08-29-22-0208/37778452 від 07.10.2015 року.

Відповідно до викладених в акті перевірки висновків позивачем порушено приписи пп. 14.1.36 п. 14.1.181 ст. 14, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1., п. 200.4 ст. 200, п. 201.10 ст. 201 ПК України, наказу №678 від 13.11.2013 року «Про затвердження форм та порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», в результаті чого завищено податковий кредит на суму 136 033 грн. за період грудень 2014 року на суму 82 061 грн. по контрагенту ТОВ «ГРІН СІСТЕМС», та квітень 2015 року на суму 53 972 грн. по контрагенту ТОВ «ПРОЕКТ-АКТИВ».

На підставі акту перевірки відповідачем 27.10.2015 року винесено податкове повідомлення-рішення №0000342202, яким позивачу збільшено суму грошового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 725 722,50 грн., з яких за основним платежем в розмірі 483 815 грн., штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 241 907,50 грн., яке оскаржено позивачем в судовому порядку.

Згідно пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до приписів п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2. ст. 198 ПК України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів (послуг), на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п. 201.6, 201.10 ст. 201 ПК України).

Згідно вищевказаних норм, ПК України встановлено вичерпний перелік документів (податкова накладна, митна декларація, товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ), на підставі яких у платника податків виникає право на включення відповідних сум до податкового кредиту.

Пунктами 201.8. та 201.9. ст. 201 ПК України встановлено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому ст. 183 цього Кодексу. Не дає права на віднесення сум податку до податкового кредиту податкова накладна, виписана платником, звільненим від сплати податку за рішенням суду, після набрання чинності таким рішенням суду.

Таким чином, витрати для цілей визначення податкового кредиту мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Із матеріалів справи вбачається, що ТОВ «ІПВК «СПЕЦЗАХИСТ» укладено з контрагентами договори, а саме: з ТОВ «ГРІН СІСТЕМС» договори про надання послуг №19/11 2014 від 19.11.2014 року, №01/12 2014 від 01.12.2014 року; з ТОВ «ПРОЕКТ АКТИВ» договір поставки товару №14/04 2015 від 17.04.2015 року.

Виконання вищевказаних договорів з контрагентами підтверджується первинними бухгалтерськими документами, оформленими згідно вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-XIV: податковими накладними, видатковими накладними, рахунками фактурами, а також судовими рішеннями, що набули законної сили, про стягнення з позивача сум боргу за надані послуги по вищезазначеним договорам за позовами ТОВ «ГРІН СІСТЕМС», а саме: рішеннями Господарського суду Запорізької області від 16.07.2015 року по справі №№908/3723/15, від 23.07.2015 року по справі №908/3724/15 тощо.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем правомірно віднесено суму податку на додану вартість до складу податкового кредиту за грудень 2014 року, квітень 2015 року, так як чинне податкове законодавство України не ставить в залежність право сторони в договорі на податковий кредит від проведення перевірок податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету.

Оскільки відповідачем не надані належні докази нереальності укладених позивачем з контрагентами правочинів, також не існує судових рішень, якими контрагенти позивача визнані фіктивними, а їх установчі документи - недійсними, на час дії угод ТОВ «ГРІН СІСТЕМС», ТОВ «ПРОЕКТ АКТИВ » були зареєстровані в установленому порядку як платники податку на додану вартість, мали право виписувати та надавати податкові накладні, не були виключені із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відповідачем висновок про нереальність правочинів з зазначеними контрагентами зроблений на припущеннях.

Приймаючи до уваги, що постановою старшого слідчого з ОВС першого відділу кримінальних розслідувань ГУ ДФС у Запорізькій області від 21.12.2015 року закрите кримінальне провадження, порушене за ч.3 ст.212 КК України відносно службових осіб ТОВ «ІПВК «СПЕЦЗАХИСТ» по результатам фінансово-господарської діяльності підприємства за період липень-грудень 2014 року, в тому числі з ТОВ «ГРІН СІСТЕМС», враховуючи , що відповідачем не доведено правомірність своїх дій та їх відповідність нормам діючого законодавства України, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що винесене ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя податкове повідомлення рішення№0000342202 від 27.10.2015 року є неправомірним та підлягає скасуванню.

Судом першої інстанції правомірно у відповідності до приписів ст. 94 КАС України, стягнуто на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача здійснені ним документально підтверджені судові витрати в сумі 10 885,85 грн.

Доводами апеляційної скарги зазначені обставини не спростовуються.

За таких обставин суд вважає, що судом першої інстанції в достатньому обсязі з'ясовано обставини справи та ухвалене рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і підстави для його скасування відсутні.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст. ст. 200, 205, 206 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 21 грудня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.

Головуючий:Т.С. Прокопчук

Суддя:Л.А. Божко

Суддя:О.М. Лукманова