Постанова № 61684605, 21.09.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

21 вересня 2016 року справа №808/9259/13-а(СН/808/34/16) Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді:ОСОБА_1, суддів: Гімона М.М., Чумака С. Ю.,

при секретарі судового засідання:Федосєєвій Ю.В.,

за участю представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Запоріжжі Міжрегіонального управління ДФС на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 14 червня 2016 року у справі №808/9259/13-а (СН/808/34/16) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький завод кольорових сплавів» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Запоріжжі Міжрегіонального головного управління ДФС, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Запорізька міська рада, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач 03.12.2013 року звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі Міжрегіонального управління Державної фіскальної служби (третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Запорізька міська рада), про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000102910 та №0000122910 від 18.11.2013 року.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 27 лютого 2014 року, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2014 року, позов задоволено, визнано протиправними та скасовано спірні податкові повідомлення-рішення.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 15 березня 2016 року ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2014 року та постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 27 лютого 2014 року скасовано в частині податкового повідомлення-рішення №0000122910 від 18.11.2013 року та направлено справу в цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції; в іншій частині судові рішення залишено без змін.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 14 червня 2016 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення, винесене Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у місті Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів №0000122910 від 18 листопада 2013 року.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційної інстанції підтримав вимоги апеляційної скарги, просив їх задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні проти вимог апеляційної скарги заперечував, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Представник третьої особи в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав суду заяву про розгляд справи за відсутності свого представника.

Відповідно до частини четвертої статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, та явка яких у відповідності до статті 120 Кодексу адміністративного судочинства України не визнавалась судом обовязковою, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Відповідно до частини першої статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представника позивача та представника відповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

В період з 27.08.2013 року по 28.10.2013 року СДПІ з ОВП у м.Запоріжжі МГУ Міндоходів проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «Запорізький завод кольорових сплавів» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 жовтня 2011 року по 31 грудня 2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 жовтня 2011 року по 31 грудня 2012 року, за результатами якої 04.11.2013 року складено акт №204/29-10/31549003 (а.с.34-113 т.1).

Одним із висновків вказаного акту перевірки податковим органом встановлено порушення позивачем пп.288.5.1 п.288.5 ст.288 ПК України, в результаті чого занижено орендну плату за землі державної та комунальної власності на суму 1466622,74 грн..

На підставі акту перевірки СДПІ 18.11.2013 року винесено податкове повідомлення-рішення №0000122910, яким визначено суму грошового зобовязання з орендної плати за землю у розмірі 1833278,43 грн., в тому числі за основним платежем 1466622,74 грн. та штрафними санкціями 366655,69 грн. (а.с.116, 117 т.1).

Не погодившись з вказаним податковим повідомленням - рішенням, позивач оскаржив його до суду.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що висновки СДПІ з ОВП у м.Запоріжжі МГУ Міндоходів щодо заниження орендної плати ТОВ «ЗЗКС» у сумі 1466622,74 грн. є неправомірними та не узгоджуються з нормами діючого законодавства.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Згідно висновків акту перевірки податковим органом під час проведення перевірки встановлено, що ТОВ «Запорізький завод кольорових сплавів» на території Запорізької міської ради має у користуванні на умовах оренди земельні ділянки за адресами:

- м.Запоріжжя, вул.Новобудов, 9, площею 13,70077 га

- м.Запоріжжя, вул.Новобудов 4б, площею 0,0735 га

- м.Запоріжжя, вул.Сапожнікова, 5а, площею 0,8821 га.

Договори оренди укладені з Запорізькою міською радою та зареєстровані у Запорізькій регіональній філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» відповідно 11.03.2004 року за №883, 13.10.2003 року за №551 та 29.04. 2004 року за №941.

Відповідно до умов договорів оренди на земельних ділянках знаходяться будівлі та споруди, які є власністю орендаря (позивача по справі). При переході права володіння і користування на будівлю або споруду, яка розташована на орендованій ділянці, договори підлягають розірванню або укладенню договору суборенди.

Цільове використання земельних ділянок розташування виробництва кольорових сплавів з лому та відходів кольорових металів, розташування каналізації насосної станції, розташування насосної станції другого підйому.

Згідно ч.54.1 ст.54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобовязання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобовязання та/або пені вважається узгодженою.

З акту перевірки вбачається, що за період з 01.10.2011 року по 31.12.2012 року ТОВ «ЗЗКС» задекларовано орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності в сумі 1139260,86 грн., тобто позивач самостійно обчислював суму орендної плати, зазначав її в деклараціях та уточнюючих розрахунках та у встановлені законом строки подавав декларації контролюючому органу

Перевіркою встановлено заниження орендної плати за землю у сумі 1466622,74 грн., у т.ч. по періодах: з 01.10.2011 року по 31.12.2011 року - 293324,54 грн., за 2012 рік 1173298,20 грн.. Підприємство обрахувало та сплачувало орендну плату по договорам оренди земельних ділянок у однократному розмірі земельного податку, та без врахування вимог рішення Запорізької міської ради від 03.03.2008 року №79 «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя», яким затверджено нову базову вартість 1кв.м землі у розмірі 190,18 грн., що призвело до заниження розміру орендної плати за перевіряємий період.

Земельним кодексом України та Законом України «Про оренду землі» № 161-XIV вбачається, що користування землею в Україні є платним.

З 01 січня 2011 року набрав чинності Податковий кодекс України, який відповідно до пункту 1.1 статті 1 регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, і, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обовязки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обовязки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

За змістом підпункту 9.1.10 пункту 9.1 статті 9 Податкового кодексу України плата за землю належить до загальнодержавних податків і зборів, яка в силу вимог підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 цього ж Кодексу є податком і справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідно до пункту 269.1 статті 269 Податкового кодексу України платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі. Останні ж, як визначає зміст підпункту 14.1.73 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу, - це особи, яким, зокрема, на умовах оренди надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності. Отже, Податковий кодекс України визначив обовязок й орендаря сплачувати земельний податок у формі орендної плати.

Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - це обовязковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункт 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України ). Подібне визначення міститься і у статті 21 Закону України «Про оренду землі».

Справляння плати за землю, в тому числі і орендної плати, здійснюється відповідно до положень розділу ХIII Податкового кодексу України.

Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем, а підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (пункт 288.1 статті 288 ПК України).

Підпунктом 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 зазначеного Кодексу встановлено, що розмір орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється розділом ХIII ПК України; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом, та не може перевищувати, зокрема, для інших земельних ділянок, наданих в оренду, 12 % нормативної грошової оцінки (підпункт 288.5.2 зазначеного пункту).

Тобто, законодавець визначив нижню граничну межу річної суми платежу по орендній платі за земельні ділянки незалежно від того, чи збігається її розмір із визначеним у договорі.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобовязаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, установлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Таким чином, з набранням чинності ПК України річний розмір орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, який підлягає перерахуванню до бюджету, має відповідати вимогам підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 цього Кодексу та є підставою для перегляду встановленого розміру орендної плати.

При цьому виходячи із принципу пріоритетності норм ПК України над нормами інших актів у разі їх суперечності, який закріплений у пункті 5.2 статті 5 ПК України, до моменту внесення до такого договору відповідних змін розмір орендної плати в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлений підпунктом 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 ПК України.

Отже, висновок суду першої інстанції, про відсутність підстав для орендної плати за землю у розмірі, передбаченому Податковим кодексом України, грунтується на невірному застосуванні норм матеріального права.

Вказана правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постанові від 2 грудня 2014 року (справа № 21-274а14).

Крім того, позивач вважає, і з цим погодився суд першої інстанції, що ТОВ «Запорізький завод кольорових сплавів» взагалі не повинно було сплачувати орендну плату за договорами оренди землі у перевіряємий період, у звязку з тим, що ним відбулось відчуження обєктів нерухомості, що знаходяться на орендуємих земельних ділянках.

З цього приводу колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до статті 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить розпорядження землями територіальних громад;

Згідно зі статтею 80 Земельного кодексу України субєктами права власності на землю є: громадяни та юридичні особи - на землі приватної власності; територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності; держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, - на землі державної власності.

Таким чином, виключним правом на укладання договорів оренди землі, що є власністю територіальної громади м.Запоріжжя, внесення змін до договорів оренди та інші дії повязані з виконанням прав власності, належить Запорізькій міській раді.

В 2003-2004 роках між Запорізькою міською радою та ТОВ «Запорізький завод кольорових сплавів» було укладено договори оренди строком на десять років земельних ділянок за адресами:

- м.Запоріжжя, вул.Новобудов, 9, площею 13,70077 га,

- м.Запоріжжя, вул.Новобудов 4б, площею 0,0735 га,

- м.Запоріжжя, вул.Сапожнікова, 5а, площею 0,8821 га.

Договори були зареєстровані у Запорізькій регіональній філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» відповідно 11.03.2004 року за №883, 13.10.2003 року за №551 та 29.04. 2004 року за №941 (а.с.167-186 т.6).

Відповідно до умов вказаних договорів оренди на земельних ділянках знаходяться будівлі та споруди, які є власністю орендаря (позивача по справі).

Крім того, договорами оренди передбачено, що при переході права володіння і користування на будівлю або споруду, яка розташована на орендованій ділянці, договори підлягають розірванню або укладенню договору суборенди. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.

З матеріалів справи вбачається, що в лютому-березні 2010 року між ТОВ «Запорізький завод кольорових сплавів» та ТОВ «Терра-Форум» було укладено договори купівлі-продажу обєктів нерухомості, що належали позивачу та розташовані на земельних ділянках за адресами: м.Запоріжжя, вул.Новобудов, 9; м.Запоріжжя, вул.Новобудов, 4б; м.Запоріжжя, вул.Сапожнікова, 5а. Обєктами купівлі-продажу вказаних договорів були саме обєкти нерухомості, право власності на який виникає у покупця у відповідності до ст.334 ЦК України з моменту реєстрації правочину.

Суд першої інстанції погодився з посиланнями позивача, що відповідно до ст.120 Земельного кодексу України та ст.377 Цивільного кодексу України, якими врегульовано питання переходу права власності на земельну ділянку у разі набуття права на житловий будинок, будівлю, споруду, що розміщені на ній, а саме: що до особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності або право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені.

Колегія суддів вважає таке посилання необґрунтованим, оскільки вказаними нормами передбачено перехід права власності або користування земельною ділянкою від власника або користувача земельної ділянки, якими позивач не являється.

В даному випадку земельні ділянки, як зазначалось вище, є власністю територіальної громади м.Запоріжжя, а позивач за договорами оренди був орендарем, що викликає певні обовязки (сплату оренди за земельні ділянки), в той час, як звичайний користувач таких обовязків не має.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник позивача пояснив, що ТОВ «Запорізький завод кольорових сплавів» зверталось до Запорізької міської ради з заявами щодо припинення (розірвання) договорів оренди на земельні ділянки у звязку з відчуженням ТОВ «Запорізький завод кольорових сплавів» належних йому обєктів нерухомості, що знаходяться на вказаних земельних ділянках, проте вказані звернення радою своєчасно не розглядались та частина договорів припинені лише у 2015 році. Далі представник пояснив, що з позовами до суду про дострокове розірвання договорів оренди позивач не звертався, договорів суборенди з ТОВ «Терра-Форум» у спірний період не укладав.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що оскільки в період 2011-2012 роки позивач за договорами оренди являвся орендарем, він самостійно обчислював суму орендної плати, зазначав її в деклараціях та уточнюючих розрахунках та у встановлені законом строки подавав декларації контролюючому органу, але в розмірі, що не відповідає вимогам ПК України.

Посилання позивача на ту обставину, що ТОВ «Терра-Форум» у період 2010-2013 роки сплачував орендну плату за земельні ділянки, що підтверджується поданими останнім до ДПІ у Хортицькому районі м.Запоріжжя податковими деклараціями з плати за землю(а.с. 58-122 т.6) та платіжними дорученнями (а.с. 55-57 т.6), колегія суддів до уваги не приймає з огляду на наступне.

Як вбачається з вказаних податкових декларацій, оплата ТОВ «Терра-Форум» проводилась в 2010 -2013 роках виключно з земельного податку, що не є тотожним орендній платі за землю.

Як зазначалось вище, за змістом підпункту 9.1.10 пункту 9.1 статті 9 ПК України плата за землю належить до загальнодержавних податків і зборів, яка в силу вимог підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 цього ж Кодексу є податком і справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідно до пункту 269.1 статті 269 ПК України платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі. Останні ж, як визначає зміст підпункту 14.1.73 пункту 14.1 статті 14 ПК України, - це особи, яким, зокрема, на умовах оренди надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності. Отже, ПК України визначив обовязки орендаря сплачувати земельний податок у формі орендної плати.

З наведеного вбачається, що ТОВ «Терра-Форум» дійсно сплачував земельний податок за користування земельними ділянками, проте орендну плату ТОВ «Терра-Форум» не сплачував, оскільки товариству у період 2010-2013 роки на умовах оренди не надавались у користування земельні ділянки державної та комунальної власності.

Таким чином, висновки суду першої інстанції про відсутність у податкового органу правових підстав для прийняття відносно позивача спірного податкового повідомлення-рішення є такими, що не ґрунтуються на законі.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м.Запоріжжі Міжрегіонального головного управління ДФС доведено правомірність податкового повідомлення-рішення №0000122910 від 18.11.2013 року.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про задоволення адміністративного позову.

У відповідності до пункту 4 частини першої статті 202 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції неправильно встановлені обставини у справі та постанова прийнята з порушенням норм процесуального та матеріального права, що в свою чергу є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 184, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Запоріжжі Міжрегіонального управління ДФС на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 14 червня 2016 року у справі №808/9259/13-а (СН/808/34/16) задовольнити.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 14 червня 2016 року у справі №808/9259/13-а (СН/808/34/16) скасувати.

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький завод кольорових сплавів» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Запоріжжі Міжрегіонального головного управління ДФС, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Запорізька міська рада, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення постанови в повному обсязі.

В повному обсязі постанову складено 26 вересня 2016 року.

Головуючий суддя:І.В. Юрко

Суддя:М.М.Гімон

Суддя:С.Ю. Чумак