Ухвала суду № 61684593, 26.09.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

26 вересня 2016 р. справа № 804/757/16

Суддя Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду Шлай А.В. перевіривши відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційної скарги Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2016 року у справі № 804/757/16 за позовом ОСОБА_1 до Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, Управління Державної казначейської служби України у м. Дніпродзержинську про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, повернення сплачених коштів, -

в с т а н о в и в:

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2016 року задоволено позов ОСОБА_1

Дніпродзержинська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Дніпропетровській області оскаржила постанову суду першої інстанції, подавши апеляційну скаргу, яка не відповідає вимогам, встановленим статтею 187 Кодексу адміністративного судочинства України в частині сплати судового збору.

Дніпродзержинською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Дніпропетровській області заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору, з посиланням на те, що згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 28.11.2013 по справі № 12-рп/2013 гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. У зв'язку з цим, майнове становище не має бути перепоною доступу до правосуддя. Дане питання знайшло своє відображення у Пленумах всіх вищих судових інстанцій. Посилається на рішення Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року у справі Креуз проти Польщі, відповідно до якого, сплата судового збору не повинна перешкоджати доступу до правосуддя, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету. Апелянт просить врахувати правову позицію Верховного Суду України викладену в рішеннях від 30.11.2015 у справі №1170/2а-578/12, від 04.12.2015 у справі №1170/2а-1511/12, від 30.11.2015 у справі 804/6861/13-а. З огляду на викладене заявник апеляційної скарги вважає, що є наявні підстави для звільнення від сплати судового збору.

Відповідно до частини 1 статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України, яка кореспондується з приписами статті 8 Закону України "Про судовий збір", суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Заявник відповідного клопотання повинен навести доводи і подати докази на підтвердження того, що його майновий стан не дозволяє сплатити судовий збір у встановленому порядку і розмірі.

Розглянувши доводи, наведені заявником апеляційної скарги щодо звільнення від сплати судового збору, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення зазначеного клопотання у звязку з тим, що обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для відстрочення або розстрочення оплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від оплати. Аналогічна правова позиція висловлена і в Постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України від 05.02.2016 р. № 2 "Про судову практику застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI Про судовий збір у редакції Закону України від 22 травня 2015 року 484-VIII Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору .

Посилання апелянта на ухвали Верховного Суду України від 30.11.2015 у справі №1170/2а-578/12, від 04.12.2015 у справі №1170/2а-1511/12, від 30.11.2015 у справі 804/6861/13-а суд вважає безпідставним, оскільки приписи статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України зобов'язують суд враховувати висновок щодо застосування норм права, викладених у постанові (а не ухвалі) Верховного Суду України. Окрім того, звільнення від сплати судового збору є процесуальним правом, а не обов'язком суду (частина 2 статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України).

Доводи апелянта про порушення права доступу до правосуддя гарантованого Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, суд вважає неспроможними, оскільки, по-перше, таке право не є абсолютним і може бути піддано обмеженням (див. рішення Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року у справі Креуз проти Польщі); по-друге, апелянт є суб'єктом владних повноважень, органом державної влади, проте як завданням адміністративного судочинства є захист фізичних осіб та юридичних осіб від порушень саме з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Посилання заявника апеляційної скарги на викладене Конституційним Судом України в Рішенні від 28.11.2013 по справі № 12-рп/2013, не спростовує висновок суду про те, що обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення від такої сплати.

Положення Закону України Про судовий збір в частині, яка встановлює обов'язок органів державної влади, сплачувати судовий збір в певному розмірі такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) у встановленому порядку не визнані.

Підпунктом 2 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що при поданні до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

При поданні до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру фізичною особою розмір ставок судового збору становив 0,4 розміру мінімальної заробітної плати.

Таким чином, оскільки при поданні адміністративного позову сплаті підлягала сума судового збору в розмірі 551,20 грн., то при поданні до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду заявнику апеляційної скарги необхідно сплатити судовий збір в розмірі 606,32 грн. (110%*551,20=606,32 ) за реквізитами:

Отримувач коштів УДКСУ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровськ Дніпропетровської області

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37989274

Банк отримувача ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області м.Дніпропетровськ

Код банку отримувача (МФО) 805012

Рахунок отримувача 31217206781004

Код класифікації доходів бюджету 22030101

Призначення платежу *;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

Згідно з частиною 3 статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 187 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу, тобто суддя, встановивши, невідповідність поданої скарги вимогам, встановленим статтею 187 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху.

З огляду на вищевикладене, суд надає двадцятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали для усунення вказаного недоліку апеляційної скарги, а саме для надання суду оригіналу документу про сплату судового збору.

Керуючись статтями 88, 108, 187, 189 Кодексу адміністративного судочинства України, -

у х в а л и в:

Відмовити Дніпродзержинській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Апеляційну скаргу Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2016 року у справі № 804/757/16 - залишити без руху та надати двадцятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали для усунення вищезазначених недоліків.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого адміністративного суду України.

Суддя А.В. Шлай