Ухвала суду № 61684589, 28.09.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

Суддя-доповідач - ОСОБА_1

Головуючий у 1 інстанції Нестеренко Л.О.

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

28 вересня 2016 рокусправа № 808/726/16 Приміщення суду за адресою: 49083, м. Дніпропетровськ, пр.імені Газети Правда, 29

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді:Білак С.В., суддів: Шальєвої В.А. Юрко І.В. , секретар судового засідання Трахт К.О., з участю представника позивача ОСОБА_2, представника третьої особи-1 ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Вектор Плюс" на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 18 травня 2016 р. у справі №808/726/16 за позовом ОСОБА_4 до Приватного нотаріуса Київського нотаріального округу м.Києва ОСОБА_5, треті особи - Товариство з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Вектор Плюс", Рингбелл Лімітед про визнання протиправним та скасування рішення, скасування запису про реєстрацію права власності,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 (далі - позивач) звернулась до Запорізького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Приватного нотаріуса ОСОБА_5 Київського нотаріального округу м. Києва (далі -відповідач), треті особи - Товариство з обмеженою відповідальністю Факторингова компанія ОСОБА_3 плюс (далі - третя особа - 1) та Рингбелл Лімітед (далі - третя особа - 2) у якому просила:

- визнати протиправним та скасувати рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 про державну реєстрацію права власності на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, за товариством з обмеженою відповідальністю Факторингова компанія Вектор Плюс, індексний номер 24963057 від 01.10.2015 року;

- скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про реєстрацію за Товариством з обмеженою відповідальністю Факторингова компанія Вектор Плюс право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_2, що здійснена 01.10.2015 року року, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5, номер запису про право власності 11430784 від 01.10.2015 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що відповідачем протиправно було проведено державну реєстрацію права власності за ТОВ Факторингова компанія ОСОБА_3 плюс на квартиру за адресою: АДРЕСА_3, оскільки здійснення нотаріусом державної реєстрації права власності на майно допускається виключно у зв'язку з вчиненням цим нотаріусом нотаріальної дії щодо цього майна.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 18 травня 2016 р. адміністративний позов задоволено в повному обсязі.

Визнано протиправним та скасовано рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 про державну реєстрацію права власності на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, за товариством з обмеженою відповідальністю Факторингова компанія Вектор Плюс, індексний номер 24963057 від 01.10.2015.

Скасовано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про реєстрацію за Товариством з обмеженою відповідальністю Факторингова компанія Вектор Плюс право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1, що здійснена 01.10.2015 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5, номер запису про право власності 11430784 від 01.10.2015 року.

Стягнуто з приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 судовий збір у розмірі 551,21 грн.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, третя особа-1 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неналежне дослідження обставин справи, невірне тлумачення норм права, неправильну кваліфікацію спору, що призвело до неправильного застосування норм матеріального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовної заяви в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначив, що суд першої інстанції під час розгляду справи встановив, що відповідач на момент вчинення оскаржуваної дії не мала повноважень державного реєстратора прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а тому мав дійти висновку, що позов предявлений до особи, що не може бути відповідачем у адміністративній справі і відповідно до ст.157 КАС України закрити провадження.

Відповідач, приймаючи рішення про внесення запису до Державного реєстру прав на нерухоме майно діяв як субєкт владних повноважень на підставі застереження іпотечного договору, яке згідно ст.ст. 36, 37 Закону України «Про іпотеку» передбачає право іпотекодержателя на набуття у власність предмета іпотеки. Іпотечний договір, що є обовязковим для його сторін, є чинним та не був оскаржений позивачем.

Державна реєстрація була проведена відповідно до вимог чинного законодавства, субєктом владних повноважень.

25.08.2016 року на адресу суду надійшли клопотання представників відповідача та апелянта про закриття провадження у справі у звязку з її підсудністю суду загальної, а не адміністративної юрисдикції. В обґрунтування клопотань зазначено, що у справі, яка розглядається спірні правовідносини повязані з порушенням, на думку позивача, цивільно-правової угоди, а тому спір є не публічно-правовим, а випливає з договірних відносин і має вирішуватися судами за правилами ЦПК України.

Представник третьої особи-1 в судовому засіданні доводи апеляційної скарги та клопотання про закриття провадження по справі підтримав.

Представник позивача в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги та клопотань про закриття провадження по справі заперечував.

Відповідач та третя особа-2 до суду не зявились, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанову суду першої інстанції необхідно залишити без змін з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та судом апеляційної інстанції підтверджено, що громадянка України ОСОБА_4 є власником квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2. Вказана квартира належить позивачці на праві власності, яке вона набула на підставі Договору купівлі-продажу від 16.08.2003 року.

18 серпня 2008 року було укладено Кредитний договір №0710/0808/55-037 між Відкритим акціонерним товариством Сведбанк та гр. ОСОБА_4

18 серпня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством Сведбанк та гр. ОСОБА_4 укладено Іпотечний договір № 0710/0808/55-037-Z-1.

В забезпечення виконання зобов'язання за Кредитним договором приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_6 18 серпня 2008 року було накладено заборону відчуження на квартиру за реєстровим №19.

28 листопада 2012 року між Публічним акціонерним товариством Сведбанк (яке є правонаступником Відкритого акціонерного товариства Сведбанк) та ТОВ Факторингова компанія ОСОБА_3 плюс були укладені Договір факторингу №15 та Договір про відступлення прав за іпотечними договорами, посвідчений ОСОБА_7, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 28 листопада 2012 року за реєстровим №6970, відповідно до яких право вимоги за Кредитними договорами укладених з боржниками та Іпотечними договорами перейшло від ПАТ Сведбанк до ТОВ Факторингова компанія ОСОБА_3 плюс.

Згідно з п.12 Іпотечного договору №0710/0808/55-037-Z-1 від 18.08.2008 року, іпотекодержатель, має право звернення стягнення на предмет іпотеки у випадку не виконання позичальником зобов'язання за Кредитним договором.

Рішенням від 01.10.2015 року (індексний номер 24963057) приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 зареєструвала право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_2, за новим власником - Товариством з обмеженою відповідальністю Факторингова компанія Вектор Плюс.

Правовідносини, пов'язані з державною реєстрацією прав на нерухоме майно та їх обтяжень врегульовані Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 01.07.2004 року №1952-ІV (далі - Закон України №1952-IV).

За змістом ч. 9 ст. 15 Закону України № 1952-IV, державна реєстрація прав, їх обтяжень у результаті вчинення нотаріальної дії (надання відмови в ній) проводиться одночасно з вчиненням такої дії.

Абзацом 7 пункту 2 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 року № 868 (Порядок), передбачено, що нотаріус, яким вчинено нотаріальну дію з нерухомим майном, проводить державну реєстрацію прав, набутих виключно у результаті вчинення такої дії, крім випадків, визначених Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Відповідно до ч. 1 ст. 2, ч. 2 ст. 3 Закону України № 1952-IV державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, яка є обов'язковою.

Згідно з ч. 5 ст. 3 Закону України № 1952-IV, державна реєстрація прав є публічною, проводиться органом державної реєстрації прав, який зобов'язаний надавати інформацію про зареєстровані права та їх обтяження в порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 9 Закону України № 1952-IV у випадку, передбаченому цим Законом, державним реєстратором є нотаріус як спеціальний суб'єкт, на якого покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно.

Зокрема, абзацами 2-3 ч. 5 ст. 3 Закону України № 1952-IV передбачено, що державна реєстрація прав власності, реєстрація яких проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва проводиться нотаріусом, яким вчиняється така дія, державна реєстрація прав у результаті вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва проводиться нотаріусом, яким вчинено таку дію.

Згідно вимог ч. 9 ст. 15 Закону України № 1952-IV, державна реєстрація прав, їх обтяжень у результаті вчинення нотаріальної дії (надання відмови в ній) проводиться одночасно з вчиненням такої дії.

В силу вимог п. 1 ч. 2 ст. 9 Закону України №1952-IV нотаріус, як спеціальний суб'єкт, здійснює функції державного реєстратора, в тому числі, встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у випадках, встановлених законом); відповідність повноважень особи, яка подає документи на державну реєстрацію прав та їх обтяжень; відповідність відомостей про нерухоме майно, наявних у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та поданих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до вимог цього Закону; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України № 1952-IV, державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: 1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; 2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; 3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; 4) внесення записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; 5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; 6) надання витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про зареєстровані права та/або їх обтяження.

За приписами ч. 4 ст. 15 Закону України №1952-IV, державній реєстрації підлягають виключно заявлені права та їх обтяження за умови їх відповідності законодавству і поданим документам.

За правилами п. 36 Порядку для проведення державної реєстрації речових прав необхідними документами є документи, що підтверджують виникнення, перехід або припинення таких прав на нерухоме майно, та інші документи, визначені цим Порядком.

Згідно вимог п. 1 ч. 1 ст. 19 Закону України № 1952-IV державна реєстрація прав проводиться на підставі договорів, укладених у порядку, встановленому законом. При цьому відповідно до п.п. 1 п. 37 Порядку документами, що підтверджують виникнення, перехід та припинення речових прав на нерухоме майно, є укладений в установленому законом порядку договір, предметом якого є нерухоме майно, права щодо якого підлягають державній реєстрації, або речове право на нерухоме майно чи його дублікат.

Чинне законодавство наділяє нотаріуса окремими повноваженнями державного реєстратора прав на нерухоме майно, які виникають у нього лише у результаті здійснення нотаріальних дій, реалізуються одночасно з їх вчиненням та виключно за наслідками перевірки правильності оформлення документів в офіційному порядку, що дозволяє забезпечити належний рівень захисту гарантованих Конституцією України речових прав фізичних і юридичних осіб на нерухоме майно.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про іпотеку» від 05.06.2003 року № 898-IV (далі - Закон України № 898-IV), у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.

За приписами ч. 1 ст. 33 Закону України № 898-IV, у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

У ч. 1 ст. 37 Закону України № 898-IV передбачено, що іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.

В межах процедури звернення стягнення на предмет іпотеки, іпотекодержатель має право звернутися до органу державної реєстрації з метою державної реєстрації за собою права власності на об'єкт нерухомого майна і документом, який підтверджуватиме відповідний перехід права власності, слугуватиме або окремий договір між іпотекодавцем та іпотекодержателем, або застереження в іпотечному договорі.

При цьому зі змісту підпункту 12.3 пункту 12 договору іпотеки від 18 серпня 2008 року №0710/0808/55-037-Z-1 слідує, що сторонами погоджено, що за вибором іпотекодержателя застосовується один із наведених нижче способів звернення стягнення на предмет іпотеки та задоволення вимог Іпотекодержателя, в тому числі, згідно з договором про задоволення вимог Іпотекодержателя, укладеним шляхом здійснення застереження задоволення вимог Іпотекодержателя, яке викладене у пп. 12.3.1 та пп. 12.3.2 цього пункту.

У п.п. 12.3.1 пункту 12.3 даного договору визначено, що договір про задоволення вимог Іпотекодержателя, укладений шляхом здійснення цього застереження, є підставою для реєстрації права власності Іпотекодержателя на предмет іпотеки.

При цьому підставою для проведення державної реєстрації права власності ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс» на об'єкт нерухомого майна - квартиру площею 62,26 кв.м. за адресою АДРЕСА_2 та прийняття оспорюваного рішення №24963057 від 01.10.2015 року був саме договір іпотеки від 18 серпня 2008 року №0710/0808/55-037-Z-1.

Поряд з цим, жодна нотаріальна дія з даним об'єктом нерухомого майна у порядку, встановленому абзацами 2-3 частини 5 статті 3 Закону України № 1952-IV, під час здійснення державної реєстрації вказаного речового права відповідачем, як спеціальним суб'єктом державної реєстрації, не вчинялась.

Враховуючи наведене, дії приватного нотаріуса щодо прийняття рішення про державну реєстрацію права власності, яке виникає на підставі договору іпотеки, що містять застереження про задоволення вимог іпотекодержателя були протиправними у зв'язку з відсутністю у нотаріуса повноважень щодо прийняття рішення про державну реєстрацію права власності без вчинення нотаріальної дії з майном, оскільки у разі подання заяви відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» щодо державної реєстрації права власності або інших речових прав на нерухоме майно, яке виникає на підставі договорів іпотеки, що містять застереження про задоволення вимог іпотекодержателя - рішення щодо державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, приймаються державними реєстраторами прав на нерухоме майно Укрдержреєстру, як передбачено Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2013 року № 607/5 «Про заходи щодо взаємодії органів державної реєстрації прав та їх посадових осіб».

Згідно п.2 зазначеного Наказу державна реєстрація речових прав на нерухоме майно у випадках, передбачених у пункті 1 наказу, проводиться державними реєстраторами прав на нерухоме майно Мін'юсту відповідно до Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2013 року № 868.

Таким чином, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 про державну реєстрації права власності на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, за Товариством з обмеженою відповідальністю Факторингова компанія Вектор Плюс № 11430784 від 01.10.2015 року - є протиправним у зв'язку з відсутністю у нотаріуса повноважень щодо прийняття рішення про державну реєстрацію права власності без вчинення нотаріальної дії з майном, а тому підлягає скасуванню.

З урахуванням вищезазначеного та з метою захисту порушених прав позивача, колегія суддів погоджується з необхідністю скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про реєстрацію за Товариством з обмеженою відповідальністю Факторингова компанія Вектор Плюс права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_2, що здійснена 01.10.2015 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5, номер запису про право власності 11430784 від 01.10.2015 року.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірність своїх дій та прийнятого рішення, а тому суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Клопотання представника відповідача та представника третьої особи-1 про закриття провадження у адміністративній справі у звязку з її підсудністю суду загальної юрисдикції з огляду на постанову Верховного суду України від 14.06.2016 року у справі №826/4858/15 є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню оскільки предмет спору та обставини справи не є тотожними до справи №826/4858/15. В розглядуваному випадку не вирішуються питання щодо невиконання умов цивільно-правової угоди, які повинні вирішуватись за правила ЦПК України, розгляду підлягали питання щодо правомірності дійта рішення нотаріуса, як спеціального суб'єкта, на якого покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно та, як наслідок, правомірність внесення запису про реєстрацію право власності в результаті вчинених субєктом владних повноважень оскаржуваних дій та рішення.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Судова колегія дійшла висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Вектор Плюс" - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 18 травня 2016 р. у справі №808/726/16 за позовом ОСОБА_4 до Приватного нотаріуса Київського нотаріального округу м.Києва ОСОБА_5, треті особи - Товариство з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Вектор Плюс", Рингбелл Лімітед про визнання протиправним та скасування рішення, скасування запису про реєстрацію права власності - залишити без змін.

Вступна та резолютивна частини ухвали складені в нарадчій кімнаті та проголошені в судовому засіданні 28 вересня 2016 року, в повному обсязі ухвала складена 29 вересня 2016 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала суду може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складання рішення відповідно до ст.160 КАС України з дня складання рішення в повному обсязі.

Головуючий суддя С.В. Білак

Судді В.А.Шальєва

ОСОБА_8