Ухвала суду № 61684478, 21.09.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

21 вересня 2016 рокусправа № 804/14269/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Іванова С.М.

суддів: Чепурнова Д.В. Сафронової С.В.

за участю секретаря судового засідання: Горшкова В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2016 року по справі за позовом Приватного підприємства "Еталон" до Державної податкової інспекції в Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протипранвими та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Еталон» (далі - позивач) звернулось з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (далі - відповідач) в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення за № 0003352204 та за № 0003342204.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2016 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення № 0003352204 від 29.07.2015 року та № 0003342204 від 29.07.2015 року.

Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій вказує на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Представник позивача в судовому засіданні вважав, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а тому підлягає залишенню без змін.

Представник відповідача в судове засідання 21.09.2016 року не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України не перешкоджає розгляду справи за відсутністю останнього.

Заслухавши представника позивача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі направлення від 02.04.2015 року № 7745/22-04, виданого ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області, головним державним ревізором-інспектором відділу перевірок з окремих питань управління податкового аудиту ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області Савичем Володимиром Володимировичем згідно із підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, пунктом 75.1 статті 75, пунктом 78.4, підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-УІ та відповідно наказу ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області від 27.03.2015 року № 231 "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПП "Еталон" (код ЄДРПОУ 25524885)" проведена документальна позапланова виїзна перевірка приватного підприємства "Еталон" (далі скорочено - ПП "Еталон") з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість при документальному підтвердженні господарських відносин з контрагентами за період: з 01.01.2015 року по 31.01.2015 року.

Направлення та копію наказу ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська вручені 02.04.2015 року під розписку головному бухгалтеру ПП "Еталон" ОСОБА_2

За результатами перевірки складено Акт № 1264/22-04/25524885 від 27.04.2015 року, згідно якого перевіркою дотримання вимог податкового законодавства встановлено, зокрема наступне порушення ПП "Еталон", а саме перевіркою ПП "Еталон" за січень 2015 року документально не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із контрагентами, їх вид, обсяг, якість та розрахунки по ланцюгу постачання - ПП "Еталон" - контрагенти-покупці, наведені в п. 3.1 акту перевірки.

На підставі Акту № 1264/22-04/25524885 від 27.04.2015 року були прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення за № 0003352204 (про накладання штрафної (фінансової) санкції у розмірі 834 236,50 грн.) та за № 0003342204 (яким встановлено порушення гл.5, ст. 200, п.200.4 абз. б ПК України та зменшення підприємством розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 964897 грн.).

Надаючи правову оцінку рішенню суду першої інстанції, колегія суддів апеляційного суду, виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України (далі по тексту - ПК України, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.3 ст. 198 ПК України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України Податковий кодекс України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) податкову накладну, складену в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначені Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Згідно з ч. 2 ст. 3 цього Закону бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (надалі - підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету встановлений Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88 (далі по тексту - Наказ № 88).

Відповідно до п. 1.2 Наказу № 88 господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення (п.2.1 Наказу № 88).

Згідно з п. 2.4 Наказу № 88 первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції

З викладеного вбачається, що наслідки господарської операції можуть враховуватися суб'єктом господарювання для цілей бухгалтерського та податкового обліку, тільки у випадку підтвердження здійснення цієї операції відповідними первинними документами, що мають відповідати вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та Наказу Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88.

Зі змісту ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" також вбачається, що первинні документи обов'язково мають фіксувати факт здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Як вбачається з матеріалів адміністративної справи, між позивачем та Контрагентом (ТОВ "Делюкс Компані") укладено договір поставки нафтопродуктів від 27.01.2015 року № МА-0066. Відповідно до умов договору, контрагент (постачальник) зобов'язується передати у власність позивача (покупця), а покупець зобов'язується прийняти та сплатити нафтопродукти, в подальшому товар, згідно умов договору. Номенклатура, кількість, ціна товару та строк поставки визначаються сторонами у додаткових угодах до договору, які є невід'ємною частиною договор)-. Під час передачі нафтопродуктів постачальник за вимогою покупця надає копії сертифікатів відповідності на нафтопродукти. Якість товару, що поставляється, має відповідати технічним умовам (ТУ) та державним стандартам, діючим на території України та підтверджуватись паспортом (сертифікатом) якості заводу-виробника Товару. Поставка товару здійснюється на підставі заявки покупця та підписаної сторонами додаткової угоди до договору. Товар поставляється покупцю партіями, протягом поточного місяця, в кількості та за ціною, визначеними у кожній додатковій угоді до договору, на умовах: ЕХ\У-резервуари нафтобаз ПАТ "Дніпронафтопродукт" і інших нафтобаз, що належить ПАТ "Дніпронафтопродукт" на правах власності або використовуються ним на підставі цивільно-правових договорів. Договір діє до 31 грудня 2016 року.

Відповідно до умов Додаткової угоди від 27.01.2015 року № 150131000000069 (до договору № МА-0066 від 27.01.2015 року), постачальник зобов'язується поставити (на умовах ЕХУ/ - Резервуари нафтобаз ПАТ "Дніпронафтопродукт" і інших нафтобаз, що належать ПАТ "Дніпронафтопродукт" на правах власності або використовуються ним на підставі цивільно-правових договорів), а покупець прийняти до 31.01.2015 року бензин автомобільний підвищеної якості А-92-Євро виду II класу С, код УКТЗЕД НОМЕР_3 у кількості 719,500 т. на суму ПДВ 2 633 370,00 гри.

Стосовно господарських відносин позивача з ТОВ "Делюкс Компані" слід зазначити, що позивачем під час перевірки було надано зокрема: договір поставки нафтопродуктів №МА-0066 від 27.01.2015 року із відповідними додатковими угодами. У повній відповідності до умов зазначеного договору нафтопродукти було поставлено на умовах ЕХ\У-резервуари нафтобаз ПАТ "Дніпронафтопродукт" безпосередньо на склад ПАТ "Дніпронафтопродукт", з яким у ПП "Еталон" укладено договір зберігання, який також надавався під час перевірки. Факт поставки підтверджується зокрема: актом приймання-передачі нафтопродуктів № 150131000000069 від 31.01.2015 р.; актом приймання-передачі пально-мастильних матеріалів від 31 січня 2015 р.; актом приймання-передачі пально-мастильних матеріалів від 01 лютого 2015 р.; актом приймання-передачі пально-мастильних матеріалів від 31.01.2015 року за договором зберігання № 2412/09-25 від 24.12.2009 року, відповідно до якого позивач передав ПАТ "Дніпронафтопродукт" (зберігач) бензин автомобільний підвищеної якості А-92-Євро виду II класу С. код УКТЗЕД НОМЕР_3 у кількості 719,500 т.; актом приймання-передачі пально-мастильних матеріалів по договору зберігання №4646 від 30.01.2015 року, відповідно до якого позивач передав ПАТ "Дніпронафтопродукт" (зберігач) бензин автомобільний підвищеної якості А-92-Євро виду II класу С, код УКТЗЕД НОМЕР_3 у кількості 719,500 т.

Крім того встановлено, що вказані нафтопродукти зберігаються на складі ПАТ "Дніпронафтопродукт" та ПП "Еталон" не здійснювало поставку цього товару третім особам - відтак у підприємства відсутні товарно-транспортні накладні.

Відповідно до абз. б п. 200.4 ст. 200 гл. 5 ПКУ Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно з п. 58.1. ст. 58 ПК України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Відповідно до листа Вищого адміністративного суду України від 01.11.2011 року № 1936/11/13-11: "документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються тощо. При цьому сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце".

Аналізуючи викладене, слід зазначити, що в даному випадку дослідженню підлягає реальність господарських операцій та добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах.

Крім того, безпідставним є посилання відповідача в акті перевірки про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Делюкс Компані", оскільки такий акт може свідчити лише про неможливість проведення звірки платника податків, а не про нереальність господарських операцій, які здійснювались від імені такого платника податків.

Так, порядок проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок платників податків визначений положеннями п.73.5 ст.73 ПКУ, та Порядком проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженими Постановою КМУ від 27.12.10 №1232 (далі - Порядок №1232), а також Методичними рекомендаціями щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженими Наказом ДПА України від 22.04.11 №236.

Відповідно до п. 73.5 ст. 73 ПК України з метою отримання податкової інформації органи державної податкової служби мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків. Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків. Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.

Отже, вказаної нормою права визначено, що зустрічна звірка проводиться шляхом співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання з метою підтвердження обставин, які визначені у вказаній статті.

Механізм проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок визначається Порядком проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженим постановою Кабінетом Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1232.

Відповідно до п. 3 зазначеного Порядку з метою проведення зустрічної звірки орган державної податкової служби (ініціатор) надсилає органу державної податкової служби (виконавцю), на обліку в якому перебуває суб'єкт господарювання, запит про проведення зустрічної звірки для підтвердження отриманих від платника податків та зборів даних. Зустрічна звірка може бути проведена органом державної податкової служби (ініціатором) самостійно у разі, коли суб'єкт господарювання перебуває на обліку в тому ж органі державної податкової служби, в якому перебуває платник податків, або в межах одного населеного пункту.

Згідно п. 4 Порядку № 1232 орган державної податкової служби (виконавець), який проводить зустрічну звірку, складає довідку за наявності інформації, для отримання якої надіслано запит органом державної податкової служби (ініціатором), та її документального підтвердження. У разі відсутності запитуваної органом державної податкової служби (ініціатором) інформації орган державної податкової служби (виконавець) надсилає завірений печаткою запит про подання інформації та її документального підтвердження суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом з повідомленням про вручення чи особисто вручає суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку.

Пунктом 6 Порядку № 1232 встановлено, що у разі отримання від суб'єкта господарювання інформації, визначеної у запиті, та її документального підтвердження (протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження суб'єкту господарювання запиту) орган державної податкової служби проводить зустрічну звірку.

При цьому, результати проведеної зустрічної звірки оформляються довідкою, що передбачено Порядком № 1232. Акт складається лише у випадку неможливості проведення зустрічної звірки, що передбачено п. 4.4 Методичних рекомендацій і відповідно такий акт не може містити у собі відомості про результати дослідження господарської діяльності платника податків, оскільки фактично зустрічна звірка проведена не була.

У разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку із встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає Акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання (додаток 3) та вживає відповідних заходів, передбачених актами ДПС України.

Так, на стор. 79 Акту перевірки зазначено, що перевірку ТОВ "Делюкс Компані" неможливо провести оскільки зазначене підприємство "має місцезнаходження на території, тимчасово непідконтрольної уряду України". Також на зазначеній сторінці акту зазначається про "можливі порушення податкового законодавства".

Разом з тим згідно з витягом з єдиного державного реєстру контрагент - ТОВ "Делюкс Компані" знаходиться в м. Харкові, вул. Культури, б.10.

Крім того, відповідач вказує в Акті перевірки, що податкова накладна № 69/-/- від 31.01.2015 р., яка підлягає обов'язковій реєстрації, не зареєстрована в ЄРПН.

Проте згідно з Витягом з Єдиного державного реєстру податкових накладних № 3153401, податкова накладна № 69/-/- під порядкрвим номером "24" 15.02.2016 року внесена до Єдиного реєстру уповноваженою особою ОСОБА_3

Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що наявними в матеріалах справи документами підтверджується фактичне виконання ПП "Еталон" зобов'язань за договорами поставки нафтопродуктів з ТОВ "Делюкс Компані". Позивачем був повністю доведений факт вчинення господарських операцій, за наслідками яких виникло право позивача на формування податкового кредиту, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Відтак, обставинами, встановленими під час розгляду справи, спростовано висновки перевірки щодо нереальності здійснення господарських відносин між ПП "Еталон" та ТОВ "Делюкс Компані", за наслідками чого ПП "Еталон" занижено податок на додану вартість, у зв'яку з чим, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку щодо протиправності податкових повідомлень - рішень № 0003352204 та № 0003342204 від 29.07.2015 року.

Вирішуючи питання про стягненя судового збору, який, згідно ухвали судді Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 09.06.2016 року було відстрочено Державній податковій інспекції в Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області до ухвалення рішення по справі, колегія суддів виходить з приписів ст. 94 КАС України та ст.ст. 4, 9 Закону України "Про судовий збір".

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про залишення оскаржуваного рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст. 195, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2016 року по справі за позовом Приватного підприємства "Еталон" до Державної податкової інспекції в Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протипранвими та скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без змін.

Стягнути з Державної податкової інспекції в Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань судовий збір за подання апеляційної скарги у сумі 5359,20 грн. на спеціальний рахунок Державного бюджету України.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів відповідно до ст. 212 та ч. 5 ст. 254 КАС України.

Головуючий: С.М. Іванов

Суддя: Д.В. Чепурнов

Суддя: С.В. Сафронова