Ухвала суду № 61684470, 14.09.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

14 вересня 2016 рокусправа № 804/2398/16

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Іванова С.М.

суддів: Чабаненко С.В. Шлай А.В.

за участю секретаря судового засідання: Горшкова В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 травня 2016 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кобелєвої Алли Михайлівни, треті особи - Товариство з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект», Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кобелєвої Алли Михайлівни, треті особи - Товариство з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект», Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк», в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 18.12.2015 року, індексний номер 27248198, яким проведено державну реєстрацію права власності на об'єкт нерухомого майна - квартиру, загальною площею 74,2 кв.м., житловою площею 47,5 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 за Товариством з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект», код ЄДРПОУ 37825968.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 травня 2016 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано рішення індексний номер 27248198 від 18.12.2015 року про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кобелєвої Алли Михайлівни про реєстрацію права власності в Державному реєстрі речових прав на об'єкт нерухомого майна - квартиру загальною площею 74,2 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, за Товариством з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» (код ЄДРПОУ 37825968).

Скасовано державну реєстрацію права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про право власності №12614119, вчинений 18.12.2015 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кобелєвою Аллою Михайлівною на підставі рішення індексний номер 27248198 від 18.12.2015 року про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), на об'єкт нерухомого майна - квартиру загальною площею 74,2 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, за Товариством з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» (код ЄДРПОУ 37825968).

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект», звернулося з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати вищезазначену постанову як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

14 вересня 2016 року від Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» надійшло клопотання про закриття провадження по справі № 804/2308/16, мотивоване тим, що даний спір не є публічно-правовим, а тому не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, у зв'язку з чим представник останнього в судовому засіданні просив задовольнити вимоги поданого клопотання на підставах, що в ньому зазначені, та скасувати рішення суду першої інстанції і прийняти нову ухвалу про закриття провадження по справі або ж відмовити в задоволенні апеляційної скарги.

Представник позивача в судовому засіданні заперечував як проти задоволення апеляційної скарги, так і проти клопотання про закриття провадження по справі, зазначав, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а тому підлягає залишенню без змін.

Інші особи, які беруть участь у справі в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що у відповідності до ч. 4 ст. 196 не перешкоджає розгляду справи за відсутності останніх.

Заслухавши представників осіб, які беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів останньої, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що 14.12.2007 між ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1, укладено кредитний договір №11269532000, згідно умов якого банк зобов'язується надати позичальнику грошові кошти в іноземній валюті у розмірі 81660 доларів США, що дорівнює еквіваленту 412383 грн. за курсом НБУ на день укладання договору, а позичальник зобов'язується прийняти, належним чином використовувати і повернути банку кредитні кошти та сплатити суму за кредит у порядку та на умовах, зазначених у даному договорі. Кредит надається на строк до 13.12.2024 року. За користування кредитними коштами протягом перших 30 днів, рахуючи з дати видачі кредиту, процентна ставка встановлюється у розмірі 12,90% річних.

Для забезпечення виконання зобов'язань між ОСОБА_1 та ПАТ «УкрСиббанк» укладений іпотечний договір №11269532000/1 від 14.12.2007 року, предметом застави за яким є квартира №78 за адресою: м. Дніпропетровськ, пр. Миру, буд. 71. На підставі вказаного іпотечного договору 14.12.2007 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3 накладено заборону відчуження зазначеної в договорі квартири, яка належить ОСОБА_1 до повного припинення або розірвання договору.

13 лютого 2012 року між ПАТ «УкрСиббанк» (Клієнт) та ТОВ «Кей-Колект» (Фактор) було укладено Договір факторингу №2, відповідно до умов якого Клієнт зобов'язується передати у власність фактору, а Фактор - прийняти права вимоги та в їх оплату надати грошові кошти в розпорядження Клієнта в порядку та на умовах, визначених Договором. На виконання п.1.5 Договору факторингу №2 між вказаними сторонами також було укладено Договір права відступлення права вимоги за договорами іпотеки від 13.02.2012 року.

Відповідно до умов зазначених договорів факторингу та відступлення права вимоги банком були відступлені на користь ТОВ «Кей-Колект» права за кредитним договором №11269532000 від 14.12.2007, укладеного між ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1, та договором іпотеки від 14.12.2007, який забезпечував виконання кредитного зобов'язання.

На початку 2016 року позивачу стало відомо, що приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кобелєвою А.М. 18.12.2015 року було виконано нотаріальний запис (12614119) щодо зміни власника нерухомого майна ОСОБА_1 в інтересах ТОВ «Кей-Колект», яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1.

Вказаний напис виконано на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) №27248198 від 18.12.2015 року, яким змінено власника квартири за адресою: АДРЕСА_1, на ТОВ «Кей-Колект», що підтверджується наявною в матеріалах справи копією Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №56894355 від 07.04.2016 року.

Незгода позивача з діями відповідача щодо державної реєстрації права власності за відповідачем і було предметом судового розгляду.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що на час вчинення оскаржуваного рішення законодавством не було передбачено можливості проведення державної реєстрації речових прав на об'єкт нерухомого майна нотаріусом без вчинення нотаріальної дії, пов'язаної із переходом таких прав на об'єкт нерухомості.

Однак, колегія суддів апеляційного суду не погоджується із рішенням суду першої інстанції, оскільки воно було прийняте без врахування наступного.

Розглядаючи справу, суд першої існтанції виходив з того, що спір у цій справі є публічно-правовим та належить до юрисдикції адміністративних судів.

На думку колегії суддів, такий висновок не ґрунтується на правильному застосуванні норм права з огляду на нижченаведене.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно - правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно ч. 2 ст. 4 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно - правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 12 жовтня 1978 року у справі «Zand v. Austria» вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у частині першій статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів». З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 17 КАС юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб'єкт владних повноважень» позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 3 КАС).

За правилами пункту 1 частини першої статті 15 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК) суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

Враховуючи те, що у справі, яка розглядається, спірні правовідносини пов'язані із невиконанням, на думку позивача, умов цивільно-правової угоди, колегія суддів дійшла висновку, що спір не є публічно-правовим, а випливає з договірних відносин і має вирішуватися судами за правилами ЦПК.

Відповідна правова позиція викладена і в постанові Верховного Суду України від 14.06.2016 року по справа № 21-41а16.

Відповідно до вимог пункту 1 частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанову суду першої інстанції слід скасувати, закривши провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України.

Керуючись п.1 ч.1 ст.157, п.4 ч.1 ст. 198, ч.1 ст. 203, ст. 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект»- задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 травня 2016 року по справі № 804/2308/16 за позовом ОСОБА_1 до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кобелєвої Алли Михайлівни, треті особи - Товариство з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект», Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» про визнання протиправним та скасування рішення - скасувати.

Провадження у справі № 804/2308/16 закрити.

Роз'яснити позивачеві, що даний спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів відповідно до ст. 212 та ч. 5 ст. 254 КАС України.

Головуючий: С.М. Іванов

Суддя: С.В. Чабаненко

Суддя: А.В. Шлай