Ухвала суду № 61684469, 21.09.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

21 вересня 2016 рокусправа № 804/1319/16

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Іванова С.М.

суддів: Чабаненко С.В. Шлай А.В.

за участю секретаря судового засідання: Горшкова В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Виробничо-комерційного підприємства «Укрпромзабезпечення» на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 липня 2016 року у справі № 804/1319/16 за позовом Виробничо-комерційного підприємства «Укрпромзабезпечення» до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про скасування податкової вимоги,-

встановив:

Виробничо-комерційне підприємство «Укрпромзабезпечення» (надалі - Позивач) звернулося з позовом до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, відповідно до якого просили скасувати податкову вимогу від 16.02.2016 року № 280-23, якою станом на 15.02.2016 року встановлено суму податкового боргу за узгодженими грошовими зобов'язаннями в розмірі 81 085,84 грн.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 липня 2016 року у задоволенні адміністративного позову Виробничо-комерційного підприємства «Укрпромзабезпечення» було відмовлено.

Не погодившись із вказаним судовим рішенням, Виробничо-комерційне підприємство «Укрпромзабезпечення» (далі - ВКП «Укрпромзабезпечення») подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 липня 2016 року та прийняти нову постанову, якою задовольнити адміністративний позов у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні вважали, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а тому підлягає залишенню без змін.

Представники позивача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримали в повному обсязі, просили останню задовольнити на підставах, що в ній зазначені, та скасувати рішення суду першої інстанції і прийняти нове - про задоволення позову у повному обсязі.

Заслухавши представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, посадовою особою ДПІ в Бабушкінському районі м.Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області було проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за вересень 2015 року, Виробничо-комерційного підприємства «Укрпромзабезпечення» міського громадського об'єднання інвалідів м. Дніпропетровська «Творчість», за результатами якої складено акт від 19.11.2015 №2230/151/31154765 (а.с.108-113).

Перевіркою встановлено, що в порушення п.187.1 ст.187, п.201.4, 201.7, 201.10, 201.15 ст.201 ПК України підприємством було занижено суму податкових зобов'язань, що, в свою чергу, призвело до заниження суми ПДВ, яка підлягає сплаті до бюджету за вересень 2015 року.

Вказаний акт направлявся на адресу позивача, але конверт із відповідним поштовим відправленням повернувся на адресу податкового органу з відміткою «за закінченням терміну зберігання» (а.с.115).

На підставі акту камеральної перевірки відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення № 0000141501 від 11.01.2016 року та направлене на адресу ВКП «Укрпромзабезпечення», але конверт із поштовим відправленням повернувся на адресу податкового органу з відміткою «за закінченням терміну зберігання» (а.с.118).

З огляду на несплату грошового зобов'язання, визначеного відповідачем у податковому повідомленні-рішенні, ДПІ в Бабушкінському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області було винесено податкову вимогу від 16.02.2016 р. № 280-23 на загальну суму 81085,84 грн., яка була отримана позивачем 26.02.2016 року, що підтверджується поштовим повідомленням (а.с.124,125).

Скасування вказаної податкової вимоги і є предметом судового розгляду.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ВКП «Укрпромзабезпечення», суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувана податкова вимога була прийнята відповідачем обґрунтовано, на підставі, у межах та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України, а тому підстави для її скасування відсутні.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 14 Податкового кодексу України податкова вимога - письмова вимога органу державної податкової служби до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Згідно підпункту 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання, є податковим боргом.

Згідно п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої сими грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно п. 59.3 ст. 59 ПК України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Відповідно до матеріалів адміністративної справи податкове повідомлення-рішення від 11 січня 2016 року № 0000141501 було направлено відповідачем за місцем знаходження позивача, а саме за адресою: вул.Леніна, 1/5, м. Дніпропетровськ, 49000, та копія поштового конверту відправлення податкового повідомлення-рішення повернуто до ДПІ в Бабушкінському районі м. Дніпропетровська у зв'язку із закінченням терміну зберігання 03.02.2016 року (а.с.118).

Відповідно до п. 58.3 ст. 58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг. У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення. У разі якщо вручити податкове повідомлення-рішення неможливо через помилку, допущену контролюючим органом, податкове повідомлення-рішення вважається таким, що не вручено платнику податків.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення вважається врученим 03.02.2016 року.

В податковому повідомленні-рішенні зазначено, що сума грошового зобов'язання підлягає сплаті протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання цього податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п. 57.3 ст.57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Згідно п.п. 59.1, 59.3 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків. Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем не було сплачено в установлений податковим законодавством строк узгоджену суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у сумі 76601,25 грн., тому відповідачем на підставі п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України було правомірно сформовано податкову вимогу від 16.02.2016 р. № 280-23, яку позивач отримав нарочно 26.02.2016 року.

Відповідно до пункту 56.1 статті 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Пунктами 56.2 та 56.3 статті 56 ПК України визначено, що у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення. Скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (за потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу) протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

Оскільки позивачем процедура оскарження рішення контролюючого органу в адміністративному або судовому порядку ініційована не була, то зі спливом 10 календарних днів ВКП «Укрпромзабезпечення» мало сплатити суму грошового зобов'язання, визначеного податковим повідомленням-рішенням.

На час розгляду апеляційної скарги відповідача судове рішення також відсутнє. Доводи представника позивача, викладені в апеляційні скарзі, відносно того, що лист ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська від 17.02.2015 року, в якому зазначено, що станом на 17.02.2016 року підприємство має податковий борг перед бюджетом з податку на додану вартість у сумі 81 085,84 грн., який виник 11.02.2016 року має суттєві протиріччя, тому як, на думку останнього, податкові зобов'язання в 2015 році визначені на 2016 рік, колегією суддів не приймаються до уваги, оскільки з пояснень представника відповідача та змісту самого листа вбачається, що це є опискою і остання на зміст фінансових зобов'язань позивача, тобто існування податкового боргу, не впливає.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про залишення оскаржуваного рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст. 195, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ухвалив:

Апеляційну скаргу Виробничо-комерційного підприємства «Укрпромзабезпечення» - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 липня 2016 року у справі № 804/1319/16 - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів відповідно до ст. 212 та ч. 5 ст. 254 КАС України.

Головуючий: С.М. Іванов

Суддя: С.В. Чабаненко

Суддя: А.В. Шлай