Постанова № 61684266, 26.09.2016, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" вересня 2016 р.

Справа № 915/400/16

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Аленіна О.Ю.

суддів: Богатиря К.В., Жекова В.І.

секретар судового засідання Герасименко Ю.С.

Представники сторін в судове засідання не з'явились.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Державного підприємства “Науково-виробничий комплекс газотурбобудування “Зоря-Машпроект”

на рішення господарського суду Миколаївської області від 02.06.2016

у справі №915/400/16

за позовом Публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України”

до Державного підприємства “Науково-виробничий комплекс газотурбобудування “Зоря-Машпроект”

про стягнення 3023,90 грн.

ВСТАНОВИВ

У квітні 2016 публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі – ПАТ "НАК "Нафтогаз України") звернулось до господарського суду Миколаївської області із позовом до Державного підприємства "Науково-виробничий комплекс газотурбобудування "Зоря-Машпроект" (далі – ДП "НВКГ "Зоря-Машпроект") в якому просило стягнути з останнього пеню у розмірі 1242,32 грн., 286,69 грн. – 3% річних, 1494,88 грн. інфляційних, що загалом складає 3023,90 грн.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 02.06.2016 (суддя Васильєва Л.І.) позов задоволено повністю, стягнуто з ДП "НВКГ "Зоря-Машпроект" на користь ПАТ "НАК "Нафтогаз України" 1242,32 грн. пені, 286,69 грн. – 3% річних, 1494,88 грн. інфляційних, 1378,00 грн. судових витрат.

В мотивах оскаржуваного рішення суд першої інстанції зазначив, що відповідачем несвоєчасно були виконані зобов’язання за договором № 2257/14-ТЕ-22 від 27.12.2013 щодо здійснення оплати за природний газ, а тому, на думку суду, позивачем правомірно нараховано відповідачу на підставі п. 7.2. договору пеню, а також штрафні санкції передбачені ч.2 ст. 625 ЦК України, а саме, інфляційні збитки та 3% річних.

Не погоджуючись із даним рішенням до Одеського апеляційного господарського суду звернулось ДП "НВКГ "Зоря-Машпроект" з апеляційною скаргою в якій просить скасувати рішення господарського суду Миколаївської області від 02.06.2016, що ухвалене за результатами розгляду справи №915/400/16 за позовом ПАТ "НАК "Нафтогаз України" до ДП "НВКГ "Зоря-Машпроект" про стягнення пені у розмірі 1242,32грн., інфляційних в розмірі 1494,88грн., 3% річних у розмірі 286,69грн., а разом на суму 3023,90грн. за прострочення платежу в сумі 249147,31 грн. за опалення спожитого об’єму природного газу за січень 2014 року за договором від 27.12.2013 №2257/14-ТЕ-22 та постановити нове рішення, яким в задоволені позову відмовити в повному обсязі та звільнити відповідача від відповідальності з підстав, передбачених ч.3 ст.219 господарського кодексу України.

Свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, що оскаржуване рішення ухвалено на підставі неповного з’ясування обставин, що мають значення для справи та з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв’язку з наступним.

Так, посилаючись на умови договору та ч.3 ст.219 ГК України скаржник зазначає, що відповідно до п.3.4. договору не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, покупець зобов’язується надати продавцеві підписані та скріплені печатками покупця та газотранспортного підприємства три примірника акту приймання-передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Продавець не пізніше 8-го числа зобов’язаний повернути покупцеві та газотранспортному підприємству по одному примірнику оригіналу акту, підписаного уповноваженим представником та скріплений печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акту. Акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами.

Як зазначає апелянт, відповідно до акту приймання-передання природного газу від 31.01.2014 продавець передав покупцю природний газ на суму 2491478,31 грн. У виконання умов договору у покупця виник обов’язок здійснити оплату за отриманий газ з моменту отримання погодженого продавцем акту приймання-передання природного газу від 31.01.2014, в разі, якщо він був надісланий на адресу покупця у строк та в порядку визначеному п.3.4. договору, але не пізніше 14 числа.

Скаржник відзначає, що договором не передбачений конкретний спосіб передання акту для погодження та підписання. За твердженням апелянта, акт приймання-передання природного газу від 31.01.2014 відповідачем переданий позивачу нарочним у строки та в порядку передбаченому п.3.4. договору, проте, в матеріалах справи відсутні докази щодо своєчасного надіслання позивачем відповідачу акту приймання-передачі природного газу від 31.01.2014 із дотриманням порядку, передбаченого п.3.4. договору. Зазначене, на думку апелянта, свідчить про те, що факт своєчасного надіслання позивачем акту приймання-передачі природного газу від 31.01.2014 у виконання пункту 3.4. договору, а відповідно й факт прострочення зобов’язання, що сталося з вини відповідача, позивачем належним чином недоведений.

Апелянт вважає, що прострочення відповідача в частині оплати за фактично поставлений газ сталося, в зв’язку з тим, що акти були направлені позивачем на адресу відповідача із порушенням строку, визначеного п.3.4. договору.

На думку скаржника, у зв’язку з відсутністю доказів своєчасного повернення підписаного та погодженого позивачем акту приймання-передання природного газу від 31.01.2014, який є підставою для остаточних розрахунків між сторонами, факт прострочення, який став з вини відповідача нічим не підтверджений,а тому є підстави для застосування ч.3 ст.219 Господарського кодексу України.

Враховуючи викладене, апелянт вважає, що суд першої інстанції не звернув уваги на відсутність доказів, які б підтверджували факт дотримання позивачем порядку підписання та передання на адресу відповідача акту від 31.01.2014 у виконання п.3.4. договору, що призвело до ухвалення невірного по суті рішення, яке суперечить вимогам ст.82 Господарського процесуального кодексу.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 11.07.2016 апеляційну скаргу ДП "НВКГ "Зоря-Машпроект" прийнято до провадження та призначено до розгляду колегією суддів у складі головуючого судді Аленіна О.Ю., суддів Богатиря К.В., Жекова В.І.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 27.07.2016 було продовжено строк розгляду справи та відкладено розгляд апеляційної скарги.

У судове засідання від 26.09.2016 представники сторін не з’явились.

Відповідно до ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет їх юридичної оцінки господарським судом Миколаївської області та проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ДП "НВКГ "Зоря-Машпроект" не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до приписів ст. 101 ГПК України апеляційна інстанція не зв’язана доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі, а згідно до приписів ст. ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна належними і допустимим доказами довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог чи заперечень.

Як вбачається з матеріалів справи, 27.12.2013 між ПАТ "НАК "Нафтогаз України" та ДП "НВКГ "Зоря-Машпроект" було укладено договір купівлі-продажу природного газу №2257/14-ТЕ-22, відповідно до умов п. 1.1 якого продавець (ПАТ "НАК "Нафтогаз України") зобов’язується передати у власність покупцю (ДП "НВКГ "Зоря-Машпроект") у 2014 році природний газ, а покупець зобов’язується прийняти та оплатити природний газ на умовах цього договору.

За умовами додаткової угоди №2 від 30.04.2014 року, п.1.2 викладено у новій редакції, газ, що продається за цим договором, використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії , яка споживається населенням.

Пунктом 2.1 договору визначено, що продавець передає покупцеві з 01 січня 2014 року по 31 грудня 2014 року газ в обсязі до 1099,00 тис. куб. м.

Відповідно до п.п. 2.1.1 договору обсяги газу, що планується передати за цим договором (планований обсяг) можуть змінюватись сторонами протягом місяця продажу в установленому порядку. Допускається відхилення місячного обсягу переданого газу в розмірі +/- 5% від узгодженого сторонами згідно п. 2.1 договору планового обсягу продажу газу без коригування планового обсягу (п. 2.1.2 договору).

Згідно з п. 3.2 договору приймання-передача газу протягом місяця здійснюється рівномірно з припустимим відхиленням добових обсягів від середньодобового не більше як +/- 5 відсотків. При цьому приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу (п. 3.3 договору).

У відповідності до п. 3.4 договору не пізніше 5-го числа, наступного за місцем продажу газу, покупець зобов’язується надати підписані та скріплені печаткою покупця продавцеві три примірники акта приймання-передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Продавець не пізніше 8-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу зобов’язується повернути покупцеві один примірник оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою, або надати у письмові формі мотивовану відмову від підписання акта. Акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами.

Згідно з п. 5.1. договору ціна (граничний рівень ціни) на природний газ установлюється НКРЕ.

Пунктом 5.2 договору визначено, що ціна за 1000 куб.м природного газу становить 1 118,974 з урахуванням збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом та без урахування податку на додану вартість. До сплати за 1000 куб.м природного газу - 1 118,974 грн., крім того ПДВ – 17% -190,226 грн., всього з ПДВ – 1309,20 грн.

Відповідно до додаткової угоди №1 від 31.01.2014 року, до договору купівлі-продажу природного газу від 27.12.2013 року, п.5.2 викладено у новій редакції та діє з 1 січня 2014 року: ціна за 1000 куб.м природного газу становить 1091 гривень з урахуванням збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом та без урахування податку на додану вартість. До сплати за 1000 куб.м природного газу - 1091 грн., крім того ПДВ – 20% - 218,20 грн., всього з ПДВ – 1309,20 грн.

Згідно з п. 5.3 договору у разі зміни НКРЕ ціни на газ та/або його тарифів на його транспортування, розподіл і постачання вони є обов’язковими для сторін за цим договором з моменту введення їх в дію.

Згідно п. 6.1 договору оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа (включно) місяця наступного за місяцем поставки газу.

У відповідності до п. 6.4 договору у разі наявності заборгованості за минулі періоди та/або заборгованості зі сплати пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних та судового збору сторони погоджуються, що грошова сума, яка надійшла від покупця, погашає вимоги продавця у такій черговості, незалежно від призначення платежу визначеного покупцем: у першу чергу відшкодовуються витрати продавця, пов’язані з одержанням виконання; у другу чергу сплачуються інфляційні нарахування, відсотки річних, пені, штрафів; у третю чергу погашається основна сума боргу.

Згідно з пунктом 6.5 договору звірка розрахунків здійснюється сторонами на підставі відомостей про фактичну оплату вартості спожитого газу покупцем та актів приймання-передачі газу протягом 10-ти днів з моменту письмової вимоги однієї із сторін, підписаної уповноваженою особою.

Пунктом 7.1. договору визначено, що за невиконання або неналежне виконання договірних зобов’язань сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених чинним законодавством України, а також цим договором. У разі невиконання покупцем умов п.6.1. цього договору продавець має право не здійснювати поставку газу покупцю або обмежити поставку пропорційно до кількості несплачених обсягів з наступною поставкою цих обсягів при умові їх оплати та наявності технічної можливості. У разі невиконання покупцем п.6.1. умов цього договору він зобов’язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. (п.7.2. договору).

Пунктом 9.3 договору передбачено, що строк, у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, штрафів, пені, відсотків річних, інфляційних нарахувань, встановлюються тривалістю у 5 років.

Відповідно до п. 11.1 договору останній набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, і діє в частині реалізації газу до 31.12.2014 р., а у частині проведення розрахунків – до їх повного здійснення.

На виконання вищенаведених умов договору ПАТ "НАК "Нафтогаз України" протягом січня – грудня 2014 року було поставлено, а ДП "НВКГ "Зоря-Машпроект" прийнято природного газу на загальну суму 1 281 829,84 гривень згідно з актами приймання-передачі природного газу від 31.01.2014 р., 28.02.2014 р., 31.03.2014 р., 30.04.2014, 31.05.2014, 30.06.2014, 31.07.2014, 31.08.2014, 30.09.2014, 31.10.2014 р., 30.11.2014 р., 31.12.2014 р., які підписані сторонами та скріплені їх печатками.

Звертаючись із позовом до суду першої інстанції, позивач зазначив, що відповідачем протягом періоду поставки несвоєчасно проводились розрахунки за поставлений природний газ, у зв’язку із чим ПАТ "НАК "Нафтогаз України" було нараховано відповідачеві пеню, суму на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення, та три відсотки річних у розмірі, загалом 3023,90 грн.

Судом першої інстанції вимоги позивача визнано обґрунтованими та задоволено позов у повному обсязі.

Колегія суддів погоджується з даним висновком місцевого господарського суду, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 174 ГК України договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків (господарських зобов'язань).

Приписами ст. 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання, відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. 509 ЦК України зобов'язання є правовідношенням, у якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші), чи утриматися від виконання певних дій, а інша сторона має право вимагати виконання такого обов'язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. ст. 530, 610 - 612 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов'язання у строк, встановлений договором.

Матеріали справи підтверджують, що ПАТ "НАК "Нафтогаз України" протягом січня – грудня 2014 року було поставлено, а ДП "НВКГ "Зоря-Машпроект" прийнято природного газу на загальну суму 1 281 829,84 гривень.

Але, відповідачем у порушення п.6.1 договору розрахунки за поставлений природний газ проводились невчасно, що підтверджується матеріалами справи та не заперечується відповідачем.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 1 ст. 548 ЦК України визначено, що виконання зобов’язання (основного зобов’язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. В силу ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штраф, пеня).

Згідно з ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Право на нарахування пені сторони узгодили в п.7.2. договору, яким передбачили, що у разі невиконання покупцем умов п.6.1. цього договору продавець має право не здійснювати поставку газу покупцю або обмежити поставку пропорційно до кількості несплачених обсягів з наступною поставкою цих обсягів при умові їх оплати та наявності технічної можливості. У разі невиконання покупцем п.6.1. умов цього договору він зобов’язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, колегія суддів дійшла висновку, що він зроблений арифметично і методологічно правильно, з урахуванням умов договору, чинного законодавства, періодів прострочки та розміру прострочених грошових сум.

Згідно з ч. 2 ст. 615 та ч. 2 ст. 625 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок нарахованих сум 3% річних та інфляції, колегія суддів дійшла висновку, що їх зроблено методологічно та арифметично правильно.

Враховуючи викладені обставини, колегія суддів дійшла висновку, що місцевий господарський суд обґрунтовано задовольнив позовні вимоги ПАТ "НАК "Нафтогаз України" та правомірно стягнув з відповідача пеню, три відсотки річних та суму інфляційних втрат.

Судова колегія відхиляє посилання скаржника на те, що прострочення відповідача в частині оплати за фактично поставлений газ сталося, в зв’язку з тим, що акти приймання-передачі газу були направлені позивачем на адресу відповідача із порушенням строку, визначеного п.3.4. договору, у зв’язку з наступним.

Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з п. 6.1 договору сторони погодили, що оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Отже, на підстав вищенаведеного, позивач зобов’язаний був здійснювати оплату за поставлений газ до 14 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу, в не залежності від надання або ненадання позивачем актів приймання-передачі газу, а тому, у даному випадку надання або ненадання позивачем актів приймання-передачі газу жодним чином не впливає на обов’язок відповідача оплатити отриманий газ в строки встановлені договором.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було правомірно задоволено позовні вимоги ПАТ "НАК "Нафтогаз України".

На підставі вищевикладеного, колегія суддів зазначає, що наведені в апеляційній скарзі порушення допущенні судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення не знайшли свого підтвердження, а мотиви апеляційної скарги не спростовують висновків суду в частині розгляду та відмови у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Натомість, скаржником не подано судовій колегії належних та достатніх доказів, які стали б підставою для скасування рішення місцевого господарського суду.

Отже, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення в рішенні місцевого господарського суду, колегія суддів дійшла висновків про те, що місцевий господарський суд розглянув всебічно, повно та об'єктивно в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, належним чином проаналізував правовідносини, що виникли між сторонами, та вірно застосував норми матеріального та процесуального права.

На підставі наведеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що прийняте господарським судом рішення відповідає статтям 43, 85 Господарського процесуального кодексу України, вимогам щодо законності та обґрунтованості, підстав для його скасування з мотивів, наведених в апеляційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Рішення господарського суду Одеської області від 02.06.2016 р. у справі №915/400/16 залишити без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя Аленін О.Ю.

Суддя Богатир К.В.

Суддя Жеков В.І.