Постанова № 61684209, 21.09.2016, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" вересня 2016 р. Справа № 914/765/16

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого - судді Скрипчук О.С.

суддів Кордюк Г.Т.

Матущака О.І.

При секретарі судового засідання Лагутіні В.Б.

розглянувши апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 б/н від 28.06.2016 року

на рішення Господарського суду Львівської області від 07.06.2016 року

у справі № 914/765/16

за позовом: Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради, м. Львів

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Львів

про стягнення 572 319,60 грн.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_3 - довіреність № 2302-вих-8 від 05.01.2016 року

від відповідача: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради звернулось до Господарського суду Львівської області із позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення 572319,60 грн.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 07.06.2016 року у справі № 914/765/16 (суддя Король М.Р.) позов Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради задоволено. Суд виніс рішення, яким стягнув з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради 572319,60 грн. заборгованості.

Не погоджуючись з даним рішенням Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу б/н від 28.06.2016 року, в якій просить рішення Господарського суду Львівської області від 07.06.2016 року скасувати, прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції при прийнятті рішення порушено норми матеріального права. А саме скаржник стверджує, що позивачем здійснено неправильний розрахунок орендної плати, на що суд першої інстанції не звернув уваги.

Позивачем не було подано до суду відзиву на апеляційну скаргу.

Апелянт явку уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив, незважаючи на те, що про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 13.01.2015 року між Управлінням комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради (орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (орендар) було укладено договір оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) №С-9356-15 (надалі договір). Згідно умов договору орендодавець на підставі наказу Управління комунальної власності НОМЕР_1 від 30.12.2014 року зобов'язався передати, а орендар - приймає в строкове платне користування нерухоме майно, що знаходиться на балансі ЛКП «Агенція ресурсів Львівської міської ради».

Об'єктом оренди є приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 238,7 м2.

Розмір орендної плати, відповідно до п.5.1. договору становить 30 120,00грн. без ПДВ за перший місяць оренди із запропонованою переможцем конкурсу сумою.

Орендна плата за кожний наступний місяць визначається коригуванням орендної плати за попередній місяць щодо індексу інфляції за попередній місяць (п.5.3 договору).

Відповідно до п.5.6. договору орендар сплачує орендну плату не пізніше 20 числа місяця за попередній місяць через перерахування коштів на рахунок орендодавця.

Пунктом 4.1. договору сторонами погоджено, що термін договору оренди визначений на 2 роки 364 дні з 13.01.2015 року до 12.01.2018 року включно.

Згідно акту приймання-передачі від 13.01.2015 року орендодавець передав, а орендар прийняв об'єкт оренди.

Позивач при зверненні до суду першої інстанції стверджує, що відповідач не виконав умов договору щодо сплати орендної плати за період з 01.02.2015 року до 29.02.2016 року.

При винесенні постанови колегія суддів виходила з наступного.

Судом встановлено, що сторони уклали договір оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) №С-9356-15 від 13.01.2015 року, предметом якого є оренда приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 238,7 м2. Об'єкт оренди відповідачу передано 13.01.2015 року, що підтверджується Актом приймання-передачі підписаним сторонами.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до п.1 ст.762 ЦК України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до ч.1 ст.286 ГК України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Розмір орендної плати, відповідно до п.5.1. договору становить 30 120,00 грн. без ПДВ за перший місяць оренди із запропонованою переможцем конкурсу сумою. Розмір орендної плати підлягає індексації за відповідний період (п.5.2 договору). Орендна плата за кожний наступний місяць визначається коригуванням орендної плати за попередній місяць щодо індексу інфляції за попередній місяць (п.5.3 Договору).

Відповідно до п.5.6.договору орендар сплачує орендну плату не пізніше 20 числа місяця за попередній місяць через перерахування коштів на рахунок орендодавця.

Матеріали справи не містять доказів сплати відповідачем на користь позивача 572 319,60 грн. орендної плати за період з 01.02.2015 року до 29.02.2016 року.

Оскільки, відповідач частково розрахувався перед позивачем, згідно договору оренди і не надає документів, які б свідчили про відсутність його вини з невиконання своїх зобов'язань за договором в повному обсязі, то колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд обґрунтовано визнав доведеним факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем в сумі 572 319,60 грн.

Необґрунтованими є твердження апелянта про те, що позивачем невірно розраховано розрахунок орендної плати за спірний період. Судом апеляційної інстанції здійснено перерахунок розрахунку позивача поданого до позовної заяви та встановлено, що останнім обґрунтовано нарахована орендна плата з врахуванням ПДВ та індексу інфляції.

Таким чином, з огляду на вищевикладене, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Львівської області від 07.06.2016 року відповідає матеріалам справи, ґрунтується на чинному законодавстві і підстав для його скасування немає.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, -

Львівський апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В :

1.Рішення Господарського суду Львівської області від 07.06.2016 року у даній справі залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

2.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

3. Справу направити в Господарський суд Львівської області.

Повний текст постанови складено і підписано 26.09.2016 року

Головуючий - суддя Скрипчук О.С.

суддя Кордюк Г.Т

суддя Матущак О.І.