Постанова № 61684155, 22.09.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" вересня 2016 р. Справа№ 925/321/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тищенко А.І.

суддів: Отрюха Б.В.

Михальської Ю.Б.

за участю представнків сторін:

від прокуратури: Бондарчук І. П. - прокурор

від позивача-1: не з"явився

від позивача-2: не з"явився

від відповідача: не з"явився

від третьої особи: не з"явився

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Яромир-Агро"

на рішення Господарського суду Черкаської області

від 15.06.2016р.

у справі № 925/321/16 ( суддя В.В. Єфіменко)

за позовом Золотоніської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі: Золотоніської районної державної адміністрації, Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Яромир-Агро"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Вільхівська сільська рада Золотоніського району Черкаської області

про внесення змін до договору

ВСТАНОВИВ:

Золотоніська місцева прокуратура в інтересах держави в особі: Золотоніської районної державної адміністрації, Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області звернулася до Господарського суду Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Яромир-Агро", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Вільхівська сільська рада Золотоніського району Черкаської області про внесення змін до договору.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 15.06.2016р. у справі № 925/321/16 позовні вимоги задоволено повністю, внесено до укладеного між Золотоніською районною державною адміністрацією та Товариством з обмеженою відповідальністю "Яромир-Агро" договору оренди землі від 24.05.2012, зареєстрованого у міськрайонному управлінні Держкомзему у м. Золотоноша та Золотоніського району за №712158184012243, такі зміни:

- пункт 4 договору викладено в наступній редакції:

"Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить: 2 109 621,07 грн. (два мільйони сто дев'ять тисяч шістсот двадцять одна гривня сім копійок)

- землі сільськогосподарського призначення"

- пункт 8 договору викладено:

"Річна орендна плата за користування земельною ділянкою встановлюється у розмірі 3% від її нормативної грошової оцінки"

- пункт 9 договору викладено в наступній редакції:

"Обчислення розміру грошової оцінки та орендної плати за земельну ділянку здійснюється з урахуванням її цільового призначення, функціонального використання та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством".

Стягнуто 1378 грн. витрат по сплаті судового збору з ТОВ "Яромир-Агро" на користь Прокуратури Черкаської області.

Не погоджуючись з рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вищезазначене рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги апелянт зазначив, що Золотоніською райдержадміністрацією надано ТОВ "Яромир-Агро" в оренду земельну ділянку площею 5, 6400 га (господарські будівлі та двори) в адміністративних межах Вільхівської сільської ради згідно договору оренди землі від 24.05.2012, зареєстрованого за № 712158184012243 від 24.12.2012.

16.07.2015 Золотоніською райдержадміністраціє направлено ТОВ "Яромир-Агро" пропозицію щодо внесення змін до договору оренди землі в частині збільшення розміру відсотка орендної плати за землю, однак апеллянтом зауважено, що жодна з осіб, яка бере участь у справі, не надсилала орендарю (відповідачу) у встановленому законом порядку, формі та з належним змістом пропозицій щодо внесення змін до договору. Наявні документи свідчать лише про надіслання відповідачу листів, в яких говориться про зміну відсотку (з 1.5 до 3), але не про внесення змін до п.4 договору (розмір нормативної грошової оцінки) та п.9.

Апелянт зазначає, що належна сторона договору, ГУ ДГК в Черкаській області, як особа, управнена державою розпоряджатись землею своїм листом від 08.02.2016 лише запропонувала звернутися до нього за укладенням додаткової угоди, але зовсім не конкретизувала суті пропозиції. За таких умов звернення до суду в частині внесення змін до п.п. 4.9 договору є передчасним, оскільки орендодавцем не дотримано порядку досудового врегулювання спору, визначеного, зокрема, ст. 188 ГК України та ст. 11 ГПК України.

Відповідно до Закону України «Про оренду землі» передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку. Аналогічний зміст має також п.32 договору оренди землі, який укладено між сторонами.

Вимогами ст. 188 Господарського кодексу України передбачено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом та договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. У разі, якщо сторони не досягли згоди щодо зміни договору або у разі неодержання відповіді у двадцятиденний строк заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Отже, згідно приписів вищевказаної норми господарського законодавства у сторони виникає право на звернення до суду щодо зміни договору виключно після здійснення вищевказаної процедури досудового врегулювання.

Апелянт звертає увагу суду на те, що суд першої інстанції хибно бере до уваги, що Золотоніська ОДПІ повідомила ТОВ «Яромир-Агро» (лист від 12.02.2015р. №1582/23-13-15-022) про необхідність внесення змін до договорів оренди, які знаходяться у користуванні ТОВ "Яромир-Агро", та відповідно до яких товариством подано звітність по платі за землю. Такий лист не є належним повідомленням (пропозицією про зміну договору), який має подавати власне сторона правочину.

Ухвалою від 25.07.2016 року порушено апеляційне провадження у справі та визнано явку повноважних представників сторін в судове засідання обов'язковою.

05.09.2016 Вільхівською сільською радою Золотоніського району Черкаської області подано клопотання про розгляд справи у відсутності повноважного представника.

22.09.2016 року в судове засідання представники позивача 1, 2, відповідача та третя особа не з'явилися про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином про що свідчать зворотні поштові повідомлення, які є наявним в матеріалах справи (№1970203954126, №3704410104995, № 1973600028822, № 1800704837968, № 1970203954223).

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

Вислухавши думку представника прокуратури, дослідивши матеріали справи, колегія приходить до висновку про можливість розгляду справи у відсутності представників представників позивача-1, 2, відповідача та третьої особи, оскільки вони не скористалися своїми правами, передбаченими статтею 22 ГПК України та виходячи з того, що явка сторін не визнавалася обов'язковою судом апеляційної інстанції, а участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені статті 22 ГПК України) є правом, а не обов'язком сторони.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи у повному обсязі, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вислухавши пояснення представника прокуратури, колегія встановила наступне.

24.05.2012 на підставі розпорядження Золотоніської районної державної адміністрації від 11.05.2012 № 196 між Золотоніською районною державною адміністрацією та ТОВ "Яромир-Агро" укладено договір оренди земельної ділянки площею 5,64 га, що знаходиться в адміністративних межах Вільхівської сільської ради поза межами населено пункту, строком на 49 років.

За основним цільовим призначенням земельну ділянку віднесено до земель сільськогосподарського призначення.

24.12.2012 вказаний договір зареєстровано у міськрайонному управлінні Держкомзему у м. Золотоноша та Золотоніського району за № 712158184012243.

Відповідно до п. 4 договору - нормативна грошова оцінка земельної ділянки (з урахуванням коефіцієнту індексації 3,2) становить 22 942,43 грн.

Пунктом 7 договору визначено, що договір укладено терміном на 49 років з дати реєстрації договору оренди.

Пунктом 8 договору визначено , що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 1,5% від нормативної грошової оцінки землі і складає 344,14 грн. в рік.

Обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку здійснюється з урахуванням цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладення або зміни умов договору оренди чи продовження його дії (п. 9 договору).

Згідно з п. 11 договору розмір орендної плати переглядається у разі зміни розмірів земельного податку, підвищення цін тарифів у т.ч. внаслідок інфляції та інших випадках передбачених Законом.

У відповідності до ч. 1 ст. 15 Закону України "Про оренду землі" істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження етапу об'єкта оренди: умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

За змістом ч. 2 ст. 21 Закону України "Про оренду землі" розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди, крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України.

Відповідно до приписів ст.ст. 288.5.1, 288.5.2 Податкового кодексу України річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки та перевищувати 12 відсотків їх нормативної грошової оцінки. При цьому у разі визначення орендаря на конкурентних засадах може бути встановлений більший розмір орендної плати, ніж зазначений у цій частині.

Частиною 1 п. 289.1 ст. 289 ПК і ч. 1 ст. 13 Закону України "Про оцінку земель" від 11 грудня 2003 р. № 1378-IV передбачено, що для визначення розміру орендної плати для земель державної та комунальної власності обов'язково проводиться та використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, яка являє собою капіталізований рентний дохід (дохід, який можна отримати із землі як фактора виробництва залежно від якості та місця розташування земельної ділянки), визначений за встановленими та затвердженими нормативами.

Із дослідженого в судовому засіданні витягу з технічної документації Управління Держземагенства у Золотоніському районі від 04.09.2015 № 8-28-0.3-4453/2-15 вбачається, що нормативна грошова оцінка об'єкту оренди за договором станом на 2015 рік становить 2 109 621,07 грн.

Частиною 2 ст. 18 Закону України "Про оцінку земель" встановлено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться: розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5 - 7 років; розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення -не рідше ніж один раз на 5-7 років, а несільськогосподарського призначення -не рідше ніж один раз на 7 - 10 років. Приписами ст. 23 вказаного Закону встановлено, що технічна документація з грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою.

Відповідно до ч. 2 ст. 20 Закону України "Про оцінку земель" дані про нормативну оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації грошової оцінки земель.

Законом України "Про оцінку земель" передбачено періодичне здійснення нормативної грошової оцінки земель.

Місцевим судом з'ясовано, що така оцінка була здійснена у встановленому законом порядку, що підтверджується рішенням Золотоніської районної ради від 10.06.2015 № 34-6/VІ "Про затвердження матеріалів технічної документації з нормативно грошової оцінки земельної ділянки" та Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 04.09.2015 № 8-28-0.3-4453/2-15.

Частиною 1 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Відповідно до частини першої статті 79 нього ж Закону, акти ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно проживають на відповідній території.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом; договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Оскільки умови договору про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки та річної орендної плати за користування земельною ділянкою є істотними, то орендодавець має право наполягати на внесенні змін до цих умов договору в зв'язку із внесенням змін до чинного законодавства з приводу обрахунку розміру орендної плати за землю.

Відповідно ч. 3 ст. 653 ЦК України договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Таким чином, нормами чинного законодавства передбачена можливість зміни умов договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадках, встановлених договором або законом. Оскільки сторонами в договорі оренди передбачена можливість збільшення розміру орендної плати (пункт 11 договору), а орендна плата за земельні ділянки державної власності с регульованою, тому законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору.

Відповідно вимог законодавства України та п. 10 договору орендна плата за користування земельною ділянкою вноситься на рахунок Вільхівської сільської ради.

Статтею 13 Конституції України передбачено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до ч. 1 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Згідно ч. 4 ст. 122 ЗК України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Згідно ч. 4 ст. 4 Закону України "Про оренду землі" орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у державній власності, є органи виконавчої влади, які відповідно до закону передають земельні ділянки у власність або користування.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" №5245-VI від 06.09.2012, який набрав чинності з 01.01.2013, внесено зміни до Земельного кодексу України та Закону України "Про оренду землі".

Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 14 від 03.02.2015, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18.02.2015 за № 177/2662230.05.2012, затверджено Положення про Головне управління Держгеокадастру в області, відповідно до п.п.12 п. 4 Головне управління відповідно до покладених на нього завдань розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в порядку, визначеному чинним законодавством.

Наказом Держгеокадастру від 26.05.2015 № 84 "Про питання діяльності Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області" погоджено можливість забезпечення здійснення покладених на Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 03.03.2015 № 19 "Про затвердження положень про територіальні органи Держгеокадастру у Черкаській області " функцій і повноважень Головного управління Держземагентства у Черкаській області, що припиняється.

Головне управління діє на підставі Положення про Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області, затвердженого наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 03.03.2015 № 19.

Відтак, відповідно до чинного, на час виникнення спору, законодавства України, повноваження щодо передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у власність або в користування для всіх потреб в межах Черкаської області віднесено до компетенції Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області.

Законом України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" від 27 березня 2014 року №1166-VII внесено зміни до Податкового кодексу України, відповідно до яких, розмір орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, незалежно від їх категорій, не може бути менший ніж 3 відсотки від нормативної грошової оцінки та не може перевищувати 12 відсотків від нормативної грошової оцінки.

Згідно умов вищезазначеного договору оренди ставка орендної плати за користування земельної ділянки становить 1,5 відсотки від її нормативно грошової оцінки.

Середній розмір плати за користування земельними ділянками за результатами проведених аукціонів по Черкаській області становить 9,5 % від нормативно грошової оцінки земельної ділянки.

Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2002 № 15-рп/2002 (справа про досудове врегулювання спорів) визначено, що положення ч. 2 ст. 124 Конституції України стосовно поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, необхідно розуміти так, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормагивно-правовими актами. Встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб'єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист.

Відтак, досудове врегулювання спору є правом, а не обов'язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує.

Статьею 30 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку. Оскільки орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, то законодавча зміна граничного розміру цієї плати може бути підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору.

Слід зазначити, що Золотоніська ОДПІ повідомила ТОВ "Яромир-Агро" (лист від 12.02.2015р. №1582/23-13-15-022) про необхідність внесення змін до договорів оренди, які знаходяться у користуванні ТОВ "ЯРОМИР - АГРО", та відповідно до яких товариством подано звітність по платі за землю.

Враховуючи вищевикладене, колегія приходить до висновку про те, що позовні вимоги про внесення змін до договору є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Колегія не приймає до уваги доводи апеляційної скарги, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 09.07.2002 № 15-рп/2002 (справа про досудове врегулювання спорів) визначено, що положення ч. 2 ст. 124 Конституції України стосовно поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, необхідно розуміти так, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно- правовими актами. Встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб'єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист.

До внесення відповідних змін до Господарського процесуального кодексу України та інших актів законодавства господарським судам слід виходити з того, що правові норми, якими встановлено порядок досудового врегулювання спорів, а також наслідки недотримання вимог зазначених норм не можуть застосовуватися у вирішенні господарських спорів (інформаційний лист Вищого господарського суду України № 01-8/978 від 30.08.2002 «Про рішення Конституційного Суду України від 09.07.2002 № 15-рп/2002»).

Таким чином досудове врегулювання спору є правом, а не обов'язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує.

Вказана позиція викладена також в п. 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/482 від 13.08.2008 «Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року».

Відповідно до частини другої статті 188 Господарського кодексу України сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Згідно з частиною першою статті 11 ГПК підприємство чи організація, які вважають за необхідне змінити чи розірвати договір, надсилають пропозиції про це другій стороні за договором.

Крім того, варто зазначити, що доводи апелянта щодо недотримання принципів партнерських відносин, за якими спори мають вирішуватись в першу чергу шляхом діалогу та переговорів, є необґрунтованими.

16.07.2015 Золотоніська РДА, діючи на підставі договору, на адресу ТОВ «Яромир-Агро» надіслала пропозиції щодо внесення змін до договору, які були отримані апелянтом, однак зміни до договору не внесені.

Крім того, апелянту 15.06.2015 за вих. № 106 Вільхівською сільською радою направлено листа з проханням привести до вимог ст. 288 ГІК України договір оренди (шляхом добровільного укладення додаткового договору) в додаток направлено копію висновку державної експертизи землевпорядної документації від 17.04.2015 № 460.

Вказаний лист з висновком апелянтом отримано 18.06.2015 та 26.06.2015, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення від 18.06.2016 №3704410090692.

За вихідним № 167 апелянтом направлено до Вільхівської сільської ради листа про відмову внесення змін до договору. З тексту листа ТОВ «Яромир-Агро» від 26.06.2015 за № 167 вбачається, що вищезазначені документи останнім отримано.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Вислухавши думку представника відповідача, який вважає призначення судової експертизи недоцільним, судова колегія порадившись на місці ухвалила відмовити в задоволенні клопотання про призначення експертизи.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Колегія не приймає до уваги доводи апеляційної скарги, оскікльи доводи викладені в апеляційній скарзі не спростовують правильності висновків господарського суду першої інстанції та не можуть бути підставою для скасування рішення місцевого суду.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оцінюючи вищенаведені обставини, колегія приходить до висновку, що рішення Господарського суду Черкаської області обґрунтоване, відповідає обставинам справи і чинному законодавству, а отже підстав для його скасування не вбачається, у зв'язку з чим апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103,105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Яромир-Агро" на рішення Господарського суду Черкаської області від 15.06.2016р. у справі № 925/321/16 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Черкаської області від 15.06.2016р. у справі № 925/321/16 залишено без змін.

Матеріали справи № 925/321/16 повернути до Господарського суду Черкаської області.

Головуючий суддя А.І. Тищенко

Судді Б.В. Отрюх

Ю.Б. Михальська