Постанова № 61684154, 27.09.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" вересня 2016 р. Справа№ 911/3795/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Баранця О.М.

суддів: Сітайло Л.Г.

Калатай Н.Ф.

при секретарі Матюхін І.В.

за участю представників:

від позивача Курінний С.Ю.

від відповідача Мишакова Ю.А.

розглянувши

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю

"Фоззі-Фуд"

на рішення

Господарського суду Київської області

від 23.06.2016 року

у справі № 911/3795/15 (суддя Мальована Л.Я.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк"

до Товариства з обмеженою відповідальністю

"Фоззі-Фуд"

про стягнення 75 950 665 грн. 04 коп.

та за зустрічним

позовом Товариства з обмеженою відповідальністю

"Фоззі-Фуд"

до Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк"

про внесення змін до договору

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Київської області від 23.06.2016 року у справі № 911/3795/15 заяву Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" про вжиття заходів до забезпечення позову задоволено частково.

Вжито заходів до забезпечення позову шляхом: накладення арешту на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд" (08132, Київська обл., м. Вишневе, вул. Промислова, буд. 5, код 32294926), що знаходяться на рахунках № 26001640119346 та № 26002650119346 в Публічному акціонерному товаристві "Банк Восток" (49051, м. Дніпро, вул. Курсантська, 24, код банку 307123, код ЄДРПОУ 26237202) в межах суми заборгованості яка складає 64795461 (шістдесят чотири мільйони сімсот дев'яносто п'ять тисяч чотириста шістдесят одна) грн. 67 коп.

Боржником за даною ухвалою є: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд" (08132, Київська обл., м. Вишневе, вул. Промислова, буд. 5, код 32294926).

Стягувачем за даною ухвалою є: Публічне акціонерне товариство "ВТБ Банк" (01004, м. Київ, бул. Т. Шевченка/вул. Пушкінська, буд. 8/26, код 14359319).

Дана ухвала підлягає обов'язковому виконанню на всій території України з моменту її винесення та набрання законної сили, а саме з 23.06.2016 року.

Строк пред'явлення даної ухвали до виконання складає один рік з моменту її винесення, тобто до 23.06.2017 року.

Не погодившись з вказаною ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило ухвалу скасувати та винести нову, якою відмовити позивачу у задоволенні заяви про вжиття заходів про забезпечення позову в повному обсязі.

Не погодившись з вказаною ухвалою, Публічне акціонерне товариство "ВТБ Банк" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати ухвалу Господарського суду Київської області про забезпечення позову від 23 червня 2016 року по справі № 911/3795/15 за позовом ПАТ "ВТБ БАНК" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФОЗЗІ-ФУД" про стягнення заборгованості за Кредитним договором № 10-0604/101 к від 28 березня 2006 року в частині відмови в задоволенні заяви про накладання арешту на грошові кошти, що знаходяться на рахунках відкритих в будь - яких фінансових установах, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю "ФОЗЗІ-ФУД" (08132, Київська область, м. Вишневе, вул. Промислова, буд. 5, Ідентифікаційний код 32294926) і які будуть виявлені в ході виконавчого провадження в межах ціни позову та суми заборгованості відповідно висновку експерта № 2278/15-45 від 31.03.2016 року за результатами проведення судово-економічної експертизи та постановити з цього приводу нове рішення, яким заяву ПАТ "ВТБ Банк" задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.07.2016 р. порушено апеляційне провадження, апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд" на ухвалу Господарського суду Київської області від 23.06.2016 року у справі №911/3795/15 прийнято до розгляду. Розгляд апеляційних скарг призначено на 10 год. 05 хв. 19.07.2016 р.

07.07.2016 р. до Київського апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд" на рішення Господарського суду Київської області від 23.06.2016 року у справі №911/3795/15.

Рішенням Господарського суду Київської області від 23.06.2016 року первісний позов Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд" (08132, Київська область, м. Вишневе, вул. Промислова, буд. 5, код 32294926) на користь Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" (01004, м. Київ, бульвар Т. Шевченка/вул. Пушкінська, буд. 8/26, код 14359319) - 2411905 (два мільйони чотириста одинадцять тисяч дев'ятсот п'ять) дол. 00 центів США - сума основної заборгованості по кредиту, 139455 (сто тридцять дев'ять тисяч чотириста п'ятдесят п'ять) дол. 01 цент США - прострочені проценти, 13 097 (тринадцять тисяч дев'яносто сім) дол. 99 центів США - строкові проценти, 10000000 (десять мільйонів) грн. 00 коп. - сума пені, 32709 (тридцять дві тисячі сімсот дев'ять) дол. 40 центів США - 3 % річних за несвоєчасне повернення кредиту, 1 019 (одна тисяча дев'ятнадцять) дол. 81 цент США - 3 % річних за несвоєчасне повернення процентів, 690842 (шістсот дев'яносто тисяч вісімсот сорок дві) грн. 18 коп. - сума договірної санкції у розмірі 0,00278 %, 73080 (сімдесят три тисячі вісімдесят) грн. 00 коп. судового збору.

Відмовлено в позові в частині стягнення пені в сумі 4566499 грн. 67 коп.

В задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд" в своїй апеляційній скарзі просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 23.06.2016 року у справі № 911/3795/15 та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні первісного позову в повному обсязі та задовольнити зустрічний позов відповідача.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.07.2016 р. порушено апеляційне провадження, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд" на рішення Господарського суду Київської області від 23.06.2016 року у справі № 911/3795/15 прийнято до розгляду. Розгляд апеляційної скарги призначено на 11 год. 40 хв. 06.09.2016 р.

19.07.2016 р. у судовому засіданні за наслідками розгляду апеляційних скарг Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд" на ухвалу Господарського суду Київської області від 23.06.2016 року у справі № 911/3795/15 було прийнято постанову, якою апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд" залишено без задоволення, апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" задоволено. Ухвалу Господарського суду Київської області від 23.06.2016 року у справі № 911/3795/15 скасовано. Заяву Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" про забезпечення позову задоволено. З метою забезпечення позову накладено арешт на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд" (08132, Київська обл., м. Вишневе, вул. Промислова, буд. 5, ідент. код 32294926), що знаходяться на рахунках відкритих в будь-яких фінансових установах, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд" і які будуть виявлені в ході виконавчого провадження в межах суми позову яка складає 70052803 (сімдесят мільйонів п'ятдесят дві тисячі вісімсот три) грн. 53 коп. Боржником за даною ухвалою є: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд" (08132, Київська обл., м. Вишневе, вул. Промислова, буд. 5, ідент. код 32294926). Стягувачем за даною ухвалою є: Публічне акціонерне товариство "ВТБ Банк" (01004, м. Київ, бул. Т. Шевченка/вул. Пушкінська, буд. 8/26, ідент. код 14359319). Дана ухвала підлягає обов'язковому виконанню на всій території України з моменту її винесення та набрання законної сили, а саме з 19.07.2016 року. Строк пред'явлення даної ухвали до виконання складає один рік з моменту її винесення, тобто до 19.07.2017 року. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд" (08132, Київська обл., м. Вишневе, вул. Промислова, буд. 5, ідент. код 32294926) на користь Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" (01004, м. Київ, бул. Т. Шевченка/ вул. Пушкінська, буд. 8/26, ідент. код 14359319) 1378,00 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

19.07.2016 р. до Київського апеляційного господарського суду надійшла касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.07.2016 р.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.07.2016 р. зупинено апеляційне провадження у справі № 911/3795/15 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд" на рішення Господарського суду Київської області від 23.06.2016 року до закінчення розгляду касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.07.2016 р. у Вищому господарському суді України.

25.07.2016 р. справа № 911/3795/15 була направлена до Вищого господарського суду України.

26.07.2016 р. представником позивача за первісним позовом через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду було подано клопотання про поновлення провадження у справі.

03.08.2016 р. Вищим господарським судом України за результатами розгляду касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.07.2016 р. було винесено постанову, якою касаційну скаргу було задоволено. Ухвалу Господарського суду Київської області від 23.06.2016 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.07.2016 р. у справі № 911/3795/15 скасовано.

В задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд", що знаходяться на рахунках, відкритих в будь-яких фінансових установах, належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд" і будуть виявлені в ході виконавчого провадження в межах ціни позову та суми заборгованості відповідно висновку експерта № 2278/15-45 від 31.03.2016 року за результатами проведення судово-економічної експертизи, а саме: 15 257 341 грн. та 2598187,21 дол. США (що еквівалентно 54 795 461,67 грн.), що разом складає 70 052 803,53 грн., відмовлено.

11.08.2016 р. справа 911/3795/15 надійшла до Господарського суду Київської області.

01.09.2016 р. справа 911/3795/15 надійшла до Київського апеляційного господарського суду.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.09.2016 р., прийнятою колегією суддів у складі: головуючий суддя - Баранець О.М.; судді: Сітайло Л.Г., Пашкіна С.А., апеляційне провадження у справі № 911/3795/15 було поновлено. Розгляд апеляційної скарги було призначено на 13.09.2016 року.

Розпорядженням начальника відділу документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду № 09-52/4572/16 від 12.09.2016 р. справу № 911/3795/15, у зв'язку із перебуванням судді Пашкіної С.А., яка не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці, відповідно до підпунктів 2.3.25, 2.3.49 пункту 2.3 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, призначено до повторного автоматизованого розподілу.

Згідно із протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 12.09.2016 р., справу № 911/3795/15 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя: Баранець О.М., судді: Ропій Л.М., Сітайло Л.Г.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.09.2016 р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд" було прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя: Баранець О.М., судді: Ропій Л.М., Сітайло Л.Г.

13.09.2016 р. через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів від представника позивача за первісним позовом надійшов відзив на апеляційну скаргу.

У судове засідання 13.09.2016 р. представники сторін з'явились. Розгляд справи було відкладено на 27.09.2016 року. Зобов'язано відповідача за первісним позовом надати суду в письмовому вигляді пояснення щодо заяви про відстрочення виконання рішення суду до липня 2017 року та розстрочення виконання рішення суду до липня 2021 року із врахуванням Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 року № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" з наданням відповідних доказів. Зобов'язано позивача за первісним позовом в письмовому вигляді надати пояснення щодо заяви відповідача за первісним позовом про відстрочення та розстрочення виконання рішення суду.

Розпорядженням начальника відділу документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду № 09-52/5093/16 від 26.09.2016 р. справу № 911/3795/15, через припинення повноважень у зв'язку із звільненням у відставку судді Ропій Л.М., яка не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), відповідно до підпунктів 2.3.25, 2.3.49 пункту 2.3 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, призначено до повторного автоматизованого розподілу.

Згідно із протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 26.09.2016 р., справу № 911/3795/15 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя: Баранець О.М., судді: Калатай Н.Ф., Сітайло Л.Г.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалав даної справи, 28 березня 2006 року між ЗАТ "Внєшторгбанк (Україна)" та ТОВ "Сільпо-55" було укладено договір про надання мультивалютної невідновлювальної відкличної кредитної лінії № 10-0604/101 к (далі - Кредитний договір).

Відповідно до п.1.1. Кредитного договору, в редакції Договору № 23 про внесення змін до Кредитного договору від 26.11.2014 року, Банк на умовах цього Договору зобов'язується надати Позичальнику Кредит у вигляді Невідновлювальної кредитної лінії в сумі 3 035 905,00 доларів СІ1ІА (три мільйони тридцять п'ять тисяч дев'ятсот п'ять) доларів СІ1ІА, 00 центів, а Позичальник зобов'язується прийняти, належним чином використати та повернути Банку Кредит на умовах та в строки/терміни, визначені даним Договором, але не пізніше 26 лютого 2015 року, а також сплатити Плату за Кредит та виконати інші зобов'язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, визначені даним Договором.

Пунктом 2.1. Кредитного договору передбачено, що Надання Кредиту Позичальнику здійснюється у безготівковій формі на підставі письмової заявки Позичальника за формою Додатку №1, далі - заявка, в межах Ліміту кредитування, що діє на дату подання заявки, шляхом перерахування Кредиту на рахунок Позичальника №26004301014145 у ПАТ "ВТБ Банк", код банку 321767 (або за іншими реквізитами, що вказані в заявці) за умови виконання Позичальником своїх зобов'язань у повному обсязі та додержання всіх умов надання Кредиту, встановлених цим Договором.

Згідно з п. 3.1. Кредитного договору, в редакції Договору № 13 від 30.11.2011 року про внесення змін до Кредитного договору №10-0604/101 к, передбачено, що плата за користування Кредитом встановлюється у вигляді процентів за користування Кредитом, розмір яких є фіксованим та складає 11,5% (одинадцять цілих п'ять десятих) процентів річних.

24 вересня 2010 року між ТОВ "Сільпо-55" (далі - Первісний боржник) з однієї сторони, ТОВ "ФОЗЗІ-ФУД" (далі - новий боржник, Позичальник, Відповідач) з другої сторони, та ПАТ "ВТБ Банк" (далі - Позивач, Банк, Кредитор) з третьої сторони, уклали договір про переведення боргу, відповідно до умов якого Первісний боржник переводить на Нового боржника свої зобов'язання за Кредитним договором №10-0604/101 к від 28.03.2006 року та додатковими угодами про внесення змін до Кредитного договору №10-0604/101к від 28.03.2006 року, що укладені між Кредитором та Первісним боржником, внаслідок чого Новий боржник приймає на себе права та обов'язки Первісного боржника за Кредитним договором.

На виконання вимог кредитного договору позивач шляхом перерахування з позичкового рахунку Відповідача на його поточний рахунок надано позичальнику в користування кредитні кошти в межах ліміту кредитування в розмірі 2411905 дол. 00 центів США, що підтверджується виписками з рахунку позичальника, копії яких містяться в матеріалах справи, проте відповідач свої зобов'язання щодо повернення кредитних коштів та сплати відсотків по кредиту в повному обсязі не виконав, в зв'язку з чим за останнім обліковується заборгованість по кредиту, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, 2411905 дол. 00 центів США сума боргу по кредиту, 139 455 дол. 01 цент США - прострочені проценти станом на 10.08.2015 року, 13097 дол. 99 центів США - строкові проценти за період з 25.07.2015 року по 10.08.2015 року.

Доказів сплати заборгованості не надано.

Згідно з ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Ст.ст. 525, 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 2411905 дол. 00 центів США сума боргу по кредиту, 139 455 дол. 01 цент США - прострочені проценти станом на 10.08.2015 року, 13097 дол. 99 центів США - строкові проценти за період з 25.07.2015 року по 10.08.2015 року є обґрунтованими, і тому підлягають задоволенню.

Крім суми основного боргу позивач просив стягнути з відповідача 32709 дол. 40 центів США - 3 % річних за несвоєчасне повернення кредиту, 1019 дол. 81 цент США - 3 % річних за несвоєчасне повернення процентів.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Враховуючи, що відповідач прострочив виконання зобов'язання щодо повернення кредитних коштів та відсотків за користування кредитом за договором, з нього на користь позивача на підставі ст. 625 ЦК України підлягає стягненню 32709 дол. 40 центів США - 3 % річних за несвоєчасне повернення кредиту, 1019 дол. 81 цент США - 3 % річних за несвоєчасне повернення процентів, які нараховані позивачем відповідно до вимог закону та умов договору.

Позивачем також заявлено до стягнення з відповідача 14134414 грн. 70 коп. - сума пені за несвоєчасне повернення кредиту нарахованої за період з 05.06.2013 року по 10.08.2015 року, 432084 грн. 97 коп. - пеня за несвоєчасну сплату процентів за період з 30.08.2014 року по 10.08.2015 року, 690842 грн. 18 коп. - сума договірної санкції у розмірі 0,00278 % (штраф).

Пунктом 7.1. Кредитного договору передбачено, що у разі прострочення Позичальником зобов'язань з погашення Заборгованості за Кредитом, Позичальник сплачує Банку пеню в гривні (для Кредитів, наданих в гривні) та/або в гривні за офіційним курсом НБУ на дату сплати (для Кредитів, наданих в Іноземній валюті) в розмірі подвійної облікової ставки НБУ (що діяла у період, за який сплачується пеня) від суми простроченої Заборгованості за Кредитом за кожен календарний день прострочення Заборгованості за Кредитом враховуючи день повернення Кредиту з розрахунку факт /365 (для Кредитів, наданих в гривні) та з розрахунку факт /360 (для Кредитів, наданих в Іноземній валюті).

Згідно з пунктом 7.2. Кредитного договору передбачено, що у разі прострочення Позичальником зобов'язань з погашення Плати за Кредит згідно умов цього Договору, Позичальник сплачує Банку пеню в гривні (для Кредитів, наданих в гривні) та/або в гривні за офіційним валютним курсом НБУ на дату сплати (для Кредитів, наданих в Іноземній валюті), в розмірі подвійної облікової ставки НБУ (що діяла у період, за який сплачується пеня) від суми простроченої Плати за Кредит за кожен календарний день прострочення зазначених зобов'язань враховуючи день сплати з розрахунку факт/365 (для Кредитів, наданих в гривні) та з розрахунку факт /360 (для Кредитів, наданих в Іноземній валюті).

Відповідно до п. 7.4. кредитного договору у разі невиконання або неналежного виконання Позичальником більш ніж на 10% (десять) відсотків зобов'язання, визначеного п. 4.3.11. цього Договору, Банк має право застосувати до Позичальника договірну санкцію, а Позичальник зобов'язаний сплатити її Банку у розмірі 0,00278% (нуль цілих двісті сімдесят вісім стотисячних) відсотків від Заборгованості за Кредитом на кожну дату розрахункового періоду проведення чистих кредитових оборотів (за кожен календарний день) періоду невиконання відповідно до умов п. 4.3.11.2. цього Договору.

У разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір стягуваних санкцій (ч. 1 ст. 233 ГК України). Схоже правило міститься в ч. 3 ст. 551 ЦК України, відповідно до якої розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Право господарського суду зменшити у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання закріплено в п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України (Постанова Верховного суду України від 03.12.2013 у справі №908/43/13-г).

З урахуванням встановлених обставин щодо розміру заборгованості внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов'язання, стану виконання відповідачем цього зобов'язання, розміру прострочених сум та тяжкого фінансового становища відповідача суд першої інстанції вірно вважав можливим відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України зменшити розмір пені до 10000 000 грн. 00 коп. В позові в частині стягнення 4566 499 грн. 67 коп. пені слід відмовити.

Враховуючи вищевикладені норми закону та умови договору, позивачем у зв'язку з простроченням виконання зобов'язання щодо повернення кредитних коштів та відсотків за користування кредитом за договором нараховано 690842 грн. 18 коп. - сума договірної санкції у розмірі 0,00278 % (штраф) відповідно до наданого розрахунку, який відповідає вимогам закону.

Отже, позовні вимоги за первісним позовом підлягають задоволенню частково, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Відповідач подав зустрічний позов про внесення змін до кредитного договору № 10-0604/101к від 28.03.2006 року, укладеного між ПАТ "ВТБ Банк" та ТОВ "Фоззі-Фуд", із змінами та доповненнями, в частині строків (термінів) повернення траншів (та процентів за ними), наданих ТОВ "Фоззі-Фуд", шляхом продовження строків (термінів) повернення таких траншів та строків (термінів) сплати нарахованих за ними процентів на користь ПАТ "ВТБ Банк" не раніше ніж до настання 16.09.2025 року.

В обґрунтування зустрічного позову відповідач за первісним позовом посилається на те, що з огляду на скрутний фінансовий стан ТОВ "Фоззі-Фуд" листом № УРБ10/14-4912 від 16.09.2015 року зверталось до позивача за первісним позовом з пропозицією внести зміни до кредитного договору в частині строків повернення траншів, шляхом продовження строків повернення траншів до 16.09.2025 року, а також в частині відміни штрафних та договірних санкцій за порушення умов договору за період з 01.01.2012 року до дати укладення договору про внесення змін.

Відповідно до статті 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

У разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах - частина 1 ст. 652 ЦК країни.

Частиною 2 ст. 652 ЦК України встановлено, що якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

В якості обґрунтування зміни обставини позивач за зустрічним позовом вказує на те, що відповідно до листа Служби безпеки України від 13.06.2014 року № 33/2117 та листа Міністерства внутрішніх справ України від 26.06.2014 р. №12/3-2428 07 квітня 2014 року згідно з вимогами чинного законодавства України (ст. 10, 11 Закону України "Про боротьбу з тероризмом") прийнято рішення щодо проведення антитерористичної операції (далі - АТО) в Донецькій, Луганській і Харківській областях.

Відповідно до ст. 2 ЗУ "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.

Так, на думку позивача за зустрічним позовом, на нього розповсюджується дія положень ст. 2 ЗУ "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", окрім того в зв'язку з окупацією частини території України ТОВ "Фоззі-Фуд" зазнало збитків, що є істотною зміною обставин та відповідно до ч. 2 ст. 652 ЦК України підставою для внесення змін до кредитного договору в судовому порядку.

Вказані в зустрічному позові обставини такою ж мірою впливають на здійснення господарської діяльності відповідача за зустрічним позовом, тому до уваги не приймаються, а вимоги за зустрічним позовом не підлягають задоволенню тому, що зміна договору у зв'язку з істотними змінами обставин є самостійним випадком зміни договірних зобов'язань, метою якого є необхідність відновлення балансу інтересів сторін договору, істотно порушеного внаслідок не передбачуваної зміни зовнішніх обставин, що не залежить від волі сторін. При наявності істотної зміни обставин, зміна договору за рішенням суду допускається лише як виняток.

Отже, закон пов'язує можливість внесення змін до договору безпосередньо не з наявністю істотної зміни обставин, а з наявністю чотирьох умов, визначених ч. 2 ст. 652 ЦК України, при істотній зміні обставин.

Аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду України від 27 лютого 2012р. у справі №3-9гс12, у якій сказано, що у разі не доведення заінтересованою особою одночасної наявності чотирьох умов, визначених ч. 2 ст. 652 ЦК України, підстав для розірвання спірного договору або внесення до нього відповідних змін немає.

Таким чином, наведені ТОВ "Фоззі-Фуд" обставини, у якості підстави для внесення змін до договору є необґрунтованими та такими, що не передбачені ані умовами договору, ані положеннями законодавства, що у свою чергу унеможливлює внесення запропонованих позивачем змін до договору за відсутності згоди іншого учасника договірних відносин.

У відповідності до ст. 124, пунктів 2, 3, 4 частини 2 ст. 129 Конституції України, ст. 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України, основними засадами судочинства є рівність всіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Частиною 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин в їх сукупності.

Відповідно до п. 2.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи; крім того, неподання позивачем витребуваних господарським судом матеріалів, необхідних для вирішення спору, тягне за собою правові наслідки у вигляді залишення позову без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК.

Позивачем не доведено підстав наявності істотних обставин для змін умов договору у судовому порядку та не надано належних доказів, що в свою чергу свідчить про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції вірно вважав позовні вимоги за зустрічним позовом необґрунтованими та таким, що не підлягають задоволенню.

Відповідач в своїй апеляційній скарзі стверджує, що дії Банка скоординовані з діями Російської Федерації та спрямовані до занепаду торгово-промислової групи, до складу якої входить ТОВ «ФОЗЗІ-ФУД».

16 вересня 2015 року Указом Президента України № 549/2015 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 02.09.2015 р. «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)».

Відповідно до вказаного рішення, Рада національної безпеки і оборони України вирішила застосувати строком на один рік персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) до: фізичних осіб згідно з додатком 1 та юридичних осіб згідно з додатком 2.

В даних додатках вказані, всі фізичні та юридичні особи, дії яких створюють реальні та/або потенційні загрози національним інтересам, національній безпеці, суверенітету і територіальній цілісності України, призводять до окупації території, експропріації чи обмеження права власності, завдання майнових втрат, створення перешкод для сталого економічного розвитку.

ПАТ «ВТБ Банк» в даному списку відсутній. Отже, уряд України не вважає дії Позивача такими, що підривають українську економіку, в тому числі економічне становище Боржника.

Наявність укладених між позивачем за первісним позовом та юридичними особами договорів поруки, в якості забезпечення виконання зобов'язання ТОВ «ФОЗЗІ-ФУД» перед ПАТ «ВТБ Банк» не обмежує право позивача за первісним позовом самостійно вирішувати питання в якій частині і в якій послідовності пред'являти свої вимоги до боржника або/та поручителя.

На виконання вимог ухвали Київського апеляційного господарського суду від 13.09.2016 року відповідач за первісним позовом надав письмові пояснення щодо заяви про відстрочення виконання рішення суду у справі №911/3795/15 до 01.06.2018 року з відповідними доказами.

Позивач за первісним позовом надав письмові пояснення на заяву відповідача за первісним позовом.

Щодо заяви про розстрочення виконання рішення, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Відповідно до п. 7.1.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" від 17 жовтня 2012 року N 9 (далі - постанова) відстрочка - це це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом.

Згідно з п. 7.2. постанови підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 Господарського процесуального кодексу України, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Жодна з обставин, наведених відповідачем за первісним позовом у заяві в її обґрунтування, не є тими виключними обставинами, які б давали підстави суду для розстрочки виконання рішення.

Вирішуючи питання щодо відстрочки виконання рішення суду від 23.06.2016 року по справі № 911/3795/15, слід взяти до уваги принцип рівності матеріальних інтересів обох сторін у справі та зазначає, що непогашення відповідачем за первісним позовом заборгованості з моменту винесення рішення у даній справі та наявність інфляційних процесів у економіці держави за вказаний період часу порушує матеріальні інтереси позивача за первісним позовом, а також може призвести до негативних наслідків для нього.

Законодавець у будь-якому випадку пов'язує відстрочення виконання судового рішення у судовому порядку з об'єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення. Тяжке фінансове становище та нерентабельність господарської діяльності не є тими виключними обставинами, які дають підстави для відстрочення виконання судового рішення.

Пункт 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 1950 року, що, зважаючи на положення ч. 1 ст. 9 Конституції України, є частиною національного законодавства, гарантує кожному право на справедливий суд.

Можливість розстрочення або відстрочення виконання рішення суду залежить виключно від винятковості обставин, які виникли у процесі виконання рішення суду.

Так, у рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 у справі "Шмалько проти України" (заява № 60750/00) зазначено, що для цілей ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина "судового розгляду".

Згідно з правовою позицією Європейського суду з прав людини, несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно якої "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру..", а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах, шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале невиконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи. До того ж, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв'язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого невиконання.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом. Стосовно системності виконання Європейський суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом'якшення у виконавчому провадженні, а отже сама можливість надання відстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер. Обставини, які зумовлюють надання відстрочки виконання рішення суду повинні бути об'єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.

Із підстав, умов та меж надання відстрочки виконання судового рішення слідує, що безпідставне надання відстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.

Отже, питання щодо надання відстрочки виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі. Таким чином, необхідною умовою задоволення заяви про надання відстрочки виконання рішення суду є з'ясування факту дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати не тільки доводи боржника, а і заперечення кредитора, зокрема, щодо і його фінансового стану. При цьому, суд повинен врахувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але, перш за все, повинен врахувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення.

Отже, приймаючи до уваги наведене, зважаючи на те, що заявником не доведено неможливість виконання рішення Господарського суду Київської області від 23.06.2016 року у справі № 911/3795/15 у строк, встановлений Законом України "Про виконавче провадження", суд не вбачає підстав для задоволення заяви про відстрочку виконання рішення Господарського суду Київської області від 23.06.2016 року у справі №911/3795/15 до 01.06.2018 року.

Таким чином, відповідач не надав доказів, в розумінні ст. 34 ГПК України про наявність у нього скрутного фінансового становища та не навів і не підтвердив наявність виключних обставин, що ускладнюють виконання рішення суду або роблять його неможливим.

Колегією суддів враховано наявність в матеріалах справи судової експертизи.

Тож, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, колегія суддів підтримує висновок суду першої інстанції.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення Господарського суду Київської області від 23.06.2016 року у справі №911/3795/15 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

2. Справу № 911/3795/15 повернути до Господарського суду Київської області.

3. Копію постанови направити сторонам.

Головуючий суддя О.М. Баранець

Судді Л.Г. Сітайло

Н.Ф. Калатай