Постанова № 61683951, 27.09.2016, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.09.2016 року Справа № 912/4946/15

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Дмитренко Г.К.- доповідач

суддів Джихур О.В., Виноградник О.М.

при секретарі Ситниковій М.Ю.

За участю представників сторін:

від відповідача: ОСОБА_1, довіреність № 30Д-10 від 01.10.2015 р., представник;

представник позивача в судове засідання не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином

розглянувши апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства "Креатив" на рішення господарського суду Кіровоградської області від 18.04.2016 року у справі № 912/4946/15

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "БПВ Сервіс", м. Миколаїв

до приватного акціонерного товариства "Креатив", м. Кіровоград

про стягнення 352324 грн. 43 коп.

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 18.04.2016 року (суддя Макаренко Т.В.) позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з приватного акціонерного товариства "Креатив" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "БПВ Сервіс" 352324 грн. 43 коп. заборгованості та 5284 грн. 87 коп. судового збору.

Не погодившись з рішенням суду, приватне акціонерне товариство "Креатив" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить зазначене рішення скасувати, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права.

Товариство з обмеженою відповідальністю "БПВ "Сервіс" у відзиві на апеляційну скаргу просить в її задоволенні відмовити, а рішення господарського суду залишити без змін.

02.09.2016 року до апеляційного господарського суду надійшло клопотання відповідача про зупинення провадження у справі на підставі ч. 2 ст.17 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Клопотання мотивоване тим, що 06.06.2016 року господарським судом м. Києва порушено провадження у справі № 910/9131/16 про банкрутство приватного акціонерного товариства Креатив, 07.06.2016 року під № 32318 на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України опубліковано офіційне оголошення про порушення провадження справи про банкрутство боржника.

Зазначене клопотання відповідача не підлягає задоволенню, оскільки на дату прийняття господарським судом оскаржуваного рішення (18.04.2016 року) справу про банкрутство приватного акціонерного товариства Креатив порушено не було.

26.09.2016 року на адресу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від товариства з обмеженою відповідальністю БПВ Сервіс надійшло клопотання про розгляд справи без участі його уповноваженого представника за наявними матеріалами справи.

Заслухавши пояснення представника відповідача, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування господарським судом норм матеріального і процесуального права, юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, судова колегія вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, приймаючи до уваги наступне.

19.08.2014 року між приватним акціонерним товариством Креатив (покупець) і товариством з обмеженою відповідальністю БПВ Сервіс (продавець) укладено договір поставки №С14-00064 (т.1, а.с. 11-12).

За умовами вказаного договору продавець зобовязався поставити і передати у власність покупця, а покупець зобовязався прийняти і оплатити насіння соняшнику урожаю 2014 року (товар) на умовах даного договору.

Відповідно до п. 2.1. договору насіння соняшнику, що є предметом поставки за даним договором, повинно відповідати наступним показникам:

вологість -8%, сміттєва домішка -3%, кислотне число олії 3 мг КОН/г, олійна домішка 15% (базисні показники);

вологість не більше 6-16%, сміттєва домішка не більше 10%, олійна домішка не більше 20%, кислотне число олії не більше 5 мг КОН/г, натуральна вага не менше 360 г/дм куб., зараженість шкідниками не допускається, довжина насіння не більше 14 мм, вміст насіння інших зернових культур не більше 0,3%, колір та запах властиві (обмежувальні норми).

Показники, які не вказані в договорі, повинні відповідати ДСТУ 4694:2006. Відбір проб має здійснюватись пробовідбірниками Rakoraf та/ або Ерон. Насіння, довжина якого більше 14 мм, відноситься до сміттєвої домішки (п.2.2 договору).

Якість товару визначається лабораторією складу покупця при розвантаженні. Продавець має право за власний рахунок здійснити незалежну перевірку якості товару представником Державної інспекції сільського господарства України при постачанні. Результати незалежної перевірки якості товару, проведеної представництвом Державної інспекції сільського господарства України, повинні бути надані продавцем в лабораторію покупця на складі покупця перед розвантаженням товару (п.2.4. договору).

Термін і умови поставки та передачі права власності на товар сторони узгодили у розділі 3 договору.

Згідно п. 3.1. договору товар поставляється на умовах DAP склад покупця (Правила Інкотермс 2010) за винятком застережень, прямо встановлених умовами договору, за адресою: просп. Промисловий,14/а, просп. Інженерів, 10а, м. Кіровоград, Кіровоградська область.

Термін поставки товару протягом 9 днів після підписання договору, але не пізніше 30.08.2014 року. Продавець зобовязаний у письмовій формі за 1 (один) календарний день повідомити покупця про готовність до поставки товару із зазначенням дати поставки. Покупець має право в односторонньому порядку відмовитись від отримання товару у випадку порушення терміну поставки продавцем (п.3.2. договору).

Кількість товару визначається згідно кількості, вказаної в товарно-транспортній накладній на товар при розвантаженні на складі покупця. Сторони дійшли згоди, що при виникненні розбіжностей щодо кількості товару, вказаної в товарно-транспортній накладній при завантаженні товару і фактичній кількості товару при його розвантаженні, остаточною буде вважатися кількість товару, визначена на вагах на складі покупця (3.3. договору).

У п. 3.4 договору вказано, що право власності на товар виникає у покупця з моменту фактичного отримання товару в місці поставки згідно п. 3.1. договору.

За п. 3.5 договору датою поставки товару є дата фактичного отримання товару та документів, визначених п. 3.7 та п. 3.8 договору, покупцем.

Поставка товару здійснюється силами та за рахунок продавця (п.3.6 договору).

У відповідності з п. 3.7 договору продавець до розвантаження товару на складі покупця зобовязаний надати товарно-транспортну накладну (три оригінальні примірники на кожен завантажений транспорт), якісне посвідчення (оригінал), карантинний сертифікат (оригінал), документ про вміст токсичних елементів, пестицидів, мікотоксинів і радіонуклідів (оригінал або завірену копію); на вимогу покупця продавець зобовязаний надати документ про походження повірки ваг (завірену копію).

Пунктом 3.8 договору встановлено, що продавець зобовязаний надати оригінал видаткової накладної не пізніше наступного дня після отримання товару покупцем, а також оригінал податкової накладної з моменту виникнення податкового зобовязання відповідно до Податкового кодексу України.

У п.4.1 договору сторони погодили:

кількість товару у тоннах (залікова вага, визначена шляхом перерахунку на базисні норми показників якості, вказаних в п. 2.2 даного договору) 600 тонн плюс/мінус 10% (за вибором покупця);

ціну товару за одну тонну у гривнях, в т.ч. ПДВ (з показниками якості, вказаними в п. 2.1 (базисні норми) 4 400 грн.;

орієнтовну суму договору, гривень, в т.ч. ПДВ 2640000 грн.

У п. 4.2 договору зазначено, що у разі поставки товару з якісними показниками, які не відповідають якісним показникам, вказаним у п. 2.1 (базисні норми) даного договору (гірші за вказані показники), сторони здійснюють перерахунок остаточної ціни на товар в порядку, наведеному у п. п. 4.2.1, 4.2.2, 4.2.3., 4.2.4., .4.2.5., 4.2.6, 4.2.7, 4.2.8, 4.2.9, 4.2.9, 4.2.10, 4.2.11, 4.2.12 договору.

Пунктом 4.2.13 договору передбачено, що у видаткових накладних вказується остаточна ціна на партію товару згідно п. 4.2.12 даного договору.

Порядок розрахунків сторонами погоджено у розділі 5 договору.

Відповідно до п. 5.1 покупець зобовязаний здійснити оплату вартості отриманого товару шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця протягом 3-х банківських днів з моменту отримання рахунку-фактури й документів, визначених п. 3.7 та п.3.8 договору, та проведення досліджень товару на відповідність вимогам п. 2.1 даного договору. Оплата отриманого товару здійснюється виходячи з остаточної ціни на товар, визначеної відповідно до п. 4.2. даного договору.

Згідно п. 5.2. договору на підставі окремої угоди сторін розрахунки між сторонами за даним договором можуть здійснюватись у будь-якій формі, що не заборонена чинним законодавством України.

Відповідальність сторін визначено у розділі 6 договору, а додаткові умови - у розділі 9 договору. Зокрема, у п. 9.1 сторони дійшли згоди, що даний договір набирає силу з моменту його підписання та діє до повного виконання усіх умов, передбачених даним договором.

Договір підписаний представниками сторін та скріплено печатками.

На підтвердження виконання своїх зобовязань за договором позивач надав до матеріалів справи видаткові накладні від 21.08.2014 року №1 на загальну суму 854 021 грн. 96 коп., від 22.08.2016 року № 2 на загальну суму 99 547 грн. 76 коп., від 22.08.2014 року № 3 на загальну суму 251522 грн. 71 коп., всього на загальну суму по видаткових накладних 1205092 грн. 43 коп. (т.1, а.с. 13-15).

Відповідно до п. 5.3 договору позивач надав відповідачеві рахунки на оплату поставленого товару від 21.08.2014 року № 58 на суму 854021 грн. 96 коп., від 22.08.2014 року № 59 на суму 251522 грн. 71 коп. та від 22.08.2014 року № 60 на суму 99547 грн. 76 коп. (т.1, а.с. 30-32).

З метою виконання умов договору 21.08.2014 року та 22.08.2014 року між позивачем та відповідачем також були складені акти приймання-передачі документації, визначеної у п. 3.7., 3.8 договору, №№ 1,2,3 (т.1, а.с. 27, 28, 29).

За твердженням позивача, на підставі договору про переведення боргу від 06.11.2014 року сума заборгованості відповідача перед позивачем зменшилася до 352324 грн. 43 коп. (1205092 853768 = 352324 грн. 43 коп.).

Направлена 23.01.2015 року на адресу відповідача вимога про погашення заборгованості у сумі 352324 грн. 43 коп. залишена відповідачем без відповіді та без задоволення, що стало причиною звернення позивача з даним позовом до господарського суду.

Статтею 265 Господарського кодексу України визначено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч.2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

В силу ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності з ч.1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Частиною 1 ст. 174 Господарського кодексу України встановлено, що господарські зобов'язання можуть виникати: безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з акту управління господарською діяльністю; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать; внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом господарювання, придбання або збереження майна суб'єкта або суб'єктом господарювання за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав; у результаті створення об'єктів інтелектуальної власності та інших дій суб'єктів, а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

Частинами 1,7 ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Договір є обовязковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Частинами 1, 2 ст. 692 Цивільного кодексу України унормовано, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності з ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що «позивачем надано до матеріалів справи копії видаткових накладних, на яких міститься підпис невідомої особи, не виключено, що зовсім не працівника приватного акціонерного товариства Креатив, оскільки працівник ОСОБА_2, яка працювала в штаті працівників відповідача в період складання видаткових накладних, 21-22 серпня 2014 року перебувала у відпустці без збереження заробітної плати». За твердженням апелянта «підписи на накладних візуально різняться між собою, що дає підстави вважати, що вони зроблені різними особами».

Як вказує скаржник, у наданій товариством з обмеженою відповідальністю "БПВ Сервіс" довіреності від 21.08.2014 року № 6128, виданої ОСОБА_2 на отримання товару, не зазначено, які саме товарно-матеріальні цінності та за яким договором мали бути отримані уповноваженою особою. Приватне акціонерне товариство Креатив вважає, що судом першої інстанції неправомірно відмовлено у задоволенні клопотання про призначення почеркознавчої експертизи.

З доводами відповідача колегія суддів не погоджується виходячи з такого.

Кількість товару, передбаченого договором, та сума договору є орієнтовними. Товариство з обмеженою відповідальністю «БПВ Сервіс» поставило відповідачеві на виконання умов договору поставки № С14-00064 товар в кількості 286 тон, що підтверджується переліченими вище видатковими накладними. Доказів повідомлення позивача про недопоставку товару і доказів наявності між сторонами інших укладених договорів поставки, крім договору від 19.08.2014 року № С14-00064, відповідачем не надано.

За приписами ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів, поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі (ст. 32 Господарського процесуального кодексу України).

У ч. 1 ст. 36 Господарського процесуального кодексу України зазначено, що письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Статтею 41 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Як розяснено у п. 14 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 року № 4 «Про деякі питання практики призначення судової експертизи», згідно зі статтями 33, 36, 37 та 38 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, призначаючи судову експертизу, вправі витребувати від учасників судового процесу, а в разі необхідності - інших підприємств, установ, організацій, державних та інших органів чи їх посадових осіб (пункт 4 статті 65 Господарського процесуального кодексу України) зразки почерків, підписів, відбитків печаток, друкованих документів тощо і надати їх експерту для дослідження. Відповідне витребування дослідження судом зазначених зразків, документів тощо повинно, як правило, передувати винесенню ухвали про призначення судової експертизи та про зупинення у зв'язку з цим провадження у справі.

Ухвалами від 09.03.2016 року та 24.03.2016 року господарський суд зобов'язував приватне акціонерне товариство «Креатив» забезпечити явку ОСОБА_2 (уповноваженого представника, на ім'я якої виписувалася довіреність від 21.08.2014 року № 6128 на отримання товарно-матеріальних цінностей в рамках виконання договору поставки від 19.08.2014 року № С14-00064) (т.2, а.с. 14) з метою пред'явлення їй для огляду оригіналів оспорюваних накладних та відібрання у судовому засіданні зразків підпису для проведення почеркознавчої експертизи. Між тим скаржник не забезпечив присутність у судовому засіданні громадянки ОСОБА_2, будь-яких документів зі зразками її підпису на огляд суду не надав, що унеможливило призначення судом почеркознавчої експертизи.

Та обставина, що ОСОБА_2 не працює у приватному акціонерному товаристві «Креатив» і її місце перебування відповідачеві невідомо, про що зазначає у скарзі відповідач, свідчить про неможливість вирішення судом першої інстанції питання про призначення судової почеркознавчої експертизи, тому посилання відповідача в апеляційній скарзі на неправомірну відмову суду у задоволенні клопотання про призначення почеркознавчої експертизи є безпідставним.

Судом апеляційної інстанції відхиляється подане приватним акціонерним товариством «Креатив» 30.08.2016 року клопотання про запит до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві щодо реєстрації податкових накладних за договором поставки від 19.08.2014 року № С14-00064 зважаючи на таке.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Колегія суддів враховує, що у судовому засіданні 18.04.2016 року позивачем подано до матеріалів справи копію податкової декларації з податку на додану вартість за 2014 рік з розшифровкою податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) та з повідомленням про отримання звітності 17.09.2014 року, що подавалась ним до контролюючого органу в Голосіївському районі м. Києва, де позивач перебував на обліку як платник ПДВ до моменту анулювання реєстрації (19.09.2014 року) (т.1, а.с. 121-128). Вказана податкова декларація підтверджує здійснення операцій з контрагентом ІПН 3114625111233, що належить відповідачу.

Відповідно до п. 5.1 договору покупець зобовязався здійснити оплату вартості отриманого товару шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця протягом 3-х банківських днів з моменту отримання рахунку-фактури й документів, визначених п. 3.7 та п. 3.8 договору, та проведення досліджень товару на відповідність вимогам п .2.1 даного договору. Оплату отриманого товару відповідач зобовязався здійснювати виходячи з остаточної ціни на товар, визначеної відповідно до п. 4.2. даного договору, тобто яка зазначена у видаткових накладних.

Проте доказів виконання своїх зобовязань за договором в частині здійснення розрахунків за отриманий товар відповідно до умов п. 5.1 договору відповідачем не надано.

Доводи відповідача щодо перебування ОСОБА_2 у відпустці без збереження заробітної плати та неможливості отримувати товарно-матеріальні цінності вказаною особою не приймаються судом до уваги, оскільки доказів відкликання у вказаної особи довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей відповідачем не надано.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно, всебічно та обєктивно розглянув всі обставини справи в їх сукупності, дослідив подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази, правильно застосував норми матеріального права, що регулюють спірні відносини, та дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Кіровоградської області від 18.04.2016 року у справі № 912/4946/15 залишити без змін, а скаргу приватного акціонерного товариства "Креатив" без задоволення.

Головуючий суддя Г.К. Дмитренко

Суддя О.В. Джихур

Суддя О.М. Виноградник

повний текст постанови виготовлений 29.09.16р.