Ухвала суду № 61683867, 28.09.2016, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

"28" вересня 2016 р. Справа № 926/1890/16

За заявою:

Міського комунального підприємства «Чернівцітеплокомуненерго»

про розстрочку виконання рішення суду у справі

За позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Чернівцігаз» м. Чернівці

до Міського комунального підприємства «Чернівцітеплокомуненерго» м. Чернівці

про стягнення заборгованості за несплачені послуги з розподілу природного газу - 5275758,49 грн.

Суддя Гушилик С.М.

За участю представників:

Від позивача: ОСОБА_1 представник (дов.№01/234 від 02.02.2016 року)

Від відповідача: ОСОБА_2 юристконсульт (дов. №2191 від 30.12.2015 року)

ВСТАНОВИВ: Рішенням господарського суду Чернівецької області від 07.09.2016 року у справі №926/1890/16 задоволено позовні вимоги Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Чернівцігаз» стягнуто на його користь з Міського комунального підприємства «Чернівцітеплокомуненерго» боргу в сумі 5275758,49 грн. та 79136,38 грн. судового збору.

На виконання рішення господарського суду Чернівецької області від 07.09.2016 року, яке набрало законної сили 20.09.2016 року, видано відповідний наказ.

20.09.2016 року Міське комунальне підприємство «Чернівцітеплокомуненерго» звернулося до суду із заявою про розстрочку виконання рішення суду по справі №926/1890/16 в частині стягнення на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Чернівцігаз» боргу в сумі 5275758,49 грн. на 6 місяців згідно вказаного графіка.

Дана заява сторони мотивована наступним.

У звязку із значною заборгованістю споживачів теплової енергії, яка станом на 01.08.2016 року становить 22759,4 тис. грн., в той же час кредиторська заборгованість підприємства становить: за природній газ 57165,5 тис. грн., за електроенергію 6301,5 тис. грн., за водопостачання 938,8 тис. грн., У підприємства наявна поточна заборгованість із сплати заробітної плати 1307,0 тис. грн., сплати податків 845,9 тис. грн. Заявник зазначає, що заборгованість за спожитий природний газ частково виникла не з вини підприємства, а у звязку з економічно необґрунтованими тарифами.

Відшкодування затвердженим тарифами на теплову енергію фактичних витрат підприємства на виробництво, транспортування та постачання теплової для категорії споживачів населення за 7 місяців 2016 року становить 90,2 %.

Враховуючи збитковість тарифів на теплову енергію МКП «Чернівцітеплокомуненерго» за результатами фінансово-господарської діяльності за 2011 рік отримало балансовий збиток у сумі 8364,8 тис. грн., за 2012 рік 5276,0 тис. грн., за 2013 рік 7186,0 тис. грн., за 2015 рік 14139,1 тис. грн., за 7 місяців 2016 року 7102,4 тис. грн., що не дозволяє підприємству вчасно розрахуватися за енергоносії.

За таких обставин, негайне виконання рішення призведе до банкрутства підприємства та його зупинки.

Крім того, відповідач зазначив, що незважаючи на важкий економічний стан підприємство сплатило судовий збір на користь позивача згідно рішення суду в сумі 79136,38 грн.

Ухвалою суду від 20.09.2016 року заяву було призначено до розгляду в судовому засіданні на 28.09.2016 року.

До початку судового засідання, 28.09.2016 року, від позивача надійшло заперечення на заяву про розстрочку виконання рішення суду. В якому останній зазначає свій важкий фінансовий стан, наявну дебіторську заборгованість споживачів та кредиторську заборгованість, в т.ч. перед власником природного газу та газотранспортними підприємствами, останній отримав збиток за 2015 рік в сумі 121,815 млн. грн. А відтак, просить суд відмовити у задоволенні заяви, тому що збиток позивача в 17,7 разів перевищує збиток відповідача.

Розглянувши подані документи, заслухавши представників сторін суд дійшов висновку, що в справі наявні обставини, які ускладнюють виконання рішення боржником і його доводи в обґрунтування заяви про розстрочку виконання судового рішення заслуговують на увагу.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Оскільки згадана стаття не обмежує відповідне право господарського суду певним строком, воно може бути реалізоване у будь-який час після набрання рішенням законної сили і до його фактичного повного виконання, в межах строку пред'явлення наказу до виконання. Також не обмежується право заявника на повторне звернення з відповідною заявою, якщо вона вже розглядалася судом. При цьому заявник повинен обґрунтувати подану заяву, вказати обставини, з якими пов'язується можливість розстрочення виконання рішення та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 33 ГПК України, подати докази наявності таких обставин.

У п. 7.1.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» роз'яснено, що розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).

Згідно п. 7.2. вище вказаної Постанови, підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Водночас, Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання, тому суд оцінює докази щодо наявності таких обставин в порядку ст. 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Пунктом 10 постанови Пленуму Верховного суду України від 26.12.2003 року за №14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» зазначено, що при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що відповідно до ст. 351 ЦПК України і ст. 121 ГПК України їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення.

Вирішуючи питання про застосування відстрочки або розстрочки виконання рішення суду, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансовий стан тощо. Тобто, господарський суд повинен враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але також необхідно враховувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення та не допускати їх настання.

На підтвердження доводів щодо важкого фінансового становища МКП «Чернівцітеплокомуненерго» надало довідку про фінансово-економічний стан, баланс (звіт про фінансовий стан) на 30.06.2016 року, звіт про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) за I півріччя 2016 року, наказ №48 від 30.05.2016 року про скорочення робочого тижня у звязку із виробничою необхідністю та економії коштів.

Наведені докази свідчать про те, що відповідач (заявник) знаходиться в скрутному фінансовому становищі і виконання рішення суду може супроводжуватися арештами рахунків, що вплине на вчасну виплату заробітної плати та можливістю вчасного проведення ремонтних робіт по підготовці підприємства до осінньо-зимового періоду, звільненням працівників та банкрутством підприємства.

Таким чином, зупинення діяльності такого підприємства призведе до дестабілізації економічно-соціальної ситуації в м. Чернівці.

Господарський суд бере до уваги інтереси стягувача ПАТ по газопостачанню та газифікації «Чернівцігаз» при розстроченні виконання судового рішення, що включає значний строк заборгованості, однак не вбачає у зверненні боржника із заявою про розстрочку намагання ухилитися від виконання судового рішення, відтак, з урахуванням інтересів як боржника так і стягувача, дійшов висновку що за встановлених обставин, які дають право на розстрочку виконання рішення, виконання судового рішення слід розстрочити, але не на 6 місяці як просить боржник, а на 3 місяців, що, на думку суду, сприятиме належному виконанню рішення та унеможливить виникнення реальної загрози припинення діяльності МКП «Чернівцітеплокомуненерго».

Враховуючи все вищевикладене, суд вважає за необхідне заяву боржника задовольнити частково та розстрочити виконання рішення суду у справі № 926/1890/16 на 3 місяці рівними частками.

В іншій частині заява задоволенню не підлягає по вказаним вище підставам.

Керуючись статтями 43, 86, 121Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

УХВАЛИВ :

1.Заяву МКП «Чернівцітеплокомуненерго» про розстрочку виконання рішення господарського суду Чернівецької області від 19 вересня 2016 року у справі №926/1890/16, задовольнити частково.

2.Розстрочити виконання рішення Господарського суду Чернівецької області по справі №926/1890/16 від 19.09.2016 року про стягнення з МКП «Чернівцітеплокомуненерго» 5275758,49 грн. боргу на три місяці рівними частками.

Встановити такий графік виконання рішення:

- 28.10.2016 року 1758586,16 грн.

- 28.11.2016 року 1758586,16 грн.

- 28.12.2016 року 1758586,16 грн.

3.У решті заяви в задоволенні відмовити.

Суддя С.М.Гушилик