Ухвала суду № 61683681, 26.09.2016, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_____________

УХВАЛА

"26" вересня 2016 р. Справа № 922/5508/14

вх. № 5508/14

Суддя господарського суду: Аюпова Р.М.

при секретарі судового засідання: Васильєв А.В.

за участю представників сторін:

Представник скаржника (боржник) - ОСОБА_1, дов. від 02.10.2015р.;

Представник стягувача - не з'явився,

Представник ВДВС - не з'явився

Представник ПАТ "Креді Агріколь Банк" - не з'явився.

розглянувши матеріали скарги ФОП ОСОБА_3 на дії державного виконавця (вх. № 208 від 11.07.2016р.) у справі за позовом :

Приватного підприємства "Бізон-Тех 2006", м. Запоріжжя

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, м. Харків

про стягнення коштів в розмірі 110071,27 грн.

за участю ПАТ "Креді Агріколь Банк", м. Київ.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Харківської області від 26.01.2015р. позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на користь Приватного підприємства "Бізон-Тех 2006" суму заборгованості в розмірі 110071,27 грн., з яких 40181,40 грн. - сума основного боргу, 39849,61 грн. - сума індексації ціни товару, 30040,26 грн. - сума збитків.

11.02.2015р., на виконання рішення господарського суду Харківської області від 26.01.2015р., видано відповідний наказ суду.

11.07.2016р. Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 звернувся до господарського суду Харківської області із скаргою на дії державного виконавця Московського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції під час виконання наказу господарського суду від 11.02.2015р.(вх. № 208), в якій просить суд:

1. Визнати незаконною та скасувати постанову державного виконавця Московського відділу державної виконавчої служби м. Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області Самойлової К.Г. про заміну відповідального зберігача від 19.05.2016р. у виконавчому провадження № 46733284.

2. Зобов'язати державного виконавця Московського відділу державної виконавчої служби м. Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області Самойлову К.Г. автомобіль RENAULT DUSTER, 2012 р.в., ДНЗ НОМЕР_2, сірого кольору, передати на зберігання ПАТ "Креді Агріколь Банк".

Ухвалою господарського суду від 13.07.2016р. призначено скаргу до розгляду у судовому засіданні на 16.07.2016р. об 11:30 год.

Ухвалою господарського суду від 09.08.2016р. продовжено строк розгляду даного спору, за межами двомісячного строку, в порядку ст. 69 ГПК України, до 26.09.2016р.

У судовому засіданні 26.09.2016р. представник скаржника надав додаткові пояснення до скарги (вх. № 31226), в яких, враховуючи закінчення виконавчого провадження за наказом 11.02.2015р. та повернення автомобілю RENAULT DUSTER, 2012 р.в., ДНЗ НОМЕР_2, сірого кольору, боржнику, просить суд розглядати скаргу в межах таких вимог:

Визнати незаконною та скасувати постанову державного виконавця Московського відділу державної виконавчої служби м. Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області Самойлової К.Г. про заміну відповідального зберігача від 19.05.2016р. у виконавчому провадження № 46733284.

Суд приймає до розгляду надані пояснення скаржника та продовжує розгляд з їх урахуванням.

У судовому засіданні 26.09.2016р. скаржник підтримав подану скаргу та наполягав на її задоволенні.

Представник Московського відділу ДВС ХМУЮ у судове засідання 26.09.2016р. не з'явився, про причину неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Представник стягувача у судове засідання 26.09.2016р. не з'явився, про причину неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Представник ПАТ "Креді Агріколь Банк» у судове засідання 26.09.2016р. не з'явився, про час та місце розгляду скарги повідомлений належним чином.

Відповідно до ч. 2 ст. 121-2 ГПК України, скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

Розглянувши скаргу ФОП ОСОБА_3, вислухавши пояснення представника боржника (скаржника), представника ДВС, дослідивши матеріали справи та докази, надані в обґрунтування та заперечення щодо доводів скарги, суд встановив наступне.

Рішенням господарського суду Харківської області від 26.01.2015р. позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на користь Приватного підприємства "Бізон-Тех 2006" суму заборгованості в розмірі 110071,27 грн., з яких 40181,40 грн. - сума основного боргу, 39849,61 грн. - сума індексації ціни товару, 30040,26 грн. - сума збитків.

11.02.2015р., на виконання рішення господарського суду Харківської області від 26.01.2015р., видано відповідний наказ суду.

03.03.2015р. виконавчий документ надійшов в провадження до Московського ВДВС ХМУЮ, на підставі чого, державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП№46733284, копії якої було направлено сторонам до виконання та до відома.

У заяві про відкриття виконавчого провадження стягувач наполягав на накладенні арешту на майно та кошти боржника та оголосити заборону на його відчуження.

03.03.2015р., державним виконавцем одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження, винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, згідно якої накладено арешт на все майно боржника.

03.11.2015 державним виконавцем Московського ВДВС м. Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області Кійко І.О. при примусовому виконанні виконавчого провадження ЄДРВП №46733284, керуючись статтями 52, 57 Закону України "Про виконавче провадження", було проведено опис та арешт майна, яке належить на праві власності боржнику - ФОП ОСОБА_3, про що було складено акт опису та арешту майна б/н від 03.11.2015р. Згідно останнього на автомобіль RENAULT DUSTER, 2012 р.в., ДНЗ НОМЕР_1, сірого кольору, номер шасі НОМЕР_3, об'єм двигуна - 1598, накладено арешт, призначено відповідального зберігача майна та встановлено обмеження права користування ним, а саме: відмітка про опечатування.

Акт опису та арешту майна складено у присутності понятих: ОСОБА_6 (АДРЕСА_2) та ОСОБА_7 (АДРЕСА_1).

Описане майно прийняв на відповідальне зберігання та отримав копію акта опису та арешту майна Габунія Володимир Гурамович, який є керівником Харківської філії ДП "СЕТАМ".

19.05.2016р. державним виконавцем Московського ВДВС м. Харків Головного територіаг управління юстиції у Харківській області Самойловою К.Г. винесено постанову про зміну відповідального зберігача арештованого майна (далі - Постанова від 19.05.2016р.) - автомобіля RENAULT DUSTER, 2012 р.в., ДНЗ НОМЕР_2, сірого кольору, який належить боржнику.

Відповідно до Постанови від 19.05.2016р., було замінено відповідального зберігача - Габунію Володимира Гурамовича на ОСОБА_9.

Звертаючись до господарського суду із даною скаргою, скаржник вважає, що зміна відповідального зберігача майна, проведена виконавцем Московського ВДВС м. Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області Самойловою К.Г. із порушенням процедури зміни зберігача, а постанова від 19.05.2016р. про зміну відповідального зберігача, що прийнята під час примусового виконання виконавчого провадженні 46733284, є незаконною та підлягає скасуванню.

Представник Московського відділу державної виконавчої служби м. Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області відзив на скаргу не надав, доводи скаржника, вкладені у скарзі - не спростував.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог та вимог скарги, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 115 ГПК України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження". Ця норма є відтворенням норми ст.124 Конституції України, згідно з якою судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Також відповідно до ч. 2-4 статті 13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів", судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

Згідно ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно - правовим актами, виданим відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Статтею 2 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Відповідно до ст. 2 Закону України „Про державну виконавчу службу" правову основу діяльності державної виконавчої служби становлять Конституція України, цей Закон, інші закони та нормативно-правові акти, що прийняті на їх виконання.

Ст. 1 Закону України „Про державну виконавчу службу" передбачає, що завданням державної виконавчої служби - є здійснення виконання рішень судів, третейських судів та інших органів, а також посадових осіб відповідно до законів України.

Відповідно до ст. 19 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

Пунктом 3 зазначеної статті, встановлено, що у заяві про відкриття виконавчого провадження щодо виконання рішення про майнове стягнення стягувач має право просити державного виконавця накласти арешт на майно та кошти боржника та оголосити заборону на його відчуження.

Згідно ч. 1 ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження", арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження", арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Згідно ч. 3 ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження" постановами, передбаченими частиною другою цієї статті, може бути накладений арешт у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем штрафів, на все майно боржника або на окремі предмети. Копії постанови, якою накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, державний виконавець надсилає органам, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження.

Відповідно до ч. 5 ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження" про проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту державний виконавець складає акт опису та арешту майна боржника. Під час проведення опису та арешту майна боржника державний виконавець має право оголосити заборону розпоряджатися ним, а в разі потреби - обмежити права користування майном, здійснити опечатування або вилучити його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що зазначається в акті опису та арешту. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються державним виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин.

Майно, на яке накладено арешт, за винятком майна, зазначеного в частині восьмій статті 57 цього Закону, передається на зберігання боржникові або іншим особам (далі - зберігач), призначеним державним виконавцем, під розписку в акті опису. Копія акта опису майна видається боржнику, стягувачу, а в разі якщо обов'язок зберігання майна покладено на іншу особу, - також зберігачу (ч. 1 ст. 59 Закону).

03.11.2015р. державним виконавцем був складений акт опису та арешту майна боржника, а саме транспортного засобу автомобіль Renault Duster - 2012 року випуску, шасі (кузов, рама, коляска) № НОМЕР_3, реєстраційний номер НОМЕР_1 сірого кольору і передано відповідальному зберігачу - керівнику державного підприємства «СЕТАМ» Габуні Володимиру Гурамовичу, що не суперечить нормам діючого законодавства.

19.05.2016р. державним виконавцем Московського ВДВС м. Харків Головного територіаг управління юстиції у Харківській області Самойловою К.Г. винесено постанову про зміну відповідального зберігача арештованого майна (далі - Постанова від 19.05.2016р.) - автомобіля RENAULT DUSTER, 2012 р.в., ДНЗ НОМЕР_2, сірого кольору, який належить боржнику.

Згідно постанови від 19.05.2016 державний виконавець Московського ВДВС м. Головного територіального управління юстиції у Харківській області Самойлова К.Г. встановив, що:

"автомобіль RENAULT DUSTER, 2012 р.в., ДНЗ НОМЕР_2, сірого кольору належить боржнику, з 03.11.2015 знаходиться на зберіганні на майданчику Державного підприємства "СЕТАМ". Зберігання автомобіля здійснюється за рахунок державних коштів. Згоди на авансування експертизи від стягувана не надходило. Тому, з метою збере державних коштів, державним виконавцем прийнято рішення про передачу майна - зберігачу".

Відповідно до Постанови від 19.05.2016р., було замінено відповідального зберігача - Габунію Володимира Гурамовича на ОСОБА_9, попередивши останнього про кримінальну та матеріальну відповідальність згідно ч.2 ст.388 Кримінального кодексу України за розтрату, відчуження, приховування підміну, пошкодження, знищення або інші незаконні дії з майном, вчинені щодо майна, на яке накладено арешт.

Обґрунтовуючи подану скаргу, скаржник посилається на те, що під час заміни зберігача за постановою від 19.05.2016р., державник виконавцем не було складено акту передавання арештованого майна, не було встановлено актуальний стан майна на момент передачі майна іншому зберігачу, не було встановлено обмеження права користування автомобілем новому зберігачу, не були залучені поняті при передачі автомобіля новому зберігачу, боржник не був повідомлений про заміну зберігача майна та не отримав постанову від 19.05.2016р.

Так, суд зазначає, що доводи, викладені скаржником, спростовуються наступним.

Відповідно до п. 4.2.2. Інструкції з організації примусового виконання рішень (надалі - Інструкція), Акт опису та арешту майна підписується державним виконавцем, понятими, зберігачем майна, боржником та стягувачем, їх представниками, а також може бути підписаний іншими особами, які були присутні при проведенні опису майна. У разі відмови від підпису сторін чи інших осіб, що були присутні при виконанні, про це робиться відмітка в акті.

Матеріалами скарги підтверджується, що 03.11.2015 державним виконавцем Московського ВДВС м. Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області Кійко І.О. при примусовому виконанні виконавчого провадження ЄДРВП №46733284, керуючись статтями 52, 57 Закону України "Про виконавче провадження", було проведено опис та арешт майна, яке належить на праві власності боржнику - ФОП ОСОБА_3, про що було складено акт опису та арешту майна б/н від 03.11.2015р. Згідно останнього на автомобіль RENAULT DUSTER, 2012 р.в., ДНЗ НОМЕР_1, сірого кольору, номер шасі НОМЕР_3, об'єм двигуна - 1598, накладено арешт, призначено відповідального зберігача майна та встановлено обмеження права користування ним, а саме: відмітка про опечатування.

Акт опису та арешту майна складено у присутності понятих: ОСОБА_6 (АДРЕСА_2) та ОСОБА_7 (АДРЕСА_1).

Описане майно прийняв на відповідальне зберігання та отримав копію акта опису та арешту майна Габунія Володимир Гурамович, який є керівником Харківської філії ДП "СЕТАМ".

Відповідно до п. 4.2.6 Інструкції, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року № 512/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.04.2012 року за № 489/20802, у разі необхідності після передачі майна на зберігання за постановою державного виконавця таке майно може бути передано на зберігання іншому зберігачу. У постанові зазначаються причина передачі майна іншому зберігачу, прізвище, ім'я та по батькові зберігача, який здійснював зберігання майна, та прізвище, ім'я та по батькові нового зберігача. Постанова підписується державним виконавцем. У постанові робиться попередження новому зберігачеві майна про кримінальну та іншу відповідальність, встановлену законодавством, за його розтрату, відчуження, приховування, підміну, пошкодження, знищення або інші незаконні дії з майном, на яке накладено арешт. Копія постанови вручається новому зберігачу, до якої додається копія акта опису та арешту майна.

Пунктом 4.2.7. Інструкції визначено, що, у разі необхідності (наявність інформації про псування майна тощо) державний виконавець до моменту передачі майна новому зберігачу може здійснити вихід за місцем зберігання майна для його огляду. У разі зміни кількісних чи якісних характеристик майна про це зазначається в постанові про призначення нового зберігача, при цьому державний виконавець готує подання (повідомлення) до правоохоронних органів щодо притягнення зберігача до кримінальної відповідальності.

Факт передачі майна може засвідчуватися актом державного виконавця або актом приймання-передавання майна (пункт 4.2.8. Інструкції).

Виходячи з приписів зазначеної Інструкції, суд зазначає, що постанова державного виконавця про заміну відповідального зберігача, відповідає всім вимогам, які ставляться до відповідної постанови, вона, зокрема містить: причину передачі майна іншому зберігачу, прізвище, ім'я та по батькові зберігача, який здійснював зберігання майна, та прізвище, ім'я та по батькові нового зберігача.

Виносячи постанову про заміну відповідального зберігача, державним виконавцем було зобов'язано попереднього зберігача передати новому зберігачу автомобіль, згідно акту приймання-передачі та попереджено нового зберігача про кримінальну та матеріальну відповідальність, згідно ст. 388 КК України.

Таким чином, Інструкцією не встановлено обов'язку державного виконавця щодо складання акту передавання арештованого майна, встановлення актуального стану майна на момент передачі майна іншому зберігачу, встановлення обмеження права користування автомобілем новому зберігачу, залучення понятих при передачі автомобіля новому зберігачу, або повідомлення боржника про заміну зберігача майна.

Окрім цього, суд зазначає, що відповідно до Порядку реалізації арештованого майна, шляхом проведення електронних торгів, затвердженого Наказом № 2710/5 від 22.12.2015р. Міністерства юстиції України (надалі - Порядок), законодавець не зобов'язує державного виконавця складати акт приймання-передачі арештованого майна іншій особі. Акт приймання-передачі складається державним виконавцем лише при передачі майна на зберігання саме організатору електронних торгів, яким ОСОБА_10 (новий зберігач) - не являється.

Суд відхиляє доводи скаржника, що зберігачем арештованого майна, що підлягає реалізації повинен призначатись саме організатор електронних торгів - ДП "СЕТАМ", за винятком неможливості передачі на зберігання організатору майна з об'єктивних причин без пошкодження його функціональних властивостей, цілісності та зовнішнього вигляду, та спростовує їх наступним.

Відповідно до п. 5 Порядку реалізації арештованого майна, шляхом проведення електронних торгів, державний виконавець призначає зберігача у порядку, встановленому статтею 59 Закону України «Про виконавче провадження», керуючись принципом забезпечення схоронності та цілісності майна.

Відповідно бо п. 5 розділу II Порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 грудня 2015 року N 2710/5, державний виконавець призначає зберігача у порядку, встановленому статтею 59 Закону України "Про виконавче провадження", керуючись принципом забезпечення схоронності та цілісності майна. Зберігачами можуть бути боржник, члени його сім'ї або інші особи, у тому числі Організатор. Організатор призначається зберігачем рухомого майна, що підлягає реалізації відповідно до цього Порядку, крім випадків, коли це майно не може бути передано на зберігання Організатору з об'єктивних причин без пошкодження його функціональних властивостей, цілісності та зовнішнього вигляду (складні верстати, механізми, устаткування тощо). Боржник або члени його сім'ї призначаються зберігачами арештованого майна у виключних випадках, зокрема щодо нерухомого майна, об'єктів незавершеного будівництва та іншого майна, яке не може бути передано на зберігання Організатору з об'єктивних причин без пошкодження його властивостей, конструкції, функціональності чи зовнішнього вигляду (складні верстати, механізми, устаткування тощо). Боржник та члени його сім'ї забезпечують зберігання майна безоплатно. У разі письмової відмови боржника та членів його сім'ї, інших осіб прийняти арештоване майно на зберігання таке майно підлягає в обов'язковому порядку передачі на зберігання Організатору. Організатор не може відмовитися від забезпечення збереження майна, щодо якого існує загроза його втрати, знищення, пошкодження або суттєвого зменшення вартості.

Разом з тим, суд зазначає, що Порядком ніяк не регламентується питання заміни зберігача, в тому числі не встановлюється ані підстав такої заміни, ані жодних обмежень на її здійснення. Отже, у разі виникнення потреби замінити зберігача, державний виконавець повинен керуватись не приписами Порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 грудня 2015 року N 2710/5, а відповідними положеннями (зокрема, пунктами 4.2.6 - 4.2.8) Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 N 512/5.

Таким чином, законодавець не обмежує право державного виконавця щодо призначення іншого зберігача арештованого майна та твердження скаржника про порушення державним виконавцем вимог вказаної Інструкції судом досліджені й підтвердження не знайшли.

В силу ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Виходячи з викладеного, суд зазначає, що постанова державного виконавця від 19.05.2016р. про заміну відповідального зберігача, винесена правомірно, у повній відповідності із вимогами діючого законодавства та у господарського суду відсутні підстави для її скасування.

Окрім цього, суд вважає за необхідне наголосити на наступному.

29.08.2016р. боржником у повному обсязі виконано рішення господарського суду Харківської області від 26 січня 2015 року у справі №922/5508/14 згідно наказу господарського суду Харківської області у справі №922/5508/14 від 11.02.2015р. про стягнення з ФО-П ОСОБА_3 на користь ПП "Бізон-Тех 2006" заборгованості в розмірі 110071,27 грн., витрати виконавчого провадження та виконавчий збір сплачено в повному обсязі.

Постановою державного виконавця від 29.08.2016р. виконавче провадження з примусового виконання наказу № 922/5508/14 виданого 11.02.2015р. господарським судом Харківської області про стягнення з ФОП ОСОБА_3 на користь ПП "Бізон-Тех 2006" заборгованості в розмірі 110071,27 грн. закінчено.

Припинено чинність арешту майна боржника, на яке накладено арешт постановою №46733284 від 01.04.2015 за реєстраційним номером обтяження 9256646.

Припинено чинність арешту транспортного засобу RENAULT DUSTER д.н.з. НОМЕР_1, сірого кольору, 2012 р.в., на яке накладено арешт постановою №46733284.

Автомобіль RENAULT DUSTER д.н.з. НОМЕР_1, сірого кольору, 2012 р.в., об'єм двигуна - 1598, - повернуто боржнику.

Відповідно до ст. 1 ГПК України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Таким чином, суд зазначає, що оскаржувана постанова від 19.05.2016р. про заміну відповідального зберігача винесена у відповідності до вимог чинного законодавства, а також, враховуючи винесення постанови про закінчення виконавчого провадження, не порушує прав скаржника та її скасування не відновить його порушеного права.

Відповідно до п.п. 9.13. п. 9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 року N 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Враховуючи викладене, суд зазначає про безпідставність вищезазначених вимог скаржника та відмовляє в задоволенні скарги ФІОП ОСОБА_3 на дії державного виконавця, під час винесення постанови від 19.05.2016р. про заміну відповідального зберігача арештовано майна.

Керуючись ст. ст. 86, 1212 ГПК України,

УХВАЛИВ:

У задоволенні скарги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на постанову державного виконавця Московського відділу державної виконавчої служби м. Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області про заміну відповідального зберігача від 19.05.2016р. у виконавчому провадження № 46733284 (вх. № 208 від 11.07.2016р.) - відмовити повністю.

Суддя Аюпова Р.М.

справа № 922/5508/14