Рішення № 61682956, 20.09.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.09.2016Справа №910/14958/16

За позовом Першого заступника військового прокурора Центрального регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України

до Державного підприємства «Укртранснафтопродукт»

про стягнення 401 908, 87 грн.

Суддя Ярмак О.М.

Представники сторін:

Від прокуратури: Пантюхов О.В. службове посвідчення №032439;

Від позивача: Ніколова В.М. представник за довіреністю №220/819/9 від 30.12.2015;

Від відповідача: Вороніна К.В. представник за довіреністю №01/350 від 07.04.2016.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Перший заступник військового прокурора Центрального регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства «Укртранснафтопродукт» про стягнення заборгованості у сумі 401 908, 87 грн., з яких 253053,73 грн. пені та 148855,14 грн. штрафу за порушення строків поставки продукції по договору № 286/1/15/17 від 08.07.2015.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.08.2016 р. порушено провадження у справі №910/14958/16, розгляд справи призначено на 20.09.2016.

19.09.2016 через відділ діловодства (канцелярію) суду представник відповідача подав відзив на позовну заяву, в якому просив залишити позовну заяву без розгляду.

У судовому засіданні 20.09.2016 відповідно до ст. 85 ГПК України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

08.07.2015 між Міністерством оборони України, як замовником, та Державним підприємством «Укртранснафтпродукт», як постачальником, укладено Договір №286/1/15/17 про постачання для державних потреб палива рідинного газу; олив мастильних; для техніки спеціального призначення (за кошти Державного бюджету України).

Згідно умов договору постачальник зобов'язався постачити у 2015 році паливо рідинне та газ; оливи мастильні (бензин автомобільний підвищеної якості А-95-Євро виду ІІ класу С, а саме його еквівалент бензин не етильований АИ-95-К5-Евро або бензин автомобільний підвищеної якості А-95-Євро вид І) (далі - продукція) для потреб Міністерства оборони України згідно Специфікації, а замовник забезпечити приймання продукції та її оплату в асортименті. Кількості, у строки і за цінами згідно з нижчевикладеною специфікацією.

Специфікацією (п.1.1. договору) в редакції додаткової угоди № 1 від 21.09.15 сторони обумовили поставку 449, 684 тон бензину протягом 30 днів з дати підписання договору на загальну суму 10657510,80 грн. з ПДВ.

Договір вважається виконаним, при умові постачання продукції не менше 99% від загального обсягу (п. 5.5. договору).

Договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до 31.12.2015, а в частині проведення розрахунків до повного їх завершення (п. 10.1. договору).

Додатковою угодою № 2 від 28.12.2015 сторони змінили строк дії договору, виклавши пункт 10.1 договору в наступній редакції:

« 10.1.Договір набирає чинності з дати його підписання Сторонами і діє до 31.03.2016, а в частині проведення розрахунків до повного їх завершення.»

Додатковою угодою № 3 від 22.01.2016 сторони доповнили пункт 1.1 специфікацією № 2 відповідно до якої сторони домовились про поставку бензин не етильованого, АИ-95-К5-Євро або бензину підвищеної якості А-95-Євро вид І в кількості 98,00 тон в строк до 31.03.2016 на загальну суму 2 126 502, 00 грн.

Згідно наявної у матеріалах справи підписаної рознарядки на постачання державним підприємством «Укртранснафтпродукт» бензину неетильованого АИ-95-К5-Евро, бензину автомобільного підвищеної якості А-95-Євро вид І за ДСТУ 4839:2007, постачальник зобов'язується поставити на адресу військової частини А2788 98 тонн бензину у строк до 31.03.2016.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 712 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

В силу вимог ст. 663 ЦК України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст. ст. 525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Матеріалами справи встановлено, що відповідач порушив свої зобов'язання за договором, товар у встановлені договором строки (до 31.03.2016) не поставив.

Частиною 2 ст. 231 ГК України встановлено, що за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості. Аналогічна положення щодо відповідальності містяться в пункті 7.3.2 договору.

Пунктом 7.3.2 договору передбачено, що за порушення строків постачання продукції, постачальник сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1 відсотка вартості продукції, з якої допущено прострочення за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів з постачальника додатково стягується штраф у розмірі 7 відсотків вказаної вартості.

На підставі вищевикладеного прокурор звернувся з позовом про стягнення з відповідача 253 053,73 грн. пені за період прострочки поставки з 31.03.2016 по 03.08.2016 та 148 855, 14 грн. штрафу.

Суд перевірив наданий позивачем розрахунок пені та штрафних санкцій і вважає, що він є правильним та обґрунтованим.

В своїх запереченнях відповідач зазначає, що з моменту підписання договору до моменту поставки товару, його ринкова вартість підвищилася, внаслідок чого останній не зміг виконати своє зобов'язання та просив позивача внести зміни до договору в частині ціни та строків виконання.

Суд, зазначає, що встановлення іншої ціни договору (збільшення або зменшення) є зміною істотної умови договору у відповідності до вимог ст. 651 ЦК України, при цьому відповідач погодив умови договору підписанням 22.01.2016 додаткової угоди № 3 до договору, взявши на себе зобов'язання поставити товар згідно специфікації № 2.

У відзиві на позовну заяву, відповідач просив залишити позов без розгляду з мотивів відсутності прав у першого заступника прокурора підписувати позовну заяву та посилався на те, що прокурор повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення представництва інтересів держави.

Вказані стверджування не приймаються судом до уваги, оскільки в позовній заяві перший заступник військового прокурора Центрального регіону України чітко сформулював та умотивував інтереси держави, звернувшись з даним позовом до суду, та навів підстави для здійснення представництва держави у порядку передбаченому частиною 3 статті 2 ГПК України, яка надає прокурору право самостійно визначати, в чому полягає порушення інтересів держави.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст.33-34, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

1.Стягнути з Державного підприємства «Укртранснафтопродукт» (04070, м. Київ, вул. Фролівська, 1/6, код ЄДРПОУ 34355770) на користь Міністерства оборони України (03186, м. Київ, пр-т Повітрофлотський, 6, код ЄДРПОУ 00034022) 253 053 (двісті п'ятдесят три тисячі п'ятдесят три) грн. 73 коп. пені та 148 855 (сто сорок вісім вісімсот п'ятдесят п'ять) грн. 14 коп. штрафу.

2.Стягнути з Державного підприємства «Укртранснафтопродукт» (04070, м. Київ, вул. Фролівська, 1/6, код ЄДРПОУ 34355770) на користь Військової прокуратури Центрального регіону України (01014, м. Київ, вул. Болбочана Петра, 8, код 38347014) 6 028 (шість тисяч двадцять вісім) грн. 63 коп. судового збору.

Видати наказ в порядку ст. 116 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 28.09.2016.

Суддя О.М. Ярмак