Ухвала суду № 61681079, 29.09.2016, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

29 вересня 2016 року Справа № 904/3870/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Полякова Б.М., - головуючого (доповідач у справі), Короткевича О.Є., Панової І.Ю.,розглянувши касаційну скаргу арбітражного керуючого Євстаф'євої В.В., м. Дніпропетровськна постановувід 14.06.2016 господарського суду Дніпропетровської області (в частині призначення ліквідатора)та постановувід 12.07.2016 Дніпропетровського апеляційного господарського суду у справі№ 904/3870/15 господарського суду Дніпропетровської областіпро банкрутствотовариства з обмеженою відповідальністю "ТК Менора", м. Дніпропетровськголова комітету кредиторів приватного підприємства "Дніпромет", м. Дніпропетровськліквідатор Ольшанська О.С., м. Кривий Ріг ВСТАНОВИВ:

Подана 01.08.2016 арбітражним керуючим Євстаф'євою В.В. (далі - заявник) касаційна скарга не може бути розглянута Вищим господарським судом України з наступних підстав.

Як вбачається, предметом касаційного оскарження є постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.07.2016, якою залишено без змін постанову господарського суду Дніпропетровської області (в частині призначення ліквідатора) від 14.06.2016 у справі № 904/3870/15 виключно в частині призначення ліквідатора товариства з обмеженою відповідальністю "ТК Менора"арбітражного керуючого Ольшанську О.С.

При цьому вимоги касаційної скарги заявника полягають у скасуванні постанови суду першої інстанції від 14.06.2016 в частині призначення ліквідатора товариства з обмеженою відповідальністю "ТК Менора" арбітражного керуючого Ольшанську О.С. та постанови суду апеляційної інстанції.

Статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист, апеляційне та касаційне оскарження.

Пункт 8 частини 3 статті 129 Конституції України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Норми Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону України від 22.12.2011 № 4212-VI, далі - Закон про банкрутство) визначають спеціальний порядок оскарження судових рішень місцевого господарського суду у справі про банкрутство в апеляційному та в касаційному порядку.

Так, згідно з ч. 3 ст. 8 Закону про банкрутство, якими врегульовані питання щодо касаційного оскарження судових рішень у справі про банкрутство, у касаційному порядку можуть бути оскаржені постанови апеляційного господарського суду, прийняті за результатами перегляду таких судових рішень: ухвали про порушення справи про банкрутство, ухвали про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника, ухвали за результатами розгляду грошових вимог кредиторів, ухвали про звільнення (усунення, припинення повноважень) арбітражного керуючого, ухвали про перехід до наступної судової процедури, ухвали про затвердження плану санації, ухвали про припинення провадження у справі про банкрутство, а також постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

Наведений перелік судових рішень, що підлягають касаційному оскарженню, є вичерпним, і тому подання касаційних скарг на інші судові рішення (тобто відсутні у вказаному переліку) виключає можливість здійснення касаційного провадження за такими скаргами.

При цьому за змістом ч. 3 ст. 8 Закону про банкрутство при вирішенні питання про можливість касаційного оскарження процесуального документа суду апеляційної інстанції визначальним є саме судовий акт суду першої інстанції, а не результат його перегляду в апеляційному порядку та, відповідно, зміст резолютивної частини постанови суду апеляційної інстанції.

У даному випадку предметом касаційного оскарження є постанова суду апеляційної інстанції, якою переглянуто ухвалу суду першої інстанції виключно в частині призначення ліквідатора товариства з обмеженою відповідальністю "ТК Менора", можливість оскарження якої не передбачена ч. 3 ст. 8 Закону про банкрутство.

Відповідна правова позиція щодо порядку касаційного оскарження судових рішень у справі про банкрутство викладена у постановах Верховного Суду України, зокрема, від 04.11.2015 у справі № 916/2019/13, від 18.11.2015 у справі № 910/15007/14, від 23.12.2015 у справі № 903/33/15 та згідно зі ст. 11128 Господарського процесуального кодексу України повинна враховуватись всіма судами України.

За таких обставин заявник позбавлений права на касаційне оскарження вказаної постанови суду апеляційної інстанції.

У зв'язку з чим касаційна скарга не підлягає розгляду в порядку касаційного провадження, тому в її прийнятті необхідно відмовити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 62 ГПК України.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 55, 129 Конституції України, ст. 8 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", п. 1 ч. 1 ст. 62, ст.ст. 1115, 1117, 11113 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити арбітражному керуючому Євстаф'євій В.В. в прийнятті касаційної скарги на постанову господарського суду Дніпропетровської області (в частині призначення ліквідатора) від 14.06.2016 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.07.2016 у справі № 904/3870/15.

Головуючий Б.М. Поляков

Судді О.Є. Короткевич І.Ю. Панова