Ухвала суду № 61680466, 07.09.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 11-cc/796/2851/2016 Слідчий суддя в 1-й інстанції: Бобровник О. В.

Категорія: ст. 199 КПК Доповідач: Єфімова О.І.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:

головуючого судді Єфімової О.І.,

суддів Лашевича В. М., Беця О. В.,

при секретарі Сергуті Г. О.,

переглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні матеріали судового провадження за апеляційними скаргами прокурора у кримінальному провадженні - прокурора четвертого відділу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України, Скибенка О. І.,захисника підозрюваного ОСОБА_2 - адвоката Іщенка О. Б. на ухвалу слідчого судді Солом»янського районного суду м. Києва від 10 серпня 2016 року,

за участю прокурорів Симківа Р.Я.,, Перова О.В.,

захисників Іщенка О. Б., ОСОБА_5,

підозрюваного ОСОБА_2 під час проведення відеоконференцзв»язку

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою задоволено клопотання детектива Національного бюро Першого відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Клименка О. В., погоджене прокурором у кримінальному провадженні - начальником четвертого відділу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України Симківим Р. Я. та застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 20 серпня 201 6року до 18 год.02 хв. із визначенням застави в розмірі 108 853 мінімальних заробітних плат, що становить 150 000 000 гривень, з покладенням обов'язків, у разі внесення застави, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України щодо

ОСОБА_2, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 209 КК України.

Вирішуючи питання про вид заходу забезпечення кримінального провадження, слідчий суддя врахувавши характер правопорушення та обставини справи, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 28, ч. З ст. 209 КК України, наявність ризиків передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, дані про особу підозрюваного, дійшов висновку, що застосування більш м'яких запобіжних заходів ані ж тримання під вартою є недоцільним, оскільки прокурором під час розгляду даного клопотання доведено наявність всіх обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України.

Крім того, слідчий суддя врахувавши тяжкість та специфіку кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_2, визначив підозрюваному заставу у розмірі 108 853 мінімальних заробітних плат, що становить 150 000 000 грн.,оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним ОСОБА_2 покладених на нього обов'язків.

В апеляційній скарзі прокурор просить ухвалу слідчого судді скасувати у зв»язку з тим, що ОСОБА_2 вже обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою в межах іншого кримінального провадження.

Захисник Іщенко О.Б. в апеляційній скарзі просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого.

Захисник зазначає, що суспільно небезпечних діянь, які обумовлюють мету кримінального правопорушення, передбаченого ст. 209 КК України вчинено не було, оскільки грошові операції, що проводились, не мали на меті надати законного вигляду незаконно отриманих грошових коштів.

Захисник вказує, що слідчий суддя, під час постановлення оскаржуваної ухвали, не послався на обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, та безпідставно застосував до ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Також апелянт наголошує на тому, що суд не врахував, що на час застосування запобіжного заходу, по відношенню до ОСОБА_2 було вже застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави, в рамках іншого кримінального провадження, що фактично унеможливлювало існування будь-яких ризиків.

Крім того, апелянт звертає увагу суду на те, що підозрюваний в силу численних захворювань не міг перешкоджати кримінальному провадженню, переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, знищувати, приховувати речі і документи, здійснювати незаконний вплив на свідків та інші дії, які обумовлюють існування ризиків.

Далі в апеляційній скарзі захисник зазначає, що слідчим суддею, не повністю враховано характеристику підозрюваного ОСОБА_2, те, що він співпрацює з слідством, надаючи при цьому необхідні пояснення, показання та докази для швидкого та повного розслідування кримінального провадження, та зазначає, що оскаржувана ухвала суперечить приписам ч.4 ст.182 КПК України, оскільки визначений розмір застави для ОСОБА_2 в розмірі 150 000 000 грн., є непомірним.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурорів, які підтримали подану апеляційну скаргу, пояснення захисників та підозрюваного ОСОБА_2, які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, рішення слідчого судді скасувати та відмовити у задоволенні клопотання детектива, перевіривши та обговоривши доводи апеляційних скарг, вивчивши матеріали судової справи, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги захисника та прокурора у кримінальному провадженні задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься в положеннях ст. ст. 177, 178, 183 КПК України та рішеннях Європейського суду з прав людини.

Згідно зазначених норм, наявність підстав для тримання особи під вартою оцінюється в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.

При розгляді питання про необхідність взяття під варту слідчий суддя повинен брати до уваги обставини, які можуть мати відношення до справи: характер і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо, буде призначено в результаті засудження; минуле, особисті та соціальні обставини життя особи.

Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України однією з необхідних передумов для застосування запобіжного заходу щодо особи є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні нею злочину.

Вирішуючи питання про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою злочину, слідчий суддя повинен перевірити чи є докази обґрунтованості підозри вагомими (ст. 178 КПК України).

При апеляційному перегляді ухвали слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2 встановлено, що слідчий суддя врахував зазначені положення закону.

Як вбачається з представлених до апеляційного суду матеріалів, Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52016000000000201 від 18.06.2016 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 209 КК України.

В межах даного кримінального провадження ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні фінансових операцій та правочину з коштами, одержаними внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмивання) доходів, а також вчинення дій, спрямованих на приховування та маскування незаконного походження таких коштів чи володіння ними, джерела їх походження, вчиненими в особливо великих розмірах.

22.06.2016 року в межах даного кримінального провадження ОСОБА_2 затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 209 КК України.

23.06.2016 ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 209 КК України.

24.06.2016 детектив Національного бюро Першого відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Клименко О. В. за погодженням з начальником четвертого відділу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України, Симківим Р. Я., звернувся до слідчого судді Солом»янського районного суду міста Києва з клопотанням про застосування щодо ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді тримання під вартою з метою виконання останнім покладених на нього процесуальних обов»язків та запобігання ризикам, передбаченими ст. 177 КПК України.

10.08.2016 року ухвалою слідчого судді Солом»янського районного суду міста Києва клопотання детектива задоволено та застосовано щодо ОСОБА_2 запобіжний захід у виді тримання під вартою з визначенням застави.

Як встановив слідчий суддя в ухвалі, зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце, підтверджуються достатніми на даному етапі розслідування доказами та зробив висновок, що ОСОБА_2 органом досудового розслідування обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 209 КК України.

На переконання колегії суддів, сукупність даних, що містяться у матеріалах провадження дає достатні підстави вважати ймовірною причетність ОСОБА_2 до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення.

Крім того, слідчим суддею визнано такими, що є доведеними прокурором ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Виходячи зі змісту ст. ст. 184, 194, 196 КПК України, висновки детектива у клопотанні, а слідчого судді в ухвалі щодо наявності ризиків мають бути належним чином обґрунтовані на підставі сукупного аналізу характеру злочину та особистості підозрюваного.

Так, з огляду на тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_2, а також з огляду на його матеріальне становище слідчий суддя дійшов висновку про очевидність настання ризиків неналежної процесуальної поведінки підозрюваного, передбачених ст. 177 КПК України, зокрема, що ОСОБА_2, маючи значні матеріальні статки, матиме можливість переховуватися від органів досудового розслідування та суду і таким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Зазначені обставини, як зазначив в ухвалі слідчий суддя, свідчать про недоцільність застосування щодо ОСОБА_2 інших, більш м»яких запобіжних заходів, оскільки їх застосування не забезпечить дієвий контроль за поведінкою підозрюваного та не забезпечить досягнення мети їх застосування.

З таким висновком погоджується колегія суддів і вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про недостатність застосування щодо ОСОБА_2 більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, обґрунтувавши при цьому причини, з яких не може бути застосовано жоден із більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою.

З урахуванням зазначеного, доводи, викладені в апеляційній скарзі адвоката щодо відсутності ризиків у кримінальному провадженні, на які посилається у клопотанні детектив, а також необґрунтованості висновку слідчого судді про неможливість застосування щодо ОСОБА_2 інших, більш м»яких запобіжних заходів, не знайшли свого підтвердження матеріалами справи.

Крім того, посилання в апеляційній скарзі як прокурора, так і захисника на те, що відносно ОСОБА_2 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою в межах іншого кримінального провадження, що виключає застосування щодо нього запобіжного заходу у інших кримінальних провадженнях,не заслуговують на увагу, оскільки кримінальний процесуальний закон не містить обмежень щодо застосування запобіжного заходу особі в межах різних кримінальних проваджень.

Не заслуговують на увагу також доводи захисника про непомірність розміру застави, визначеного ухвалою слідчого судді підозрюваному ОСОБА_2

Так, визначаючи ОСОБА_2 розмір застави, слідчий суддя у відповідності до ч. 5 ст. 182 КПК України, з урахуванням виключного випадку, даних про особу підозрюваного, обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, визначив підозрюваному заставу в розмірі 150 000 000 грн.

Апеляційний суд вважає такий розмір таким, що зможе забезпечити виконання підозрюваним, покладених на нього процесуальних обов'язків.

З огляду на викладене, ухвала слідчого судді є законною та обґрунтованою, підстав для її скасування колегія суддів не вбачає, а тому її слід залишити без змін, а апеляційні скарги захисників - без задоволення.

Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, не встановлено.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 183, 194, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 10 серпня 2016 року, якою задоволено клопотання детектива Національного бюро Першого відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Клименка О.В., та застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 днів, до 20 серпня 201 6року до 18 год. 02 хв. із визначенням застави в розмірі 150 000 000 гривень, з покладенням обов'язків, у разі внесення застави, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, щодо ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника Іщенка О.Б., який діє в інтересах ОСОБА_2 та прокурора - без задоволення.

Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

О. І. Єфімова В. М. Лашевич О. В. Бець