Ухвала суду № 61677523, 27.09.2016, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження : 22ц/790/5470/16 Головуючий 1-ї інстанції - Нев'ядомський Д.В.

Справа № 2-640/13367/14 Доповідач - Шевченко Н.Ф.

Категорія : інші.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2016 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі :

головуючого - Шевченко Н.Ф.

суддів - Міненкової Н.О., Пономаренко Ю.А.

при секретарі - Каплоух Н.Б.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну праву за апеляційною скаргою Харківської міської ради на рішення Київського районного суду м. Харкова від 23 червня 2016 року по справі за позовом Харківської міської ради до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди (неодержаного прибутку), -

В С Т А Н О В И Л А :

У серпні 2014 року Харківська міська рада звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди (неодержаного прибутку).

В обґрунтування позову посилалась на те, що відповідно до декларації про готовність об'єкта до експлуатації, зареєстрованої інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю в Харківській області від 20 листопада 2013 року, прийнято в експлуатацію індивідуальний житловий будинок АДРЕСА_1.

Замовниками будівництва за даною декларацією є ОСОБА_2 та ОСОБА_1, які повинні в повній мірі виконувати обов'язки пайової участі.

Однак, визначений Законом та Порядком обов'язок відповідачами не виконано та не укладено з Департаментом економіки та комунального майна Харківської міської ради договір про пайову участь до прийняття вищевказаного об'єкту будівництва до експлуатації.

Листами управління соціально-економічного розвитку, планування та обліку Департаменту економіки та комунального майна у грудні 2013 року та лютому 2014 року відповідно було повідомлено відповідачів про необхідність виконання вимог закону та направлено для підписання проект договору про пайову участь у розвитку інфраструктури міста Харкова.

На вказані листи надійшла відповідь, що на їх думку вони не підлягають залученню до пайової участі.

Такими діями забудовників порушуються права та інтереси територіальної громади м. Харкова в особі Харківської міської ради на отримання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, які мають використовуватись для створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста.

Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 23 червня 2016 року в задоволенні позову відмовлено в повному обсязі.

В апеляційній скарзі Харківська міська рада просить скасувати рішення суду першої інстанції та призначити справу до розгляду в загальному порядку.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом норм процесуального і матеріального права та неповне з'ясування фактичних обставин справи.

Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників процесу, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, що сторонами були заявлені у суді першої інстанції, дослідивши матеріали справи, судова колегія приходить до наступного:

Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено спричинення відповідачем збитків у вигляді упущеної вигоди, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

З таким висновком суду судова колегія погоджується з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно з декларацією про готовність об'єкта до експлуатації, зареєстрованою Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області 20.11.2013 року за №ХК182133240953, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 здійснила будівництво житлового будинку АДРЕСА_1, загальною площею 378,3 кв.м., який прийнято в експлуатацію (а.с.17-19).

Після прийняття об'єкта до експлуатації, 26.12.2013 року позивач направив поштою на адресу відповідачів листа №741/0/114-13 з пропозицією звернутися до Департаменту економіки та комунального майна ХМР з відповідною заявою про укладання договору пайової участі та направив на їх адресу проект вказаного договору (а.с.13-14,16).

Стаття 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлює, що прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що належать до І - III категорій складності, та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації.

Згідно ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону.

Замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.

Рішенням виконкому Харківської міської ради 09.11.2011 року затверджено Порядок пайової участі замовників у розвитку інфраструктури м. Харкова, відповідно до якого пайова участь замовника полягає в перерахуванні до бюджету міста коштів на створення і розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Харкова.

Проте, вищезазначеним Законом не передбачено обов'язку замовника відшкодувати упущену вигоду (неодержаний прибуток), а договір, в якому була б визначена відповідальність замовника, не укладався.

Згідно зі ст. 11 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється виключно на засадах змагальності сторін.

Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Вищезазначеним Законом не передбачено обов'язку замовника відшкодувати упущену вигоду (неодержаний прибуток,) а договір, в якому була б визначена відповідальність замовника, не укладався.

Що стосується загальних норм матеріального права, то у відповідності до статі 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки ) або доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Що стосується посилання позивача на положення ст. 623 ЦК України, то суд надав відповідну правову оцінку і правильно дійшов висновку, що наявність теоретичного обґрунтування можливості отримання прибутку ще не є підставою для його стягнення. Стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди є одним із видів цивільно- правової відповідальності. Для застосування такого виду відповідальності потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Вихідним при визначенні неодержаного доходу (втраченої вигоди) міського бюджету м. Харкова є планування таких доходів і відповідне їх відображення в міському бюджеті м. Харкова.

Матеріали справи не містять доказів в якості яких доходів згідно класифікації, встановленої ст. 9 Бюджетного кодексу України, позивач міг отримати ці доходи та чи взагалі було заплановано їх надходження.

Між тим, позивачем не доведено, що він міг і повинен був отримати визначені доходи від відповідача у розмірі 134 676,31 грн., і тільки дії відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила його можливості отримати вказаний прибуток. Крім того, відповідно до ч.4 ст.623 ЦК України при визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

Згідно інформації про об'єкт будівництва, що міститься в декларації про готовність об'єкта до експлуатації, збудований індивідуальний житловий будинок з господарськими спорудами загальною площею 378,3 кв.м., було побудовано в період з 2009 року по 2009 рік.

Крім того, вирішуючи спір, суд врахував також ту обставине, що у відповідності до технічних умов, отриманих від AT«Харківобленерго» відповідачами здійснені роботи по зведенню та встановленню комунальних інженерних мереж (електропостачання) на загальну суму 139 552,10 (сто тридцять дев'ять тисяч п'ятсот п'ятдесят дві) грн., а саме: відповідно до договору №5 від 15.04.2013р. та додатку, виконані роботи по забезпеченню зовнішнього електропостачання та підрахунку електроенергії домоволодіння АДРЕСА_1, які у подальшому були передані AT«Харківобленерго» на підставі договору №46/624 від 17.06.2013р. та акт прийому-передачі до зазначеного договору, що перевищує розмір пайової участі замовника у розвитку інфраструктури населеного пункту.

Суд першої інстанції правильно встановив обставини у справі, надав належну оцінку доказам і дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позову.

Доводи апеляційної скарги не є суттєвими, і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313, 314, 315, 317 ЦПК України, судова колегія,-

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Харківської міської ради відхилити.

Рішення Київського районного суду м. Харкова від 23 червня 2016 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, протягом двадцяти днів може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий -

Судді -