Вирок № 61675566, 28.09.2016, Святошинський районний суд міста Києва

ун. № 759/11934/16-к

пр. № 1-кп/759/732/16

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2016 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді: Новик В.П.

за участю секретаря: Мельник Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження № 12016100080004830 за обвинувальним актом відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Львова, громадянина України, освіта середня, не одруженого, військовослужбовця за контрактом в/ч А 1960 міста Одеси, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 без визначеного місця проживання в місті Києві, раніше не судимого, ідентифікаційний код - НОМЕР_1, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця Республіки Азербайджан, громадянина Азербайджану, освіта середня, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2, без визначеного місця проживання в місті Києві, раніше не судимого, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,

сторони кримінального провадження: прокурор - Медвєдєв В.В., захисники: ОСОБА_5, ОСОБА_6, обвинувачені - ОСОБА_1, ОСОБА_2., інші учасники - потерпілий ОСОБА_7,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 разом з ОСОБА_2 09.05.2016 приблизно о 00 год. 30 хв., перебуваючи за адресою: м. Київ, вул. Картвелішвілі, 9 та, розпиваючи спиртні напої, помітили раніше незнайомого ОСОБА_7, який рухався у напрямку двору будинку № 9 по вул. Картвелішвілі із чоловічою сумкою через плече. В цей час в останніх виник злочинний умисел на відкрите заволодіння майном ОСОБА_7, а саме - його сумкою із особистими речами для власного збагачення. У подальшому, реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 прослідували за ОСОБА_7 у двір вищевказаного будинку, де ОСОБА_1, підбігши ззаду до ОСОБА_7, наніс останньому удар в область шиї, та, поваливши з ніг на землю, де в цей момент підбіг ОСОБА_2, та в свою чергу наніс декілька ударів в область тулуба та один удар кулаком в область обличчя, таким чином не даючи змогу потерпілому захищатись, та відібрав у ОСОБА_7 його чоловічу сумку (барсетку), яка була при ньому та в якій знаходились мобільний телефон марки «Леново», планшет «Леново», грошові кошти в сумі 437 гривень і 1 долар США, ключі від квартири та паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_7 У подальшому ОСОБА_7 почав кричати та ОСОБА_1 разом із ОСОБА_2 із відкрито викраденою сумкою відбігли від останнього та пішли у невідомому напрямку, а викраденим майном розпорядились на власний розсуд.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, визнав у повному обсязі та показав, що 09.05.2016 приблизно о 00 год. 00 хв. він разом із ОСОБА_2 розпивали спиртні напої біля будинку № 9 по вул. Картвелішвілі в м. Києві, де помітили потерпілого з чоловічою сумкою через плече, якого раніше не знали та який рухався у напрямку двору вказаного будинку. В цей момент вони вирішили заволодіти сумкою потерпілого. У зв'язку з чим він разом із ОСОБА_2 пішли за потерпілим у двір вищевказаного будинку, де він, підбігши ззаду до ОСОБА_7, наніс останньому удар в область шиї, від якого потерпілий впав на землю. В цей момент підбіг ОСОБА_2, який наніс потерпілому декілька ударів в область тулуба та один удар кулаком в область обличчя та відібрав у потерпілого його чоловічу сумку (барсетку), яка була при ньому та в якій знаходились мобільний телефон марки «Леново», планшет «Леново», грошові кошти в сумі 437 гривень і 1 долар США, ключі від квартири та паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_7 З місця події вони зникли, а викраденим майном розпорядились на власний розсуд.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2. свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, визнав у повному обсязі та показав, що 09.05.2016 приблизно о 00 год. 00 хв. він разом із ОСОБА_1 розпивали спиртні напої біля будинку № 9 по вул. Картвелішвілі в м. Києві, де помітили потерпілого з чоловічою сумкою через плече, якого раніше не знали та який рухався у напрямку двору вказаного будинку. В цей момент вони вирішили заволодіти сумкою потерпілого. У зв'язку з чим він разом із ОСОБА_1 пішли за потерпілим у двір вищевказаного будинку, де ОСОБА_1, підбігши ззаду до ОСОБА_7, наніс останньому удар в область шиї, від якого потерпілий впав на землю. В цей момент підбіг він та наніс потерпілому декілька ударів в область тулуба та один удар кулаком в область обличчя, а також відібрав у потерпілого його чоловічу сумку (барсетку), яка була при ньому та в якій знаходились мобільний телефон марки «Леново», планшет «Леново», грошові кошти в сумі 437 гривень і 1 долар США, ключі від квартири та паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_7 З місця події вони зникли, а викраденим майном розпорядились на власний розсуд.

Потерпілий ОСОБА_7 надав суду заяву, в якій повідомив, що заподіяна шкода йому у повному обсязі відшкодована, жодний претензій матеріального чи морального характеру до обвинувачених не має.

Враховуючи те, що обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2., а також інші учасники процесу не оспорюють всі обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз'яснивши учасникам процесу положення ст. 349 КПК України, провів судовий розгляд даної справи щодо всіх її обставин із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, визнавши недоцільним дослідження інших доказів по справі.

За таких обставин суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого злочину повністю доведена, а тому його дії правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 186 КК України як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчинений за попередньою змовою групою осіб.

За таких обставин суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого злочину повністю доведена, а тому його дії правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 186 КК України як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчинений за попередньою змовою групою осіб.

Вирішуючи питання про міру та вид покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який згідно ст. 12 КК України є тяжким злочином, особу обвинуваченого: його молодий вік, проживає з хворою матір'ю, є єдиним годувальником у сім'ї, як за місцем проживання, так і за місцем навчання характеризується позитивно, на консультативних обліках у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, раніше не судимий, обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченого - щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину та добровільне відшкодування завданої шкоди потерпілому ОСОБА_7, обставину, що обтяжує покарання - вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння та вважає за необхідне обрати йому покарання у виді позбавлення волі.

Приймаючи до уваги наявність кількох обставин, що в сукупності істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину і пом'якшують покарання, а також враховуючи особу обвинуваченого ОСОБА_1, конкретні обставини справи, спосіб, обстановку вчиненого ним злочину, його відношення до скоєного, що тяжких наслідків від скоєного не настало, а також думку потерпілого, який у вирішенні даного питання поклався на розсуд суду та відсутність претензій з його боку до обвинуваченого, суд вважає можливим застосувати ч. 1 ст. 69 КК України та призначити ОСОБА_1 покарання нижче від найнижчої межі, встановленої санкцією ч. 2 ст. 186 КК України, оскільки саме таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових злочинів.

Вирішуючи питання про міру та вид покарання обвинуваченому ОСОБА_2., суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який згідно ст. 12 КК України є тяжким злочином, особу обвинуваченого, який зі слів одружений та має на утриманні трьох дітей, на консультативних обліках у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, раніше не судимий, обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченого - щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, а також добровільне відшкодування завданої шкоди потерпілому ОСОБА_7, обставину, що обтяжує покарання - вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння та вважає за необхідне обрати йому покарання у виді позбавлення волі.

Приймаючи до уваги наявність кількох обставин, що в сукупності істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину і пом'якшують покарання, а також враховуючи особу обвинуваченого ОСОБА_2., конкретні обставини справи, спосіб, обстановку вчиненого ним злочину, його відношення до скоєного, що тяжких наслідків від скоєного не настало, думку потерпілого з приводу призначення йому міри покарання, який у вирішенні даного питання поклався на розсуд суду та відсутність претензій з його боку до обвинуваченого, суд вважає можливим застосувати ч. 1 ст. 69 КК України і призначити ОСОБА_2. покарання нижче від найнижчої межі, встановленої санкцією ч. 2 ст. 186 КК України, оскільки саме таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових злочинів.

Цивільного позову за даним кримінальним провадженням не заявлено. Долю процесуальних витрат необхідно вирішити у відповідності до вимог ч. 2 ст. 124 КПК України.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 368, 373-376 КПК України, суд-

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, та призначити йому покарання із застосуванням ст. 69 КК України у вигляді 1 (одного) року позбавлення волі.

Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу ОСОБА_1 залишити без змін - тримання під вартою в Київському СІЗО № 13 Управління державної пенітенціарної служби України з питань виконання покарань в м. Києві та Київській області.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 обчислювати з 09.05.2016, тобто з дня його затримання з урахуванням вимог, передбачених ч.5 ст.72 КК України.

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, та призначити йому покарання із застосуванням ст. 69 КК України у вигляді 1 (одного) року позбавлення волі.

Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу ОСОБА_2 залишити без змін - тримання під вартою в Київському СІЗО № 13 Управління державної пенітенціарної служби України з питань виконання покарань в м. Києві та Київській області.

Строк відбування покарання ОСОБА_2 обчислювати з 09.05.2016, тобто з дня його затримання з урахуванням вимог, передбачених ч.5 ст.72 КК України.

Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 солідарно на користь держави - 703 (сімсот три) гривні 68 коп. витрат за проведення судово-товарознавчої експертизи № 376 від 22.06.2016.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Апеляційного суду м. Києва шляхом подачі апеляції через Святошинський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя Новик В.П.