Ухвала суду № 61673359, 17.06.2016, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/700/16-ц

Провадження №: 2-п/752/96/16

У Х В А Л А

17.06.2016 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Мирошниченко О.В.

з участю секретаря Бурлака Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 31.03.2016 року, постановленого у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,-

в с т а н о в и в:

Заочним рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 31.03.2016 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено, стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду у розмірі 232 438 гривень 04 копійки, 820 гривень витрат, пов'язаних із складенням звіту про визначення вартості матеріального збитку, а всього - 233 258 гривень 04 копійки.

Відповідач ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення, посилаючись на те, що був відсутній під час ухвалення заочного рішення у справі з поважних причин, оскільки перебував на навчанні, судом першої інстанції при винесенні заочного рішення не з'ясовано всіх обставин у даній справі, а встановлені у судовому рішенні обставини не відповідають фактичним обставинам справи. Вказує, що розмір матеріального збитку, заявленого позивачем, є завищений. Судом першої інстанції при розгляд справи по суті не залучено до участі у справі в якості співвідповідача ОСОБА_3, не взято до уваги наявність провини у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди у діях водія транспортного засобу «Мерседес», факт отримання внаслідок дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_1 тілесних ушкоджень.

У судовому засіданні відповідач та його представник підтримали вимоги, викладені у заяві про перегляд заочного рішення суду.

Представник позивача у судовому засіданні заперечував проти скасування заочного рішення суду та призначення справи до розгляду в загальному порядку, зазначив, що дії відповідача свідчать про затягування судового процесу з метою уникнення юридичної відповідальності.

Вислухавши пояснення та заперечення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи, суд надходить до наступних висновків.

Відповідно до п. п. 2, 3 ст. 231 ЦПК України суд може своєю ухвалою за результатами розгляду заяви про перегляд заочного рішення скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду в загальному порядку.

Відповідно до ст. 232 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

З матеріалів цивільної справи вбачається, що відповідач ОСОБА_1 повідомлявся судом про судове засідання, призначене 31.03.2016 року, особисто піж підпис у відповідній розписці.

За змістом положень ст. 224 ЦПК України, у разі неявки у судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи. Це пов'язано із дією принципу цивільного судочинства - диспозитивністю, відповідно до якого кожний учасник процесу самостійно розпоряджається наданими йому законом процесуальними правами. Таким чином, законодавець передбачив баланс захисту прав позивача та відповідача.

До заяви про перегляд заочного рішення суду відповідачем не надано суду достатніх доказів, які б свідчили про існування обставин, що могли вплинути на розгляд справи по суті. Зокрема, заперечуючи проти розміру матеріального збитку, заявленого до відшкодування, відповідач лише надає усні пояснення суду щодо завищення такого розміру, однак доказів, які б стверджували вказані обставини відсутні. Крім того, обставини щодо наявності у діях відповідача вини у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, досліджувались судом при вирішенні спору по суті, в тому числі досліджувались постанова судді Солом'янського районного суду м. Києва від 06.10.2015 року та постанова Апеляційного суду м. Києва від 25.11.2015 року, які в свою чергу відображають висновки двох авто технічних досліджень, на які посилались водії ОСОБА_1 та ОСОБА_3 в обґрунтування своїх позицій та обставин дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 08.06.2015 року.

За вказаних обставин, суд надходить до висновку про те, що відповідачем не надано доказів, які б свідчили про те, що обставини, які стали підставою для ухвалення заочного рішення у даній цивільній справі, не відповідають дійсності.

З урахуванням викладеного, суд не вбачає підстав для скасування заочного рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 31.03.2016 року у даній справі, оскільки відсутні обставини для його скасування, визначені ст.232 ЦПК України, а тому заява відповідача не підлягає задоволенню.

При цьому, суд зазначає, що залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, жодним чином не позбавляє відповідача процесуального права на оскарження судового рішення в загальному порядку, визначеному ЦПК України.

Керуючись ст.ст.231, 232 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 31.03.2016 року, постановленого у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, - залишити без задоволення.

Роз'яснити відповідачу ОСОБА_1, що у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.

Ухвала оскарженню не підлягає

Суддя