Рішення № 61672667, 22.09.2016, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/1968/16Головуючий по 1 інстанціїКатегорія : 19, 27 ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2016 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоОСОБА_2суддівОСОБА_3, ОСОБА_4 при секретаріОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 ОСОБА_7 на рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 17 лютого 2010 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційного банку «Надра» до ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_6, ОСОБА_10, фермерського господарства «Янтар» про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и л а :

У січні 2010 року ПАТ (ВАТ) «КБ «Надра» звернувся з позовом до ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_6, ОСОБА_10, фермерського господарства «Янтар» про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги обґрунтовуючи тим, що 28.02.2008 року між ВАТ КБ «Надра» та ОСОБА_8В були укладено договір кредитної лінії № 185/MK13/2008-840 за яким банк відкрив кредитну лінію в сумі 185 800 дол. США терміном до 05.03.2015 року.

Пунктом 1.3. Кредитного договору між сторонами досягнуто згоди відносно того, що видача кредиту буде здійснюватись окремими траншами після підписання окремих додаткових угод.

П. 3.1.1. Кредитного договору передбачалося, що повернення кредиту та сплата відсотків здійснюється на рахунок № 29098813002505 в філії ВАТ КБ «Надра» Черкаське РУ згідно з Графіком повернення кредиту та сплати відсотків, який є невід'ємною частиною Кредитного договору.

28.02.2008 р. між сторонами укладено Додаткову угоду №1 за умовами якої позивач зобов'язався надати ОСОБА_8 транш в розмірі 185 800 дол. США терміном 05.03.2015 року під 14,4 % річних по терміновому кредиту і 28,8 % річних по простроченому (п.п. 1, 2, 3 Додаткової угоди).

Згідно графіку повернення кредиту та сплати відсотків позичальник зобов'язався щомісячно до 05 числа поточного місяця сплачувати на погашении кредиту 3 555 дол. США.

Факт отримання позичальником кредитних коштів підтверджується заявою на видачу готівки № 734 від 28.02.2008 року.

Відповідно до пунктів 8.1. і 8.2 Кредитного договору у разі порушення позичальником строків сплати відсотків за користування кредитом та/або строків повернення кредиту останній сплачує банку пеню у розмірі 0,5 % від суми прострочених зобов'язань за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

П. 8.3. кредитного договору сторони досягли згоди про те, що за порушення строків повернення кредиту та/чи сплати відсотків за користування кредитом Позичальник сплачує Банку штраф в розмірі 5 % від суми заборгованості по поверненню кредиту та/чи сплати відсотків, вказаних у Графіку і визначених на дату прострочення.

Також 28.02.2008 року між банком та ОСОБА_9, ОСОБА_6, ОСОБА_10 , ФГ «Янтар» ,ОСОБА_11 було укладено договори поруки.

Згідно з п.1.1. договорів поруки поручителі поручаються перед кредитором за належне виконання ОСОБА_8 взятих на себе зобов'язань, що витікають з кредитного договор № 185/MK13/2008-840 від 28.02.2008 року, в тому числі: повернути до 05.03.2015 р. кредит в сумі 185 800 дол. США, сплатити відсотки за користування кредитними коштами, сплатите можливі штрафні санкції (штраф, пеня).

Відповідно до п.1.2. договорів поруки позичальник і поручителі відповідають перед кредитором як солідарні боржники, що означає нічим не обумовлене і абсолютне право кредитора вимагати виконання зобов'язань, вказаних в п.1.1. цього договору повністю чи у будь-якій частині як від позичальника та поручителя разом, так і від кожного окремо.

Станом на 19.01.2010 р. заборгованість по Кредитному договору склала 238 821,06 дол. США (еквівалент 1 910 855,06 грн. по курсу НБУ станом на 18.01.2010 року 8,0012 грн. за 1 дол. США), з яких 54 781,24 дол. США (еквівалент 438315,66 грн.) заборгованість по відсоткам, 173 793,88 дол. США (еквівалент 1 390 559,59 грн.) заборгованість по основній сумі кредиту, 7 935,19 дол. США (еквівалент 63 491,04 грн.) пеня, 2 310,75 дол. США (еквівалент 18 488,77 грн.) штраф.

Позивач просив суд:

- стягнути з ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_6, ОСОБА_10, Фермерського господарства «Янтар» ОСОБА_9 солідарно на користь ВАТ КБ «Надра» 1 910 855,06 грн. заборгованості;

- стягнути з ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_6, ОСОБА_10, Фермерського господарства «Янтар» ОСОБА_9 на користь позивача сплачене держмито та плату за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 17 лютого 2010 року позовні вимоги було задоволено повістю.

Стягнуто з ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_6, ОСОБА_10, фермерського господарства «Янтар» на користь ВАТ КБ «Надра» заборгованість по кредитному договору № 185/МК13/2008-840 від 28.02.2008 року в сумі 1 910 855,06 грн. солідарно.

Стягнуто з ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_6, ОСОБА_10, фермерського господарства «Янтар» на користь ВАТ КБ «Надра» судові витрати по справі в сумі 1 820,00 грн. солідарно.

У липні 2016 року ОСОБА_6 через свого представника ОСОБА_7 звернулася з апеляційною скаргою.

Свої вимоги обумовлюючи тим, що суд тільки на основі заяви про отримання грошових коштів від ОСОБА_8, без належного касового документу, встановив, що кошти були фактично передані позичальнику.

Судом першої інстанції стягнув з відповідачів і штраф і пеню, чим допустив подвійне стягнення.

На думку апелянта, судом першої інстанції незаконно було встановлено солідарну відповідальність поручителів.

Також ОСОБА_6 в своїй апеляційні скарзі зазначає, що їй було не відомо про оскаржуване рішення, що судом першої інстанції дане рішення їй не надсилалося, а про його існування вона дізналася лише від працівників ДВС у червні 2016 року.

Апелянт просить суд:

- скасувати рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 17.02.2010 року по справі №2-501-10 за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_6, ОСОБА_10, фермерського господарства «Янтар» про стягнення заборгованості за кредитним договором № 185/МК13/2008-840 від 28.02.2008 року в сумі 1 910 855,06 грн. та судових витрат в сумі 1 820,00 грн. солідарно;

- постановити нове рішення, яким відмовити ПАТ КБ «Надра» в задоволенні позовних вимог стосовно стягнення боргу з ОСОБА_6.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи сторін, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах заявлених позовних вимог та доводів апелянта, судова колегія приходить до висновку, що апеляційні скарги підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного.

Ст. 213 ЦПК України передбачає, що рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення, що переглядається повністю не відповідає визначеним критеріям та вимогам.

Згідно з частиною 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

З матеріалів справи вбачається, що 28 лютого 2008 року між ВАТ комерційний банк «Надра» правонаступником якого є ПАТ «Комерційний банк «Надра», та ОСОБА_8 укладено договір кредитної лінії № 185/МК13/2008-840 за умовами якого останній отримав кредит у вигляді кредитної лінії на суму 185800 доларів США терміном по 05.03.2015 року /а.с. 7-8/.

Пунктом 1.3 кредитного договору між сторонами досягнуто згоди відносно того, що видача кредиту буде здійснюватись окремими траншами після підписання окремих додаткових угод.

Як вбачається з п.3.1.1. кредитного договору повернення кредиту та сплата відсотків здійснюється на рахунок № 29098813002505 в філії ВАТ КБ «Надра» Черкаське РУ згідно з графіком повернення кредиту та сплати відсотків, який є невідємною частиною кредитного договору /а.с.9/.

28.02.2008 року між сторонами укладено додаткову угоду № 1 за умовами якої позивач зобовязався надати ОСОБА_8 транш в розмірі 185800 доларів США терміном по 05.03.2015 року під 14,4 % річних по терміновому кредиту і 28,8 % річних по простроченому ( п.п.1.2.3 додаткової угоди).

Як вбачається з підписаного сторонами графіку повернення кредиту та сплати відсотків позичальник зобовязався щомісячно до 05 числа поточного місяця сплачувати на погашення кредиту 3555 доларів США.

Факт отримання позичальником кредитних коштів підтверджується заявою на видачу готівки № 734 від 28.02.2008 року /а.с.17/.

Відповідно до пунктів 8.1 і 8.2 кредитного договору у разі порушення позичальником строків сплати відсотків за користування кредитом або строків повернення кредиту останній сплачує банку пеню у розмірі 0,5 % від суми прострочених зобовязань за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

Крім того п.8.3 кредитного договору сторони досягли згоди про те, що за порушення строків повернення кредиту чи сплати відсотків за користування кредитом позичальник сплачує банку штраф у розмірі 5% від суми заборгованості по поверненню кредиту чи сплати відсотків, вказаних у графіку і визначених на дату прострочення.

Цього ж дня, на забезпечення виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором, між ВАТ комерційний банк «Надра» та ОСОБА_9, ОСОБА_6, ОСОБА_10 (з кожним окремо) укладено договори поруки /10,11,13/ згідно з умовами якого вказані особи поручилися перед кредитором солідарно відповідати за виконання ОСОБА_8 зобов'язань щодо повернення суми кредиту, сплати відсотків за користування кредитом та можливих штрафних санкцій, що витікають з договору кредитної лінії № 185/МК13/2008-840 від 28 лютого 2008 року.

Відповідно до п.1.2 договорів поруки позичальник і кожен з поручителів відповідають перед кредитором як солідарні боржники, що означає нічим не обумовлене і абсолютне право кредитора вимагати виконання зобовязань, вказаних в п. 1.1 цього договору повністю чи у будь-якій частині як від позичальника та поручителя разом, так і від кожного окремо.

Отримавши кредитні кошти ОСОБА_8 належним чином не виконував зобов'язання за кредитним договором та позичених коштів не повернув, прострочивши оплату за кредитним договором.

У звязку з чим по кредитному договору виникла заборгованість, яка станом на 19.01.2010 року складає 238821,06 доларів США (еквівалент 1910855,06 грн. по курсу НБУ станом на 18.01.2010 року 8,0012 грн. за 1 долар США), з яких 54781,24 доларів США (еквівалент 438315,66 грн.) заборгованість по відсоткам 173793,88 доларів США (еквівалент 1390559,59 грн.) заборгованість по основній сумі кредиту 7935,19 доларів США (еквівалент 63491,04 грн.) пеня 2310,75 доларів США (еквівалент 18488,77 грн.) штраф.

Відповідно до п.3.1.4 кредитного договору та ч.2 ст. 1050 ЦК України банк має право вимагати від позичальника дострокового виконання зобовязань щодо повернення кредиту, сплати нарахованих відсотків та інших платежів, можливих штрафних санкцій, якщо позичальник не вніс черговий платіж в термін, визначений графіком.

Тому 30.12.2009 року банк направив позичальнику і поручителям вимогу про дострокове погашення заборгованості за договором кредиту. Але в порушення п.5.1.5 кредитного договору та п.2.2 договорів поруки грошове зобовязання ні позичальником, ні поручителями не було погашено, тому банк 27.01.2010 року звернувся в суд про стягнення даної заборгованості з позичальника і поручителів в солідарному порядку.

Згідно з частиною 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Ч. 1. ст. 1054 ЦК України передбачає, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір є консенсуальним, оплатним та двостороннім. Кредитний договір вважається укладеним з моменту досягнення згоди по всім істотним умовам договору.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

У частині 1 статті 530 ЦК України вказано, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

З частини 1 статті 625 випливає, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Позивач довів належними доказами, що кредитор ОСОБА_8 отримав в борг обумовлену кредитним договором № 185/МК13/2008-840 суму та обґрунтував розмір існуючої на час подачі позову заборгованості в сумі 1910855грн. 06 коп. Тому суд дійшов до правильного висновку, що вказаний борг підлягає до стягнення на користь банку.

А посилання ОСОБА_6 на ту обставину, що кошти за договором позичальником не отримувалися є безпідставними та не доводяться належними доказами, оскільки підписавши договір поруки вона підтвердила той факт, що обізнана з сумою вже отриманих в борг коштів ОСОБА_8 та взяла на себе обовязок відповідати за їх повернення як солідарний боржник.

Також не повністю відповідають обставинам справи й посилання в апеляційній скарзі на помилковість висновків суду щодо визнання позову відповідачами, оскільки відповідачі ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, будучи повідомленими про розгляд справи заперечень проти позову не надсилали, а відповідач ОСОБА_10, крім того подав заяву про визнання позову /а.с.38/.

Не ґрунтуються на законі та не відповідають обставинам справи також і посилання ОСОБА_6 на допущене судом при визначенні суми заборгованості покладення на відповідачів подвійної відповідальності за невиконання умов кредитного договору у вигляді штрафу та пені, які були стягнуті відповідно до умов договору кредиту, оскільки це за договором є різні види цивільно-правової відповідальності за різні порушення його умов, тому одночасне застосування таких заходів відповідальності не свідчить про недотримання положень, закріплених у ст. 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Водночас правомірними є заперечення ОСОБА_6, що здійснюючи стягнення суми заборгованості з поручителів в солідарному порядку, суд не врахував як норми матеріального права, що регулюють питання відповідальності поручителів за зобовязаннями боржника, так і умов договорів поруки, які були укладенні на забезпечення зобовязань за кредитним договором № 185/МК13/2008-840 .

Статтею 554 ЦК України встановлено, що в разі порушення боржником зобовязання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

За змістом договорів поруки поручитель та боржник відповідають перед банком як солідарні боржники.

При цьому умовами договорів поруки не передбачено солідарної відповідальності поручителів між собою.

Висновки ж суду першої інстанції про наявність безумовних підстав для задоволення позову в межах заявлених позовних вимог, а саме стягнення солідарно з поручителів суми заборгованості за кредитним договором не узгоджуються з вимогами статті 554 ЦК України та умовами договорів поруки.

Норми закону, якими регулюються правовідносини поруки, не містять положень щодо солідарної відповідальності поручителів за різними договорами, якщо договорами поруки не передбачено іншого.

У справі, яка переглядається, встановлено, що кожен з поручителів окремо поручився відповідати перед кредитором разом з позичальником як солідарний боржник. Також умовами договорів поруки передбачено право кредитора предявити свої вимоги безпосередньо поручителю.

Ураховуючи викладене, а також те, що ні нормами закону, ні умовами договорів поруки не встановлено солідарної відповідальності поручителів, підстави для солідарного стягнення з поручителів кредитної заборгованості згідно з вимогами частини третьої статті 554 ЦК України відсутні, тому належить стягнути зазначену суму заборгованості з боржника ОСОБА_8 солідарно з кожним із поручителів, а не солідарно з усіх відповідачів, як це вирішив суд першої інстанції.

Відповідно до ст.309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Тому враховуючи, що суд першої інстанції помилково стягнув заборгованість в сумі 1 910 855,06 грн. солідарно з поручителів і боржника при відсутності солідарної відповідальності поручителів між собою, то рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 17 лютого 2010 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційного банку «Надра» до ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_6, ОСОБА_10, фермерського господарства «Янтар» про стягнення заборгованості за кредитним договором належить скасувати та ухвалити нове рішення яким стягнути заборгованість за кредитним договором № 185/МК13/2008-840 в сумі 1 910 855,06 грн. солідарно з боржника та кожного з поручителів окремо, а саме стягнути на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційного банку «Надра» солідарно з ОСОБА_8 та ОСОБА_9 1910855грн. 06 коп. заборгованості за кредитним договором, стягнути солідарно на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційного банку «Надра» з ОСОБА_8 та ОСОБА_6 1910855грн. 06коп. заборгованості за кредитним договором та стягнути солідарно на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційного банку «Надра» з ОСОБА_8 та ОСОБА_10 1910855 грн. 06 коп. заборгованості за кредитним договором.

Відповідно до норм ч.1 ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Ухвалюючи рішення суд допустив солідарне стягнення з відповідачів судових витрат, що не відповідає вимогам ст.88 ЦПК України, тому і в цій частині рішення є помилковим, а враховуючи, що заявлена позивачем сума заборгованості за кредитним договором підлягає до стягнення, то з ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_6, ОСОБА_10 належить сягнути на користь ПАТ «КБ «Надра» понесені позивачем витрати зі сплати держмита та судового збору /а.с.1-2/ по 455грн. з кожного.

Керуючись ст. ст. 218, 303, 307, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 ОСОБА_7 на рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 17 лютого 2010 року задовольнити частково.

Рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 17 лютого 2010 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційного банку «Надра» до ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_6, ОСОБА_10, фермерського господарства «Янтар» про стягнення заборгованості за кредитним договором скасувати та ухвалити нове рішення.

Стягнути на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційного банку «Надра» солідарно з ОСОБА_8 та ОСОБА_9 1910855 (один мільйон девятсот десять тисяч вісімсот пятдесят пять) грн. 06 коп. боргу за договором позики.

Стягнути солідарно на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційного банку «Надра» з ОСОБА_8 та ОСОБА_6 1910855 (один мільйон девятсот десять тисяч вісімсот пятдесят пять) грн. 06 коп. боргу за договором позики.

Стягнути солідарно на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційного банку «Надра» з ОСОБА_8 та ОСОБА_10 1910855 (один мільйон девятсот десять тисяч вісімсот пятдесят пять) грн. 06 коп. боргу за договором позики.

Сягнути на користь ПАТ «КБ «Надра» з ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_6, ОСОБА_10 по 455 грн. судового збору з кожного.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів до суду касаційної інстанції.

Головуючий :

Судді :