Ухвала суду № 61652864, 27.09.2016, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №295/9262/16-ц Головуючий у 1-й інст. Зосименко О. М.

Категорія 54 Доповідач Косигіна Л. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Житомирської області

в складі: головуючої судді Косигіної Л.М.

суддів: Григорусь Н.Й., Худякова А.М.

при секретарі Гайдамащук Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Державного професійно-технічного навчального закладу «Житомирське вище професійне училище сервісу і дизайну» про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу

за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 ОСОБА_2

на ухвалу судді Богунського районного суду м. Житомира від 26 серпня 2016 року

в с т а н о в и л а :

Ухвалою судді Богунського районного суду м. Житомира від 26.08.2016 року позовну заяву ОСОБА_1 визнано неподаною та повернуто позивачу на підставі ч. 2 ст. 121 ЦПК України.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу скасувати, а матеріали справи повернути до суду першої інстанції для продовження її розгляду. Зазначив, що суд безпідставно не застосував до даних правовідносин положення п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», внаслідок чого незаконно повернув позовну заяву.

Розглянувши справу в межах, визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Встановлено, що 08.07.2016 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просила: визнати протиправним і скасувати наказ ДПТНЗ «Житомирське вище професійне училище сервісу і дизайну» № 53-к від 09.06.2016 року про звільнення з роботи за п. 5 ст. 40 КЗпП України; поновити на роботі на посаді майстра виробничого навчання з 08.06.2016 року; стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу і допустити негайне виконання рішення в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за один місяць в розмірі 4778 грн. 66 коп.

Ухвалою судді Богунського районного суду м. Житомира від 11.07.2016 року позовну заяву залишено без руху, оскільки ОСОБА_1 не сплачено судовий збір за вимогу майнового характеру стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, не надано докази на обґрунтування вимоги щодо стягнення заробітної плати за один місяць в сумі 4778 грн. 66 коп., окрім того, позовна заява не відповідає вимогам п. 5, 6 ч. 2 ст. 119 ЦПК України.

На виконання вимог даної ухвали ОСОБА_1 подана заява, виправлена позовна заява і довідка про доходи. Крім того, позивачка звернула увагу суду на те, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» вона звільнена від сплати судового збору (а.с. 8).

Незважаючи на це, ухвалою судді від 26.08.2016 року позовну заяву ОСОБА_1 визнано неподаною та повернуто. Зазначено, що недоліки позову належним чином не усунуті, оскільки не сплачено судовий збір за вимогу майнового характеру стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Частинами 1, 2 ст. 121 ЦПК України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст. 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені ст.ст. 119 і 120 цього Кодексу, сплатить суму судового збору позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

З роз'яснень, викладених у п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.09.2009 року N 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» вбачається, що подання доказів можливе на наступних стадіях цивільного процесу, тому суд не вправі через неподання доказів при пред'явленні позову залишати заяву без руху.

Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 5 Закону України «Про судовий збір»від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі -у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що ОСОБА_1 повинна сплатити судовий збір, оскільки її вимоги стосуються поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Слід зазначити, що суддею повернуто позовну заяву не тільки щодо вимог про стягнення середнього заробітку, а і про поновлення на роботі.

За таких обставин, ухвала судді підлягає скасуванню, а справа поверненню до того ж суду для вирішення питання про відкриття провадження.

Керуючись ст. ст. 209, 303, 304, 307, 311, 313-315 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу судді Богунського районного суду м. Житомира від 26 серпня 2016 року скасувати, а матеріали справи повернути до того ж суду для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуюча Судді