Рішення № 61650686, 27.09.2016, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг)

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 212/4531/16-ц 22-ц/774/1881/К/16

Справа № 212/4531/16-ц Головуючий в 1-й інстанції

Провадження № 22-ц/774/1881/К/16 Зімін М.В.

Категорія - 26 (ІII) Доповідач Митрофанова Л.В.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 вересня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області

в складі : головуючого судді: Митрофанової Л.В.

суддів: Бондар Я.М., Зубакової В.П.,

за участю секретаря: Чубіної А.В.,

за участю: представника Приватного акціонерного товариства "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" - Громко Наталі Володимирівни,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі апеляційні скарги Приватного акціонерного товариства "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" та представника позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_4 на рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 11 серпня 2016 року по справі за позовом ОСОБА_3 до Приватного акціонерного товариства "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" про відшкодування моральної шкоди, завданої смертю працівника внаслідок нещасного випадку на виробництві, -

В С Т А Н О В И Л А:

В серпні 2016 року позивач ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" (далі - ПрАТ "ЦГЗК"), в якому просила суд стягнути з відповідача на її корить 300 000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначила, що її чоловік ОСОБА_5 загинув ІНФОРМАЦІЯ_1 року під час виконання трудових обов'язків на підприємстві відповідача. У зв'язку з чим вона перенесла нервовий удар та психічне потрясіння, оскільки втратила чоловіка та залишилася без його підтримки, піклування та опори, а їх сім'я - без годувальника.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 11 серпня 2016 року позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено частково, на її користь з ПрАТ "ЦГЗК" стягнуто моральну шкоду у розмірі 60 000 гривень та на користь держави - судовий збір у сумі 551 грн. 20 коп.

У задоволені решти вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі представник позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_4 ставить питання про зміну рішення суду та збільшення розміру стягнутої моральної шкоди з відповідача на користь позивача посилаючись на те, що розмір моральної шкоди є заниженим, судом в повній мірі не враховані всі обставини справи, як то вина відповідача в нещасному випадку, моральні страждання позивача, яка по сьогоднішній час їх переживає.

В апеляційній скарзі ПрАТ "ЦГЗК" ставить питання про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про відмову в задоволені заявлених позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, на його думку, суд першої інстанції залишив поза увагою те, що позивачем не надано жодного доказу на підтвердження факту заподіяння їй моральної шкоди, яка полягала у її душевних переживаннях та стражданнях, як і не обґрунтовано заявлений розмір моральної шкоди, оскільки навіть доводи та пояснення щодо заподіяння такої шкоди надані нею не особисто, а через її представника. Крім того, вважає, що суд не врахував, що причиною нещасного випадку є порушення законодавства про охорону праці самим ОСОБА_5, а наявність вини посадових осіб ПАТ «ЦГЗК» у нещасному випадку не встановлено, тому, на його думку, підстави для відшкодування моральної шкоди, завданої смертю працівника на виробництві, позивачу відсутні. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах позовних вимог та доводів апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга представника позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_4 підлягає частковому задоволенню, апеляційна скарга ПрАТ "ЦГЗК" - відхиленню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_3 є дружиною ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року внаслідок нещасного випадку під час виконання трудових обов'язків (а.с.12,13).

Згідно лікарського свідоцтва про смерть №1435 від 01.06.2006 року, виданого Криворізькою СМЕ, смерть ОСОБА_5 настала ІНФОРМАЦІЯ_1 року на шахті ім.Орджонікідзе, внаслідок нещасного випадку у зв'язку з виробництвом. Безпосередньою причиною смерті є: травматичний шок, тупа сполучена травма голови, тулуба, кінцівок. (а.с.13).

Відповідно до акту про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, на підприємстві «шахта ім.Орджонікідзе» ПАТ «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат», форми Н-1 за № 10 затвердженого 16.06.2006 року вказано, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року стався нещасний випадок, в результаті якого ОСОБА_5 помер. Згідно зазначеного акту основними причинами настання нещасного випадку є: невиконання вимог «Проекту на організацію робіт з ліквідації зависань гірської маси в виброустановці перепусника +38 осі горизонту 527/607 м шахти ім. Орджонікідзе». Порушення виробничої дисципліни зокрема «Інструкції з охорони праці», «Посадової інструкції гірничого майстра дільниці дробильно-бункерного комплексу та шахтного підйому шахти ім.Орджонікідзе», «Посадової інструкції начальника дільниці дробильно-бункерного комплексу та шахтного підйому шахти ім.Орджонікідзе», «Положення про систему управління охороною праці у ПАТ «ЦГЗК», статті 14 ЗУ «Про охорону праці». Особами, які допустили порушення вимог законодавства є: вибухів ник дільниці № 3 ОСОБА_5, горний майстер дільниці № 3 ОСОБА_6, в.о. начальника дільниці № 3 ОСОБА_7 (а.с.9-11).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із наявності права позивача на відшкодування моральної шкоди у зв'язку із встановленням причинного зв'язку смерті її чоловіка із нещасним випадком на виробництві, а також істотності вимушених змін у життєвих стосунках позивача, її переживань та страждань пов'язаних із втратою чоловіка.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 16 ЦК України відшкодування моральної шкоди є способом захисту цивільних прав та інтересів судом.

Згідно ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає, зокрема, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.

Згідно із ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених ч. 2 цієї статті.

Таким чином, ч. 1 ст. 1167 ЦК України встановлює загальне правило, відповідно до якого відповідальність за заподіяння моральної шкоди настає за наявності загальної підстави - наявності моральної (немайнової) шкоди, а також за наявності всіх основних умов відповідальності, а саме: неправомірної поведінки, причинного зв'язку та вини заподіювача.

Частиною 2 статті 1168 ЦК України моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім'єю.

Якщо події, які породили цивільне право на відшкодування моральної шкоди та стали підставою для звернення до суду з позовними вимогами, мали місце після 1 січня 2004 року, тобто після набрання чинності ЦК України, то вони підлягають розгляду згідно з положеннями статей 1167,1168 ЦК України. Зазначеним висновок викладений у Постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року у справі №6-208цс14.

Згідно ч.3 ст.23 ЦК України моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.

При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Право кожного на належні, безпечні і здорові умови праці встановлено ч.4 ст.43 Конституції України.

Як зазначають частини 1, 3 ст. 13 Закону України «Про охорону праці»: роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

Статтею 153 КЗпП України встановлено, що забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Виходячи з аналізу зазначеної норми закону, вбачається, що право на відшкодування моральної шкоди чоловікові, дружині, батькам, дітям, а також особам, які проживали з померлим однією сім'єю, виникає у разі, якщо встановлено причинний зв'язок між смертю фізичної особи та ушкодженням здоров'я на виробництві.

Як установлено судом, позивач ОСОБА_3 є дружиною померлого ОСОБА_5

У зв'язку зі смертю чоловіка позивачу спричинено моральну шкоду, пов'язану із втратою рідної людини, друга, опори та моральної підтримки, що тягне за собою порушення нормальних життєвих зав'язків та необхідності докладання нею додаткових зусиль для організації свого життя.

Враховуючи вищевикладене та наявність доказів причинно-наслідкового зв'язку між смертю чоловіка позивача та нещасним випадком на виробництві, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позову.

Доводи апеляційної скарги щодо недоведеності позивачем заподіяння їй моральної шкоди не можуть бути взятими до уваги колегією суддів, оскільки факт заподіяння моральної шкоди позивачу у зв'язку з втратою близької людини встановлений в судовому засіданні, зокрема, Актом спеціального розслідування нещасного випадку від 16 червня 2006 року та Актом № 10 про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом від 16 червня 2006 року, згідно з якими встановлено причинний зв'язок настання смерті ОСОБА_5 з нещасним випадком на виробництві, внаслідок чого позивач у зв'язку із втратою чоловіка втратила рідну людину, друга, опору, надію, та моральну підтримку, що тягне за собою порушення нормальних життєвих зв'язків та необхідності докладання нею додаткових зусиль для організації свого життя.

Крім того, сам по собі факт загибелі чоловіка беззаперечно свідчить про те, що позивач відчуває від цього негативні наслідки морального та психологічного характеру і висновки суду з цього приводу є правильними.

Посилання апелянта на те, що причиною нещасного випадку є порушення законодавства про охорону праці лише ОСОБА_5, а наявність вини посадових осіб ПАТ «ЦГЗК» у нещасному випадку не встановлено, не можуть бути взятими до уваги, оскільки спростовуються матеріалами справи.

Наявність вини самого ОСОБА_5 судом першої інстанції врахована при визначенні розміру моральної шкоди, у зв'язку з чим доводи апеляційної скарги в цій частині є безпідставними.

На думку колегії суддів, суд першої інстанції, відповідно до ст.ст. 213 ,214 ЦПК України, правильно визначився з характером правовідносин, оскільки дружина померлого має право на відшкодування моральної шкоди з підстав, передбачених ст.ст. 1167, 1168 ЦК України, тому апеляційна скарга відповідача підлягає відхиленню.

Разом з тим колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги представника відповідача щодо збільшення розміру стягнутої моральної шкоди заслуговують на увагу, оскільки розмір моральної шкоди визначений судом без повного урахування роз'яснень наданих у п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995р., з подальшими змінами, " Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", відповідно до якого, розмір відшкодування моральної ( немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин.

З урахуванням моральних страждань позивача внаслідок смерті чоловіка останній спричинена моральна шкода, яка полягає у душевних та психічних стражданнях, яких вона зазнає у зв'язку зі смертю близької людини, що призводить до порушення її звичайного способу життя та вимагає від неї додаткових зусиль для її організації, враховуючи істотності вимушених змін у життєвих стосунках позивача, колегія суддів вважає необхідним змінити рішення суду, відповідно п.3 ч.1 ст.309 ЦПК України та збільшити розмір стягнутої моральної шкоди з відповідача на користь позивача з 60000 грн. до 90000 грн.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 314-316 ЦПК України колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" відхилити.

Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_4 задовольнити частково.

Рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 11 серпня 2016 року змінити в частині розміру моральної шкоди стягнутої з Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" на користь ОСОБА_3, збільшивши його з 60000 грн. до 90000 (дев'яносто тисяч) грн.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий:

Судді: