Ухвала суду № 61650527, 27.09.2016, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/6495/16 Справа № 199/3148/14-ц Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Повєткін В.В.

Категорія 39

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2016 року Апеляційний суд Дніпропетровської області в складі:

Головуючого судді: Повєткіна В.В.

суддів: Глущенко Н.Г., Ткаченко І.Ю.

при секретарі: Назаренко А.С.

Розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на рішення Амур-Дніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 06 липня 2016 року

за позовом ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про встановлення факту прийняття спадщини, визнання права власності на частину домоволодіння в порядку спадкування за законом, треті особи: Четверта Дніпропетровська державна нотаріальна контора, ОСОБА_5, ОСОБА_6,

за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про встановлення факту прийняття спадщини, визнання права власності на частину домоволодіння в порядку спадкування за законом, треті особи: Четверта Дніпропетровська державна нотаріальна контора, ОСОБА_5, ОСОБА_6, -

В с т а н о в и в :

У квітні 2014 року ОСОБА_3, ОСОБА_4 звернулись до суду з позовом до ОСОБА_2 про встановлення факту прийняття спадщини, визнання права власності на частину домоволодіння в порядку спадкування за законом посилаючись на те, що на підставі договору дарування від 02.01.1964 року ОСОБА_7 належить 1/2 частина домоволодіння по вул. Бажова, 21 в м. Дніпропетровську. Згідно рішення АНД райвиконкому № 401/9 від 12.06.1981 року частка ОСОБА_7 була змінена на 38/100, однак перереєстрація права власності в КП «ДМБТІ» не провадилась. ОСОБА_7 з 29.04.1949 року перебував у шлюбі з ОСОБА_8, яка після реєстрації шлюбу змінила прізвище на «Приходько». 28.06.1988 року ОСОБА_7 помер. Після його смерті відкрилася спадщина у вигляді частини домоволодіння по вул. Бажова, 21 в м. Дніпропетровську. Спадкоємцем першої черги є його дружина ОСОБА_9, яка фактично прийняла спадщину після смерті чоловіка, оскільки постійно проживала разом з ним. ОСОБА_9 померла 02.12.1996 року. Після її смерті відкрилася спадщину у вигляді частини домоволодіння по вул.Бажова, 21 в м. Дніпропетровську. Після її смерті спадкоємцем першої черги є її діти: ОСОБА_10 та ОСОБА_11 ОСОБА_10 не встиг оформити свої спадкові права, оскільки помер 12.10.2005 року. Після його смерті спадкоємцем першої черги є його дружина ОСОБА_3 та донька ОСОБА_4 ОСОБА_3 у передбачений законом строк звернулася до Четвертої дніпропетровської державної нотаріальної контори з заявою після смерті чоловіка. Донька померлого ОСОБА_4 фактично прийняла спадщину після смерті свого батька, оскільки постійно проживала із спадкодавцем на момент відкриття спадщини. ОСОБА_11 помер 27.06.1979 року. Після його смерті спадкоємцями є його син ОСОБА_2 На теперішній час втрачено правовстановлюючий документ на спадкове майно, а саме договір дарування від 02.01.1964 року на 1/2 частину домоволодіння по вул. Бажова, 21 в м. Дніпропетровську, що належала померлому ОСОБА_7 Постановою державного нотаріуса Четвертої дніпропетровської державної нотаріальної контори ОСОБА_12 від 27.02.2014 було відмовлено позивачу ОСОБА_3 у видачі свідоцтва про право на спадщину на частину вищезазначеного домоволодіння після смерті ОСОБА_7, померлого 28.06.1988 року спадкоємцем якого була його дружина ОСОБА_9, яка спадщину прийняла, але не оформила своїх спадкових прав та померла 02.12.1996 року, спадкоємцем якої є її син ОСОБА_10, який спадщину прийняв, але не оформив своїх спадкових прав, оскільки помер 12.10.2005 року. Представнику позивача ОСОБА_4 на її звернення до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини також було відмовлено. Уточнивши позовні вимоги позивачи просили суд визнати, що на момент смерті ОСОБА_7, померлого 28.07.1988 року, йому відповідно до договору дарування від 02.01.1964 року, посвідченого Четвертою державною нотаріальною конторою м.Дніпропетровська за реєстрованим № 1-1, на праві власності належала 1/2 (38/100) частин домоволодіння по вул. Бажова, 21, в м. Дніпропетровську, яка складалася з квартири № 3 в житлового будинку А-1, загальною площею 53,3 кв.м. та житловою площею 50,3 кв.м., а також надвірних будівель, які складаються зсараїв Б,Г, вбиральні Е; встановити факт прийняття спадщини ОСОБА_9 після померлого 28.06.1988 року ОСОБА_7 у вигляді 1/2 (38/100) частин домоволодінняпо вулиціБажова, 21, в м. Дніпропетровську, яке складається з квартири № 3 в житловому будинку літ.А-1 домоволодіння по вулиці Бажова, 21 в м. Дніпропетровську, загальною площею 53,3 кв.м. та житловою 50,3 кв.м., а також надвірних будівель, які складались з сараїв Б,Г та вбиральні Е; визнати право власності в порядку спадкування за законом за ОСОБА_3 та ОСОБА_4, за кожною, на 19/200 частин домоволодінняпо вулиці Бажова, 21 в м. Дніпропетровську, яке складається з квартири № 3 в житловому будинку літ. А-1 домоволодіння по вулиці Бажова, 21 в м. Дніпропетровську, загальною площею 53,3 кв.м. та житловою 50,3 кв.м., а також надвірних будівель, які складаються з сараїв Б,Г та вбиральні Е, після ОСОБА_7, померлого 28.07.1988 року спадкоємцем якого була його дружина ОСОБА_9, яка фактично прийняла спадщину, але не оформила своїх спадкових прав, яка померла 02.12.1996 року, спадкоємцем якої був її син ОСОБА_10, який спадщину прийняв, але не оформив своїх спадкових прав, та 12.10.2005 року помер (т.1 а.с.3-6,165-170,202-205).

У серпні 2014 року ОСОБА_2 звернувся до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про встановлення факту прийняття спадщини, визнання права власності на частину домоволодіння в порядку спадкування за законом, уточнивши який, позивач за просив суд встановити факт прийняття ним спадщини після померлого 28.06.1988 року діда, ОСОБА_7 по праву представництва після померлого 27.06.1979 року батька ОСОБА_11; визнати за ним право власності на 38/200 частин будинковолодіння № 21 по вулиці Бажова в м. Дніпропетровську в порядку спадкування за законом по праву представництва після померлого 28 червня 1988 року ОСОБА_7, і на 38/400 (або 19/200) частини цього будинку в порядку спадкування за законом після померлої 02 грудня 1996 року бабусі ОСОБА_9, а усього на 57/200 частин будинковолодіння по вулиці Бажова, 21 в м. Дніпропетровську (т.1 а.с.59-64).

Рішенням Амур-Дніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 06 липня 2016 року позовні та зустрічні позовні вимоги - задоволено частково (т.3 а.с.5-9):

- визнано за ОСОБА_3 право власності в порядку спадкування за законом після померлого 12.10.2005 року ОСОБА_10 на 19/200 частин домоволодіння по вулиці Бажова, 21 в м. Дніпрі, яке складається з житлового будинку літ.А-1 та господарських споруд - сараїв Б,Г, вбиральні Е;

- визнано за ОСОБА_4 право власності в порядку спадкування за законом після померлого 12.10.2005 року ОСОБА_10 на 19/200 частин домоволодіння по вулиці Бажова, 21 в м. Дніпрі, яке складається з житлового будинку літ. А-1 та господарських споруд - сараїв Б,Г, вбиральні Е;

- визнано за ОСОБА_2 право власності в порядку спадкування за законом після померлої 02.12.1996 року ОСОБА_9 на 38/200 частин домоволодіння по вулиці Бажова, 21 в м. Дніпрі, яке складається з житлового будинку літ. А-1 та господарських споруд - сараїв Б,Г, вбиральні Е.

В апеляційній скарзі (а.с.15-23 т.3) ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати в частині відмови задоволення зустрічних позовних вимог, як необґрунтоване і ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, оскільки:

- на момент смерті ОСОБА_7 і після апелянт мешкав по вулиці Бажова, 21 в м. Дніпропетровську;

- доказом вступу в управління чи володіння спадковим майном апелянтом було надано суду копію будинкової книги, довідку квартального комітету про його постійне проживання в спірному будинку;

- суд необгрунтовано відмовив в задоволенні клопотання про оголошення по справі перерви для надання можливості свідкам, які не зявились з поважних причин, надати пояснення по справі;

- в оскаржуваному рішенні суд невірно зазначено процесуальний статус ОСОБА_6;

- у суда були відсутні докази належного повідомлення про час та день слухання справи всіх учасників справи;

- ОСОБА_7 та ОСОБА_9 завжди вважали апелянта єдиним спадкоємцем спірного будинку.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що скарга є необґрунтованою і не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Частково задовольняючи зустрічні позовні вимоги, суд першої інстанції встановив, що спірний будинок є спадковим майном, вимоги щодо якого заявлені сторонами, які всі мають право на частку в спадковому майні.

Колегія суддів вважає, що такий висновок суду першої інстанції відповідає вимогам закону та матеріалам справи.

Відповідно до ч.3 ст.309 ЦПК України порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ч.2 ст.308 ЦПК України не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Тому доводи апеляційної скарги щодо порушення, на думку апелянта, вимог процесуального права при розгляді справи не можуть бути визнані підставою для скасування рішення суду.

Судом першої інстанції встановлено, що:

- підставі договору дарування від 2 січня 1964 року, посвідченого Четвертою дніпропетровською державною нотаріальною конторою та зареєстрованого в реєстрі № 1-1, ОСОБА_7 належала 1/2 частина домоволодіння № 21 по вул. Бажова в м. Дніпропетровську;

- рішенням Амур-Нижньодніпровського районного виконавчого комітету Дніпропетровської області від 12 червня 1981 року № 401/9 частку ОСОБА_7 було змінено на 38/100, однак перереєстрацію права власності не було проведено;

- на підставі договору купівлі-продажу від 28 липня 1981 року, посвідченого Четвертою дніпропетровською державною нотаріальною конторою та зареєстрованого в реєстрі № 1-2449, 32/100 частин цього домоволодіння належить третій особі ОСОБА_5, - матері ОСОБА_2;

- відповідно до договору купівлі-продажу від 26 вересня 2008 року, посвідченого Шостою дніпропетровською державною нотаріальною конторою та зареєстрованого в реєстрі № 3-3859, 30/100 частин зазначеного будинковолодіння належить третій особі ОСОБА_6;

- ОСОБА_7 помер 28 липня 1988 року, після його смерті відкрилася спадщина у вигляді 38/100 частин домоволодіння № 21 по вул. Бажова в м. Дніпропетровську;

- після його смерті вказану спадщину 38/100 частин спірного домоволодіння прийняла його дружина ОСОБА_9;

- ОСОБА_9 померла 02 грудня 1996 року, після її смерті відкрилась спадщина у вигляді 38/100 частин спірного домоволодіння;

- після її смерті вказану спадщину в рівних частинах по 38/200 частин спірного домоволодіння прийняли ОСОБА_10, її син від першого шлюбу, та ОСОБА_2, відповідач у справі, за правом представлення після смерті його батька ОСОБА_11, сина спадкодавців, померлого 27 червня 1979 року;

- ОСОБА_10 помер 12 жовтня 2005 року, після його смерті відкрилася спадщина у вигляді 38/200 частин спірного домоволодіння;

- після смерті ОСОБА_10 вказану спадщину в рівних частинах по 19/200 частин спірного домоволодіння прийняли його дружина ОСОБА_3 та дочка ОСОБА_4, позивачі по справі.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 про прийняття ним за правом представлення після смерті його батька ОСОБА_11, померлого 27 червня 1979 року, спадщини у вигляді 38/200 частин спірного домоволодіння після смерті його діда ОСОБА_7, померлого 28 липня 1988 року, не можуть бути прийняті до уваги.

Як вбачається зі справи, такі позовні вимоги ОСОБА_2 були заловолені рішенням Амур-Дніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 09 лютого 2015 року (т.2 а.с.73-76), залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 12 травня 2015 року (т.2 а.с.129-130), які скасовані ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 жовтня 2015 року з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції (т.2 а.с.180-182).

Відмовляючи в задоволенні таких позовних вимог рішенням від 06 липня 2016 року, яке є предметом апеляційного оскарження, суд першої інстанції встановив, що на час відкриття спадщини після смерті ОСОБА_7, померлого 28 липня 1988 року, ОСОБА_2, якому виповнилося 15 років відповідно до положень ст.ст.10,549 ЦК УРСР в редакції 1963 року не вчинив дій, які свідчать про прийняття ним спадщини після смерті діда.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 про його проживання в одному домоволодінні разом з спадкодавцем ОСОБА_7 не можуть бути враховані, оскільки на підставі договору купівлі-продажу від 28 липня 1981 року 32/100 частин цього домоволодіння належить ОСОБА_5 - матері ОСОБА_2

Як вбачається зі справи, в заяві від 19 квітня 1997 року про прийняття спадщини після смерті бабусі ОСОБА_9, померлої 02 грудня 1996 року, ОСОБА_2 зазначав, що приймає спадщину після смерті баби ОСОБА_9, яка складається з 38/100 частин житлового будинку, тобто всієї частини спадкового майна, яке перейшло до останньої в порядку спадкування після смерті її чоловіка ОСОБА_7

За таких обставин суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що після смерті діда ОСОБА_2 спадщину не приймав.

З огляду на це колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги про необґрунтованість рішення суду першої інстанції є безпідставними, оскільки зводяться до переоцінки доказів.

Суд першої інстанції всебічно і повно дослідив обставини справи, надав належну оцінку доказам, які надані суду сторонами, і постановив законне і обґрунтоване рішення про часткове задоволення позову ОСОБА_2

Порушень матеріального і процесуального права при ухваленні судового рішення не допущено.

Тому підстав для скасування або зміни рішення суду першої інстанції немає.

У зв'язку з викладеним і керуючись ст.ст.307,308,314,315 Цивільного процесуального кодексу України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Амур-Дніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 06 липня 2016 року залишити без змін.

Ухвала Апеляційного суду Дніпропетровської області набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий:

Судді: