Рішення № 6164631, 16.06.2009, Київський районний суд м. Полтави

Справа № 2-1559 /09

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем україни

16 червня 2009 року Київський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого судді Васильєвій Л.М.

при секретарі Шелестіній О.А.

за участю представника позивача - Заліпи Н.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м . Полтави справу за позовом Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Полтавагаз» доОСОБА_1 про стягнення заборгованості за використаний природний газ, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за використаний природний за період з травня 2006 року по січень 2009 року в сумі 4071 грн. 90 коп. Крім того, за прострочення термінів оплати спожитого природного газу відповідачу нараховано пеню у розмірі 732 грн. 21 коп., інфляційні збитки у розмірі 772 грн. 77 коп. та 3% річних 98 грн. 08 коп. Вказані суми позивач також просив стягнути з відповідача на його користь та відшкодувати судові витрати.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, пославшись на викладені в позовній заяві обставини. Просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість станом на 01 січня 2009 року сумі 4071 грн. 90 коп., пеню у розмірі 732 грн. 21 коп., інфляційні збитки у розмірі 772 грн. 77 коп. та 3% річних 98 грн. 08 коп. Також просив стягнути з відповідача понесені судові витрати.

Відповідач в судове засідання без поважних причин не зґявився, будучи у порядку встановленому законом повідомленим про час та місце розгляду справи, про причини неявки суду не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи до суду не подавав. Тому суд, враховуючи наявність в справі достатніх матеріалів про права та взаємовідносини сторін, приймаючи до уваги відсутність підстав, передбачених ст. 169 ЦПК України для можливого відкладення розгляду справи, вважає за можливе відповідно до вимог ч. 4 ст. 169 ЦПК України розглянути справу без участі відповідача з постановленням заочного рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази у справі, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Як встановлено судом, відповідач зареєстрована та постійно проживає за адресою: АДРЕСА_1. Судом встановлено, що позивачем надавались відповідачу послуги з постачання природного газу. Відповідач послуги по газопостачанню одержав, однак за використаний природний газ в повному обсязі не розрахувався.

11.04.2006 року сторонами укладено Договір № 11208 про надання послуг з газопостачання, в якому передбачили їх права та обовязки в правовідносинах (надалі в тексті рішення Договір). Станом на 01.01.2009 р утворилась заборгованість по сплаті за спожитий природний газ в розмірі 5674 грн.96 коп.

Вказана сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Вирішуючи позовні вимоги про стягнення з відповідача за прострочення термінів оплати спожитого природного газу пені у розмірі 244 грн. 84 коп., інфляційні збитки у розмірі 227 грн. 52 коп. та 3% річних 32 грн. 40 коп., суд приходить до наступних висновків.

Обґрунтовуючи зазначені позовні вимоги, позивач посилається на Договір, що було укладено ним та відповідачем, про надання послуг з газопостачання від 11.04.2006 року.

Але зазначене є невірним, оскільки вказаний Договір не містить будь-яких умов, що поширювали б його дію на попередній відносно його укладення період.

В пункті 33 Договору передбачено, що споживач несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасне та/або не в повному розмірі внесення плати за надані послуги з газопостачання. Але конкретні види та розмір штрафних санкцій договір не містить.

Тому суд вважає безпідставним поширення позивачем умов Договору на правовідносини, що виникли між ним та відповідачем в період до 01.01.2009 року.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про тимчасову заборону стягнення з громадян України пені за несвоєчасне внесення плати за житлово-комунальні послуги» заборонено нарахування по розрахунках з 1 жовтня 1996 року та стягнення з громадян України пені за несвоєчасне внесення квартирної плати та за житлово-комунальні послуги (водопостачання, газ, електрична енергія, теплова енергія, водовідведення, утримання і експлуатація житла та прибудинкових територій, сміттєзбирання, ліфтове господарство).

Відповідно до ст.2 вказаного Закону він діє до прийняття відповідного рішення Верховною Радою України. На даний час вказаний Закон не скасовано, не зупинено, а тому підлягає до застосування.

Вказаний нормативний акт містить пряму заборону нарахування пені.

Посилання позивача на норми Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» також є помилковим, оскільки цей Закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, суб'єктами яких є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності. На правовідносини, субєктами яких є фізичні особи, що не здійснюють підприємницької діяльності, дія зазначеного Закону не поширюється.

Тому застосування вказаного нормативного акту до правовідносин з надання житлово-комунальної послуги, такої як постачання природного газу населенню, є безпідставним.

Суд звертає увагу на те, що спеціальними нормативними актами у сфері надання населенню послуг з газопостачання Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Правилами надання населенню послуг з газопостачання, затвердженими Постановою Кабінету міністрів України від 09.12.1999 №2246, з наступними змінами, не передбачено можливості нарахування споживачу боргу з врахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних.

На підставі викладеного суд не вбачає підстав для стягнення з відповідача на користь позивача пені, суми боргу з врахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних.

З відповідача на користь позивача необхідно стягнути суму заборгованості за використаний природний газ в розмірі 5674 грн. 96 коп. та 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільних справ, сплачені позивачем при подачі позовної заяви до суду, всього необхідно стягнути 5704 грн. 96 коп.

Також з відповідача на користь держави необхідно стягнути 51 грн. державного мита

Керуючись ст.ст.209, 213-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Полтавагаз» (36039, м.Полтава, вул.Енгельса, 2, п/р 26037301545 в філії Полтавське облуправління ВАТ «Ощадбанк», МФО 331467, ЄДРПОУ 03351912) суму заборгованості за використаний природний газ в розмірі 5674 грн. 96 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Полтавагаз» (36039, м.Полтава, вул.Енгельса, 2, п/р 26003023246 в Полтавській філії ВАТ «Інпромбанк», МФО 331978, ЄДРПОУ 03351912) 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільних справ, сплачені позивачем при подачі позовної заяви до суду.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави державне мито у розмірі 51 грн.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Полтавської області через Київський районний суд м. Полтави шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10-денний термін з дня його проголошення та подачі апеляції у 20-денний термін після подачі заяви про апеляційне оскарження.

Відповідачем може бути подана заява про перегляд заочного рішення протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Головуючий підпис Л.М.Васильєва

Копія вірна: