Вирок № 6164613, 17.06.2009, Печерський районний суд міста Києва

№ 1-13/09

ВИРОК

Іменем України

17.06. 2009 року м. Київ

Печерський районний суд м. Києва в складі :

головуючого судді Підпалого В.В., при секретарі Новіковій Н.І., за участю прокурорів Морозова В.Ю., Куценок О.І., Нідзельської О.О. представників цивільних позивачів ОСОБА_6, ОСОБА_7, захисників адвокатів ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Печерського районного суду в м. Києві справу по обвинуваченню

ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродж. м. Ромни Сумської обл., гр-на України, освіта середня спеціальна, не одруженого, працюючого рятівником в санаторії ім. М.В. Гоголя Південно-Західної залізниці, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, на підставі ст. 89 КК України судимостей не має,-

у вчиненні злочину, передбаченого ст. 294 ч. 1 КК України,

ОСОБА_19, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродж. м. Житомира, гр-на України, освіта середня спеціальна, одруженого, маючого малолітню дитину- сина 2000 р.н., тимчасово не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, на підставі ст. 89 КК України судимостей не має,-

у вчиненні злочину, передбаченого ст. 294 ч. 1 КК України,

ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_9, уродж. м. Житомира, гр-на України, освіта середня, не одруженого, не працюючого, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3, раніше не судимого,-

у вчиненні злочину, передбаченого ст. 294 ч. 1 КК України,

ОСОБА_15, ІНФОРМАЦІЯ_12, уродж. м. Коростень Житомирської обл., гр-на України, освіта неповна середня, не одруженого, працює вантажником ПП ОСОБА_16, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_4, раніше судимого:

- вироком Коростенського районного суду Житомирської області від 04.01.1996 року за ст. ст. 206 ч. 2, 141 ч. 3 КК України 1960 року із застосуванням ст. ст. 44, 42 КК України на 3 роки позбавлення волі із застосуванням ст. 46-1 КК України відстрочкою виконання вироку строком на 2 роки;

- вироком Коростенського районного суду Житомирської області від 27.02.1998 року за ст. ст. 140 ч. 2. 140 ч. 3 КК України 1960 року із застосуванням ст. ст. 42, 43 КК України на 4 роки позбавлення волі, звільненого 08.09.2000 року за постановою Снігірувського районного суду Миколаївської області від 06.09.2000 року умовно-достроково на 4 місяці 22 дні;

- вироком Коростенського районного суду Житомирської області від 11.06.2002 року за ст. 296 ч. 2 КК України на 1 рік 6 місяців позбавлення волі, звільненого 11.04.2003 року за відбуттям строку покарання,

у вчиненні злочину, передбаченого ст. 294 ч. 1 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Так, в 20-х числах жовтня 2004 року особа, кримінальна справа відносно якої виділена в окреме провадження, у звязку з її розшуком, знаючи, що 23.10.2004 року на площі Л.Українки в м. Києві біля будівлі Київської обласної державної адміністрації в якому розташована Центральна виборча комісія (ЦВК) заплановано проведення мітингу на підтримку кандидата в Президенти України ОСОБА_18, зібрала на території санаторію «Зміна» ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_19 та інших невстановлених органами досудового слідства осіб та повідомила, що в цей день вони за грошову винагороду будуть приймати активну участь в масових заворушеннях, направлених на зрив вказаної акції.

23.10.2004 року, приблизно о 14 год., особа, кримінальна справа відносно якої виділена в окреме провадження, у звязку з її розшуком, знову зібрала на території санаторію «Зміна» ОСОБА_14, ОСОБА_19 та інших невстановлених органами досудового слідства осіб та згідно розробленого плану розподілила їх на: групу «стрільців», яка повинна кидати каміння та димові шашки по вікнах будівлі Київської обласної державної адміністрації; групу «прикриття», яка повинна сприяти підходу «стрільців» до вказаної будівлі, і групу «підтримки», яка повинна надати можливість «стрільцям» втекти після виконання поставленої задачі. ОСОБА_19 та ОСОБА_14 потрапили в групу «стрільців».

Тоді ж, особа, кримінальна справа відносно якої виділена в окреме провадження, у звязку з її розшуком, повідомила ОСОБА_14, ОСОБА_19 та іншим невстановленим органами досудового слідства особам, що безпосередньо на місці вчинення злочину, коли він вигукне «ОСОБА_18, так!», це буде слугувати умовним сигналом до активної участі в масових заворушеннях

Після цього, невстановлені органами досудового слідства особи організували доставку автомобільним транспортом ОСОБА_14, ОСОБА_19 та інших осіб з санаторію «Зміна» на площу Л. Українки в м. Київ, і зосередили їх біля правого крила будівлі Київської обласної державної адміністрації, яке належить Комунальному підприємству «Управління споруд Київської обласної державної адміністрації».

23.10.2004 року ОСОБА_15, будучи обізнаним про те, що має приймати активну участь в масових заворушеннях, за попередньою домовленістю з особою, кримінальна справа відносно якої виділена в окреме провадження, у звязку з її розшуком, також прибув до м. Києва на площу Л.Українки, де приєднався до ОСОБА_19, ОСОБА_14 та інших невстановлених органами досудового слідства осіб.

В цей же день, на пропозицію осіб, кримінальна справа відносно яких виділена в окреме провадження, у звязку з їх розшуком прийняти активну участь в масових заворушеннях, до цієї ж групи приєднався ОСОБА_12, який вранці 23.10.2004 року приїхав з м. Ромни Сумської області до м. Києва.

В подальшому, невстановлені органами досудового слідства особи роздали членам вказаної групи прапорці і хустинки оранжевого кольору з символікою політичної партії «Наша Україна», каміння та димові шашки. ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_19, ОСОБА_12 та інші невстановлені органами досудового слідства особи одягли на голови отримані хустинки помаранчового кольору, з метою маскування під представників політичної партії «Наша Україна», та отримали каміння і димові шашки для вчинення антигромадських дій.

Після цього, того ж дня, близько 16 год. 20 хв., особа, кримінальна справа відносно якої виділена в окреме провадження, у звязку з її розшуком, подала умовний сигнал - «ОСОБА_18, так!» ОСОБА_15, ОСОБА_14, ОСОБА_19, ОСОБА_12 та іншим невстановленим органами досудового слідства особам, які утворивши безчинствуючий натовп, вчинили насильство над особою та знищення майна, створюючи при цьому загрозу для громадської безпеки, усвідомлюючи незаконність своїх дій, в присутності багаточисленного скопичення осіб, побігли в бік будівлі Київської обласної держаної адміністрації, де знаходилась ЦВК, кидаючи по шляху каміння та димові шашки по вікнах 1 та 2 поверхів правого крила вказаної будівлі.

Зокрема, ОСОБА_15, на виконання вказівки особи, кримінальна справа відносно якої виділена в окреме провадження, у звязку з її розшуком, реалізуючи спільну злочинну мету, направлену на активну участь в масових заворушеннях із супроводженням насильства над особою та знищенням майна, будучи активним учасником безчинствуючого натовпу, кинув рукою отриманий від невстановленої слідством особи камінь у вікно каб. № 204 на другому поверсі будівлі Київської обласної державної адміністрації, в результаті чого розбив, тобто знищив, належне зазначеній адміністрації скло вартістю 151 грн. 63 коп.

ОСОБА_14, на виконання вказівки особи, кримінальна справа відносно якої виділена в окреме провадження, у звязку з її розшуком, реалізуючи спільну злочинну мету, направлену на активну участь в масових заворушеннях із супроводженням насильства над особою та знищенням майна, будучи активним учасником безчинствуючого натовпу, кинув рукою отриманий від невстановленої слідством особи камінь у вікно кабінету № 202 на другому поверсі будівлі Київської обласної державної адміністрації, в результаті чого розбив, тобто знищив, належне зазначеній адміністрації скло вартістю 151 грн. 63 коп.

ОСОБА_19, на виконання вказівки особи, кримінальна справа відносно якої виділена в окреме провадження у звязку з її розшуком, реалізуючи спільну злочинну мету, направлену на активну участь в масових заворушеннях із супроводженням насильства над особою та знищенням майна, будучи активним учасником безчинствуючого натовпу, кинув рукою привезений ним з санаторію «Зміна» камінь в вікно фойє на першому поверсі вказаної будівлі, в результаті чого розбив, тобто знищив, належне Київській обласній державній адміністрації скло вартістю 2543 грн. 50 коп.

ОСОБА_12, на виконання вказівки особи, кримінальна справа відносно якої виділена в окреме провадження у звязку з її розшуком, реалізуючи спільну злочинну мету, направлену на активну участь в масових заворушеннях із супроводженням насильства над особою та знищенням майна, будучи активним учасником безчинствуючого натовпу, кинув рукою підібраний ним на землі камінь в бік вікон Київської обласної державної адміністрації.

Інші невстановлені органами досудового слідства особи, з цією ж метою, також кинули каміння по вікнах будівлі Київської обласної державної адміністрації, в результаті чого розбили скло ще 11-ти вікон приміщень Київської обласної державної адміністрації, і 2-х вікон приміщень Центральної виборчої комісії, розташованої в цій же будівлі на першому поверсі.

Окрім того, від попадання каменів, кинутих невстановленими органами досудового слідства особами в кіоск приватного підприємства «Л-Авуар», що належить ОСОБА_20 та знаходиться на 1-му поверсі будинку Київської обласної державної адміністрації, була пошкоджена та знищена належна останній сувенірна і парфумерна продукція на загальну суму 1 330 грн. З якої: пошкоджено - на суму 1 202 грн.; знищено - на суму 128 грн. (ароматичні лампи у вигляді: дельфіна, вартістю 30 грн., серця - 30 грн., ока - 22 грн., сонця -18 грн., кружки з ручкою - 6 грн., китайської вази - 14, 5 грн. і китайської вази - 7, 5 грн.).

Всього в результаті протиправних дій ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_19, ОСОБА_12 та інших невстановлених органами досудового слідства активних учасників масових заворушень комунальному підприємству «Управління споруд Київської обласної державної адміністрації» було завдано майнової шкоди на загальну суму 8 475, 83 грн., ЦВК України - 562, 96 грн. та громадянці ОСОБА_21 - 1 330 грн., а всього на загальну суму 10 368,79 грн.

Також, в ході вказаних масових заворушень уламком скла, розбитого кинутими невстановленими органами досудового слідства особами, було заподіяно легке тілесне ушкодження у вигляді садна овальної форми з правого боку чола співробітнику комітету Верховної Ради України Палію O.A., який в той час знаходився у своєму службовому кабінеті на 2-му поверсі будівлі Київської обласної державної адміністрації.

Підсудні ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_19 та ОСОБА_12 свою вину у вчиненні злочину, що їм інкримінується, визнали повністю, щиро розкаялись у вчиненому та дали в судовому засіданні наступні показання.

Так, підсудний ОСОБА_19 в судовому засіданні підтвердив фактичні обставини справи, як вони викладенні в обвинуваченні, визнав себе винним у предявленому обвинуваченні повністю та показав, що 23.10.2004 року біля 14 год. на території санаторія «Зміна» його разом з іншими особами зібрав ОСОБА_23, який повідомив, що вони усі їдуть на площу з метою бити вікна в будинку та зірвати концерт, для чого їм усім треба поділитися на групи, в які входило б пять- десять осіб. Безпосередньо в яку саме групу увійде він йому не сказали. Проте, він зрозумів в яку групу буде входить по руху руки ОСОБА_23, який таким чином поділив всіх на групи. ОСОБА_23 сказав, що їм потрібно буде кинути каміння, а потім втекти до юрби та змішатися з нею. Всі учасники акції розуміли, що за вчинене отримають гроші. Прапорець та хустинку помаранчевого кольору він отримав на території санаторія «Зміна» із мішка, камінь взяв на території санаторію для того щоб кинути у вікно. Коли вони приїхали на площу він зрозумів, що їх дії можуть привести до зриву виборчої кампанії. Він особисто кинув камінь у вікна будинку. Коли він втікав між ялинками, хтось поставив йому підніжку і він впав. Раніше, під час досудового слідства він не визнавав вини, оскільки побоювався кримінальної відповідальності за вчинене.

Так, підсудний ОСОБА_12 в судовому засіданні підтвердив фактичні обставини справи, як вони викладенні в обвинуваченні, визнав себе винним у предявленому обвинуваченні повністю, зазначив що підтримує свої показання, які він дав на досудовому слідстві в якості обвинуваченного та показав в судовому засіданні, що він уранці виїхав на маршрутному таксі з м. Ромни в м. Київ, куди приїхав приблизно на початку 9-ої ранку. По прибуттю в м. Київ він поїхав на вул. Хрещатик, тому що думав, що концерт буде проводитися саме там. Потім подзвонив своїм друзям- ОСОБА_25 та ОСОБА_24, які вже перебували тоді в м. Києві й сказав їм про те, що приїхав і хотів би з ними зустрітися, поспілкуватися тому, що давно їх не бачив. Перебуваючи на вул. Хрещатик від перехожих довідався, що концерт буде проходити на пл. Лесі Українки біля будівлі Центральної виборчої комісії (ЦВК). Довідавшись про це, він разом з демонстрацією, яка рухалася по вул. Хрещатик убік Бессарабського ринку, прибув на пл. Лесі Українки. Біля ст. метро «Печерська» у м. Києві, в першій половині дня, він зустрівся зі своїми друзями- ОСОБА_25 та ОСОБА_24 Надалі вони гуляли біля будівлі ЦВК чекаючи концерту, спілкувалися, обмінювалися новинами, пили пиво. У ході розмови ОСОБА_25 та ОСОБА_24 повідомили йому, що в м. Києві находяться вже пару днів, але чим саме вони займалися вони не сказали. Після концерту виступали різні політичні діячі України, але хто саме не пам'ятає. Потім ОСОБА_25 та ОСОБА_24 повели його в ліву сторону від сцени (якщо дивитися перед собою на сцену). Там перебувала група людей у кількості приблизно 50 осіб із символікою політичної партії «Наша Україна» - у косинках та з прапорцями. Незнайомі йому чоловік та жінка продовжували роздавати такі ж косинки й прапорці й іншим членам групи. Вони ж дали по косинці й прапорцю йому, ОСОБА_25 й ОСОБА_24 Одягши косинки на голову, вони перебували в цій групі біля п'яти хвилин. Потім хтось із учасників групи, хто саме не бачив, крикнув «Ура» або ще щось, точно він не пам'ятає, і вся ця група побігла убік будівлі ЦВК із лементами «Ура» і стали кидати по вікнах будівлі камені й інші предмети, які саме він не пам'ятає. Він побіг за цією групою й поперед нього бігли ОСОБА_25 і ОСОБА_24 Підбігши до будівлі ЦВК, розташованому на пл. Лесі Українки в м. Києві він разом з іншими кинули камені убік вікон 1 і 2 поверхів ЦВК. Де його друзі взяли камені йому не відомо. Можливо їм їх дали разом із символікою- косинками, прапорцями. Пробігаючи за ними біля ялинок він підхопив камінь і так само кинув його убік вікна. В цьому напрямку летіло багато каменів, і він не помітив потрапив або не потрапив. Усе це супроводжувалося захопленими лементами оточуючих його людей схоже начебто «Ура!». Після цього вся юрба, яка перебувала біля ялинок почала тікати. Він почав також тікати, але своїх друзів у цей момент він поруч не бачив. Утекти вирішив тому, що побачив співробітників міліції, що направлялися до юрби, яка кидає камені убік ЦВК, оскільки боявся відповідальності за вчинене. Утекти йому не вдалося. Там же біля будівлі ЦВК він був затриманий співробітниками міліції й доставлений у Печерське РУ ГУ МВС України в м. Києву. Він був затриманий не один, у Печерськом РУ ГУ перебувало ще близько 10 осіб у тому числі його друзі - ОСОБА_16 і ОСОБА_25. Нікого із затриманих, крім своїх друзів він не знав та знайом раніше не був, за що вони були затримані спочатку не знав. Він розумів, що своїми діями міг зірвати мирне проведення мітингу, який проходив на пл.. Лесі Українки в м. Києві, хоча в той момент не надавав значення.

Підсудний ОСОБА_15 в судовому засіданні підтвердив фактичні обставини справи, як вони викладенні в обвинуваченні, визнав себе винним у предявленому обвинуваченні повністю та показав, що взяв участь масових заворушеннях за попередньою домовленістю з ОСОБА_23, оскільки бажав заробити гроші, з яких отримав пятьсот доларів. Він, разом з іншими учасниками заворушень отримав прапорець та хустинку помаранчевого кольору та димову шашки. Камінь він взяв із землі, для того щоб кинути в бік будівлі. Він розумів, що такі дії призведуть до зриву мітингу. Раніше, під час досудового слідства він не визнавав вини, оскільки побоювався кримінальної відповідальності за вчинене.

Підсудний ОСОБА_14 в судовому засіданні підтвердив фактичні обставини справи, як вони викладенні в обвинуваченні, визнав себе винним у предявленому обвинуваченні повністю та показав, що косинки та повязки помаранчевого кольору, він та інші особи отримали в машині чи в санаторії «Зміна», на даний час він вже не памятає. Ці атрибути, були потрібні для того щоб не відрізнятися від юрби. Вони їхали для того щоб зірвати мітинг. Хтось повинен був вигукнути «ОСОБА_18, Так!». На його думку, вони могли зірвати мітинг та кампанію кандидата в президенти України. Раніше, під час досудового слідства він не визнавав вини, оскільки побоювався кримінальної відповідальності за вчинене.

Враховуючи те, що підсудні ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_19 та ОСОБА_12 не оспорювали фактичні обставини справи та розмір цивільних позовів і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, заслухавши думку учасників судового розгляду та роз'яснивши їм положення ст. 299 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження інших доказів по справі, крім тих, що характеризують особи підсудних.

Оцінюючи зазначене, суд приходить до висновку про те, що винність підсудних ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_19 та ОСОБА_12 доведена повністю, а тому їх дії суд кваліфікує за ст. 294 ч. 1 КК України:

- ОСОБА_14, як активна участь у масових заворушеннях, що супроводжувалися насильством над особою та знищенням майна;

- ОСОБА_15, як активна участь у масових заворушеннях, що супроводжувалися насильством над особою та знищенням майна;

- ОСОБА_19, як активна участь у масових заворушеннях, що супроводжувалися насильством над особою та знищенням майна;

- ОСОБА_12, як активна участь у масових заворушеннях, що супроводжувалися насильством над особою та знищенням майна.

Обставинами, які пом'якшують покарання підсудним ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_19 та ОСОБА_12, відповідно до вимог ст. 66 ч. 1 КК України, суд визнає щире каяття підсудних та добровільне відшкодування завданого збитку.

Обставиною, що обтяжує покарання підсудному ОСОБА_15, відповідно до вимог ст. 67 КК України, суд визнає рецедив злочину.

При обранні міри покарання підсудним ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_19 та ОСОБА_12, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ними злочину, відповідальність за який передбачена ст. 294 ч. 1 КК України, і який віднесений кримінальним законом до категорії тяжких злочинів.

Крім того при обранні міри покарання підсудним суд враховує:

- особу ОСОБА_12, який має постійне місце проживання, не одружений, за місцем проживання характеризується задовільно, працює, судимостей на підставі ст. 89 КК України не має, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря- психіатра не перебуває.

- особу ОСОБА_14, який має постійне місце проживання, за місцем проживання характеризується задовільно, тимчасово не працює, раніше не судимий, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря- психіатра не перебуває;

- особу ОСОБА_15, який має постійне місце проживання, за місцем проживання характеризується задовільно, за місцем роботи характеризується позитивно, працює, хворіє на тяжку хворобу- туберкульоз, раніше неодноразово судимий, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря- психіатра не перебуває;

- особу ОСОБА_19, який має постійне місце проживання, за місцем проживання характеризується задовільно, тимчасово не працює, одружений, має малолітню дитину- сина 2000 р.н., хворого на мінімальну мозкову дисфункцію, жінку- хвору на пієлонефрит та двобічний нефроптоз, судимостей на підставі ст. 89 КК України не має, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря- психіатра не перебуває.

Тому, суд вважає за необхідне призначити підсудним ОСОБА_15, ОСОБА_19 та ОСОБА_12 покарання відповідно до вимог ст. 65 КК України щодо законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, з метою перевиховання та виправлення підсудних, попередження вчинення ними нових злочинів за ст. 294 ч. 1 КК України у вигляді позбавлення волі, ОСОБА_15 та ОСОБА_19 ближче до нижчої межі встановленої санкції статті Особливої частини КК України, ОСОБА_12, враховуючи обставини, які пом'якшують покарання відповідно до вимог ст. 66 ч. 1 КК України, які зазначені вище, суд враховує при обранні міри покарання особу підсудного, те що він має матір 1950 р.н. пенсіонерку, і вважає за можливе призначити покарання, із застосуванням ст. 69 КК України, нижче від найнижчої межі встановленої санкцією статті Особливої частини Кримінального Кодексу.

На підставі викладеного суд не дійшов до висновку про можливість виправлення ОСОБА_15, ОСОБА_19 та ОСОБА_12 без відбування покарання і вважає, що виправлення підсудних ОСОБА_15, ОСОБА_19 та ОСОБА_12 враховуючи тяжкість вчиненого ними злочину, їх особи, та усі обставини справи, можливо тільки в умовах ізоляції від суспільства. Тому, суд прийняв рішення не звільняти підсудних ОСОБА_15, ОСОБА_19 та ОСОБА_12 від відбування покарання з випробуванням.

Разом з тим, суд вважає, що перевиховання та виправлення ОСОБА_14 можливе без ізоляції від суспільства, а тому необхідно призначити йому покарання ближче до нижчої межі встановленої санкції статті Особливої частини КК України, повязане з позбавленням волі, але із застосуванням правил ст. 75 КК України звільненням від відбування покарання з випробуванням та покладенням на нього обовязків, передбачених ст. 76 КК України не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти зазначений орган про зміну місця проживання та періодично зявлятися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Крім того, відповідно до ст. 2 Закону України «Про амністію» від 12.12.2008 року підлягають звільненню від покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не повязаних з позбавленням волі, особи, зазначені у статті 1 цього Закону, засуджені за умисні злочини, за які законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше десяти років, якщо на день набрання чинності цим Законом вони відбули не менше половини призначеного строку основного покарання.

Як вбачається, санкцією ст. 294 ч. 1 КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше восьми років.

Підсудний ОСОБА_19 перебуває під вартою з 22.02.2005 року, з моменту його затримання в порядку ст. 115 КПК України. Відповідно до вимог ст. 72 ч. 5 КК України зазначений термін зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день. Таким чином, суд повинен зарахувати підсудному ОСОБА_19 у строк покарання термін попереднього увязнення з 22.02.2005 року, який перевищує половину масимальної межі встановлною санкцією ст. 294 ч. 1 КК України.

Заслухавши думку прокурора, який просив застосувати до ОСОБА_19 акт амністії- Закон України «Про амністію» від 12.12.2008 року та думку ОСОБА_19, який в присутності захисника також підтримав думку прокурора і також просив застосувати до нього акт амністії, зазначивши, що йому зрозумілі правові наслідки застосування Закону України «Про амністію» від 12.12.2008 року, суд надходить до висновку про те, що відповідно до ст. 2 Закону України «Про амністію» від 12.12.2008 року підсудний ОСОБА_19 підлягає звільненню від покарання у виді позбавлення волі, оскільки: санкція ст. 294 ч. 1 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк не більше 8 років, ОСОБА_19 перебуває під вартою з 22.02.2005 року та має неповнолітню дитину- сина 2000 р.н., перешкод для незастосування акту амністії судом не встановлено.

По справі заявлені цивільні позови - комунальним підприємством «Управління споруд Київської обласної державної адміністрації» на суму 8 475,83 грн. Центральної Виборчої Комісії на суму 562 грн., потерпілою ОСОБА_20 на суму 1 330 грн., про відшкодування шкоди завданої злочином

Проте, у задоволенні позовів комунальним підприємством «Управління споруд Київської обласної державної адміністрації» на суму 8 475,83 грн. Центральної Виборчої Комісії на суму 562 грн., потерпілою ОСОБА_20 на суму 1 330 грн., про відшкодування шкоди завданої злочином слід відмовити, оскільки під час судового розгляду справи від комунального підприємства «Управління споруд Київської обласної державної адміністрації», Центральної Виборчої Комісії та потерпілої ОСОБА_20 надійшли заяви, що шкода, яка була завдана злочином їм відшкодована в повному обсязі.

Відповідно до ст. 93 КПК України необхідно стягнути з ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_19 та ОСОБА_12, солідарно судові витрати по справі вартість проведених по справі експертиз в сумі 14 802, 46 грн.

Постанови ст. слідчого СУ ГУ МВС України в м. Києві від 24.02.2005 року про накладення арешту на майно ОСОБА_19 та ОСОБА_14 слід залишити без змін, для забезпечення відшкодування судових витрат по справі.

Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до ст. 81 КПК України.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 321, 323, 324 КПК України, суд-

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_12 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 294 ч. 1 КК України, і призначити йому покарання із застосуванням ст. 69 КК України у виді 2 ( двох ) років позбавлення волі .

Обраховувати строк відбуття покарання засудженим ОСОБА_12, з моменту затримання починаючи з 26.10.2007 року відповідно до вимог ст. 72 КК України.

ОСОБА_19 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 294 ч. 1 КК України, і призначити йому покарання у виді 5 ( пяти ) років позбавлення волі .

Зарахувати в строк відбуття покарання засудженим ОСОБА_19 термін його попереднього увязнення, починаючи з 22.02.2005 року, відповідно до вимог ст. 72 КК України.

На підставі ст. 2 Закону України «Про амністію» від 12.12.2008 року звільнити ОСОБА_19 від призначеного покарання.

ОСОБА_15 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 294 ч. 1 КК України, і призначити йому покарання у виді 5 ( пяти ) років позбавлення волі .

Обраховувати строк відбуття покарання засудженим ОСОБА_15, з моменту затримання починаючи з 22.02.2005 року відповідно до вимог ст. 72 КК України.

ОСОБА_14 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 294 ч. 1 КК України, та призначити йому покарання у виді 5 ( пяти ) років позбавлення волі . .

Відповідно до ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_14 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 (три) роки.

Згідно ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_14 обовязки протягом іспитового строку не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти зазначений орган про зміну місця проживання та періодично зявлятися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Зарахувати в строк відбуття покарання засудженим ОСОБА_14 термін його затримання, починаючи з 22.02.2005 року по 25.02.2005 року, відповідно до вимог ст. 72 КК України.

У задоволенні цивільних позовів комунального підприємства «Управління споруд Київської обласної державної адміністрації» на суму 8 475,83 грн. Центральної Виборчої Комісії на суму 562 грн., потерпілої ОСОБА_20 на суму 1 330 грн.,- відмовити.

Стягнути з засуджених ОСОБА_12, ОСОБА_19, ОСОБА_15 та ОСОБА_14, солідарно судові витрати проведених по справі судово-криміналістичних експертиз № 8/1/33/2004- 706, 16 грн.; № 57/д - 423, 70 грн.; № 55/д - 423, 70 грн.; № 372хс -727, 76 грн.; № 374хс -847, 39 грн.; № 379хс - 727, 76 грн.; № 375хс- 727, 76 грн.; № 377хс- 727, 76 грн.; № 381хс- 727, 76 грн.; № 383хс- 727, 76 грн; № 415хс- 727, 76 грн.; № 412хс- 727, 76 грн.; № 413хс- 727, 76 грн.; № 414хс- 727, 76 грн.; № 373хс- 847, 39 грн.; № 380хс -847, 39 грн.; № 378хс- 847, 39 грн.; № 382хс- 847, 39 грн.;№ 376хс- 847, 39 грн.; № 81хс- 847, 39 грн.; № 082хс- 49, 57 грн. на р/р № 35221100105031 в УДК у Київській обл., ЄДРПОУ 25575285, МФО 821018 (НДЕКЦ при ГУ МВС України в м. Києві. За експертні роботи).

Постанови ст. слідчого СУ ГУ МВС України в м. Києві від 24.02.2005 року про накладення арешту на майно ОСОБА_19 та ОСОБА_14 залишити без змін, для забезпечення відшкодування судових витрат по справі.

Речові докази по справі 4 використані димові шашками, 34 уламки каміння, 4 рукавички із тканини чорного кольору, 4 куски тканини оранжевого кольору, 2 шапки із тканини чорного кольору, 6 каменів, 2 уламки плитки і уламок цегли, які зберігаються в кімнаті для зберігання речових доказів слідчого відділу Управління СБ України у м. Києві, знищити як вилучені із обігу та як такі, що не мають ніякої цінності та не можуть бути використані; 3 відеокасети, приєднані до справи, залишити зберігатись при матеріалах справи.

Міру запобіжного заходу засудженим ОСОБА_15 та ОСОБА_12 до набрання вироком законної сили залишити без змін - тримання під вартою у Київському СІЗО Державного департаменту України з питань виконання покарань.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_14 до набрання вироком законної сили залишити без змін - підписку про невиїзд.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_19 до вступу вироку в законну силу змінити з тримання під вартою на підписку про невиїзд, звільнивши останнього негайно з під варти в залі суду.

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженими, які перебувають під вартою в той же строк з моменту отримання ними копії вироку.

Суддя В.В. Підпалий