Ухвала суду № 61642548, 22.04.2016, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/14958/15-а

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 квітня 2016 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в особі головуючого судді Дергачової Н.В., при секретарі судового засідання Меркуловій Ю.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгороді адміністративний позов ОСОБА_1 до Коритнянської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області про визнання протиправним та нечинним рішення сільської ради, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом до Коритнянської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області за яким просить суд: визнати Рішення 41 сесії 6 скликання Коритнянської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області (позачергової) від 27 серпня 2015 р. № 584 «Про скасування рішення 40 сесії 6 скликання від 11.08.2015 № 561 «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки» протиправним та нечинним.

В обґрунтування позову позивач зазначив наступне.

Відповідно до Рішення 40 сесії 6 скликання Коритнянської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області від 11 серпня 2015 р. № 561 «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки» позивачеві ОСОБА_1, надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки передбаченої у власність орієнтовною площею 0,12 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд із земель не наданих у власність та користування в с. Кінчеш, вул. Б. Хмельницького, № 42, Ужгородського району Закарпатської області.

Нещодавно позивачу стало відомо, що відповідно до Рішення 41 сесії 6 скликання Коритнянської сільської ради (позачергової) від 27 серпня 2015 р. № 584 «Про скасування рішення 40 сесії 6 скликання від 11.08.2015 № 561 «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки» вищенаведене рішення, на підставі якого йому було надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою, було скасоване. Його не було поставлено до відома про розгляд даного питання, а на сесію ради, на якій приймалось дане рішення, не було запрошено. Більш того, позивача не повідомили про прийняте рішення, а дізнався він про нього від інших громадян, щодо яких сільська рада прийняла аналогічні рішення.

Позивач вважає, що рішення 41 сесії 6 скликання Коритнянської сільської ради (позачергової) від 27 серпня 2015 р. № 584 є необґрунтованим, прийнято всупереч чинному законодавству, не в межах повноважень сільської ради та без урахування його права на участь у процесі прийняття рішення, що й зумовило його звернення до суду з відповідним позовом.

У судове засідання представник позивача не прибув, незважаючи на той факт, що про час і місце розгляду справи був судом повідомлений належним чином, проте подав до суду заяву, за якою просить суд розглянути справу в порядку письмового провадження.

Представники відповідача в судове засідання не прибув, незважаючи на той факт, що про час і місце розгляду справи був судом повідомлений належним чином. Будь яких заяв від нього до суду не надходило.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтується позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Зі змістуч. 3 ст. 2 КАС України випливає, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Як вбачається з матеріалів справи, 11 серпня 2015 року Коритнянської сільською радою Ужгородського району Закарпатської області на сороковій сесії шостого скликання було прийнято рішення № 561 «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки» за яким, відповідно до статті 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні, статей 12, 122, 118, 121, розділу X „Перехідні положення Земельного кодексу України, за наслідками розгляду заяву гр. ОСОБА_1, жителя ІНФОРМАЦІЯ_1 та беручи до уваги протокол засідання земельної комісії, було вирішено надати гр ОСОБА_1, жителю ІНФОРМАЦІЯ_2 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки передбаченої у власність орієнтовною площею 0,12 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд із земель не наданих у власність та користування в с. Кінчені, вул. Б.Хмельницького, № 42 , Ужгородського району, Закарпатської області. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки оформити у відповідності до вимог чинного законодавства та подати на затвердження. Контроль за виконанням рішення покладений на земельну комісію

Як вбачається з матеріалів справи, 20 серпня 2015 року позивачем був укладений договір № ГС 207/1/15 на виконання проектно вишукувальних робіт з геодезії,, топографії, картографії, землеустрою із Приватним підприємством «Ужгеостар» на виготовлення проектної документації на вищезазначену, виділену йому земельну ділянку.

Суду також наданий додаток до договору № ГС 207/1 від 20 серпня 2015 року «Завдання на виконання робіт».

Відповідно до рішення Коритнянської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, прийнятого на сорок першій сесії шостого скликання № 584 «Про скасування рішення 40 сесії 6 скликання від 11.08.2015 № 561 '"Про надання дозволу на розробку проекту' землеустрою щодо відведення земельної ділянки у відповідності до статті 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні, статей 12 Земельного кодексу України, за наслідками розгляду заяви грамади села Коритняни № Р-190/02-33 від 18.08.2015 року, звернення жителів сіл Коритняни та Кінчеш вх. № 229/02-30 від 21.08.2015 р., було скасоване рішення 40 сесії 6 скликання Коритнянської сільської ради № 561 від 11.08.2015 року Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд громадянину ОСОБА_1, жителю ІНФОРМАЦІЯ_2.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК Українидоговором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч. 3 ст. 26 Закону України «Про землеустрій» взаємовідносини замовників і розробників документації із землеустрою регулюються законодавством України і договором.

Згідно ч. 1 ст. 888 ЦК Україниза договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт замовник зобов'язаний передати підрядникові завдання на проектування, а також інші вихідні дані, необхідні для складання проектно-кошторисної документації. Завдання на проектування може бути підготовлене за дорученням замовника підрядником. У цьому разі завдання стає обов'язковим для сторін з моменту його затвердження замовником.

З аналізу наведених норм вбачається, що договір про розроблення проекту землеустрою вважається укладеним і створює для сторін взаємні права та обовязки з моменту його підписання сторонами та передачі виконавцю (затвердження) завдання на виконання робіт замовником.

Відтак, суд констатує, що на підставірішення 40 сесії 6 скликання Коритнянської сільської ради від 11.08.2015 № 561 «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки» виникли правовідносини із землеустрою.

Як зазначив Конституційний суд України в Рішенні від 16.04.2009 р. № 7-рп/2009 в справі про скасування актів органів місцевого самоврядування,в Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність (стаття 3). Органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами (стаття 74 Закону). Таким чином, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є "гарантією стабільності суспільних відносин" між органами місцевого самоврядування і громадянами,

породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення, що узгоджується з правовою позицією, викладеною в абзаці другому пункту 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року N 1-зп у справі щодо несумісності депутатського мандата.

Ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.

Відтак, суд приходить до висновку, щорішення 40 сесії 6 скликання від 11.08.2015 № 561 «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки» не могло бути скасоване Коритнянською сільською радою, тобто рішення 41 сесії 6 скликання Коритнянської сільської ради (позачергової) від 27 серпня 2015 р. № 584 «Про скасування рішення 40 сесії 6 скликання від 11.08.2015 № 561 «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки» є протиправним.

У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 162 КАС Україниу разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача.

У відповідності до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Тому суд вважає за необхідне стягнути із відповідача на користь позивача витрати із сплати судового збору у сумі 487 грн. 20 коп., який був сплачений останнім при зверненні до суду з відповідним адміністративним позовом.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 70, 71, 86,94, 159, 161, 162, 163КАС України, ст. 626, 888 ЦК України, ч. 3 ст. 26 Закону України «Про землеустрій», рішенням Конституційного суду України від 16.04.2009 р. № 7-рп/2009, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та нечинним рішення 41 сесії 6 скликання Коритнянської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області (позачергової) від 27 серпня 2015 р. № 584 «Про скасування рішення 40 сесії 6 скликання від 11.08.2015 № 561 «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки».

Стягнути із Коритнянської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, Ужгородський район, с. Коритняни, вул. Духновича, 66 «в», ідентифікаційний код 04349768 на користь ОСОБА_1, м. Ужгород, вул. І.Франка, 56/68, ідентифікаційний номер суду невідомий, витрати із сплати судового збору у сумі 487 грн. 20 коп.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_2