Ухвала суду № 61642073, 15.09.2016, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/7196/16-а

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 вересня 2016 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

-головуючого судді Шепетко І.О.,

-за участі секретаря судового засідання Терпай С.В.,

-позивача ОСОБА_1,

-представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгород адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Ужгородського обєднаного Управління Пенсійного фонду України Закарпатської області про визнання неправомірними дій щодо відмови у перерахунку розміру пенсії та зобовязання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із вищезазначеним позовом посилаючись на те, що ним 23 червня 2016 року було подано до Ужгородського обєднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області заяву про проведення перерахунку пенсії у звязку з підвищенням заробітної плати працівникам органів прокуратури. Однак, позивачу у задоволенні заяви було відмовлено з посиланням на те, що відповідно до Прикінцевих положень ОСОБА_3 України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року, з 01.06.2015 року пенсії в порядку та на умовах визначених ОСОБА_3 України «Про прокуратуру» не призначаються, а раніше призначені пенсії не перераховуються.

Позивач вважає такі дії відповідача незаконними на необґрунтованими, у звязку з чим звернувся до суду з даним позовом.

У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечувала, з тих підстав, що пунктом 5 Прикінцевих положень ОСОБА_3 України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року, передбачено, що з 01.06.2015 року скасовано норми щодо пенсійного забезпечення осіб, які набули право на призначення пенсії відповідно до ОСОБА_3 України «Про прокуратуру». У звязку з чим, з 01.06.2016 року пенсії в порядку та на умовах визначених вищезазначеними законами, не призначаються. а раніше призначені пенсії не перераховуються.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

З 01 серпня 2000 року ОСОБА_1 було призначено пенсію за вислугу років відповідно до статті 50-1 ОСОБА_3 України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року довічно в розмірі 90 відсотків від суми місячного заробітку.

З довідки № 18-147 вих. 16 від 17 червня 2016 року, виданої Прокуратурою Закарпатської області судом встановлено, що ОСОБА_1 працював в Прокуратурі Закарпатської області на посаді начальника слідчого управління. Заробітна плата станом на 01 грудня 2015 року становила б 17494,72 грн. (сімнадцять тисяч чотириста девяносто чотири гривні сімдесят дві копійки).

Як випливає з позовної заяви, реалізовуючи своє право на перерахунок пенсії, позивач звернувся до відповідача 23 червня 2016 року з заявою про здійснення перерахунку пенсії у зв'язку з підвищенням заробітної плати працівникам органів прокуратури відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів», однак йому було відмовлено в перерахунку пенсії за вислугу років згідно ОСОБА_3 України «Про прокуратуру», що підтверджується наявною в матеріалах справи вкладкою № 29 до протоколу № 13 від 03.06.2016 року «Про відмову у перерахунку пенсії» з тих підстав, що пунктом 5 Прикінцевих положень ОСОБА_3 України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» № 213-VIII від 02.03.2015 року визначено, що з 01.06.2015 року скасовано норми щодо пенсійного забезпечення осіб, які набули право на призначення пенсії, зокрема, відповідно до ОСОБА_3 України «Про прокуратуру».

Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, приходить до наступних висновків.

Умови та порядок пенсійного забезпечення прокурорів та слідчих визначено статтею 50-1 ОСОБА_3 України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року № 1789-ХІІ.

Так, відповідно до частини першої статті 50-1 ОСОБА_3 України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року в редакції, що діяла на час призначення пенсії ОСОБА_1, прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.

Враховуючи положення вищезазначеної статті, позивачу у 2000 році було призначено пенсію за вислугу років виходячи із максимального розміру, 90 відсотків від чинної на той час заробітної плати на посаді начальника слідчого управління Прокуратури Закарпатської області.

Однак, з 15 липня 2015 року набрав чинності Закон України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року та втратив чинність Закон України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року, окрім декількох положень, в тому числі частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50-1.

ОСОБА_3 від 14.10.2014 року, підстави та порядок перерахунку пенсії працівників прокуратури, передбачені статтею 86.

Відповідно до частини 13 вищевказаної статті пенсії за вислугу років перераховуються і виплачуються уповноваженими на це державними органами, у відповідності до частини 20 даної статті, тобто на умовах та в порядку перерахунку призначених пенсій визначених Кабінетом Міністрів України.

Суд, аналізуючи положення вищезазначеної статті, приходить до висновку, що неприйняття Кабінетом Міністрів України нормативно-правового акта, який визначає умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури, не може бути підставою для відмови у перерахунку раніше призначеної пенсії.

Частиною 1 статті 44 ОСОБА_3 України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Згідно частини 4 статті 45 вищевказаного ОСОБА_3 перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35,частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п'ятою статті 48 цього ОСОБА_3, провадиться в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.

Відповідно до частини 5 статті 45 ОСОБА_3 України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що при перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм проведення перерахунку пенсії за вислугу років прокурорам та слідчим, є дванадцята та сімнадцята статті 50-1 ОСОБА_3 України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року в редакції від 16.11.1995 року, оскільки ОСОБА_1 призначено пенсію з 01 серпня 2000 року.

Так, відповідно до частини дванадцятої статті 50-1 ОСОБА_3 України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року в редакції від 16.11.1995 року, обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.

Згідно з частиною сімнадцятої статті 50-1 ОСОБА_3 України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року в редакції від 16.11.1995 року, призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.

Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду України від 10.12.2013 року (№ 21-348а13) та від 06.10.2015 року (№21-2432/15).

Що стосується вимог в частині зобовязання відповідача здійснювати виплату пенсії ОСОБА_1 у відповідності до ст. 50-1 ОСОБА_3 України «Про прокуратуру», то суд вважає, що така вимога не підлягає задоволенню, оскільки рішення суду є наслідком правового регулювання чинних відносин, які вже відбулись, відповідно вимоги на майбутнє не можуть бути задоволені судом.

У звязку із вищенаведеним, суд прийшов до переконання, що вимоги позивача є законними, обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню.

Щодо заперечень відповідача, суд критично відноситься до таких, виходячи з того, що положення пункту 5 Розділу III Прикінцевих положень ОСОБА_3 України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015р. №213-VIII, яким передбачено, що у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», «Про статус народного депутата України», «;Про Кабінет Міністрів України», «Про судову експертизу», «Про Національний банк України», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про дипломатичну службу», Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України, не можуть бути підставою відмови у проведенні перерахунку пенсії, оскільки вказані зміни законодавства стосуються зазначених осіб лише у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії.

Рішеннями Конституційного Суду України, зокрема від 6 липня 1999 року № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій, підкреслюється, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності категорії громадян, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: уЗбройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо, як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави повязана з ризиком для життя і здоровя, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення. Виходячи із висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій працівників правоохоронних органів, зокрема працівників прокуратури, зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства.

Таким чином, оскільки право на перерахунок пенсії надано позивачу з моменту призначення пенсії і на підставі діючого на той час законодавства, воно не може бути обмежене чи скасоване при прийнятті нових законів чи інших нормативно-правових актів, оскільки це б суперечило ст. 22 Конституції України, яка є нормою прямої дії.

У судовому засіданні відповідно до частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови складено та підписано 19 вересня 2016 року.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 87, 94, 158-163, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Позов ОСОБА_1 до Ужгородського обєднаного Управління Пенсійного фонду України Закарпатської області про визнання неправомірними дій щодо відмови у перерахунку розміру пенсії та зобовязання вчинити дії ? задовольнити частково.

Визнати дії Ужгородського обєднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області при прийнятті рішення про відмову ОСОБА_1 у перерахунку пенсії за вислугу років згідно постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року № 1013 неправомірними.

Зобовязати Ужгородське обєднане управління Пенсійного фонду України Закарпатської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 за вислугу років до ст. 50-1 ОСОБА_3 України «Про прокуратуру» у редакції, що діяла станом на 01 серпня 2000 року, у розмірі 90% від місячного заробітку, зазначеного у довідці, виданій Прокуратурою Закарпатської області № 18-147 вих. 16 від 17 червня 2016 року, без обмеження її максимального розміру, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року № 1013 та виплатити різницю між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії з 01 січня 2016 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень Ужгородського обєднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області на користь ОСОБА_1 витрати на сплату судового збору в розмірі 551,20 грн. (пятсот пятдесят одна гривня двадцять копійок).

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Львівського апеляційного адміністративного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_4