Рішення № 61640081, 20.09.2016, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/5524/16

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Дрішлюк А. І.

Категорія: 55

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.09.2016 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області у складі:

головуючого судді Дрішлюка А.І., суддів Процик М.В., Сєвєрової Є.С.,

при секретарі судового засідання Лопотан В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Елефант» на заочне рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 14.04.2016 рокупо цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Елефант» про захист прав споживача, відшкодування різниці в ціні, -

ВСТАНОВИЛА:

11.12.2014 року позивач звернувся з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Елефант» про захист прав споживача, відшкодування різниці в ціні, посилаючись на те, що 11.08.2014 року відповідачем на підставі рішення апеляційного суду Одеської області від 21.01.2014 року було повернуто позивачу кошти за придбаний автомобільNISSAN Pathfinder (кузов N9VSKJVWR51U0426941, двигун №YD25-707478) неналежної якості у розмірі 436506,00 грн (а.с. 16-20). Однак позивач вважає, ТОВ «Елефант» прострочило виконання грошового зобовязання, що становило 30 782, 64 грн, та кошти інфляційного збільшення боргу в розмірі 50 453,00 коп. (а.с. 1-2). Разом з тим, станом на момент повернення позивачу коштів,вартість аналогічного товару збільшилась. Тому, ОСОБА_2Д звернувся до ТОВ «Елефант» з письмовою вимогою, в якій просив на протязі семи днів відшкодувати йому різницю в ціні автомобіля, зазначеної в договорі, та ціною на аналогічний товар, яка існувала станом на момент повернення коштів та 3% річних, а також інфляцію за прострочення виконання грошового зобов'язання з повернення коштів. ОСОБА_3, ТОВ «Елефант» вказаних коштів ОСОБА_2Д не сплатило, тому не отримавши від відповідача справедливого відшкодування різниці в ціні, ОСОБА_2Д вважає, що його законні права були порушені, у зв'язку з чим потребують судового захисту. Так, позивачем була подана заява про збільшення позовних вимог, відповідно до яких просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Елефант» на користь ОСОБА_2 1 388 511 гривень 29 коп., з яких 1 122 874 гривні 00 коп. - різниця в ціні автомобіля, 44 010 гривень 50 коп. - три відсотки річних та 221 626 гривень 79 коп. - інфляційні збитки. В подальшому позовні вимоги було уточнено виходячи з відомостей, розміщених на Інтернет сайті офіційного дилера. Зокрема, позивач посилався на те, що ціна аналогічного товару складає 1 559 380,00 грн. (враховуючи доплату за колір металік в розмірі 16 080,00 грн.). Тобто різниця в ціні товару становить 1 122 874,00 грн. (1 559 380 - 436 506) (а.с.79).

Заочним рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 14.04.2016 року позов ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Елефант» про захист прав споживача, відшкодування різниці в ціні задоволено. Вирішено стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Елефант»(65089, Одеська область, Овідіопольський район, с. Мізікевича, ж/м Чорноморка, вул. Академіка Вільямса, 89; ідентифікаційний код 20920180)на користь ОСОБА_2(65017, м. Одеса, вул. Юрія та ОСОБА_4, 20; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1)1 388 511 (один мільйон триста вісімдесят вісім тисяч п'ятсот одинадцять) гривень 29 коп.,з яких 1 122 874 (один мільйон сто двадцять дві тисячі вісімсот сімдесят чотири) гривні 00 коп. - різниця в ціні автомобіля, 44 010 (сорок чотири тисячі десять) гривень 50 коп. - три відсотки річних та 221 626 (двісті двадцять одна тисяча шістсот двадцять шість) гривень 79 коп. - інфляційні збитки. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Елефант»(65089, Одеська область, Овідіопольський район, с. Мізікевича, ж/м Чорноморка, вул. Академіка Вільямса, 89; ідентифікаційний код 20920180)на користь держави судовий збір у розмірі6890 грн. (а.с. 89-92).

Не погоджуючись з заочним рішенням 05.05.2016 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Елефант» було подано заяву про перегляд заочного рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 14.04.2016 року (а.с. 101-102).

30.05.2016 року Малиновський районний суд м. Одеси виніс ухвалу, якою заяву відповідача залишив без задоволення (а.с. 110-111).

09.06.2016 року відповідачем була подана апеляційна скарга. В обґрунтуванні доводів апеляційної скарги відповідач посилався на те, що суд першої інстанції безпідставно застосував до правовідносин, які склалися між позивачем та відповідачем, одночасно ст.ст. 625, 710 ЦК України, оскільки ст. 710 ЦК України є спеціальною по відношенню до ст. 625 ЦК України. Крім цього вказує, що суд безпідставно прийняв для розрахунку вартості товару стандартну ціну, яка була вказана у прайсі ТОВ «Н моторс ЮГ», оскільки стандартна ціна у вказаному прайсі вказується лише в рекламних цілях для того, щоб показати, яка ціна була до зниження цін. Також, ТОВ «Елефант» посилається на те, що судом не було належним чином перевірено розрахунок позивача 3% річних та інфляційних збитків за прострочення різниці вартості автомобіля, які за розрахунками апелянта є неправильними. Між іншим, скаржник звертає увагу на те, що суд при винесенні оскаржуваного рішення неправильно розрахував суму судового збору, яка підлягає стягненню з апелянта (а.с. 113-116).

Ухвалою судді апеляційного суду Одеської області від 23.06.2016 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Елефант» на заочне рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 14.04.2016 рокупо цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Елефант» про захист прав споживача, відшкодування різниці в ціні було залишено без руху у звязку з несплатою судового збору та надано строк на виправлення недоліків (а.с.121-123).

14.07.2016 року на адресу апеляційного суду Одеської області від ТОВ «Елефант» надійшла заява разом з квитанцією про сплату судового збору (а.с. 126-127).

В судовому засіданні представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечував.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, про час та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином, про що свідчить поштове повідомлення приєднане до матеріалів справи (а.с. 134). Згідно з ч.2 ст.305 ЦПК України, неявка сторони, яка сповіщена про день і час розгляду справи не перешкоджає розглядові справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, доводи скарги, пояснення представника позивача, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Статтею 303 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. Апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення.

Приймаючи рішення по справі та задовольняючи позов суд першої інстанції правильно виходив з того, що позовні вимоги є обґрунтованими та доведеними. Колегія суддів погоджується з прийнятим рішенням суду першої інстанції та відхиляючи доводи апеляційної скарги зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами було укладено договір купівлі-продажу автомобілю, в процесі експлуатації якого було виявлено недоліки, внаслідок чого покупець-позивач по справі, відмовився від автомобілю та наполягав на поверненні грошових коштів. Оскільки вимога позивача не була задоволена, між сторонами виник спір, який було вирішено в межах цивільної справи № 22ц/785/2328/14. Рішенням апеляційного суду Одеської області від 21.01.2014 р. позов ОСОБА_2 до ТОВ «Елефант» про стягнення грошових коштів було задоволено та стягнуто на користь позивача грошові кошти за придбаний автомобіль неналежної якостіу розмірі 436 506,00 грн. (а.с. 16-20).

23.07.2014 р. постановою заступника начальника відділу державної виконавчої служби Овідіопольського районного управління юстиції відкрито виконавче провадження з примусового виконання судового рішення № 1519/8096/12 (а.с. 22).

11 серпня 2014 р.грошові кошти за придбаний автомобіль неналежної якостіу розмірі 436 506,00 грн.були повернуті позивачу.

Оскільки позивач відмовився від договору купівлі-продажу автомобілю неналежної якості та пред'явив 28.03.2012 р. вимоги до відповідача про повернення сплачених за товар коштів, у ТОВ «Елефант» виникло грошове зобов'язання перед ОСОБА_2Д (кредитором), яке полягало у сплаті436 506,00 грн (а.с. 15). Отже, отримавши від позивача 28.03.2012р. вимогу про повернення коштів за придбаний товар неналежної якості, відповідач зобов'язаний був виконати таке зобов'язання в строк до 04.04.2012 р. включно. У зв'язку з цим з 05.04.2012р. тривало прострочення з виконання відповідачем обов'язку щодо повернення позивачу 436 506,00 грн. вартості автомобілю неналежної якості. Кінцевим терміном такого прострочення є день, що передував дню сплати грошей позивачу, тобто 10.08.2014 р. Таким чином прострочення тривало всього 858 днів. На час повернення позивачу вартостіпридбаного ним автомобілю NISSAN Pathfinder (кузов N9VSKJVWR51U0426941, двигун №YD25-707478) у розмірі 436 506,00 грн., ціна придбаного товару збільшилася. Тому, 30.09.2014 року позивач звернувся до відповідача з вимогою сплатити різницю в ціні у розмірі 308904,00грн., яку відповідач мав виконати до 08.10.2014 року (а.с. 24).

В ході розгляду справи позивачем була подана заява про збільшення позовних вимог, якими ОСОБА_2 на підставі інформації, розміщеній на офіційному Інтернет сайті відповідача за адресоюwww.elephant-odessa.com., просив суд стягнути з відповідача різницю в ціні товару у розмірі 1122 874,00 грн. (1559 380 грн- 436 506 грн) (а.с. 79). Тому, суд прийняв рішення стягнути з ТОВ «Елефант» 1 388 511 (один мільйон триста вісімдесят вісім тисяч п'ятсот одинадцять) гривень 29 коп., з яких 1 122 874 (один мільйон сто двадцять дві тисячі вісімсот сімдесят чотири) гривні 00 коп. - різниця в ціні автомобіля, 44 010 (сорок чотири тисячі десять) гривень 50 коп. - три відсотки річних та 221 626 (двісті двадцять одна тисяча шістсот двадцять шість) гривень 79 коп. - інфляційні збитки (а.с. 89-92).

Сторона відповідача встановлені фактичні обставини оспорює, вважаючи що судом першої інстанції було невірно кваліфіковані спірні правовідносини та невірно застосовані вищевказані норми матеріального права.

Відхиляючи вказані доводи апеляційної скарги колегія суддів виходить з того, що згідно з ч. 3 ст. 9 ЗУ «Про захист прав споживачів» при розірванні договору купівлі-продажу розрахунки із споживачем провадяться виходячи з вартості товару на час його купівлі. Гроші, сплачені за товар, повертаються споживачеві у день розірвання договору, а в разі неможливості повернути гроші у день розірвання договору - в інший строк за домовленістю сторін, але не пізніше ніж протягом семи днів.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 710 ЦК України у разі відмови покупця від договору та повернення продавцю товару неналежної якості покупець має право вимагати відшкодування різниці між ціною товару, встановленою договором, і ціною відповідного товару на момент добровільного задоволення його вимоги, а якщо вимогу добровільно не задоволено продавцем, - на момент постановлення судом рішення. Таким чином, суд першої інстанції правильно стягнув різницю в вартості автомобілю з врахуванням дати виконання рішення суду.

Окремо колегія суддів зауважує, що не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції відповідач лише посилався на невірність розрахунків позивача, та їх необґрунтоване прийняття судом, проте жодним чином не спростував наданого розрахунку, та не вказав, яка вартість, з його точки зору, повинна була бути визначена судом першої інстанції та згідно якого прайсу. Між тим, процесуальна позиція не будувалась лише на невизнанні доказів позивача, оскільки вони були спростовані іншими доказами.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, суд першої інстанції стягнув з відповідача суму боргу з урахуванням індексу інфляції та 3% річних у розмірі 221626 гривень 79 коп. (інфляційні збитки) та 44 010 гривень 50 коп. (три відсотки річних) (а.с. 92).

Однак, апелянт посилається на те, що суд першої інстанції неправильно розрахував дані суми і надає свої примірники розрахунків (а.с. 117).

У звязку з цим колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Як вбачається з матеріалів справи сума заборгованості, яка підлягала сплаті відповідачем на підставі ч. 4 ст. 710 ЦК України і сплата якої була прострочена в період з 08.10.2014 року по 11.03.2016 року становить 308904 гривні (а.с. 4). Заочним рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 14.04.2016 року з ТОВ «Елефант» на користь ОСОБА_2 було стягнуто 3% річних у розмірі 13227,86 грн та інфляційні збитки у розмірі 171173,79 грн за прострочення сплати 308904 гривні (а.с. 92).

Розрахунок 3% річних здійснюється за формулою: сума санкції = С х З х Д : 365 : 100 (де С сума заборгованості, Д кількість днів прострочення). Таким чином, 308904 х 3 х 521 ( з 08.10.2014 до 11.03.2016 року) : 365 : 100 = 13227, 86 (тринадцять тисяч двісті двадцять сім гривень 86 коп).

Таким чином, суд першої інстанції правильно стягнув 3% річних від суми заборгованості.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 710 ЦК України у разі відмови покупця від договору та повернення продавцю товару неналежної якості покупець має право вимагати відшкодування різниці між ціною товару, встановленою договором, і ціною відповідного товару на момент добровільного задоволення його вимоги, а якщо вимогу добровільно не задоволено продавцем, - на момент постановлення судом рішення. Вказаний випадок хронологічно охоплює ситуацію, коли споживач отримує додатковий захист як слабка сторона в договорі, а сама ситуація є наслідком невиконання вимоги кредитора-споживача щодо повернення в добровільному порядку грошових коштів отриманих від продажу речі. Введення вказаного правила повинно стимулювати іншу сторону як можна швидше виконати зобовязання встановлене законом. У разі якщо боржник споживача не виконує добровільно рішення суду законодавець також встановлює для такої сторони додаткові негативні наслідки передбачені ч. 5 ст. 710 ЦК України. В справі, яка розглядається, предметом розгляду є вимоги, що охоплюються диспозицію ч. 4 ст.710 ЦК України, тому посилання апелянта на ч. 5 ст. 710 ЦК України позбавлені правового навантаження.

Відхиляючи довід апелянта щодо того, що при одночасному застосуванні ст. 625 ЦК України та ч. 5 ст. 710 ЦК України судом першої інстанції відбулася подвійна компенсація втрат позивача, що є порушенням принципів застосування ієрархії законів та грубим порушенням засад, встановлених ст. 3 ЦК України, а саме справедливості, добросовісності та розумності колегія суддів вважає відхилити та зазначити наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 30.09.2014 року направляв ТОВ «Елефант» вимогу про відшкодування різниці у вартості автомобіля в розмірі 308094 (триста вісім тисяч девятсот чотири) гривні 00 коп., а також про обовязок сплатити 3 % річних у розмірі 32612 (тридцять дві тисячі шістсот дванадцять) гривень 38 коп. та інфляційного збільшення суми боргу у розмірі 54348 (пятдесят чотири тисячі триста сорок вісім) гривень 68 коп. на протязі семи днів (а.с.24). Таким чином, позивач дотримався принципу добросовісності, закріпленого у ст. 3 ЦК України та положень чинного законодавства і повідомив відповідача про його обовязок відшкодувати різницю у вартості товару. В свою чергу відповідач свого обовязку не виконав та порушив права позивача. Так як відповідно до положень ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання позивач скористався своїм правом та звернувся до суду за захистом своїх прав з відповідним позовом.

Таким чином, грошове зобовязання ТОВ «Елефант» виникло на підставі ст. 710 ЦК України, а в звязку з тим, що відповідач його не виконав у встановлений строк підлягають застосуванню положення ст. 625 ЦК України, які відновлюють порушене право позивача на своєчасне отримання відшкодування.

Щодо практики застосування ст. 625 ЦК України до грошових зобовязань то вона неодноразово була предметом розгляду ВСУ, який у постановах вказував на виключення щодо її застосування, а також принципову можливість її застосування до грошових зобовязань (постанова від 14 листопада 2011 р. у справі № 6-40цс11; від 1 жовтня 2014 року № 6-113цс14 тощо).

Щодо посилань апелянта з приводу судового збору колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Як зазначено в ст. 22 ЗУ «Про захист прав споживачів» споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.

Відповідно до ч. 3 ст. 88 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з п.1 ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» в редакції від 28.11.2013 року судовий збір за подання позовної заяви майнового характеру встановлюється з розмірі 1 відсотка від ціни позову, але не менше 0,2 відсотка мінімальної заробітної плати та не більше 3 мінімальних заробітних плат.

Як зазначено в ст. 8 ЗУ «Про державний бюджет на 2014 рік» мінімальна заробітна плата у 2014 році встановлюється у розмірі 1218 грн.

Таким чином, 1% від ціни позовної заяви ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Елефант» про захист прав споживача, відшкодування різниці в ціні дорівнює 5702 (пять тисяч сімсот дві) гривні 44 коп. Так як ця сума перевищує розмір 3 мінімальних заробітних плат станом на 1 січня 2014 року відповідачу належить сплатити судовий збір у розмірі 1218 х 3 = 3654 ( три тисячі шістсот пятдесят чотири) гривні.

Оцінюючи доводи апеляційної скарги та беручи до уваги той факт, що позивач на підставі ч. 2 ст. 31 ЦПК України користуючись своїм правом протягом усього часу розгляду справи збільшити або зменшити розмір позовних вимог 11.03.2016 року подаючи заяву про збільшення позовних вимог надав суду інформацію про ціну автомобілю NISSAN Pathfinder станом на 25.02.2016 року, а не на момент звернення до суду з відповідною заявою вважає за необхідне змінити заочне рішення суду першої інстанції в порядку п. 3 ч. 1 ст. 307 ЦПК України та позов ОСОБА_2 задовольнити частково, стягнувши з ТОВ «Елефант» на його користь на виконання зобовязань щодо повернення 436506 грн: 3% річних у розмірі 30782,64 грн, інфляційні відшкодування у розмірі 50453,00 грн; на виконання зобовязань щодо повернення 308904 грн: 3% річних у сумі 13227,86 грн та інфляційні відшкодування у сумі 169253,48 грн. Різницю у ціні придбаного товару: 1072 244 грн (1508 750 грн 436 506 грн), а також суму судового збору у розмірі 3864 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Елефант» на заочне рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 14.04.2016 року задовольнити частково.

Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 14.04.2016 року - змінити, виклавши резолютивну частину в наступній редакції:

«ПозовОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Елефант» про захист прав споживача, відшкодування різниці в ціні задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Елефант»(65089, Одеська область, Овідіопольський район, с. Мізікевича, ж/м Чорноморка, вул. Академіка Вільямса, 89; ідентифікаційний код 20920180)на користь ОСОБА_2(65017, м. Одеса, вул. Юрія та ОСОБА_4, 20; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1)1 335 960 (один мільйон триста тридцять пять тисяч девятсот шістдесят) гривні 98 коп.,з яких 1 072 244 (один мільйон сімдесят дві тисячі двісті сорок чотири) гривні 00 коп. - різниця в ціні автомобіля, 44 010 (сорок чотири тисячі десять) гривень 50 коп. - три відсотки річних та 219 706 (двісті девятнадцять одна тисяч сімсот шість) гривень 48 коп. - інфляційні відшкодування.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Елефант»(65089, Одеська область, Овідіопольський район, с. Мізікевича, ж/м Чорноморка, вул. Академіка Вільямса, 89; ідентифікаційний код 20920180)на користь держави судовий збір у розмірі3654 (три тисячі шістсот пятдесят чотири) гривні.»

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржене шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.

Судді апеляційного суду Одеської області А.І. Дрішлюк

ОСОБА_3

ОСОБА_5