Постанова № 61637197, 06.09.2016, Апеляційний суд Тернопільської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 601/1252/16Головуючий у 1-й інстанції Білосевич Г.С. Провадження № 33/789/91/16 Доповідач - Свачій І.М.Категорія - ч.1 ст.130, ст.124 КУпАП

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 вересня 2016 р. Суддя апеляційного суду Тернопільської області Свачій І.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Кременецького районного суду Тернопільської області від 8 серпня 2016 року,

в с т а н о в и в :

Цією постановою

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканця АДРЕСА_1, громадянина України, непрацюючого,

визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130 (в редакції від 14.07.2015 року), ст.124 КУпАП, і на нього накладено адміністративні стягнення:

- за ч.1 ст.130 КУпАП (в редакції від 14.07.2015 року) у виді позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів строком на 1 рік;

- за ст.124 КУпАП у виді позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів строком на 6 місяців.

На підставі ст.36 КУпАП остаточно ОСОБА_1 призначено адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів строком на 1 рік.

Постановлено стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 275 грн. 60 коп.

Згідно до даної постанови, 27 червня 2016 року приблизно о 16 год. 25 хв. ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, керуючи автомобілем марки "Опель Комбо", д.н.з. НОМЕР_1 у с. Діброва Кременецького району Тернопільської області, рухаючись заднім ходом не переконався в безпечності маневру, не впорався із керуванням та допустив зіткнення з автомобілем НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим порушив вимоги п.2.9 "а", п.10.9 ПДР України. Не погодившись з рішенням суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження судового рішення, і змінити оскаржувану постанову в частині накладення адміністративного стягнення та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в межах санкцій ч.1 ст.130, ст.124 КУпАП.

Звертає увагу на те, що судове рішення ним отримано в канцелярії Кременецького районного суду Тернопільської області аж 16 серпня 2016 року.

На його думку, суд першої інстанції наклав на нього адміністративне стягнення з порушенням вимог КУпАП, і сама постанова в цій частині належним чином не мотивована, не відповідає обставинам справи та дослідженим в ході судового розгляду доказам.

Також вважає, що суд першої інстанції належним чином на взяв до уваги те, що він повністю визнав свою вину у вчинених ним адміністративних правопорушеннях, щиро розкаявся у скоєному та вперше притягується до адміністративної відповідальності, і, що позбавлення права керування транспортними засобами не дасть йому можливості доглядати за хворим батьком - ОСОБА_3, який є інвалідом І групи.

Розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 та дослідивши матеріали справи, приходжу до переконання, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких міркувань.

За змістом ч.1 ст.285 КУпАП копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, копію оскаржуваної постанови від 8 серпня 2016 року в передбачений законодавством строк ОСОБА_1 вручено чи вислано не було, а отримав її він аж 16 серпня 2016 року, про що свідчить подана ним письмова заява на адресу Кременецького районного суд Тернопільської області (а.с.11), таким чином, строк на апеляційне оскарження апелянту слід поновити, так як він пропущений з поважної причини.

У судове засідання суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 не з'явився, хоча про місце, день і час апеляційного розгляду він був повідомлений належним чином, в той же час у своїй апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить провести її розгляд без його участі, а тому вважаю за можливе розглянути дану справу за відсутності апелянта на підставі наявних в справі доказів.

Висновок суду першої інстанції про те, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130 (в редакції від 14.07.2015 року), ст.124 КУпАП, а також правильність кваліфікації його дій за даними статтями КУпАП в апеляційній скарзі апелянтом не оспорюється.

Що стосується накладених на ОСОБА_1 адміністративних стягнень, то судове рішення в цій частині підлягає зміні виходячи з наступного.

Так, згідно до ст.23 КУпАП метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Нормами ч.2 ст.33 КУпАП передбачено, що при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.

Цих вимог закону, при розгляді справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 (в редакції від 14.07.2015 року) та ст.124 КУпАП, суд першої інстанції в повній мірі не дотримався.

Зокрема, санкції ч.1 ст.130 (в редакції від 14.07.2015 року) та ст.124 КУпАП передбачають стягнення не тільки у виді позбавлення права керування транспортними засобами, а й накладення штрафу.

Згідно судової практики, якщо санкція норми передбачає альтернативні стягнення за вчинене правопорушення, застосування до правопорушника більш суворої міри стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами має бути вмотивованим, тобто має бути зазначено, які дані про особу правопорушника чи інші обставини були враховані.

Однак, в оскаржуваній постанові від 8 серпня 2016 року не наведено мотивів, з яких суд першої інстанції застосував щодо ОСОБА_1 саме позбавлення права керування транспортними засобами, у той час як вказаними нормами передбачено й інші більш м'які стягнення.

Суд першої інстанції належним чином не з'ясував та не врахував в сукупності всі обставини, а саме те, що ОСОБА_1 вперше притягується до адміністративної відповідальності, повністю визнав свою вину у вчинених ним адміністративних правопорушеннях та щиро розкаявся у скоєному, а також відсутність обставин, що обтяжують відповідальність.

У відповідності до акта обстеження житлово-побутових умов від 6 серпня 2016 року, ОСОБА_1 щоденно відвідує свого батька - ОСОБА_3, 1927 року народження, інваліда І групи, який проживає в м. Почаєві (а.с.3).

Таким чином, позбавлення ОСОБА_1 права керування транспортними засобами позбавить його можливості доглядати за хворим батьком, який знаходиться від нього на значній відстані - приблизно 5 км.

З огляду на дані обставини, призначене ОСОБА_1 на підставі ст.36 КУпАП адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 рік слід вважати надто суворим та таким, що не відповідає особі порушника.

З метою виховання ОСОБА_1 та запобігання вчиненню ним нових адміністративних правопорушень, слід призначити йому за ч.1 ст.130 (в редакції від 14.07.2015 року) та ст.124 КУпАП адміністративні стягнення у виді штрафу, який передбачений санкціями цих статей, і застосувати положення ст.36 КУпАП.

Враховуючи наведене, приходжу до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає до задоволення, а оскаржувана постанова від 8 серпня 2016 року зміні в частині накладення адміністративних стягнень.

Приймаючи до уваги викладене та керуючись ст.ст. 293, 294 КУпАП,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження.

Постанову Кременецького районного суду Тернопільської області від 8 серпня 2016 року в частині накладення адміністративних стягнень на ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 (в редакції від 14.07.2015 року) та ст.124 КУпАП - змінити.

Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення:

- за ч.1 ст.130 КУпАП (в редакції від 14.07.2015 року) у виді штрафу в розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) гривень;

- за ст.124 КУпАП у виді штрафу в розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) гривень.

На підставі ст.36 КУпАП накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення за більш серйозне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП (в редакції від 14.07.2015 року) у виді штрафу в розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) гривень.

В решті постанову Кременецького районного суду Тернопільської області від 8 серпня 2016 року щодо ОСОБА_1 залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя - підпис

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду Тернопільської області І.М. Свачій