Ухвала суду № 61623052, 27.09.2016, Апеляційний суд Сумської області

Справа №592/4438/16-ц Головуючий у суді у 1 інстанції - Корольова Г. Ю.Номер провадження 22-ц/788/1562/16 Суддя-доповідач - Кононенко О. Ю. Категорія - 26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2016 року м.Суми

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Кононенко О. Ю.,

суддів - Семеній Л. І. , Бойка В. Б.

за участю секретаря судового засідання - Кияненко Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Апеляційного суду Сумської області цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання»

на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 01 серпня 2016 року

у справі за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання» про відшкодування моральної шкоди, завданої смертю особи,

в с т а н о в и л а :

В травні 2016 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом, в якому просила стягнути з ПАТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання» 100000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої смертю її батька, ОСОБА_4

Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 01 серпня 2016 року позов ОСОБА_3 задоволено частково.

Стягнуто з ПАТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання» на користь ОСОБА_3 30000 грн. відшкодування моральної шкоди.

Вирішено питання щодо судових витрат.

В апеляційній скарзі ПАТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання», посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове - про відмову у задоволенні позову.

При цьому вказує, що факт заподіяння позивачу моральної шкоди є недоведеним, а її розмір необґрунтованим та несправедливим. Вважає, що судом безпідставно не враховано, що отримання ОСОБА_4 професійного захворювання, яке стало причиною його смерті обумовлене, у тому числі, роботою на інших підприємствах більш ніж 16 років. Вважає, що позивач, відповідно до положень ст. 6 СК України, не належить до осіб, які мають право на відшкодування моральної шкоди на підставі ст. 1168 ЦК України, оскільки є повнолітньою та не проживала з померлим однією сім'єю.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника ПАТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання» - Журавльової М.В., яка підтримала доводи апеляційної скарги, представника позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_6, який проти скарги заперечував, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Судом першої інстанції вірно встановлено та з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 є дочкою ОСОБА_4, що підтверджується копією свідоцтва про народження (а.с. 6,7).

З 26 січня 1989 року по 02 червня 1993 року та з 03 вересня 1996 року по 31 серпня 2009 року ОСОБА_4 перебував у трудових відносинах з ПАТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання», що підтверджується копією його трудової книжки (а.с. 9-10).

З 01 вересня 2015 року ПАТ «Сумське машинобудівне науково - виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе» змінило назву на Публічне акціонерне товариство «Сумське машинобудівне науково - виробниче об'єднання».

Відповідно до Акту розслідування хронічного професійного захворювання № 68 від 14 липня 2009 року, батьку позивача були встановлені такі професійні захворювання: ХОЗЛ токсико-пилової етіології II ст., загострення. Емфізема легень II ст. Пневмофіброз. Хронічне легеневе серце, субкомпенсоване. НК І ст. Легенева недостатність II ст. Захворювання професійне. Хронічна рецидивуюча попереково-крижова радикулопатія з правостороннім корінцевим синдромом L5-S1, деформуючий спондильоз L4-L5-S1, функціональна нестабільність в сегменті L5-S1 з вираженим м'язово-тонічним і алгічним синдромом, зі значним порушенням опорно-кінетичної функції хребта і н/кінцівок. Захворювання професійне від тривалого фізичного перенапруження, вимушеної робочої пози і частих нахилів. Нейросенсорна туговухість зі значним ступенем (4 ст.) зниження слуху професійного характеру (Основний діагноз).

ІХС, атеросклеротичний кардіосклероз. Гіпертонічна хвороба II ст. (гіпертонічна ангіопатія сітківки). СН II А ст. РОХП, спондилоартроз з сенсорними порушеннями. Гіперметропія слабкого ступеню обох очей. Пресбіопія (Супутній діагноз).

Причиною професійного захворювання, встановленого батьку позивача, є недосконалість технологій, не ефективне використання засобів індивідуального захисту (а.с. 11).

16 вересня 2009 року МСЕК встановила ОСОБА_4 ІІІ групу інвалідності та 65 відсотків стійкої втрати професійної працездатності безтерміново, що підтверджується довідкою МСЕК та актом огляду МСЕК (а.с. 13, 34-37).

ІНФОРМАЦІЯ_1 батько позивача - ОСОБА_4 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а.с. 14).

Як вбачається з довідки № 452 від 30 червня 2014 року, причиною смерті ОСОБА_4 стала хронічна легенево-серцева недостатність, хронічна обструктивна хвороба легенів (а.с. 15). Такі ж відомості містяться в посмертному епікрізі (а.с. 29-31).

Відповідно до довідки МСЕК, серії 10 ААА № 001012 від 22 жовтня 2014 року, встановлено причинний зв'язок смерті ОСОБА_4 з професійним захворюванням (а.с. 16).

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд обґрунтовано виходив з того, що відповідачем було порушено право батька позивача на безпечні умови праці, внаслідок чого у нього виникло професійне захворювання, що спричинило смерть. При цьому, суд виходив із встановлених у справі фактичних обставин та вимог матеріального і процесуального права.

Зокрема, відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Згідно з ч. 2 ст. 1168 ЦК України, моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім'єю.

Доводи апеляційної скарги щодо відсутності вини ПАТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання» у професійних захворюваннях ОСОБА_4, є необґрунтованими, виходячи з наступного.

Обов'язок забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган, що передбачено в ст.ст. 8, 13 Закону України «Про охорону праці» та ст. 153 КЗпП України.

Вина ПАТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання» в неналежному забезпеченні безпечних умов праці, що було причиною виникнення у ОСОБА_4, профзахворювань, які в подальшому і призвели до його смерті, підтверджується матеріалами справи, зокрема, актом розслідування причин виникнення хронічного профзахворювання № 68 від 14 липня 2009 року.

Відповідач не надав доказів отримання ОСОБА_4 професійного захворювання, яке стало причиною його смерті, під час роботи на інших підприємствах.

Таким чином, враховуючи те, що причинно-наслідковий зв'язок смерті ОСОБА_4 з отриманими ним за час роботи на виробництві професійними захворюваннями встановлено, тому суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку, що позивач, як дочка померлого, має право на відшкодування моральної шкоди, завданої смертю батька. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначено судом з урахуванням глибини фізичних та душевних страждань позивача, всіх обставин справи та вимог закону, з дотриманням вимог розумності та справедливості.

Доводи апеляційної скарги про протилежне є безпідставними.

Колегія суддів не може взяти до уваги і доводи апеляційної скарги про те, що позивач не довела факту спричинення їй моральної шкоди, оскільки втрата рідної людини - батька свідчить про моральні страждання та хвилювання, зміни у життєвих стосунках та їх негативні наслідки.

Слід також зазначити, що виплачена Відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Суми одноразова допомога члену сім'ї померлого не впливає на право на відшкодування моральної шкоди, оскільки зі змісту положень ч. 4 ст. 23 ЦК України вбачається, що моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду також не спростовують.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції є законним і обгрунтованим, відповідає нормам матеріального та процесуального права, підстави для його зміни чи скасування відсутні.

Керуючись ст. ст. 303, 304, п. 1 ч.1 ст. 307, ст. ст. 308, 313, п. 1 ч. 1 ст. 314, ст. ст. 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання» відхилити.

Рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 01 серпня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набрала законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий :

Судді -