Рішення № 61621663, 21.09.2016, Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа№592/4493/16-ц

Провадження №2/592/1578/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2016 року м.Суми

Ковпаківський райсуд м. Суми у складі-головуючого судді Хитрова Б.В. за участю секретаря судового засідання Хілько Ю.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1, що діє самостійно та у інтересах малолітнього ОСОБА_1 ОСОБА_2, до відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції, Ковпаківського відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції, ТОВ ТД « ОСОБА_3 сервіс» в особі Сумської філії, ОСОБА_4, треті особи Служба у справах дітей Сумської міської ради, ПАТ « Державний ощадний банк України» в особі філії - Сумське обласне управління АТ «Ощадбанк» про визнання прилюдних торгів, акту державного виконавця недійсними, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду 11.05.2016 року з вищезазначеним позовом, який в подальшому доповнювала та уточнювала (а.с.17-24,72-73). Свої вимоги обґрунтовує тим, що в 23.06.2008 року придбала житловий будинок за адресою м. Суми вул.. Березова, 3

27.06.2008 року уклала кредитний договір з ПАТ «Ощадбанк» на суму 727500 грн., В забезпечення кредиту вищезазначений будинок був переданий банку в іпотеку.

24.04.2009 року у позивачки народився син ОСОБА_2, який мешкав разом з позивачкою. Через скрутне матеріальне становище графік погашення кредиту не дотримувався.

Рішенням Ковпаківського райсуду м. Суми від 05.08.2011 року за позовом банку у рахунок погашення заборгованості на загальну суму 825 748.57 грн. було звернуто стягнення на предмет іпотеки.

01.02.2013 року відбулися прилюдні торги з продажу предмету іпотеки.

Наприкінці червня 2013 року позивачка отримала повідомлення банку про необхідність зняття з реєстрації та звільнення будинку. 14.08.2013 року банк звернувся з новою позовною заявою про стягнення суми заборгованості яка залишилась після реалізації предмету іпотеки в сумі 689297.

Рішенням Ковпаківського райсуду м. Суми від 19.11.2013 року стягнуто з позивачки на користь банку 542 737. 95 грн.

Вважає, що прилюдні торги, що відбулись 01.02.2013 року були проведені з порушенням її прав та прав її малолітньої дитини, а саме, - не отримання згоди органу опіки та піклування, Служби у справах дітей на продаж будинку, оскільки в ньому мешкала малолітня дитина, предметом продажу була земельна ділянка на якій розташований будинок і яка не була предметом іпотеки, виконавча служба не укладала зі спеціалізованою організацію договір на продаж земельної ділянки, у відповідних органів буди відсутні правові підстави для реалізації земельної ділянки, державний виконавець не інформував її про хід виконавчого провадження по примусовому виконанню рішення суду про реалізації предмету іпотеки, що призвело до порушення законних прав та інтересів, в тому числі малолітньої дитини.

Просить постановити судове рішення про визнання прилюдних торгів з реалізації житлового будинку та земельної ділянки недійсними, визнання недійсним акту державного виконавця про проведені прилюдні торги з реалізації нерухомого майна, визнання недійсним свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, визнання недійсним свідоцтва про право власності на житловий будинок, застосування наслідків недійсності прилюдних торгів.

В судовому засіданні позивачка та її представник позов підтримали з вищенаведених підстав. При цьому позивачка не заперечувала, що відповідач ОСОБА_4, який на прилюдних торгах придбав спірний будинок, неодноразово до проведення торгів зустрічався з нею та її батьками та повідомляв про намір придбати будинок та запитував про наявність заперечення з цього приводу. Їй дійсно були відомі вимог пункту 3.3.11 договору іпотеки ( а.с. 32) про заборону реєстрації інших осіб за адресою предмету іпотеки (а.с. 32), батько дитини був зареєстрований за іншою адресою, але всупереч вказаних обставин дитину вона зареєструвала за місцем знаходження предмету іпотеки.

Їй також були відомі її зобовязання передбачені п. 3.3.13 договору іпотеки (а.с. 32) відповідно до яких при отримання Державного акту на земельну ділянку вона повинна була укласти зміни до договору іпотеки, але цих дій не вчиняла, хоча державний акт отримала. Знала про рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки, про реєстрацію сина в спірному будинку під час судового розгляду суд не повідомляла, рішення суду не оскаржувала, в добровільному порядку знялась з реєстрації в іпотечному будинку після його реалізації.

Ковпаківський відділ ВДВС, який є правонаступником ліквідованого Сумського відділу ВДВС з позовом не погодився.

У письмових запереченнях ( а.с. 212-217) та в судовому засіданні представник пояснював, що ОСОБА_1 була присутня під час складання акту опису та арешту майна 10.05.2012 року ( а.с. 112-115) та про наявність малолітньої дитини зареєстрованої в домі не повідомляла. Відносини, що виникають при реалізації предмету іпотеки регулюються ЗУ «Про іпотеку» і на ці відносини не впливають відносини повязані з захистом малолітніх дітей. Позивачка повідомлялась про вчинені виконавчі дії, їй надсилались копії відповідних постанов державного виконавця, які знаходяться в матеріалах справи. Земельна ділянка відповідно до вимог ст. 373, 377, 381 ЦК України та ст. 120 ЗК України була власністю позивачки на момент вчинення нотаріальних дій, про належність земельної ділянки позивачки зазначено в резолютивній частині судового рішення (а.с. 37), яке виконавча служба виконувала в примусовому порядку. Фактично ДВС не реалізує майно на прилюдних торгах, ці функції відповідно до договру з ТОВ "ТД ОСОБА_3" здійснювала вищезазначена спеціалізолвана торгівельна організація. Акти державного виконавця про результати проведення прилюдних торгів відповідають фактичним обставинам виконавчого провадження.

Відповідач ОСОБА_5 та його представник з позовними вимогами не погодились. Суду пояснили, що в лютому 2013 роки відповідач придбав на прилюдних торгах спірний будинок та земельну ділянку, перед торгами неодноразово зустрічався з ОСОБА_1 та її батьками, повідомляв про свої наміри придбати будинок та запитував у них про будь-які заперечення проти вказаних дій. Оскільки ніяких заперечень не надходило, придбав будинок. З 2013 року по теперішній час провів суттєві поліпшення домоволодіння.

Представник ТОВ ТД «Еліт Сервіс» в судове засідання не зявився, за повідомлення представника відповідача та позивача за адресою реєстрації не знаходиться, за колишнім місцем розтшування Сумської філії знаходиться будинок, приміщення якого використовуються для проживання громадян.

Представник третьої особи ПАТ «Ощадбанк» з позовними вимогами не погодився. Суду в письмових запереченнях та поясненнях під час судового розгляду повідомив, що згідно договору про іпотечний кредит № 2143 від 27.06.2008 позичальнику ОСОБА_6 (після одруження змінено прізвище на ОСОБА_1В.) надано кредит на придбання житла на вторинному ринку 727 000,00 грн. терміном на 336 місяців під 20% річних з терміном остаточного погашення не пізніше 27.06.2036.

З метою виконання зобовязань за кредитним договором було укладено іпотечний договір № 2440 від 27.06.2008 згідно якого предметом іпотеки є житловий будинок, який знаходиться на земельній ділянці в м. Суми, вул. Березова,3 (загальною площею 165,1 кв.м., житловою - 115,6 кв.м.)

Під час укладання іпотечного договору між ОСОБА_6 та АТ «Ощадбанк» в особі філії-Сумське обласне управління 27.06.2008 у позивачки не було малолітніх дітей.

Чоловік ОСОБА_1 був зареєстрований та мешкав у ІНФОРМАЦІЯ_1.

Згідно ч.4 ст. 29 ЦК України, місцем проживання (реєстрації) фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків або одного з них.

Після народження дитини, ОСОБА_1, всупереч вимогам п.3.3.1 договору, зареєструвала без попередньої письмової згоди Іпотекодержателя за адресою предмету іпотеки свою дитину - сина ОСОБА_2. На думку представника банку, позивачка умисно зареєструвала сина за предметом іпотеки, з метою уникнення відповідальності за невиконання умов кредитного договору, укладеного з банком, оскільки на момент реєстрації дитини існувала суттєва прострочена заборгованість за кредитом.

Будь-які дії, вчинені без згоди іпотекодержателя після укладення договору іпотеки (наприклад, реєстрація неповнолітньої дитини в житловому будинку, народження дитини після укладення договору іпотеки) не є підставою для визнання такого договору недійсним із підстави невиконання вимог закону про отримання згоди органу опіки та піклування.

Рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки прийняте 05.08.2011 року ОСОБА_1 не оскаржувалось. ОСОБА_1 разом з дитиною в добровільному порядку знялись з реєстрації за місцем розташування предмету іпотеки, а отже їх права порушені не були.

Згідно ст.6 Закону України «Про іпотеку» від 05.06.2003 №898-1V, якщо будівля (споруда), що передається в іпотеку, розташована на земельній ділянці, яка належить іпотекодавцю на праві власності, така будівля (споруда) підлягає передачі в іпотеку разом із земельною ділянкою, на якій вона розташована. Якщо ця земельна ділянка належить іншій особі та була передана іпотекодавцю в оренду (користування), після звернення стягнення на будівлі (споруди) їх новий власник набуває права і обов'язки, які мав іпотекодавець за правочином, яким встановлено умови оренди цієї земельної ділянки (користування нею).

Земельна ділянка та будівля (споруда), яка на ній розташована, нерозривно пов'язані між собою, а отже, іпотека щодо будівлі (споруди) поширюється і на земельну ділянку, на якій вона розташована, і навпаки, причому навіть у тих випадках, коли предметом у договорі іпотеки визначено лише один об'єкт.

Служба у справах дітей свого представника в судове засідання не направляла. У письмовому відгуку на позов (а.с. 55, 207) просила справу розглядати без участі свого представника. Будь-який конкретних пояснень стосовно підтримки позовних вимог чи їх заперечень в письмову зверненні не зазначено.

Представник банку та відповідача ОСОБА_4 вважали, що ОСОБА_1 порушено загальний та спеціальний строк позовної давності визначений в ст. 48 ЗУ «Про іпотеку» та просили застосувати наслідки пропущення строку позовної давності ( а.с. 58, ).

Судом встановлено, що між ОСОБА_6 27.06.2008 укладено кредитний договір та на його забезпечення того ж дня уклали іпотечний договір відповідно до його позивач передав банку в іпотеку житловий будинок за адресою м. Суми вул.. Березова, 3 житловою площею 115,6 кв.м.( а.с.27-34)

24.09.2009 року у ОСОБА_1 народилась дитина - ОСОБА_7, що підтверджується копією свідоцтва про народження ( а.с. 47).

Рішенням Ковпаківського райсуду м. Суми від 05.08.2011 року за позовом ПАТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1 звернуто стягнення на предмет іпотеки. ОСОБА_1 була присутня в судових засідання, їй було відомо про рішення суду, судове рішення вона не оскаржувала (а.с. 35-37).

Суд констатує, що в судовому рішенні не зазначено про проживання в спірному будинку неповнолітньої дитини позивачки, якій на момент винесення судового рішення виповнилось майже 2 роки.

13.04.2012 року було відкрите виконавче провадження з примусового виконання вказаного рішення суду( а.с. 98).

10.05.2012 року за участю ОСОБА_1 державним виконавцем складено акт опису та арешту майна-спірного будинку (а.с. 112-115). Доводи ОСОБА_1, що в акті стоїть не її підпис суд не вважає обґрунтованими, оскілки будь-які докази вказаних обставин суду не надані, клопотання про виклик в судове засідання понятих не надходили, за поясненнями ОСОБА_1 та її представника з заявами про підробку документів до правоохоронних органів вони не звертались.

01.02.2013 року відбулись прилюдні торги з реалізації нерухомого майна, що є предметом іпотеки ході яких предмет іпотеки був придбаний ОСОБА_4, що підтверджується протоколом про проведення прилюдних торгів ( а.с. 163-164).

Копію відповіної постанови про закінчення виконавчого провадження надано позивачкою при подачі позовної заяви, хоча вона стверджувала, що ніяких виконавчих документів до звернення до суду в травні 2016 року не отримували та з матеріалами виконавчого провадження отримала можливість ознайомитись після їх витребування судом ( а.с 96-146).

Суд не вважає обґрунтованими доводи ОСОБА_1 та її представника, що їм не було відомо про хід виконавчого провадження зі звернення стягнення на предмет іпотеки, оскільки матеріали виконавчого провадження (а.с 98-146) містять повідомлення на адресу фактичного проживання ОСОБА_1 та її батьків про хід виконавчого провадження ( а.с. 123, 125, 147, 150) Доводи сторони позивача, що в повідомленнях зазначено адресу як пр.-к. Ковалевський 10 кв. 3, а фактично будинок розташований не на проспекті а в провулку і через ці обставини вони не могли отримувати повідомлення суд не вважає обґрунтованими, оскільки саме таким чином зазначена адреса боржника у виконавчому листі суду ( а.с. 173), ОСОБА_1 була присутня під час складання акту опису та арешту майна 10.05.2012 року, ОСОБА_1 не заперечувала тих обставин, що ще до проведення торгів 01.02.2013 року неодноразово зустрічалась з ОСОБА_4, який повідомляв її та її батьків з якими вона мешкала про намір придбати на прилюдних торгах предмет іпотеки, 30.04.2013 добровільно разом з дитиною знялась з реєстрації у спірному будинку (а.с. 49), хоча в цей час ПАТ " Ощадбанк" було ініціойване її виселення в прмусовому порядку (а.с. 60-62).

Суд не вважає обґрунтованими доводи сторони позивача стосовно порушення прав малолітньої дитини позивачки проведенням прилюдних торгів з реалізації предмету іпотеки виходячи з наступного. Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п. 44 постанови пленуму N 5 від 30.03.2012 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», висловив позицію стосовно того, що будь-які дії, вчинені без згоди іпотекодержателя після укладення договору іпотеки (наприклад, реєстрація неповнолітньої дитини в житловому будинку, народження дитини після укладення договору іпотеки) не є підставою для визнання такого договору недійсним із підстави невиконання вимог закону про отримання згоди органу опіки та піклування. із підстави невиконання вимог закону про отримання згоди органу опіки та піклування. Суд відзначає, що реєстрації малолітньої дитини в будинку, який був предметом іпотеки відбулась всупереч зобовязань взятих позивачкою відповідно до п 3.3.11 іпотечного договору стосовно отримання попередньої письмової згоди банку на реєстрацію в будинку інших осіб ( а.с. 32), позивачка не повідомляла суд про реєстрацію малолітньої дитини в будинку під час розгляду спору стосовно звернення стягнення на предмет іпотеки в 2011 році, достовірно знала про рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки, з рішенням суду погодилась та не оскаржувала його в апеляційному та касаційному порядку, в добровільному поярдку знялась разом з малолітньою дитиною з реєстраційного обліку 30.04.2013 року ( а.с. 49).

Суд також не вважає обґрунтованими доводи позивача стосовно відсутності належних підстав для продажу земельної ділянки, яка на її думку не була предметом іпотеки. Судом достовірно встановлено, що позивачка не виконала взяті на себе зобовязання пердбачені п.3.3.13. договору іпотеки стосовно зібрання всіх документів та укладання додаткової угоди стосовно предмету іпотеки після отримання державного акту на земельну ділянку, хоча на момент укладання договору іпотеки мала договір купівлі продажу земельної ділянки на якому був розташований спірний будинок ( а.с.25-26).

Згідно ст.6 Закону України «Про іпотеку» від 05.06.2003 №898-1V, якщо будівля (споруда), що передається в іпотеку, розташована на земельній ділянці, яка належить іпотекодавцю на праві власності, така будівля (споруда) підлягає передачі в іпотеку разом із земельною ділянкою, на якій вона розташована. Якщо ця земельна ділянка належить іншій особі та була передана іпотекодавцю в оренду (користування), після звернення стягнення на будівлі (споруди) їх новий власник набуває права і обов'язки, які мав іпотекодавець за правочином, яким встановлено умови оренди цієї земельної ділянки (користування нею). В судовому рішенні від 05.08.2011, яким вирішено питання стягнення на предмет іпотеки також зазначено, що спірний будинок розташований на земельній ділянці, що належить іпотекодавцю згідно нотаріально- посвідченого договору купівлі- продажу ( а.с. 37). Таким чином житловий будинок є головною річчю, а земельна ділянка в силу приписів ст 373. 377, 381 ЦК України ст 120 Земельного кодексу України, ст 6 ЗУ " Про іпотеку" фактично наслідує юридичну долю нерухомого майна, перданого в іпотеку, яке на ній розміщене.

Доводи сторони позивача, що відповідач ТОВ «ТД ОСОБА_3» виключено з переліку спеціалізованих організацій. З якими органами ДВС можуть укладати договору про реалізацію арештованого майна відповідно до наказу ДВС України від 28.01.2013 року №7/2 ( а.с. 6-7) суд не вважає обґрунтованими для задоволення позовних вимог позивача, оскільки, реалізація предмета іпотеки належного ОСОБА_1 за рішенням суду відбувалась на підставі договору від 17.09.2012 року ( а.с. 153) , який укладено раніше до видання наказу ДВС України від 28.01.2013 року. Всупереч вимог ст. 10, 60 ЦПК України сторона позивача не надала суду безсумнівних доказі в тих обставин, що наказ ДВС України на який вона посилається, зупиняв чи припиняв дію вже укладених договорів виконавчої служби зі спеціалізованими організаціями.

Суд вважає, що видача свідоцтв про придбання житлового будинку на прилюдних торгах відбулась у відповідності з вимогами ст. 72 ЗУ « Про нотаріат», Будь-яких безсумнівних доказів, що спростовували ці обставини стороною позивача не надано. Суд не вважає обґрунтованим доводи позивача, що державний виконавець склав три акти про реалізацію предмета іпотеки про реалізацію житлового будинку та земельної ділянки разом, та про реалізацію будинку та земельної ділянки окремо (а.с. 166-177) і ці обставини унеможливлювали видачу нотаріусом свідоцтва про право власності ОСОБА_4 на житловитй будинок та земельну ділянку, оскілки всі три акти в різній формі фіксують фактично одні та ті ж самі юридичні обставини- продаж кропивному В.В. предмету іпотеки на прилюдних торгах.

Суд вважає, що між сторонами склались правовідносини, що регулюються нормами законодавства стосовно виконання судових рішень, звернення стягнення на предмет іпотеки, набуття права власності з підстав не заборонених законом, в тму числі і на прилюдних торгах.

Оскільки стороною позивача не надано безсумнівних доказів порушення законних прав та інтересів позивачки та її малолітньої дитини, неправомірної повідки відповідачів та третіх осіб в процесі примусового виконання судового рішення про зверненню стягнення на предмет іпотеки, проведення прилюдних торгів, видачі свідоцтв про право власності, суд вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 209, 212, 214-215, 224-226 ЦПК України

Вирішив:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, що діє самостійно та у інтересах малолітнього ОСОБА_1 ОСОБА_2, до відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції, Ковпаківського відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції, ТОВ ТД « ОСОБА_3 сервіс» в особі Сумської філії, ОСОБА_4, треті особи Служба у справах дітей Сумської міської ради, ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії - Сумське обласне управління АТ «Ощадбанк» про визнання прилюдних торгів з реалізації житлового будинку та земельної ділянки недійсними, визнання недійсним акту державного виконавця про проведені прилюдні торги з реалізації нерухомого майна, визнання недійсним свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, визнання недійсним свідоцтва про право власності на житловий будинок, застосування наслідків недійсності прилюдних торгів відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Сумської області через Ковпаківський райсуд м. Суми шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Б.В. Хитров