Рішення № 6161361, 05.05.2009, Господарський суд Чернігівської області

05.05.09

Україна

Господарський суд Чернігівської області

м.Чернігів,пр.Миру,20 Тел.77-99-18

Іменем України

Р І Ш Е Н Н Я

21 квітня 2009р. справа №14/52

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю фірма „Вена”,

пр.Перемоги,67/2-3 м. Чернігів, 14000

До відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1,

АДРЕСА_1, 14014

Про стягнення 36200грн. 00коп.

Суддя Книш Н.Ю.

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН

Від позивача: Судак Д.Г. представник довіреність №11/ЮР/09 від 01.01.09р.

Від відповідача: не зявився

СУТЬ СПОРУ:

Позивачем подано позов про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 26100грн. по орендній платі за період з 01.11.07р. по 31.12.07р. згідно договору суборенди №01/О/07 від 09.07.07р.

Позивач згідно заяви про збільшення позовних вимог від 03.04.09р. просив стягнути з відповідача 36200грн. заборгованості по орендній платі згідно договору суборенди №01/О/07 від 09.07.07р. за період з 09.07.07р. по 31.12.07р., посилаючись на перерахування 11.09.07р. ФОП ОСОБА_1 коштів у сумі 20000,00грн., які згідно рішення господарського суду Чернігівської області від 20.01.09р. у справі №14/42/5 зараховані за оренду у серпні 2007р., та вказуючи на те, що решту суми ТОВ «Фірма»Вена»зарахувала за оренду попередніх періодів 4000,00грн. за червень 2007р., 2950,00грн. за липень 2007р., та визначивши заборгованість відповідача за липень 2007р. у розмірі 10100грн. (13050,00грн.-2950,00грн.), за період з 01.11.07р. по 31.12.07р. - у сумі 26100,00грн. Суд відповідно до ухвали від 07.04.09р. прийняв збільшення позивачем розміру позовних вимог в частині стягнення боргу на суму 10100,00грн.

Відповідач відзив на позов не надав. Повноважного представника в судове засідання не направив. Заяв та клопотань від відповідача до суду не надходило.

Представник позивача в судовому засіданні 17.03.09р. надав витяг станом на 13.03.09р. з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, в якому зазначено у Записі №1 про включення 24.02.06р. відомостей про фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 (місце проживання АДРЕСА_1), у Записі №3 вказано про проведення 04.12.07р. реєстраційної дії - внесення рішення фізичної особи про припинення підприємницької діяльності ОСОБА_1 (АДРЕСА_2).

Відповідно до ст.18 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців” якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Відповідно до ст.46 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців” фізична особа позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця.

Згідно п.15 ст.47 вище вказаного закону дата внесення до Єдиного державного реєстру запису про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем є датою державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем.

В матеріалах справи відсутні відомості про наявність в Єдиному державному реєстрі запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця ОСОБА_1.

Ухвали про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи направлялися на адресу відповідача вказану в позовній заяві, що відповідає адресі місце проживання відповідача, яка значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що відповідач був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, неявка відповідача або його уповноваженого представника в судове засідання не перешкоджає розгляду справи по суті за наявними в ній матеріалами, приймаючи також до уваги, що явка сторін не була визнана судом обовязковою.

Рішення приймається за наявними у справі матеріалами на підставі ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані матеріали, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, господарський суд встановив:

Згідно ч.1 ст. 50 Цивільного кодексу України право на здійснення підприємницької діяльності, яку не заборонено законом, має фізична особа з повною цивільною дієздатністю.

У відповідності до ч.2 ст. 50 Цивільного кодексу України фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом.

Згідно свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця Серія НОМЕР_2 ОСОБА_1 зареєстрована фізичною особою-підприємцем 10.04.2003р., ідентифікаційний номер НОМЕР_1, місце проживання АДРЕСА_1

Згідно ст. 51 Цивільного кодексу України до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.

Позивач з врахуванням збільшення розміру позовних вимог просить стягнути з відповідача заборгованість по орендній платі за липень 2007р. у розмірі 10100грн. (13050,00грн.-2950,00грн.), за період з 01.11.07р. по 31.12.07р. - у сумі 26100,00грн.

Відповідно до ст.759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобовязується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

У відповідності зі ст.35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Так, рішенням господарського суду Чернігівської області від 20.01.09р. у справі №14/42/5, яке набрало законної сили, за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Вена»до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 було встановлено фактичне схвалення відповідачем правочину з суборенди приміщення по договору суборенди №01/О/07 від 09.07.07р., за яким орендар товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «Вена»передає, а суборендар - фізична особа-підприємець ОСОБА_1 бере в тимчасове платне, строкове користування нежитлові приміщення, що знаходяться за адресою м. Чернігів, проспект Перемоги на першому поверсі будинку №104 в розмірі 230кв.м. (п.1.1 договору), з терміном оренди з 09.07.07р. по 09.06.08р. (п.4.1 договору), зі сплатою суборендарем орендної плати і комунальних послуг в національній валюті України в розмірі 13050,00грн., що фіксується у щомісячно виставляємих орендарем рахунках (п.5.1. договору). Рішенням господарського суду Чернігівської області від 20.01.09р. у справі №14/42/5 встановлено факт оренди відповідачем приміщення по акту здачі-прийняття робіт №ВН-акт15 від 31.07.07р. на суму 13050грн., факт перерахування відповідачем на рахунок позивача 20000,00грн. по платіжному дорученню №50 від 11.09.07р., оскільки згідно висновку №7201 від 08.09.08р. судово-почеркознавчої експертизи за матеріалами справи №14/42, яка проведена Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз, підписи від імені ОСОБА_1, що містяться на оригіналах платіжного доручення №50 від 11.09.07р. на суму 20000,00грн. в графі „підпис”, акта №ВН-акт15 здачі-приймання робіт від 31.07.07р., акта №ВН-акт17 від 31.08.07р. в графах „затверджую директор СПД ОСОБА_1” та „Від замовника”, виконані самою ОСОБА_1, а не іншою особою з наслідуванням підписам ОСОБА_1

У п.5.2. договору сторони встановили, що орендна плата сплачується в безготівковому порядку на поточний рахунок орендаря, не пізніше 15-го числа кожного поточного місяця.

Як зазначено в тексті рішення господарського суду Чернігівської області від 20.01.09р. у справі №14/42/5, позивач просив стягнути з відповідача заборгованість по орендній платі за період з період з 01.08.07р. по 31.10.07р. у сумі 36200грн., посилаючись на те, що за період з 01.08.07р. по 31.10.07р. відповідачем мало бути сплачено 39150грн., що відповідачем проведено 11.09.07р. платіжним дорученням №50 оплату 20000,00грн., з яких 4000грн. зараховано в оплату орендної плати за червень 2007р., 13050грн. за липень 2007р., 2950грн. за серпень 2007р. Суд при розгляді справи 14/42/5, приймаючи до уваги, що в призначенні платежу здійсненого відповідачем 11.09.07р. по платіжному дорученню №50 йдеться посилання на акт виконаних робіт від 31.08.07р., дійшов висновку, що позивачем неправомірно було враховано в оплату орендної плати за серпень 2007 року тільки 2950,00грн., що відповідачем сплачена орендна плата за серпень 2007р. в повній сумі 13050,00грн. і заборгованість відповідача за період з 01.08.07р. по 31.10.07р. становила 26100,00грн.

Вказаним рішенням суд стягнув з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Фірма „Вена” 26100грн. боргу по орендній платі за період з 01.08.07р. по 31.10.07р. згідно договору суборенди №01/О/07 від 09.07.07р.

Позивач просить стягнути з відповідача 10100грн. заборгованості по орендній платі за липень 2007р., посилаючись на те, що 20000грн. боргу перераховані відповідачем згідно платіжного доручення №50 від 11.09.07р. зараховані в оплату оренди за серпень на суму 13050грн., за липень на суму 2950грн., за червень на суму 4000грн.

Відповідач на день розгляду справи не надав доказів сплати орендної плати за липень 2007р. в повному обсязі.

З огляду на викладене, приймаючи до уваги фактичну оренду відповідачем приміщення по акту №ВН-акт15 від 31.07.07р. на суму 13050грн., відсутність в матеріалах справи доказів оплати відповідачем орендної плати за липень місяць 2007р. в повній сумі, встановлення судом у рішенні від 20.01.09р. у справі №14/42/5 повної оплати відповідачем оренди приміщення за серпень 2007р. у сумі 13050грн. (із перерахованих відповідачем 20000,00грн.), приймаючи до уваги часткове зарахування позивачем одержаних від відповідача 20000,00грн. по платіжному дорученню №50 від 11.09.07р. в рахунок оплати орендної плати за червень 2007р. у сумі 4000,00грн. та за липень 2007р. у сумі 2950,00грн., суд доходить висновку, що позовні вимоги в частині стягнення боргу в сумі 10100грн. по орендній платі за липень 2007р. є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Позивач просить стягнути з відповідача 26100грн. по орендній платі за період з 01.11.07р. по 31.12.07р. згідно договору суборенди №01/О/07 від 09.07.07р.

Позивачем надано до матеріалів справи рахунки фактури №Т/ВН-3007 від 14.12.07р. на суму 13050грн. та №Т/ВН-2781 від 14.11.07р. на суму 13050грн.

Згідно ст.173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

У відповідності до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України, та статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. При цьому, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. У відповідності зі статті 43 Господарського процесуального кодексу України наявні докази підлягають оцінці у їх сукупності, і жодний доказ не має для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Як зазначається в частині першій статі 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Позивачем не подано суду доказів існування правовідносин між ним та відповідачем щодо оренди приміщення за період з 01.11.07р. по 31.12.07р., фактичного зайняття орендованого приміщення, перебування відповідача в орендованому приміщенні за період стягнення заборгованості по орендній платі з 01.11.07р. по 31.12.07р., не подано доказів предявлення відповідачу рахунків на оплату оренди за період стягнення заборгованості по орендній платі з 01.11.07р. по 31.12.07р.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості по орендній платі за період з 01.11.07р. по 31.12.07р. є необґрунтованими і задоволенню не підлягають.

У відповідності зі ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України зобовязання повинні виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання не допускається.

Оскільки, відповідач в порушення ст.525, 526 Цивільного кодексу України, взяті на себе зобовязання не виконав, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково в частині стягнення боргу по орендній платі за липень 2007р. в сумі 10100грн. В решті позову відмовити.

Враховуючи, що спір виник з вини відповідача, суд відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України покладає на відповідача відшкодування позивачу державного мита в сумі 101,00грн., та 32,92грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись Законом України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців”, ст.ст. 50, 51, 525, 526, 759, 762 Цивільного кодексу України, ст. 173, 179, 193, 283, 286 Господарського кодексу України, ст.33, 34, 49, 75, ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, р/р НОМЕР_3 у філії відділення Промінвестбанку в м. Чернігів МФО 353456, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Фірма „Вена” (пр.Перемоги,67, кв.2-3, м. Чернігів, р/р 26009301830378 в ЧЦВ Промінвестбанку м. Чернігів МФО 353456, р/р 26004301000251 в ЧФ АКБ „Форум” МФО 343002, ідентифікаційний код 14245188) 10100грн. боргу, 101грн.00коп. державного мита, 32грн.92коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3. В решті позову відмовити.

Суддя Н.Ю.Книш

Рішення підписано 24.04.2009р.

Суддя Н.Ю.Книш