Рішення № 6161248, 27.04.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

27.04.09 р. Справа № 37/164

Господарський суд Донецької області у складі судді Попкова Д.О.,

припомічнику Левшиної Я.О., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою Фізичної особи підприємця ОСОБА_2, м. Горлівка, ідентифікаційний номер НОМЕР_1

до Відповідача: Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго”, м. Горлівка, ідентифікаційний код 00131268

про: стягнення вартості безпідставно придбаного майна в сумі 36467,00 грн.,

із залученням у якості Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні Відповідача: Горлівської міської ради, м. Горлівка, ідентифікаційний код 04052749

за участю уповноважених представників:

від Позивача 1. ОСОБА_3 (за довіреністю № 1202 від 27.02.2008р.);

від Відповідача - не зявився;

від Третьої особи не зявився.

Відповідно до вимог ст.4-4 ГПК України, п.7 ст. 129 Конституції України судовий розгляд відбувається з фіксацією технічними засобами аудиозапису.

Згідно із ст.77 ГПК України судову засідання відкладалося з 04.09.2008р. на 16.09.2009р., з 16.09.2008р. на 25.09.2008р., з 25.09.2008р. на 14.10.2008р., з 14.10.2008р. на 21.10.2008р., ; ухвалою від 21.10.2008р. провадження у справі зупинено, у звязку з призначенням судової експертизи, ухвалою від 27.03.2009р. поновлено та призначено до розгляду на 09.04.2009р.; згідно із ст.77 ГПК України судову засідання відкладалося з 09.04.2009р. на 16.04.2009р., з 16.04.2009р. на 27.04.2009р.

СУТЬ СПРАВИ:

Фізична особа підприємець ОСОБА_2, м. Горлівка (далі Позивач) звернулась до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” м. Горлівка (далі Відповідач) про стягнення вартості безпідставно придбаного майна в сумі 36467 грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на здійснене ним упорядкування прилеглої до обєкту оренди території, набуття ним права власності на результати робіт та їх безпідставне та невідплатне набуття Відповідачем після припинення орендних правовідносин.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надає договір оренди №470 від 04.07.2005р.; договору підряду №4 від 02.04.2006р. та акт виконаних робіт; договір підряду №3 02.04.2006р. та акт виконаних робіт; рішення Господарського суду Донецької області від 19.05.2008р. у справі № 21/267пд

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 331, 1213 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1,35 Господарського процесуального кодексу України.

Позивач надав додаткові пояснення на обґрунтування заявлених вимог та своєї позиції по суті розглядуваних у справі питань від 16.09.2008р. (а.с.43 т.1), від 25.09.2008р. (а.с.52 т.1), б/н та б/д (а.с.102 т.1), від 08.04.2009р. (а.с.а.с.31, 32 т.2), а також - додаткові документи для залучення до матеріалів справи (а.с.а.с.44-47, 53-67, 99-101, 104-145 т.1).

Крім того, Позивачем було заявлене клопотання від 25.09.2008р. (а.с.68 т.1) про залучення до участі у справу у якості Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Горлівської міської ради, клопотання від 25.09.2008р. (а.с.69 т1) про призначення будівельно-технічної експертизи, та клопотання від 08.04.2009р. (а.с.28 т.2) про стягнення з Відповідача витрат по сплаті проведеної експертизи у сумі 891,48грн.

Відповідач надав відзив на позов №31-45/08 від 04.09.2008р. (а.с.а.с. 27, 28 т.1), в якому проти позову заперечив, посилаючись на: відсутність його погодження Позивачу на здійснення поліпшень, вартість яких він просить відшкодувати; те, що здійснені роботи є добудовою і згідно п. 7.1. договору оренди мали узгоджуватися із Орендодавцем; ненадання Позивачем доказів фактичного виконання договорів підряду №3 та №4.

Відповідачем надані додаткові документи для залучення до матеріалів справи (а.с.а.с. 32-41, а.с.а.с.70- 84 т.1) та пояснення №31/148/09 від 13.04.2009р. (а.с.35,36 т.2) по суті розглядуваної справи з урахуванням висновків судової експертизи.

Ухвалою суду від 25.09.2009р. залучено до участі у справу у якості Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача Горлівську міську раду.

Представник Третьої особи взяв участь у судовому засіданні 14.10.2008р., в інші судові засідання не зявлявся, своєї позиції по суті розглядуваної справи у письмовому вигляді до відома суду не довела, хоча про судові засідання повідомлялася належним чином шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресою, визначеною за матеріалами справи. Обізнаність Третьої особи про судовий розгляд підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення (а.с.а.с.154 т.1, а.с.а.с.41 т.2)

Задля формування належної доказової бази суд увалами від 16.09.2008р., 25.09.2008р. в порядку ст. 38 Господарського процесуального кодексу України витребував у фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, яка залучалася Позивачем у якості підрядника з виконання робіт, компенсація вартості результатів яких є предметом розглядуваної справи, докази отримання грошових коштів у вказаних Позивачем сумах.

У звязку із невиконанням вказаних ухвал з боку фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 судом в порядку ст. 90 Господарського процесуального кодексу України було надіслано повідомлення до Прокуратури Донецької області.

Ухвалою від 21.10.2008р. провадження у справі зупинено, у звязку з призначенням судової експертизи згідно клопотання Позивача, на вирішення якої поставлено запитання щодо ринкової вартості літнього майданчику та дренажної системи цього майданчику, збудованих на земельній ділянці, на якій розташована двоповерхова будівля за адресою: АДРЕСА_1, станом на поточний момент. Проведення експертизи доручено Донецькому науково-дослідному інституту судових експертиз.

Ухвалою суду від 27.03.2009р. після надходження до матеріалів справи висновку експертної установи провадження у справі було поновлено.

Суд вважає за можливе розглянути спір в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а окремі ненадані учасниками справи документи, та їх неявка у судові засідання у світлі приписів ст.ст. 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України істотним чином не вливають на таку кваліфікацію.

Вислухавши у судовому засіданні представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду сторонами докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВСТАНОВИВ:

14.02.1995р. між Страховим акціонерним товариством „Саламандра” в особі Донбаської філії (Продавець) та Виробничим енергетичним обєднанням ”Донбасенерго” (Покупець) укладено договір купівлі-продажу (а.с.а.с. 35, 36 т.1), відповідно до якого Продавець зобовязався передати у власність Покупця майно: прибудовану адміністративну будівлю, що знаходиться за адресою вул. Матросова, 106.

12.06.2002р. між Позивачем (Виконавець) та Відповідачем (Замовник) укладено договір підряду №396 (а.с.а.с.56,57 т.1), згідно п.1.1. якого Замовник поручає, а Виконавець зобовязується виконати ремонт будівлі, що знаходиться за адресою вул. Матросова, 106 та поліпшення прилеглої території .

02.07.2002р. сторонами підписана додаткова угода до договору підряду (а.с.а.с. 58, 59 т.1), про наступне, зокрема, згідно п.1.1 Договору Замовник поручає, а Виконавець зобовязується виконати на свій ризик та за свої матеріали наступні роботи: ремонт виробничої будівлі, розташованої за адресою: м. Горлівка, вул.. А. Матросова, 106 (інвентарний номер 2749000) та поліпшення території

30.12.2003р. між Позивачем та Відповідачем укладена додаткова угода до договору оренди будинку , споруди, іншого обєкту нерухомості №449 від 02.07.2002р. (а.с.55 т.1)

04.07.2005р. між ВАТ “Донецькобленерго” (Орендодавець) і Позивачем (Орендар) був підписаний договір оренди споруди №470 (а.с.а.с. 12-15 т.1), за яким Відповідач передає, а позивач прийняти в тимчасове володіння двоповерхову виробничу споруду (інвентарний №2749000) загальною площею 498,5 кв.м., що стоїть окремо та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Строк оренди відповідно до п.4.1. договору №470 від 04.07.05р. “складає 11місяців з моменту прийняття обєкта, що орендується, за актом здачі-приймання, а строк дії договору згідно п.12.3. - з 04.07.2005р. по 04.06.2006р.

Пункт 7.1. договору оренди №470 від 04.07.2005р. серед іншого встановлює обмеження Орендаря у здійснені перебудови, добудови та перепланування обєкту, що орендується необхідністю отримання письмової згоди Орендодавця.

Згідно п.7.2 договору оренди №470 від 04.07.2005р. Орендарю надані зокрема наступні права:

-обладнати обєкт, що орендується, на власний розсуд;

-упорядкувати територію, прилеглу до обєкта, що орендується, на власний розсуд;

-здавати обєкт, що орендується, у суборенду за письмовою згодою Орендодавця.

Відповідно до п.п. 8.7, 8.8 договору оренди №470 від 04.07.05р. встановлено: здійснені Орендарем окремі покращення обєкта, що орендується, є власністю Орендаря; у випадку, коли Орендар здійснив за власний рахунок та згодою Орендодавця покращення, невіддільні без шкоди для обєкту, що орендується, він має право після припинення дії договору на відшкодування вартості цих покращень.

Пунктом 12.3. договору оренди №470 від 04.07.05р. сторони домовились, що “після підписання договору всі попередні переговори та угоди, укладені відносно обєкту оренди ... втрачають юридичну силу”.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 19.05.2008р. у справі № 21/267пд (а.с.а.с.9-11 т.1), яка набуло законної сили 30.05.2008р. (а.с.60 т.1), судом встановлено, що договір оренди №449 від 02.07.2002р. припинив свою дію з 04.07.2005р. у звязку із укладанням сторонами договору оренди №470 від 04.07.2005р.

За твердженням Позивача протягом перебігу орендних правовідносин за договором оренди №470 від 04.07.2005р. ним за допомогою залучення у якості підрядника фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (а.с.а.с.16-22 т.1) були виконала окремі покращення обєкта оренди на загальну суму 36467,00 грн., а саме:

-споруджена літня площадка вартістю 24163,00 грн. за договором підряду №4 від 02.04.2006р.;

-споруджена дренажна система площадки вартістю 12304,00 грн. за договором підряду №3 від 02.04.2006р.

Наразі, незважаючи на вимоги суду, Позивачем до матеріалів справи не надано доказів оплати виконаних за його рахунок робіт залученим підрядником фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 Як зазначено з цього приводу у поясненнях від 16.09.2008р. Позивача (а.с.43 т.1) оплата здійснювалась готівковими коштами і платіжні документи не збереглися.

Після спливу терміну дії договору оренди №470 від 04.07.05р. згідно р.8 договору двосторонньою комісією, яка складалася з представників сторін, 17.07.06р. складено акт приймання-передачі приміщення (а.с.47 т.1) по вул. О. Матросова, 106, згідно якого Підприємець передав, а комісія відповідача прийняла будівлю за адресою: АДРЕСА_1. Як вбачається із оригіналу зазначеного акту, залученого до матеріалів справи, Позивач при поверненні обєкту оренди Відповідачу було здійснене письмове застереження про здійснення демонтажу майна, у тому числі тротуарної плітки.

18.09.2007р. між Третьою особою та Відповідачем укладений договір міни нежитлових будинків №1-4695 (а.с.71 т.1), згідно п.1 якого Горлівська міська рада від імені Горлівської територіальної громади міняє належні їй шлакоблочний будинок літ. „А-ІІ” загальною площею 668,3кв.м. з ганками а4, а6, прибудовами а3,а5 з усіма надвірними побудовами, розташовані за адресою: АДРЕСА_2 на належний Відповідачу цегляний двоповерховий будинок „А-ІІ”, загальною площею 503,8кв.м. з балконом а, ганками а1, а2, а3, приямками а4, а5, цегляною прибудовою А1-І, ганком Б, замощеннями І,ІІ, огорожею №2-3, розташовані на земельній ділянці державного фонду 707 кв.м. по АДРЕСА_1, про що був складений акт прийому передачі (а.с. 73 т.1) від 18.09.2007р.

Представники Відповідача у судових засіданнях не заперечили проти факту передання Третій особі за вказаним договором міни літньої площадки, спорудженої Позивачем, компенсація вартості якої є предметом спору.

Посилаючись на те, що побудований Позивачем літній майданчик не був демонтований після завершення орендних правовідносин із Відповідачем, а його вартість не була компенсована останнім, Позивачем звернувся до суду з розглядуваним позовом.

Відповідач проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві №31-45/08 від 04.09.2008р. (а.с.а.с. 27, 28 т.1) та поясненнях від 16.04.2009р. (а.с.а.с. 35,36 т.2).

Третя особа своєї позиції по суті розглядуваного спору до відома суду не довела, хоча належним чином повідомлялась про судові засідання.

За результатами проведення експертної оцінки спірного майна, спорудженого Позивачем, складений висновок (а.с.а.с.5-19 т.2), в якому встановлено, що вартість літньої площадки, збудованої на земельній ділянці, на якій розташоване двоповерхова будівля, за адресою: АДРЕСА_1, станом на поточний момент складає 14924грн. Вартість дренажної системи визначити не вбачається можливим. При цьому, в дослідницькій частині висновку експертом зазначено про неможливість достовірної перевірки робіт зі спорудження дренажної системи.

Зважаючи на наведені Позивачем у поясненнях від 08.04.2009р. (а.с.а.с.31,32 т.2) проти використання висновку експертизи у якості доказу у справі через наявністю внутрішньої суперечності, ухвалою суду від 09.04.2009р. у судове засідання викликано експерта, який, зявившись у судове засідання 16.04.2009р. надав пояснення по суті наведених Позивачем заперечень на обґрунтування правильності сформульованого висновку.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають частковому задоволенню, враховуючи наступне:

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного спору полягає у примусовому спонуканні Відповідача до відшкодування вартості безпідставно отриманого майна.

Враховуючи статус сторін та характер правовідносин між ним, останні (правовідносини) регулюються насамперед відповідними положеннями Господарського і Цивільного кодексів України.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобовязання виникають з певних юридичних фактів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України, які безпосередньо передбачають можливість виникнення зобовязань внаслідок придбання або збереження майна субєктом господарювання за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав.

Відповідно до ст.1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави, зобовязана повернути потерпілому це майно. При цьому, можливість застосування зазначених наслідків не перебуває у залежності від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком подій.

Виходячи із змісту наведених положень, можливість реалізації зазначеного кондикційного зобовязання вимагає наявності наступної сукупності умов:

-збільшення (набуття) майна у набувача (або збереження такого майна) з одночасним зменшенням майна у потерпілого у відповідному розмірі (або не збільшення такого майна);

-збільшення (збереження) майна у набувача за рахунок потерпілого;

-відсутність правових підстав для збільшення (збереження) майна у набувача.

Встановлення наявності сукупності зазначених умов є предметом доказування для Позивача та, відповідно, оцінки для суду.

Як вбачається із пояснень сторін та матеріалів справи, зокрема договорів підряду та актів приймання виконаних підрядних робіт (а.с.а.с.16-21 т.1), а також складеній фототаблиці (а.с.а.с.143-145 т.1), спірним майном є замощення території літньої площадки з огорожею, прилеглої до будівлі за адресою: АДРЕСА_1.

Приналежність зазначеного майна Позивача вбачається із наведених вище документів про підрядні взаємовідносини із фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4, дійсність яких Відповідачем в межах цієї справи не спростована. Висновок суду щодо приналежності Позивачу створеного внаслідок проведених будівельних робіт майна узгоджується із приписами ст.ст.331, 876 Цивільного кодексу України.

Між тим, Відповідач за договором міни нежитлових будинків від 18.09.2007р. (а.с.71 т.1), укладеним із Третьої особою, передав за актом від 18.09.2007р. (а.с.73 т.1) останній у власність разом із будинком за адресою: АДРЕСА_1 замощення та огорожу, які розташовані на прилеглій земельній ділянці. Співпадіння зазначеного в договорів міни замощення та огорожі із спірним майном Відповідач у судових засіданнях не заперечив.

Із змісту ст.ст. 715, 716 Цивільного кодексу України випливає, що переданню майна за договором міни передує набуття цього майна стороною, яка здійснює його відчуження, що узгоджується із вимогами ст. 658 Цивільного кодексу України. За таких обставин, суд дійшов висновку, що розпорядження Відповідачем спірним майном шляхом передачі його Третій особі згідно умов договору міни достатньою мірою вказує на попереднє набуття цього майна самим Відповідачем. В свою чергу, виникнення у Третій особі права власності на це майна на підставі цього ж договору міни в силу встановлених ст.ст. 204, 328 Цивільного кодексу України презумпцій правомірності правочину та підстав набуття власності зумовлює висновок про одночасне зменшення майна Позивача.

При цьому, з огляду на співпадіння спірного майна із майном, яке є частиною обєкту за договором міни нежитлових будинків від 18.09.2007р., таке збільшення майна у Відповідача відбулося саме за рахунок Позивача, оскільки будь-яких доказів компенсації вартості придбаного майна або його створення за рахунок інших джерел (іншими особами) до матеріалів справи не надано.

Дослідження питання наявності підстав для набуття Відповідачем спірного майна Позивача в контексті наявності між сторонами саме договірних правовідносин для такої передачі зумовлено фактом існування в певний період між сторонами орендних правовідносин за договором оренди споруди №470 від 04.07.2005р. (а.с.а.с.12-15 т.1), у яких Позивач був орендарем, а Відповідач орендодавцем.

Згідно п.п. 1.1., 1.2. вказаного договору обєктом оренди визначено двоповерхову виробничу споруду (будівлю), що стоїть окремо, за адресою: АДРЕСА_1. Як вбачається із змісту п. 7.1. цього договору, який формулює обовязки Орендаря, серед них не передбачено здійснення Позивачем за власний рахунок замощення та огорожа прилеглої до обєкту оренди території літньої площадки з подальшою передачею результатів відповідних робіт у власність Орендодавця. Не передбачають такого обовязку і приписи законодавства України, що діяло в період існування орендних правовідносин між сторонами.

При цьому, посилання Відповідача у відзиві № 31-45/08 від 04.09.2008р. (а.с.а.с.27,28 т.1) на необхідність узгодження із Орендодавцем спорудження літньої площадки в силу вимог абз. 7 п. 7.1. договору оренди споруди №470 від 04.07.2005р. судом відхиляються як безпідставні, оскільки вимоги щодо попереднього письмового погодження з Орендодавцем перебудови, добудови та перепланування розповсюджуються виключно на здійснення відповідних робіт стосовно обєкту оренди самої будівлі. Між тим, спірне майно створене внаслідок здійснення робіт не на обєкті оренди, а на прилеглій території. З аналогічних підстав судом відхиляються і посилання Відповідача на відсутність його згоди на здійсненні поліпшення обєкту оренди в контексті положень п.п.8.7. та 8.8. договору оренди споруди №470 від 04.07.2005р.

Таким чином, укладений між сторонами договір оренди не може кваліфікуватися як правова підстава для набуття Відповідачем спірного майна за рахунок Позивача, що у повній мірі узгоджується із змістом застереження, здійсненого Позивачем на акті приймання-передачі будівлі за договором оренди (а.с.47 т.1), доказів висування заперечень стосовно якого (застереження) на момент повернення обєкту оренди Відповідачем до матеріалів справи не надано.

Оскільки інших належних у розмінні ст. 34 Господарського процесуального кодексу України доказів існування правових підстав для набуття Відповідачем спірного майна до матеріалів справи не надано, остільки суд дійшов висновку про безпідставність такого набуття.

У світлі викладених вище висновків за наявними матеріалами справи судом встановлена наявність передбаченої законодавством сукупності умов для примусового виконання Відповідачем кондикційного зобовязання перед Позивачем.

Разом із тим, факт відчуження Відповідачем спірного майна разом із будівлею за адресою: АДРЕСА_1 на користь Третьої особи вказує на неможливість виконання встановленого ч. 1 ст. 1213 Цивільного кодексу України обовязку із повернення безпідставно набутого майна в натурі. Зазначена обставина зумовлює застосування частини 2 вказаної статті, яка у такому випадку передбачає відшкодування потерпілому вартості майна, визначеної на момент розгляду справи.

З метою встановлення такої вартості та враховуючи необхідність застосування для цього спеціальних знань судом було призначено будівельно-технічну експертизу, за результатами проведення якої складено висновок №5506/23 (а.с.а.с.5-8 т.2).

Згідно зазначеного висновку ринкова вартість спірного майна станом на поточний момент визначена у розмірі 14924грн., в межах якої суд вважає заявлені позовні вимоги обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Заперечення Позивача щодо використання експертного висновку у якості доказу у справі, викладені у поясненнях від 08.04.2009р., судом до уваги не приймаються, оскільки:

- Позивач безпідставно тлумачить зміст висновку експерта як ототожнення ринкової вартості та залишкової відновлювальної вартості, тоді як остання вказує лише на застосований експертом методичний підхід, обрання якого у розглядуваному випадку не суперечить вимогам Національного стандарту № 1 „Загальні засади оцінки майна і майнових прав”, затвердженого Постановою КМУ від 10.09.2003р. №1440;

- ненадання Позивачем до матеріалів справи доказів оплати робіт із спорудження дренажної системи у сукупністю із зазначеною в експертному висновку неможливістю встановлення факту виконання таких робіт за допомогою візуального обстеження зумовлюють неможливість урахування вартості таких робіт, визначеної у відповідних актах приймання-передачі виконаних робіт. Більш того, приписи ч.2 ст.1213 Цивільного кодексу України вимагають використання для відшкодування розміру вартості майна, визначеного саме на момент розгляду справи судом, що за будь-яких обставин унеможливлює безпосереднє використання вартості відповідних робіт, визначених у актах, датованих 2006р. Судом також враховується, що за результатами надання у судовому засіданні викликаним судовим експертом пояснень по суті здійсненого висновку, Позивачем не було ані запропоновано іншого способу встановлення поточної вартості спірного майна, ані наведено заперечень відносно безпідставності застосування обраного експертом методологічного підходу.

Заперечення Відповідача проти висновків будівельно-технічної експертизи, викладені у поясненнях №31/148/09 від 16.04.2009р. (а.с.а.с.31-32 т.2) судом також відхиляються, оскільки:

- положення нормативно-правових актів, які регламентують проведення відповідної експертизи не дають підстав для висновку, що достовірність її результатів у розглядуваному випадку перебуває у залежності від залучення до участі Відповідача та інших осіб (поточних орендарів) посилання Відповідача в цій частині юридично неспроможні;

- гіпотетична можливість виконання робіт, вартість яких визначена експертом, іншими орендарями будівлі, не тільки не доведена Відповідачем всупереч вимог ст.ст. 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України будь-якими доказами (має характер припущення), але й спростовується іншими матеріалами справи.

Відтак, судом не встановлено підстав для відхилення експертного висновку в порядку ч. 6 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України.

Таким чином, суд задовольняє вимоги Позивача у сумі 14924грн., що за змістом ст. 49 Господарського процесуального кодексу України зумовлює і розподіл судових витрат, до яких ст. 44 зазначеного Кодексу віднесені і витрати по сплаті за проведення судової експертизи, пропорційно сумі задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 4-2 - 4-6, 33, 34, 41-44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Горлівка (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго”, м. Горлівка (ідентифікаційний код 00131268) про стягнення 36467грн. вартості безпідставно набутого майна задовольнити частково.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго”, м. Горлівка (ідентифікаційний код 00131268) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Горлівка (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 14924грн. вартості безпідставно набутого майна.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. У задоволенні решти вимог відмовити.

4.Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго”, м. Горлівка (ідентифікаційний код 00131268) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Горлівка (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) компенсацію судових витрат: витрати по сплаті державного мита в сумі 149 грн. 54 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 48 грн. 29 коп., витрати по сплаті проведеної судової експертизи 364 грн. 84 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення набирає законної сили після закінчення 10-ти денного строку з дня його підписання, а у разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання протягом зазначеного строку після розгляду справи апеляційною інстанцією, якщо рішення не буде скасовано.

За згодою присутнього представника Позивача у судовому засіданні 27.04.2009р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст судового рішення підписано 27.04.2009р.

6. Рішення може бути оскаржене через Господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його підписання або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Суддя Попков Д.О.