Ухвала суду № 61606145, 17.02.2016, Олександрівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Запоріжжя)

17.02.2016

Провадження № 2/331/155/2016

ЄУН 331/5054/15-ц

УХВАЛА

І М Е Н Е МУ К Р А Ї Н И

17.02.2016 р. м. Запоріжжя

Жовтневий районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді Антоненко М.В.

за участю секретаря Шамраєнко І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжя справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дієса» про стягнення коштів за придбаний товар,

В С Т А Н О В И В :

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дієса» про стягнення коштів за придбаний товар надійшов до суду 22.07.2015 р. Провадження по справі було відкрито 27.07.2015 р.

В судовому засіданні, представник відповідача ТОВ «Дієса» заявив клопотання про закриття провадження по справі, в якому вказує на те, що дана справа не підсудна судам, що розглядають справи в порядку цивільної юрисдикції, з наступних підстав.

Зокрема, в заяві, представник відповідача зазначає, що в позовній заяві гр. ОСОБА_2 стверджує, що останній придбав, як споживач, в магазині «Ельдорадо» TOB «Дієса» 89 пральних машин різних моделей на суму 708 335,74 грн., але товар йому виданий не був.

Але дане твердження не відповідає дійсності, оскільки в квітні 2015 р. TOB «Дієса» отримало від ПП ОСОБА_2 претензію №б/н від 24.04.2015р., якою вимагається або видати начебто оплачений товар, або повернути начебто сплачені грошові кошти за товар.

Також, в претензії зазначено, що за три роки у TOB «Дієса» ФОП ОСОБА_2 придбав товару на 25 млн. грн., з яких тільки за останній рік ПП ОСОБА_2 придбав у TOB «Дієса» товару на більше ніж 8 млн. грн. за готівкові кошти.

Даним твердженням у претензії ПП ОСОБА_2 повністю підтвердив, що придбавав у TOB «Дієса» за готівкові кошти товари, як приватний підприємець, а не як споживач, про він зазначив в позові.

Також необхідно зазначити, що між ПП ОСОБА_2 та TOB «Дієса» укладено договір купівлі-продажу №15/839 від 23.02.2015р. на купівлю електропобутової техніки.

Відповідно п.22 ст.1 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.

Отже, купуючи 89 пральних машин протягом біля 20 календарних днів позивач виступає, як приватний підприємець, відповідно свого правового статусу, а не як споживач.

Крім того варто зазначити, що в магазині «Ельдорадо» TOB «ДІЄСА», розташованому за адресою м. Запоріжжя, пр.-т. Леніна,53, під час проведення інвентаризації було виявлено факт недостачі грошових коштів в розмірі, що спричинило збитки товариству у великому розмірі.

Відповідно п.2 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ №3 від 01.03.2013р. (далі, постанова Пленуму ВССУ) визначено, що вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суди повинні перевірити належність справ до їх юрисдикції та підсудності. Цивільна юрисдикція - це визначена законом сукупність повноважень судів щодо розгляду цивільних справ, віднесених до їх компетенції (стаття 15 ЦПК). Підсудність визначає коло цивільних справ у спорах, вирішення яких належить до повноважень конкретного суду першої інстанції (статті 108- 114 ЦПК).

Пунктом 3 постанови Пленуму ВССУ передбачено, що вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суди повинні виходити з того, що відповідно до статей 15, 16 ЦПК у порядку цивільного судочинства суди розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ за Кодексом адміністративного судочинства України (стаття 17) (далі - КАС), Господарським процесуальним кодексом України (статті 1,12; далі - ГПК), Кримінальним процесуальним кодексом України (далі - КПК) або Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) віднесено до компетенції адміністративних, господарських судів, до кримінального провадження чи до провадження в справах про адміністративні правопорушення. Законом може бути передбачено розгляд інших справ за правилами цивільного судочинства. У зв'язку з наведеним суди мають виходити з того, що критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне (справи за позовами, що виникають із будь-яких правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства), по-друге, суб'єктний склад такого спору (однією зі сторін у спорі є, як правило, фізична особа).

Як передбачено ст.1 ГПК України, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно п. 3.1 Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам» №10 від 24.10.2011р.; що господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов: участь у спорі суб'єкта господарювання; наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України (435-15), Господарським кодексом України (436-15), іншими актами господарського і цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

В звязку з цим представник ТОВ «Дієса» наполягає на тому, що справа підвідомча господарському суду (за місцезнаходженням відповідача), оскільки в даному випадку йде спір про господарські взаємовідносини, а отже справа не повинна розглядатись в порядку цивільного судочинства Жовтневим районним судом м.Запоріжжя.

Із вказаного вище слідує, що у TOB «Дієса» були правовідносини с Приватним підприємством ОСОБА_2, а отже справа щодо повернення коштів за проданий товар підсудна господарському суду м. Києва (за місцем знаходження відповідача), що підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Крім того, TOB «Дієса» звернулося із запитом вих.№5971 від 12.10.2015р. до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України з проханням надати консультацію, відповівши на запитання: 1. Чи може фізична особа, що є приватним підприємцем, основним видом діяльності якої є оптова і роздрібна торгівля електропобутовими товарами, придбавати для власних особистих потреб дрібнооптові партії 89 одиниць товару одного виду вважатись при цьому споживачем, в розумінні п.22 ст.1 Закону України «Про захист прав споживачів»? 2. Чи може вважатись споживачем особа, що є приватним підприємцем та уклала з TOB «Дієса» господарський договір купівлі-продажу електропобутової техніки, яка придбала в магазині TOB «Дієса» дрібнооптовимн партіями 89 одиниць товару одного виду особою - споживачем, що придбала товар не пов'язаний з підприємницькою діяльністю?

Мінекономрозвитку України надало відповідь вих.№3631-04/35003-07 від 21.10.2015р., якою було надано відповідь: «Ураховуючи вищезазначене ти виходячи із наданої TOB «Дієса» копії договору №15/835 від 23.02.2015, укладеного між TOB «Дієса», з одного боку та фізичною особою-підпрнємцем ОСОБА_2 з іншого боку, правовідносини, які виникли між згаданими суб'єктами, не регулюються Законом України «Про захист прав споживачів».

Тобто, дане роз'яснення підтверджує не однократно виказану позицію 'ГОВ «Дієса», що гр.ОСОБА_2, відповідно даних правовідносин є споживачем, а тому між товариством існують господарські відносини, вирішення яких лежить в компетенції господарських судів відповідно до господарського судочинства України.

Справа, яка помилково відкрита (оскільки суд на початок відкриття справи не мав відомостей про правовий статус с позивача і суті правовідносин між позивачем і відповідачем, а саме, що позивач є суб'єктом господарської діяльності і придбавав товар для здійснення підприємницької діяльності), підлягає закриттю, шляхом винесення відповідної ухвали.

Так, відповідно листа «Узагальнення судової практики розгляду цивільних справ, що виникають з кредитних правовідносин» із змінами і доповненнями, внесеними повідомленням Верховного Суду України від 1 грудня 2011 року передбачено, що у зв'язку з цим, оскільки згідно зі ст. 16 ЦПК не допускається об'єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом, суд відкриває провадження у справі у частині вимог, які належать до цивільної юрисдикції (між юридичною особою та фізичною особою), і відмовляє у відкритті провадження у справі шодо вимог, коли їх розгляд проводиться за правилами іншого судочинства (між юридичними особами). Якщо на стадії відкриття провадження у справі допущена помилка, то суд при розгляді справи має закрити провадження в частині вимог, які не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства (її. 1 ч. 1 ст. 205 ЩІК).

Листом № від 13.02.2012 p. N 6-182/0/4-12 ВССУ з розгляду цивільний і кримінальних справ визначено: «у зв'язку із викладеним розгляд судом позовних вимог, незалежно від їх викладення та змісту, предметом яких є, по суті, оскарження процесуальних дій судді (суду), пов'язаних із розглядом справи (від стадії відкриття провадження у справі до розгляду по суті, перегляду судових рішень у передбачених процесуальним законом порядках і їх виконання), нормами ЦПК України чи іншими законами України не передбачено. Таким чином, у відкритті провадження у такій справі слід вимовити на підставі пункту 1 частини другої статті 122 ЦПК України, а у разі відкриття провадженим у справі його слід закрити на підставі пункту 1 частини першої статті 205 ЦПК України.»

Відповідно листа від 01.02.2012 ВССУ з розгляду цивільний і кримінальних справ «Узагальнений судової практики розгляду судами цивільних справ про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки у 2010 - 2011 роках, визначено: «не можна залишити поза увагою і порушення судами вимог глави 2 ЦПК України щодо цивільної юрисдикції.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 205 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо вона не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.»

В обґрунтування заяви, представник відповідача надав суду копію договору про придбання товарно матеріальних цінностей від 23.02.2015 р., укладеного між ТОВ «Дієса» та фізичною особою підприємцем ОСОБА_1, а також грошову вимогу від 24.04.2015 р. ПП ОСОБА_1 до ТОВ «Дієса» про повернення сплачених грошових коштів на суму 553226,00 грн. з переліком товару за який було здійснено оплату.

Заслухавши думку представника відповідача ТОВ «Дієса», позивача та його представника, вивчивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до п.1 ч.1 статті 205 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Судом встановлено, що ОСОБА_1, обґрунтовуючи свої вимоги до ТОВ «Дієса» стосовно стягнення сплачених коштів на суму 708 335,74 грн. додав до позову копії фіскальних чеків, підтверджуючих факт готівкових розрахунків.

У фіскальних чеках відсутня інформація про сплату коштів фізичною особою підприємцем ОСОБА_1, а лише вказано найменування отримувача коштів - ТОВ «Дієса».

Співставленням найменування товарів (пральні машини), вказаних у позовній заяві гр. ОСОБА_1 з найменуванням товарів, вказаних у грошовій вимозі приватного підприємця ОСОБА_1 від 25.06.2015 р. (морозильні камери, холодильники, пилососи, морозильні камери, пральні машини), встановлено, що назва цих товарів не співпадає.

Питання щодо законності дій суду, при винесенні ухвали від 27.07.2015 р. про відкриття провадження по справі було розглянуто 20.10.2015 р. Апеляційним судом Запорізької області за апеляційною скаргою ТОВ «Дієса».

Згідно з ухвалою Апеляційного суду: «позивач за своїм вибором звернувся до Жовтневого районного суду м.Запоріжжя за місцем виконання договору, оскільки посилався на те, що за товар він в магазині сплатив кошти, а товар не отримав, тому на час відкриття провадження у справі Жовтневий районний суд м.Запоріжжя діяв відповідно до вимог вказаного процесуального законодавства».

З огляду на наведене, судом не приймається до уваги посилання представника відповідача ТОВ «Дієса» на лист вих..№3631-04/35003-07 від 21.10.2015р. Мінекономрозвитку України.

Виходячи з вищенаведеного, у суду відсутні підстави для закриття провадження по справі.

На підставі викладеного, керуючись ст.205 ЦПК України суд, -

В И Р І Ш И В :

Відмовити в задоволенні клопотання представника відповідача ТОВ «Дієса» про закриття провадження по справі .

Ухвала не оскаржується окремо від рішення суду .

Суддя: М.В. Антоненко