Постанова № 61602589, 26.09.2016, Лівобережний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя)

Справа №265/4982/16-а

Провадження №2-а/265/176/16

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 вересня 2016 року місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді - Козлова Д. О.,

при секретарі - Азаровій А. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі міста Маріуполя Донецької області про визнання дій неправомірними та зобовязання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача про визнання дій неправомірними та зобовязання вчинити певні дії, посилаючись на те, що він з 24 квітня 2000 року по 31 липня 2016 року перебував на обліку, як отримувач пенсії за вислугу років в ГУ ПФУ в Донецькій області, як колишній робітник органів внутрішніх справ, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», за ст. 7 якого військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, які одночасно мають право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором, тому в разі, якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до цього Закону та Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» призначається одна пенсія за її вибором. За ст. 9 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» призначаються пенсії за віком, по інвалідності внаслідок загального захворювання та пенсія по втраті годувальника, а ст. 26 цього Закону передбачено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років. 16 квітня 2014 року він досяг 60 років, набувши право для призначення пенсії за віком на загальних підставах. В липні 2016 року він звернувся до представників відповідача з проханням призначити йому пенсію за віком, а також направлено заяву про зупинення виплати пенсії за вислугу років. 4 серпня 2016 року він дізнався про непроведення йому нарахування пенсії, тому він 8 серпня 2016 року особисто звернувся до управління ГІФУ з проханням призначити йому пенсію за віком, бо до цього його не сповістили про надходження до відповідача усіх документів для призначення такої пенсії. Розпорядженням відповідача від 23 серпня 2016 року позивача було переведено з пенсії за вислугу років на пенсію за віком. При призначенні пенсії за віком управлінням було застосовано показник середньої заробітної плати в цілому по Україні за 2007 рік (1197,91 грн.) При цьому вказував, що при розрахунку пенсії за вислугою років не застосовувався взагалі показник середньої заробітної плати в Україні, тому у представників відповідача не було права застосовувати такий показник за 2007 рік, тим більш без заяви позивача про це. Також вказував, що фактично відбулось не переведення з одного виду пенсії на інший, а призначення вперше пенсії за Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», тому при призначенні йому пенсії за віком необхідно застосувати середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передували року звернення позивача за призначенням пенсії за віком, тобто 2013-2015 роки. Додавав, що внаслідок його виходу на пенсію з більш пізнього віку, після досягнення ним пенсійного віку, він на підставі ч. 1 ст. 29 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» має право на перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу на день звернення за призначенням пенсії з підвищенням розміру такої пенсії на 13,5 %, бо працював після досягнення пенсійного віку 27 місяців. Оскільки він право на пенсію за віком набув 1 серпня 2016 року, то просив суд визнати неправомірними дії відповідача та зобовязати з 1 серпня 2016 року призначити йому пенсію за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 3 календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, а також здійснити перерахунок пенсії позивачу з урахуванням підвищення на 13,5 % від загального розміру пенсії за віком.

В судове засідання позивач не зявився, надавши заяву з проханням вирішити справу за його відсутності, наполягаючи при цьому на задоволенні позову.

Представник відповідача, який діє на підставі довіреності, ОСОБА_2, повністю заперечуючи проти задоволення заявлених вимог у судовому засіданні, посилався на письмові заперечення, за якими не визнаючи позов ОСОБА_1, представник відповідача вказував, що позивач, 1954 р. н., дійсно перебуває на обліку у відповідача з 8 серпня 2016 року, як отримувач пенсії за віком. Так 8 серпня 2016 року позивач звернувся до управління із заявою про призначення йому пенсії за віком, внаслідок чого позивача було переведено з пенсії за вислугу років на пенсію за віком. При вказаному переведенні позивачу було враховано заробітну плату із застосуванням показника середньої заробітної плати, який враховувався під час призначення попереднього виду пенсії. Таким чином підстав для застосування до відповідача показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки за 2013-2015 рік відсутні, бо такий показник середньої заробітної плати застосовується виключно для призначення пенсії вперше або при переході з пенсії по інвалідності на пенсію за віком. Заперечував також проти призначення пенсії за віком позивачу з 1 серпня 2016 року, бо за законом переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі наданих документів, тому підстав для призначення пенсії за віком з 1 серпня 2016 року немає. Оскільки підвищення до пенсії проводяться лише у разі відстрочки часу призначення пенсії, то оскільки позивач з 24 квітня 2000 року по 31 липня 2016 року одержував пенсію за вислугу років, то відсутня відстрочка часу призначення пенсії з більш пізнього віку. Таким чином просив суд відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1

Суд, вислухавши учасників процесу, які зявились, дослідивши письмові докази по справи, вважає заявлені позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного вмотивування.

З розпорядження № 3578 від 23 серпня 2016 року УПФУ в Орджонікідзевському районі міста Маріуполя вбачається, що ОСОБА_1, 16 квітня 1954 р. н., який працює, має загальний стаж 44 роки 7 місяців 28 днів, було визначено пенсію за віком з 8 серпня 2016 року внаслідок переведення з раніше призначеної пенсії (а. с. 6).

При цьому за довідкою УПФУ в Орджонікідзевському районі міста Маріуполя про заробітну плату при обрахунку пенсії за віком ОСОБА_1 вбачається, що при розрахунку заробітку позивача представниками відповідача було застосовано середній заробіток за 2007 рік (1197,91 грн.) при обрахунку пенсії за віком ОСОБА_1 (а. с. 7-9).

Згідно атестату про зняття з обліку від 27 липня 2016 року вбачається, що ОСОБА_1 за даними ГУ ПФУ в Донецькій області було припинено з 31 липня 2016 року виплату пенсії за вислугу років, призначеної позивачу з 24 квітня 2000 року, як працівнику МВС, що також підтверджується копією електронної бази відповідача та копією посвідчення ОСОБА_1 про призначення йому пенсії за вислугу років з 24 квітня 2000 року (а. с. 14, 15, 16).

З копії трудової книжки позивача вбачається, що він продовжує у теперішній час працювати директором ринку ПП «Нікон» (а. с. 10-13).

За індивідуальними відомостями про застраховану особу ПФУ станом на 9 серпня 2016 року вбачається, що за місцем роботи ОСОБА_1, ПП «Нікон», починаючи з 2002 року по липень 2016 року включно, було сплачено за позивача страхові внески для нарахування пенсії, що також підтверджується електронною базою відповідача (а. с. 27-30, 31).

Згідно із ст. 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом, при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.

За ст. 7 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, які одночасно мають право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором. У разі якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до цього Закону та Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», призначається одна пенсія за її вибором.

На підставі ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» (далі за текстом постанови ОСОБА_3) заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики; Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

Відповідно до ч. 3 ст. 45 ОСОБА_3 Закону переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в ч. 1 ст. 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

За ч. 1 ст. 40 ОСОБА_3 Закону для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

Згідно із ст. 9 ОСОБА_3 Закону відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

Таким чином пенсія за вислугу років не передбачена положеннями ОСОБА_3 Закону.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що ч. 3 ст. 45 ОСОБА_3 Закону регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої саме ОСОБА_3 Законом, однак у випадку позивача мало місце призначення іншої пенсії за іншим законом.

Так, ОСОБА_1 було призначено пенсію на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», яким передбачено інші підстави та порядок призначення пенсії, тому за призначенням пенсії відповідно до ОСОБА_3 Закону позивач звернувся 8 серпня 2016 року вперше.

Крім того, після звільнення з органів внутрішніх справ позивач продовжував працювати та сплачував у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообовязкове державне пенсійне страхування.

Таким чином суд зауважує, що 8 серпня 2016 року ОСОБА_1 звернувся до представників відповідача із заявою про призначення йому пенсії за віком, а не переведення його на іншу пенсію за ОСОБА_3 Законом, тому правових підстав для застосування положень ч. 3 ст. 45 ОСОБА_3 Закону в частині зазначення при обрахунку пенсії позивачу показника середньої заробітної плати, що враховується під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії, за 2007 рік в сумі 1197,91 грн., у предстаівників відповідача не було.

Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом України у постанові від 31 березня 2015 року № 21-612а14.

На підставі переліченого при обрахунку пенсії за віком представникам відповідача необхідно застосувати ОСОБА_1 показник середньої заробітної плати у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передували року звернення позивача за призначенням йому пенсії за віком, тобто за 2013-2015 роки.

За ч. 1 ст. 26 ОСОБА_3 Закону особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 ОСОБА_3 Закону розмір пенсії за віком визначається за формулою: П = Зп х Кс, де: П - розмір пенсії, у гривнях; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до ст. 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях; Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до ст. 25 цього Закону.

За ч. 1 ст. 29 ОСОБА_3 Закону особі, яка набула право на пенсію за віком відповідно до цього Закону, але після досягнення пенсійного віку, передбаченого абз. 1 ч. 1 ст. 26 цього Закону, виявила бажання працювати і одержувати пенсію з більш пізнього віку, пенсія за віком призначається з урахуванням страхового стажу на день звернення за призначенням пенсії з підвищенням розміру пенсії за віком, обчисленого відповідно до ст. 27 цього Закону, на такий відсоток: на 0,5 % - за кожний повний місяць страхового стажу після досягнення пенсійного віку у разі відстрочення виходу на пенсію на строк до 60 місяців.

При цьому за ч. 2 ст. 29 ОСОБА_3 Закону підвищення розміру пенсії за неповний місяць страхового стажу не здійснюється.

Суд встановив, що позивач народився 16 квітня 1954 року, станом на момент звернення до відповідача за призначенням пенсії за віком досяг пенсійного віку, маючи необхідний страховий стаж, пропрацювавши при цьому після досягнення пенсійного віку 27 місяців.

З огляду на наведені правові норми та встановлені судом обставини справи вбачається, що ОСОБА_1 набув право на підвищення йому розміру пенсії за віком на 13,5 %, враховуючи, що з квітня 2014 року до серпня 2016 року, часу, коли позивач набув право на пенсію за віком, минуло 27 місяців, та зважаючи на те, що позивач працював увесь цей час та набув відповідний страховий стаж.

Суд також зауважує, що за змістом ч. 1 ст. 29 ОСОБА_3 Закону мова йде саме про пенсію за віком за цим Законом в частині права особи одержувати пенсію з більш пізнього віку, тому посилання представника відповідача на неможливість застосування позивачу підвищення до пенсії, бо він отримував пенсію за вислугу років, суд не приймає до уваги, як необгрунтовані.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 45 ОСОБА_3 Закону пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку. У разі якщо при відстрочці часу призначення пенсії за віком не здійснюється підвищення розміру пенсії за неповний місяць страхового стажу, пенсія, обчислена відповідно до статті 29 цього Закону, призначається з дня, що настає за останнім днем повного місяця відстрочки часу виходу на пенсію, який враховано до страхового стажу.

Таким чином суд встановив, що за відсутності підвищення розміру пенсії позивачу за неповний місяць страхового стажу та при відстрочці часу призначення йому пенсії за віком така пенсія ОСОБА_1 повинна бути призначена вперше з дня, що настає за останнім днем повного місяця відстрочки часу виходу на пенсію, який враховано до страхового стажу позивачу, тобто з 1 серпня 2016 року.

Враховуючи встановлену в судовому засіданні неправомірність дій представників відповідача, суд вважає заявлені позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтованими на законі та доведеними відповідними доказами в суді, через що його позов підлягає задоволенню шляхом зобовязання УПФУ в Орджонікідзевському районі міста Маріуполя провести позивачу з 1 серпня 2016 року призначення та перерахунок пенсії за віком відповідно до ст. ст. 26, 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком (2013, 2014, 2015 роки), а також з урахуванням підвищення на 13,5 % від загального розміру пенсії за віком відповідно до ч. 1 ст. 29 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», враховуючи фактично виплачені позивачу кошти.

За ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, оскільки при зверненні до суду із вказаним позовом ОСОБА_1 сплатив судовий збір в сумі 551,20 грн., то на його користь з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань підлягає стягненню витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 551,20 грн.

Керуючись ст. ст. 8-11, 17, 18, 71, 86, 94, 159-167 КАС України,

П О С Т А Н О В И В:

Позов ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі міста Маріуполя Донецької області про визнання дій неправомірними та зобовязання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати дії неправомірними та зобовязати Управління пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі міста Маріуполя Донецькій області провести з 1 серпня 2016 року ОСОБА_1 призначення та перерахунок пенсії за віком відповідно до ст. ст. 26, 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком (2013, 2014, 2015 роки), з урахуванням підвищення на 13,5 % від загального розміру пенсії за віком відповідно до ч. 1 ст. 29 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», враховуючи фактично виплачені кошти.

Стягнути на користь ОСОБА_1, ІПН: НОМЕР_1, який зареєстрований ІНФОРМАЦІЯ_1 міста Маріуполі, за рахунок бюджетних асигнувань Управління Пенсійного Фонду України в Орджонікідзевському районі міста Маріуполя Донецької області витрати по сплаті судового збору в сумі 551,20 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її проголошення, а особами що не були присутні при проголошенні протягом 10 днів з дня отримання копії постанови, до Донецького апеляційного адміністративного суду через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя