Рішення № 61600325, 20.09.2016, Мирноградський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Димитровський міський суд Донецької області)

Справа № 226/3556/15-ц

ЄУН 226/3556/15-ц

Провадження № 2/226/37/2016

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 вересня 2016 року м.Мирноград

Димитровський міський суд Донецької області у складі:

головуючого судді Петуніна І.В.

при секретарі Альберті О.В.

за участю представника позивача ОСОБА_1,

відповідача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Мирноград Донецької області справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_4 акціонерне товариство «Комерційний банк «Приватбанк» звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості до ОСОБА_2 в обґрунтування якого вказав, що 25.10.2012 року між ним та відповідачем укладений договір, за умовами якого ОСОБА_2 отримав кредит у вигляді кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Щодо зміни кредитного ліміту банк керується п.п.2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг, де зазначено, що клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку, і клієнт дає право банку в будь-який момент змінити кредитний ліміт. Підписання даного договору є прямою і безумовною згодою позичальника щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком, відповідно до п.2.1.1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг, затверджених наказом № СП-2010-256 від 06.03.2010рю. та Тарифами Банку, які викладені на банківському сайті http://privatbank.ua/terms/pages/70/, складає між ним та банком договір, що підтверджується підписом у заяві. Банк нараховує відсотки за користування кредитом у розмірі, встановленому Тарифами Банку, які викладені на банківському сайті http://privatbank.ua/terms/pages/70/, з розрахунку 360 календарних днів на рік, що підтверджується п.2.1.1.12.6 Умовами та Правилами надання банківських послуг. Відповідно до ст.ст.526, 527, 530 ЦК України, зобовязання повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог закону, але у порушення наведених норм закону та умов укладеного договору, відповідач зобовязання, взяті на себе, належним чином не виконав. Станом на 27 вересня 2015 року його заборгованість перед позивачем за кредитним договором становить 135411,36 грн., у тому числі заборгованість за кредитом 46217,46 грн., заборгованість з процентів за користування кредитом 80769,55 грн., заборгованість за пенею та комісії 1500,00 грн., штраф (фіксована частина) 500 грн., штраф (процентна складова) 6424,35 грн. Цю суму заборгованості, а також витрати зі сплати судового збору у сумі 2031,17 грн., позивач просить стягнути з відповідача на свою користь.

Представник позивача до судового засідання не зявилася, надала суду заяву про розгляд справи без її участі, на позові наполягає. Також представник позивача надала суду письмові пояснення, де зазначила, що надати на вимогу суду оригінали договору про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг від 25.10.2012р., укладеного з ОСОБА_2 на даний момент неможливо, оскільки цей документ знаходиться в архіві банку у м.Донецьку. Крім того, під час судового розгляду справи 226/3804/15-ц за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_2 та до ПАТ «КБ «Приватбанк» про визнання недійсним договору, ОСОБА_2 підтвердив, що він укладав договір з ПАТ «КБ «Приватбанк» та отримав кредитну картку з встановленим кредитним лімітом, якою розпорядився на власний розсуд.

Відповідач та його представник до судового засідання не зявилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Представником відповідача надані письмові пояснення, де він зазначив, що з позову ясно, що позивач надав відповідачу кредит на платіжну картку у вигляді ліміту. Не ясно низку обставин та відсутні докази тих обставин, на які посилається позивач. Розрахунок заборгованості незрозумілий та викладений у нечитабельному кеглі шрифту, тому позивачу окремо потрібно пояснити його обґрунтувати. Згідно тарифів максимальна сума кредитної лінії не повинна перевищувати 20000 грн. Тобто тіло кредиту теж не повинно перевищувати цю суму. На тіло кредиту нараховуються відсотки, штрафи, пеня, тощо. Згідно Правил та Умов, 2.1.1.12.2, за користування кредитом протягом пільгового періоду, клієнт сплачує банку відсотки у розмірі 0,01% від суми операцій за рахунок кредиту. У разі непогашення клієнтом боргових зобовязань за кредитом до 25 числа місяця, що слідує за місяцем, в якому були здійснені трати, за користування кредитом клієнт сплачує банку відсотки у розмірі, зазначеному у Тарифах, що діють на дату нарахування. Сплату відсотків за користування кредитом, клієнт здійснює шляхом надання доручення банку про списання грошей з його поточного рахунку у розмірі нарахованих відсотків (договірне списання). У разі, якщо в дату нарахування відсотків згідно цих Умов Клієнт використав всю суму кредиту, сторони узгодили про збільшення розміру кредиту на розмір боргових зобовязань за кредитом, що мала місце на дату нарахування відсотків. Узгоджена сторонами умова про збільшення розміру кредиту є чинною доти, поки строк прострочення за будь-якою заборгованістю за кредитом не перевищує 90 днів. Згідно ст.212 ЦК України, у разі якщо будь-яка прострочена заборгованість за кредитом є більшою ніж 90 днів починаючи з 91 дня вся (загальна) заборгованість за кредитом є простроченою. Потрібно зазначити, що відповідач ніяких доручень банку з цього приводу не надавав. 2.1.1.12.2.2 У разі виникнення прострочених зобовязань з терміном прострочки понад 90 днів, клієнт сплачує банку пеню у розмірах, зазначених у Тарифах, що діють на дату нарахування. При цьому відсотки за користування кредитом клієнт не сплачує. У розрахунку до позову зазначено, що борг виник 16.10.2013р., строк 90 днів спливає 15.01.2014р. Тобто після цієї дати відсотки за користування не повинні нараховуватися, а нараховується лише пеня. Згідно тарифу, що додано до позову, базова ставка в місяць 2,5 %, пеня не передбачена. Якщо погодитися з первинною сумою боргу близько 25000 грн., за 3 місяці (90 днів до виникнення прострочених зобовязань), відповідач повинен сплатити 25000 грн. х 2,5% х 3 міс. = 1875 грн. відсотків за використання кредиту. Після того, як борг став простроченим, відсотки не сплачуються, а лише пеня, яка не передбачена тарифом.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 25 жовтня 2010 року між сторонами по справі був укладений Договір про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку, що підтверджується анкетою-заявою від 25.10.2010р. позивача, підписаною як позивачем так і відповідачем та встановлено рішенням Димитровського міського суду Донецької області від 17.02.2016р. (а.с.85, 142-145).

За змістом Анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку, позивач, ознайомившись з умовами та правилами надання банківських послуг, тарифами приватбанку, повинен виявити бажання оформити на своє імя: «платіжна карта кредитка «універсальна»; зарплатний пакет; карта gold; пенсійна карта, ощадкнижка (депозит); дебетова (особиста) карта; ідентифікація з паспортом проставивши відмітку навпроти відповідного найменування карти. Однак, позивач зазначене бажання не виявив, оскільки ніяких відміток навпроти жодної пропозиції не зазначено (а.с.85).

Також позивач долучив роздруківку з сайту «privatbank.ua» щодо тарифів по ПРЕСТИЖНИМ картам Visa від 04.11.2011р. Однак зазначених карт взагалі немає у переліку, який пропонується обрати відповідачу у анкеті-заяві від 25.10.2012р. та зазначена роздруківка не підписана відповідачем (а.с.85-87).

Також немає підпису відповідача й на витягу з Умов та правил надання банківських послуг, затв. наказом від 06.03.2010р. № СП-2010-256, які знаходяться у матеріалах справи (а.с.88-111).

Згідно ст.ст.526, 530, 610, 612 ч.1 ЦК України, зобовязання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Таким чином суд вважає, що тарифи по ПРЕСТИЖНИМ картам Visa від 04.11.2011р. і Умови та правила надання банківських послуг, затв. наказом від 06.03.2010р. № СП-2010-256, не є складовими частинами укладеного між сторонами договору. Належних та допустимих доказів, що саме ці тарифи по ПРЕСТИЖНИМ картам Visa від 04.11.2011р. і Умови та правила надання банківських послуг, затв. наказом від 06.03.2010р. № СП-2010-256 мав на увазі відповідач, коли підписував 25.10.2012р. Анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку, суду не надано.

При цьому суд враховує висновок, викладений у постанові ВСУ від 11.03.2015р. № 6-16цс15.

Разом з тим, за змістом ч.3 ст.61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

За змістом рішення Димитровського міського суду Донецької області від 17.02.2016р., ОСОБА_5 звернулася до відповідача та позивача про визнання недійсним договору про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг від 25.10.2012р., укладеного між позивачем та відповідачем. Відповідно до зазначеного рішення, судом встановлено, що 25.10.2012р. між позивачем та відповідачем був укладений Договір про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг. Відповідач позов визнав зазначивши, що укладав договір, однак картку віддав доньці від першого шлюбу, якій на той час було 20 років. Представник відповідача підтримав пояснення ОСОБА_2 та додав, що підписуючи зазначений договір, відповідач не розумів, що обовязок буде покладено й на дружину. У заяві не зазначено, що саме просить оформити ОСОБА_2, а Умови та правила складають 1328 сторінок, з якими неможливо ознайомитися на протязі доби. У анкеті-заяві не зазначено, що ОСОБА_2 ознайомлений з цими Умовами та згоден з ними, було порушено право ОСОБА_2 на отримання інформації про послуги (а.с.142-145).

Таким чином суд вважає, що між сторонами по справі був укладений Договір від 25.10.2012р. про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг.

Згідно наданого позивачем розрахунку, заборгованість за кредитом (тіло кредиту) складає 46217,46 грн. Оскільки відповідач отримавши кредитну картку за вказаним договором, віддав її доньці та з цієї картки витрачалися гроші, що не знімає відповідальності з ОСОБА_2 за повернення кредитних коштів, суд вважає, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитом (тіло кредиту) у сумі 46217,46 грн.

Однак, щодо стягнення заборгованості по процентам за користування кредитом у сумі 80769,55 грн., заборгованості за пенею та комісією у сумі 1500 грн., заборгованості по штрафу (фіксована частина) у сумі 500 грн., заборгованості по штрафу (процентна складова) у сумі 6424,35 грн., суд вважає за необхідне відмовити, так як жодних належних та допустимих доказів щодо встановлення процентів за користування кредитом, пені, комісії, фіксованої частини і процентної складової штрафу, суду не надано.

На підставі ст.88 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню відповідно до пропорційно задоволених вимог майнового та немайнового характеру, судовий збір у сумі 693,23 грн.

На пiдставi ст.ст.207, 526, 527, 530, 612 ЦК України, керуючись ст.ст.10, 11, 57, 60, 88, 209, 212-215, 292, 294 ЦПК України, суд

В И Р I Ш И В:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» заборгованість за кредитом у сумі 46217(сорок шість тисяч двісті сімнадцять),46 грн.

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» судовий збір у сумі 693(шістсот девяносто три),23 грн.

Рішення суду вступає в законну силу після закінчення терміну подачі апеляційної скарги, яка може бути подана до Апеляційного суду Донецької області через Димитровський міський суд Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя